Петро Сагайдачний: морські походи, похід на Москву і Хотинська битва

У першій половині XVII ст. запорозькі козаки стали грізною силою на Чорному морі. Їхні морські походи вражали сучасників сміливістю й ефективністю. Головним «інструментом» цих походів була чайка — унікальний козацький човен.

Чайка — козацький бойовий човен

Чайка — це безкільовий човен завдовжки до 20 м, який рухався за допомогою весел і вітрила. Його обв'язували очеретом — це забезпечувало плавучість навіть після пробоїн. Чайка брала на борт 50–70 козаків і 4–6 легких гармат, які називали фальконетами. Низький борт робив човен малопомітним на воді, особливо вночі або на світанку. Саме тому козаки могли непомітно підпливати до турецьких фортець.

Головні морські походи

Ось ключові морські експедиції козаків початку XVII ст.:

Найвідоміший похід — на Кафу 1616 року. Козаки на чолі з Петром Сагайдачним на світанку підпливли до міста, здобули фортецю й визволили тисячі невільників. Кафа була головним ринком рабів у Криму, куди татари зганяли бранців з України, Московії та Польщі.

Мета й тактика

Козаки ходили в море з кількох причин:

• звільнення бранців із неволі;

• помста за татарські набіги на українські землі;

• здобич (турецькі міста були багатими);

• послаблення Османської імперії та Кримського ханства.

Тактика козаків була простою й ефективною: раптовий напад на світанку або вночі, швидкий відхід Дніпром або обхідними шляхами. Козаки ніколи не вступали в тривалий бій із переважальними силами османського флоту — вони покладалися на швидкість і несподіванку.

Наслідки морських походів

Морські походи мали неоднозначні наслідки:

• Послаблення Османської імперії та Кримського ханства — козаки руйнували турецькі фортеці, спалювали кораблі, підривали економіку прибережних міст.

• Звільнення тисяч невільників — багато українців, поляків, молдаван повернулися додому.

• Слава козаків у Європі — про сміливі походи запорожців писали в тогочасних хроніках.

• Загострення османсько-польських відносин — султан вимагав від короля приборкати козаків, і це призвело до війни 1620–1621 рр.

Петро Конашевич-Сагайдачний — одна з найвизначніших постатей козацької доби. Він поєднав талант полководця, дипломата й захисника православної віри, а його діяльність припала на 1610-ті — початок 1620-х років.

Походження й освіта

Народився Петро Конашевич у селі Кульчиці біля Самбора (Галичина) в шляхетській родині. Здобув ґрунтовну освіту в Острозькій академії — тогочасному центрі православної культури й науки. Саме там він перейняв ідеї захисту православ'я та української освіти, які втілював усе життя.

Реформа війська

Очоливши козацтво, Сагайдачний провів глибоку реформу війська. Він запровадив сувору дисципліну — зокрема, заборонив пиятику під час походів. Козацькі загони він перетворив на регулярне військо з чіткою організацією. Особливу увагу приділив розвитку піхоти й флоту — саме завдяки його зусиллям морські походи стали такими успішними.

Поміркована політика: угоди з королем

Сагайдачний дотримувався поміркованої політики: він був лояльним до польського короля й брав участь у війнах Речі Посполитої в обмін на визнання козацьких прав. Він уклав дві важливі угоди з урядом:

Хоча реєстр був невеликим, ці угоди давали козацтву легальний статус і можливість діяти в межах закону.

Підтримка православ'я й освіти

Найважливішим цивільним здобутком Сагайдачного став вступ усього Війська Запорозького до Київського братства. Це фактично перенесло політичний центр козацтва до Києва й перетворило братство на потужну силу. Сагайдачний також захищав патріарха Феофана, коли той у 1620 р. відновлював православну ієрархію (висвячував митрополита та єпископів) — без підтримки гетьмана ця акція була б неможливою. Перед смертю він заповів своє майно на братські школи Києва й Львова, підтримавши освіту.

Дві наймасштабніші сухопутні кампанії, у яких брав участь Петро Сагайдачний, — похід на Москву 1618 року та Хотинська битва 1621 року. Обидві визначили долю Речі Посполитої на сході й півдні.

Похід на Москву 1618 року

У 1618 році 20-тисячне козацьке військо на чолі з Сагайдачним вирушило на допомогу королевичу Владиславу, який претендував на московський трон після смерті царя Бориса Годунова й Смути. Козаки здобули Путивль, Лівни, Єлець та інші міста, а потім разом із поляками штурмували Москву. Хоча столицю взяти не вдалося, похід змусив Московське царство піти на переговори.

Деулінське перемир'я 1618 року

У грудні 1618 року було укладено Деулінське перемир'я. За його умовами до Речі Посполитої відійшли Смоленщина й Чернігово-Сіверщина (з 1635 року ця територія стала Чернігівським воєводством). Це була найбільша територіальна здобич Речі Посполитої на східному напрямку за весь XVII ст.

