Поняття НМТ: козацька доба і Гетьманщина

Тема 6 програми НМТ охоплює українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.; перша половина XVII ст. — це тема 7. Саме тоді формується козацтво як стан, виникає Запорозька Січ, а після Берестейської унії 1596 р. постає Українська греко-католицька церква. Розберімо ключові поняття цієї теми.

Адміністративний устрій: воєводства

Річ Посполита поділялася на воєводства — адміністративні одиниці на чолі з воєводою. Українські землі входили до складу таких воєводств: Руське (з центром у Львові), Белзьке, Волинське, Київське, Брацлавське, Подільське, а з 1635 р. — Чернігівське. Воєводство, своєю чергою, поділялося на повіти. Ця система проіснувала до поділів Речі Посполитої наприкінці XVIII ст.

Три гілки козацтва

Програма НМТ вимагає чітко розрізняти три категорії козацтва:

Реєстрові козаки — це не запорозькі. Реєстрові служили польському королеві за платню, а низові (запорозькі) жили на Січі поза владою держави. Це типова плутанина — не допускай її.

Запорозька Січ і козацька старшина

Запорозька Січ — укріплений центр низового козацтва. Усі важливі питання вирішувала козацька рада. Виборною верхівкою війська була старшина. Очільника Січі (Коша) називали кошовим отаманом — його обирала рада. Натомість гетьман спочатку був очільником реєстрового війська, а згодом — головою Української козацької держави (Гетьманщини). Не плутай: кошовий отаман — це очільник Січі, а гетьман — очільник держави.

Клейноди

Клейноди — символи влади й війська. До них належали: булава (знак гетьманської влади), бунчук (кінський хвіст на древку — знак влади кошового чи гетьмана), корогва (прапор), печатка, литаври (музичний інструмент для скликання ради) та пернач (різновид булави меншого розміру, знак полковника).

Церковне життя: УГКЦ, братства, полемічна література

Берестейська унія 1596 р. привела до створення Української греко-католицької церкви (УГКЦ), яка визнала зверхність Папи Римського, зберігши візантійський обряд. Навколо унії точилася гостра полеміка. Братства — релігійно-громадські організації міщан при храмах — засновували школи, друкарні, шпиталі. Полемічна література — це твори в суперечці про унію; найвідоміший автор — Іван Вишенський.

Тема 7 програми НМТ описує соціально-економічне життя українських земель у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст. Три ключові поняття — фільварок, панщина, кріпак — утворюють причинно-наслідковий ланцюжок.

Фільварок

Фільварок — це панське господарство, що виробляло зерно на продаж, здебільшого на експорт через Гданськ. Працювали на ньому кріпаки. Фільваркова система поширилася в Речі Посполитій у XVI–XVII ст. через високий попит на зерно в Західній Європі. Щоб збільшити прибуток, шляхта розширювала фільварки за рахунок селянських наділів і збільшувала панщину.

Кріпак і панщина

Кріпак — селянин, прикріплений до землі й особисто залежний від пана. Він не міг покинути маєток без дозволу, підлягав суду пана й мусив відробляти панщину. Панщина — примусова безоплатна праця кріпака на панському полі. Упродовж XVI–XVII ст. панщина зростала: спочатку 1–2 дні на тиждень, згодом — 3–5 днів, а в окремих маєтках — до 6 днів.

«Золотий спокій»

«Золотий спокій» — назва десятиліття 1638–1648 рр., коли після придушення козацьких повстань і «Ординації» 1638 р. настала відносна тиша. Великих козацьких повстань не було, але саме тоді розросталися фільварки й посилювався соціальний гніт. Цей «спокій» був золотим лише для шляхти — для селян і козаків він означав посилення закріпачення.

Ланцюжок понять: фільварок → потреба в робочих руках → збільшення панщини → посилення кріпацтва. У програмі НМТ ці три поняття належать до теми 7. Закріпачення селян Лівобережжя відбулося значно пізніше — 1783 р., за Катерини II.

Теми 8–9 програми НМТ охоплюють Національно-визвольну війну українського народу 1648–1657 рр. під проводом Богдана Хмельницького та наступний період Руїни (1657–1687 рр.). Це час народження козацької держави, її розквіту й трагічного занепаду.

Національно-визвольна війна 1648–1657 рр.