Хотинська битва 1621 року

У 1620 році польське військо зазнало нищівної поразки під Цецорою. Це відкрило шлях османській армії. У 1621 році султан Осман II особисто очолив величезне військо й рушив на Річ Посполиту. Під Хотином зустрілися дві армії: польське військо на чолі з гетьманом Яном Каролем Ходкевичем і близько 40 тисяч козаків на чолі з Петром Сагайдачним.

Битва тривала з вересня до початку жовтня 1621 року. Козаки відіграли вирішальну роль: вони тримали найнебезпечніші ділянки оборони, робили сміливі вилазки в тил османів. Місяць запеклих боїв виснажив османську армію. Султан був змушений укласти мир — Хотинський мир зупинив наступ Османів на Європу.

Смерть гетьмана

Під час Хотинської битви Сагайдачного було поранено отруєною стрілою. Поранення виявилося смертельним: у квітні 1622 року гетьман помер у Києві. Його поховали в Братському монастирі. Пам'ять про нього оспівав Касіян Сакович у поемі «Вірші на жалісний погреб…» (1622) — одному з перших літературних творів, присвячених козацькому гетьманові.

У цьому розділі розглянемо типові завдання НМТ, які перевіряють знання про Петра Сагайдачного та морські походи козаків. Кожен приклад містить повний розв'язок і пояснення, чому інші варіанти неправильні.

Приклад 1. «3 з 7» — діяльність Петра Сагайдачного

Завдання: Які три факти з наведених стосуються діяльності Петра Конашевича-Сагайдачного?

• похід на Кафу й звільнення бранців

• заснування Січі на острові Мала Хортиця

• участь у поході королевича Владислава на Москву

• поразка в урочищі Солониця

• командування козаками в Хотинській битві

• укладення Куруківської угоди

• заснування Києво-Могилянської колегії

Розв'язок: Згадаймо ключові події життя Сагайдачного. По-перше, він очолював похід на Кафу 1616 року, де козаки звільнили тисячі бранців. По-друге, у 1618 році він вів 20-тисячне козацьке військо на допомогу королевичу Владиславу в поході на Москву. По-третє, у 1621 році саме Сагайдачний командував козаками в Хотинській битві.

Відповідь: похід на Кафу й звільнення бранців, участь у поході королевича Владислава на Москву, командування козаками в Хотинській битві.

Чому інші варіанти неправильні? Заснування Січі на Малій Хортиці — це справа Дмитра Вишневецького (Байди) в 1550-х рр. Поразка в урочищі Солониця — це трагедія повстання Северина Наливайка 1596 року. Укладення Куруківської угоди — 1625 рік, уже після смерті Сагайдачного, це справа Михайла Дорошенка. Заснування Києво-Могилянської колегії — заслуга Петра Могили, який діяв у 1630-х роках.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді — дата Хотинської битви

Завдання: Хотинська битва відбулася в …

• 1616 р.

• 1618 р.

• 1621 р.

• 1625 р.

Розв'язок: Хотинська битва тривала з вересня до початку жовтня 1621 року. Це одна з ключових дат теми 7 програми НМТ.

Відповідь: 1621 р.

Пастки: 1616 рік — це похід на Кафу, а не Хотинська битва. 1618 рік — похід на Москву й Деулінське перемир'я. 1625 рік — Куруківська угода, укладена після повстання Марка Жмайла.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді — опис події

Завдання: «Козаки на легких човнах на світанку підпливли до міста, здобули фортецю й визволили тисячі невольників». Про яку подію йдеться?

• Хотинська битва

• похід на Кафу 1616 р.

• похід на Москву 1618 р.

• зруйнування Кодака

Розв'язок: Опис містить ключові маркери морського походу: «легкі човни» (чайки), «на світанку» (типова тактика козаків), «здобули фортецю», «визволили тисячі невольників». Усе це вказує на похід на Кафу 1616 року — найбільший невільничий ринок Криму.

Відповідь: похід на Кафу 1616 р.

Чому не інші? Хотинська битва — сухопутна облога, а не морський напад. Похід на Москву — сухопутний, до того ж там ішлося про штурм столиці, а не про звільнення невольників. Зруйнування Кодака — захоплення й знищення польської фортеці козаками Івана Сулими в серпні 1635 року, зовсім інший контекст.

Приклад 4. Вибір однієї відповіді — наслідок Деулінського перемир'я

Завдання: Наслідком Деулінського перемир'я 1618 р. був …

• утворення Речі Посполитої

• перехід Чернігово-Сіверщини до Речі Посполитої

• заснування Запорозької Січі

• припинення морських походів козаків

Розв'язок: Деулінське перемир'я, укладене в грудні 1618 року, завершило похід королевича Владислава на Москву. За його умовами до Речі Посполитої відійшли Смоленщина й Чернігово-Сіверщина (з 1635 року — Чернігівське воєводство).

Відповідь: перехід Чернігово-Сіверщини до Речі Посполитої.

Чому не інші? Утворення Речі Посполитої відбулося 1569 року за Люблінською унією. Заснування Запорозької Січі — середина XVI ст., Дмитро Вишневецький. Припинення морських походів — неправда, козаки ходили в море й після 1618 року, аж до 1620-х років.

На НМТ з історії України є кілька типових помилок, яких припускаються учні саме в темі про Петра Сагайдачного. Розгляньмо їх, щоб ти міг їх уникнути.