Національно-визвольна війна — це війна народу за звільнення з-під влади іноземної держави й створення власної. У випадку України — війна проти Речі Посполитої за створення Української козацької держави. Тривалість: 1648–1657 рр. (від перемог під Жовтими Водами й Корсунем до смерті Б. Хмельницького).

Військо Запорозьке і Гетьманщина

Військо Запорозьке — офіційна назва Української козацької держави доби Б. Хмельницького. Ця назва походить від того, що Хмельницький спирався на запорозьке козацтво й формально продовжував традиції Війська Запорозького. Гетьманщина — та сама держава на чолі з гетьманом, поділена на полки й сотні. Територія охоплювала Київщину, Чернігівщину, Брацлавщину та інші землі.

Покозачення

Покозачення — масовий перехід селян і міщан до козацького стану під час війни 1648–1657 рр. Це була одна з головних соціальних змін доби Хмельниччини: сотні тисяч людей ставали козаками, отримуючи особисту свободу й право на землю. Тому, характеризуючи соціально-економічні зміни 1648–1657 рр., пам'ятай про наслідки покозачення: більшість селян і міщан стали особисто вільними, поширилася козацька власність на землю, козацтво стало провідною верствою.

Руїна

Руїна — період 1657–1687 рр., позначений міжусобицями, поділом Гетьманщини по Дніпру (Лівобережжя й Правобережжя) та спустошенням Правобережжя. Частина істориків починає Руїну з 1663 р. — року «Чорної ради» в Ніжині. Це не одна подія, а цілий період громадянської війни й занепаду.

Великий згін і Чигиринські походи

Великий згін — примусове переселення жителів Правобережжя на Лівобережжя 1679 р., здійснене гетьманом Іваном Самойловичем. Мета — позбавити Османську імперію та її ставленика Юрія Хмельницького людських ресурсів Правобережжя; переселенців розміщували на Лівобережжі й Слобожанщині. Чигиринські походи — походи османсько-кримських військ на Чигирин у 1677–1678 рр. Чигирин — колишня гетьманська столиця; після капітуляції П. Дорошенка (1676 р.) його обороняли московські війська й козаки І. Самойловича, а османи прагнули захопити місто, щоб утвердити на Правобережжі свого ставленика Юрія Хмельницького.

Тема 10 програми НМТ охоплює Гетьманщину XVIII ст. — період поступового обмеження автономії, насадження російських порядків і водночас розквіту культури в стилі козацького бароко.

Конституція Пилипа Орлика 1710 р.

Конституція — основний закон держави. «Конституція» Пилипа Орлика 1710 р. — це угода гетьмана зі старшиною й запорожцями про поділ влади між гетьманом, Генеральною радою (законодавчий орган) і Генеральним судом. Вважається однією з перших конституцій у Європі. Вона обмежувала владу гетьмана й гарантувала права козацтва.

Малоросія і Малоросійська колегія

Малоросія — назва Гетьманщини в документах Російської імперії. Малоросійська колегія — російський орган нагляду за Гетьманщиною. Існувала двічі: Перша (1722–1727) — створена Петром I для контролю за гетьманом І. Скоропадським; Друга (1764–1786) — створена Катериною II після скасування гетьманства, фактично керувала Лівобережжям до його повної інтеграції в імперію.

Змосковщення (зросійщення)

Змосковщення (або зросійщення) — насадження російської мови, культури й порядків разом з обмеженням прав Гетьманщини. Цей процес активізувався в XVIII ст., особливо після ліквідації гетьманства (1764) та знищення Запорозької Січі (1775). Не плутай з добою Хмельницького — тоді йшлося про військовий союз, а не про асиміляцію.

Козацьке бароко

Козацьке бароко (або українське бароко) — стиль архітектури й мистецтва Гетьманщини кінця XVII – XVIII ст. Характерні риси: пишний декор, грушоподібні бані, багатоярусні храми, поєднання народних і західноєвропейських барокових елементів. Конкретні споруди (Софійський собор у Києві, Троїцький собор у Чернігові, Покровська церква на Січі) розглядаються в юніті про пам'ятки культури.

Козацький літопис

Козацький літопис — історичний твір, написаний представниками старшини про козацьку добу. Три найвідоміші: Літопис Самовидця (охоплює 1648–1702 рр., автор невідомий), літопис Григорія Граб'янки (про війну Хмельницького) та літопис Самійла Величка (найбільший за обсягом, охоплює 1648–1700 рр.). Це важливі джерела для вивчення історії козацтва.

Тема 11 програми НМТ охоплює події XVIII ст. на Правобережжі, Прикарпатті та Запорожжі. Це час гайдамацьких повстань, опришківського руху, Нової Січі та її ліквідації.

Опришки і гайдамаки

Опришок — учасник руху опору на Прикарпатті (Галичина, Західна Україна). Найвідоміший ватажок — Олекса Довбуш (1738–1745). Опришки діяли в гірській місцевості, нападали на шляхетські маєтки. Гайдамака — учасник повстань на Правобережжі XVIII ст. проти польської влади й шляхти. Найбільше гайдамацьке повстання — Коліївщина 1768 р. під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти. Не плутай: опришки — Прикарпаття, гайдамаки — Правобережжя.

Нова (Підпільненська) Січ

Після зруйнування Чортомлицької (Старої) Січі (1709 р.) запорожці заснували Кам'янську, а згодом Олешківську Січі під протекторатом кримського хана; 1734 р., повернувшись під владу Росії, вони заснували Нову Січ на річці Підпільній (притока Дніпра). Вона існувала з 1734 до 1775 р. — це остання Запорозька Січ на території України. 1775 р. Катерина II зруйнувала її, і запорожці змушені були переселитися за Дунай.

Паланка і зимівник

Паланка — адміністративна округа Нової Січі на чолі з полковником. Територія Січі поділялася на 8 паланок (Кодацька, Бугогардівська, Інгульська та ін.). Зимівник — хутір-господарство запорожця, де він займався скотарством, землеробством і промислами (рибальство, бортництво). Зимівники були основою господарського життя Нової Січі. Не плутай: паланка — це округа (адміністративна одиниця), зимівник — це хутір (господарство).

Задунайська Січ

Задунайська Січ — Січ запорожців, що після 1775 р. оселилися в гирлі Дунаю на землях Османської імперії (сучасна територія Румунії). Вона проіснувала до 1828 р., коли була ліквідована після переходу частини запорожців на бік Росії під час російсько-турецької війни. Не плутай Задунайську Січ з Новою Січчю: Нова Січ — 1734–1775 рр. на Підпільній, Задунайська — після 1775 р. на Дунаї.

Визначаємо період за набором понять

На НМТ є формат «набір понять ↔ період» (у демоваріанті 2026 р. — завдання 24). Ось ключові відповідності:

Стратегія: у наборі знайди найточніше поняття — воно й визначає добу. Наприклад, «паланка» одразу вказує на Нову Січ, а «покозачення» — на Хмельниччину.

Розгляньмо чотири приклади завдань, які перевіряють уміння співвідносити поняття з періодом і значенням.

Приклад 1. Відповідність «набір понять — період»

Установи відповідність між набором понять та історичним періодом.

Розв'язання: 1 — Б (реєстрове козацтво з'явилося 1572 р., братства й полемічна література — кінець XVI ст.); 2 — А (покозачення й Військо Запорозьке — доби Хмельницького); 3 — В (Великий згін 1679 р. і Чигиринські походи 1677–1678 рр. — період Руїни); 4 — Г (паланка й зимівник — Нова Січ 1734–1775 рр., Коліївщина — 1768 р., це друга половина XVIII ст.). Зайва відповідь Д — XIV – перша половина XVI ст.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді

Панське господарство, що виробляло зерно на продаж силами кріпаків, — це:

• зимівник

• фільварок

• паланка

• магістрат

Розв'язання: ключ — фільварок. Зимівник — це хутір запорожця, а не панське господарство. Паланка — адміністративна округа Нової Січі. Магістрат — орган міського самоврядування. Отже, правильна відповідь — фільварок.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді за уривком

«За наказом гетьмана жителів Правобережжя примусово переселили на лівий берег Дніпра». Про яке поняття йдеться?

• покозачення

• Великий згін

• Чигиринські походи

• «Золотий спокій»

Розв'язання: ключ — Великий згін (1679 р., гетьман І. Самойлович). Покозачення — це перехід до козацького стану, а не переселення. Чигиринські походи — військові дії османів. «Золотий спокій» — десятиліття 1638–1648 рр. без козацьких повстань. Отже, правильна відповідь — Великий згін.