• Плутати роки подій. Найпоширеніша помилка — переплутати 1616, 1618 і 1621 роки. Запам'ятай чітко: 1616 — похід на Кафу, 1618 — похід на Москву, 1621 — Хотинська битва. Жодна з цих дат не взаємозамінна.

• Вважати, що під Хотином козаки воювали на боці Османів або що Річ Посполита програла. Насправді козаки разом із поляками обороняли табір під Хотином. Саме завдяки козакам османську армію вдалося зупинити. Річ Посполита не програла — Хотинський мир був почесним для обох сторін.

• Думати, що Сагайдачний піднімав повстання проти Речі Посполитої. Це неправильно. Сагайдачний дотримувався поміркованої політики: він укладав угоди з королем (Вільшанська 1617 р., Роставицька 1619 р.) і брав участь у війнах Речі Посполитої в обмін на визнання козацьких прав. Повстання піднімали інші гетьмани — Наливайко, Жмайло, Сулима.

• Приписувати Сагайдачному саме висвячення ієрархів 1620 р. Висвятив православних митрополита й єпископів патріарх Феофан Єрусалимський. Сагайдачний лише забезпечив захист патріарха й козацьку підтримку цієї акції. Без нього висвячення було б неможливим, але він не висвячував.

• Вважати, що морські походи лише зміцнювали Річ Посполиту. Насправді вони мали подвійний ефект: з одного боку, послаблювали Османську імперію й Кримське ханство, а з іншого — провокували війну з Османською імперією, яка врешті-решт і призвела до Хотинської битви 1621 року.

• Плутати чайку з великою галерою. Козаки ходили в море не на великих галерах, а на легких безкільових човнах — чайках. Саме завдяки малій осадці, обв'язці з очерету й низькому борту вони могли непомітно підпливати до ворожих берегів і швидко відходити.

Розуміння того, як саме тема Петра Сагайдачного представлена в тесті НМТ, допоможе тобі ефективно готуватися. Ось ключові моменти.

Дати й персоналії теми 7

Програма НМТ з історії України (тема 7 — «Українські землі в Речі Посполитій у першій половині XVII ст.») вимагає знати дві ключові дати, пов'язані з Сагайдачним: 1618 рік — похід на Москву, і 1621 рік — Хотинська битва. Постать Петра Конашевича-Сагайдачного в програмі підкреслена — це означає, що його портрет можуть запропонувати для візуального розпізнавання в завданні на впізнання діяча.

Що програма вимагає пояснювати

За програмою НМТ ти маєш уміти пояснювати наслідки морських походів козаків і участь козацтва у війнах Речі Посполитої проти Московського царства й Османської імперії. Тобто важливо не просто запам'ятати дати, а розуміти, які наслідки мали ці події для козацтва, Речі Посполитої та Османської імперії.

Формат завдань «3 з 7»

Завдання типу «3 з 7» (завдання 28–30 у тесті НМТ) дають по 1 балу за кожен правильний варіант, тобто максимум 3 бали. У демоваріанті 2026 року завдання 30 — це біографія діяча за фото (але з іншого періоду). У демоваріанті 2026 завдань безпосередньо з теми 7 немає, однак це не означає, що тема не важлива — готуйся за вимогами програми: дати, персоналії, наслідки подій.

Порада: Звертай особливу увагу на співвідношення років і подій (1616 — Кафа, 1618 — Москва, 1621 — Хотин) і на те, щоб уміти вибрати три факти з діяльності Сагайдачного серед семи запропонованих варіантів.

• Морські походи козаки здійснювали на чайках — легких безкільових човнах завдовжки до 20 м, обв'язаних очеретом, із 50–70 козаків і 4–6 фальконетами на борту.

• Головні походи: Синоп (1614), околиці Стамбула (1615), Кафа (1616) — найбільший невільничий ринок Криму, звільнено тисячі бранців, Трапезунд.

• Мета походів: звільнення бранців, помста за татарські набіги, здобич, послаблення Османської імперії.

• Наслідки: послаблення Османської імперії й Кримського ханства, слава козаків у Європі, але й загострення османсько-польських відносин, що призвело до війни 1620–1621 рр.

• Петро Сагайдачний — гетьман, який провів реформу війська (дисципліна, регулярне військо, розвиток піхоти й флоту) і дотримувався поміркованої політики угод із королем (Вільшанська 1617 р., Роставицька 1619 р.).

• 1618 р. — похід на Москву з королевичем Владиславом; Деулінське перемир'я передало Речі Посполитій Смоленщину й Чернігово-Сіверщину.

• 1621 р. — Хотинська битва: близько 40 тис. козаків разом із поляками місяць обороняли табір і зупинили османську армію; Сагайдачного поранено отруєною стрілою.

• Сагайдачний підтримував православ'я: вступ Війська Запорозького до Київського братства, захист патріарха Феофана 1620 р., заповів майно на братські школи.

• Помер у квітні 1622 р. у Києві, похований у Братському монастирі; пам'ять оспівав Касіян Сакович у «Віршах на жалісний погреб…».