Приклад 4. Відповідність «поняття — значення»

Установи відповідність між поняттям та його значенням.

Розв'язання: 1 — Б (клейноди — булава, бунчук, корогва, печатка, литаври, пернач); 2 — А (кошовий отаман — виборний очільник Січі); 3 — Г (Малоросійська колегія — орган нагляду Російської імперії); 4 — В (козацький літопис — історичний твір старшини). Зайва відповідь Д — гетьман (очільник реєстрового війська, згодом держави).

• Плутати гетьмана і кошового отамана. Гетьман — очільник реєстрового війська, згодом держави (Гетьманщини). Кошовий отаман — виборний очільник Запорозької Січі (Коша). Це різні посади.

• Вважати реєстрових козаків запорозькими. Реєстрові служили державі (Речі Посполитій) за платню й були внесені до реєстру. Низові (запорозькі) жили на Січі поза владою держави. Перший реєстр — 1572 р.

• Плутати зимівник з паланкою. Зимівник — хутір-господарство запорожця (скотарство, землеробство, промисли). Паланка — адміністративна округа Нової Січі на чолі з полковником.

• Вважати Руїну однією подією. Руїна — це період 1657–1687 рр. (а за деякими істориками — з 1663 р.), позначений міжусобицями, поділом Гетьманщини по Дніпру та спустошенням Правобережжя.

• Переносити «кріпака» й «панщину» на Русь, а «смерда» й «закупа» — на Річ Посполиту. Кріпак і панщина — поняття Речі Посполитої XVI–XVII ст. Смерд і закуп — поняття Київської Русі.

• Ототожнювати гайдамаків з опришками. Гайдамаки діяли на Правобережжі (Коліївщина 1768 р.), опришки — на Прикарпатті (О. Довбуш). Також не плутай Задунайську Січ (після 1775 р. на Дунаї) з Новою Січчю (1734–1775 рр. на Підпільній).

Поняття козацької доби перевіряють у кількох форматах завдань НМТ.

Завдання 24 — відповідність «набір понять ↔ період»

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 24 — це відповідність 4 × 5 (0–4 бали), де потрібно співвіднести набір понять з історичним періодом. Хоча в демоваріанті воно охоплює теми 27–32, ця сама форма тренує й поняття козацької доби (теми 6–11). Типове завдання: «Установіть відповідність між набором понять та історичним періодом».

Завдання 28 — вибір трьох відповідей із семи

У демоваріанті 2026 року завдання 28 — вибір трьох правильних відповідей із семи (0–3 бали) про зміни в соціально-економічному житті доби Хмельниччини (тема 8). Знання понять теми 8 («покозачення», «Військо Запорозьке», «Гетьманщина») допомагає відібрати правильні зміни.

Обсяг програми

У темах 6–11 програми НМТ — 36 понять (тема 6 — 12 понять, тема 7 — 4, тема 8 — 4, тема 9 — 3, тема 10 — 6, тема 11 — 7). Уміння програми: «правильно застосовувати поняття».

Стратегія виконання

У наборі понять знайди найточніше — те, що однозначно вказує на одну добу. Наприклад, «паланка» → Нова Січ, «покозачення» → Хмельниччина, «Великий згін» → Руїна. Саме це поняття визначає правильну відповідь. Якщо всі поняття набору належать до однієї теми, шукай у відповідях відповідний період.

• Тема 6: низове, реєстрове й городове козацтво, Січ, старшина, кошовий отаман, гетьман, клейноди, УГКЦ, братство, полемічна література, воєводство.

• Тема 7: фільварок → панщина → кріпак; «Золотий спокій» 1638–1648 рр.

• Теми 8–9: національно-визвольна війна, Військо Запорозьке, Гетьманщина, покозачення; Руїна, Великий згін (1679), Чигиринські походи (1677–1678).

• Тема 10: конституція, Малоросія, Малоросійська колегія, змосковщення, козацьке бароко, козацький літопис.

• Тема 11: опришок, гайдамака, Коліївщина, Нова Січ, паланка, зимівник, Задунайська Січ.

• Період визначає найточніше поняття набору: «паланка» → Нова Січ, «покозачення» → Хмельниччина, «Великий згін» → Руїна.