Пам’ятки культури НМТ: Україна в XIX столітті

Програма НМТ з історії України називає пам'ятки культури лише в темах 14 і 17 періоду XIX століття. У темах 12, 13, 15 і 16 пам'яток немає. Тема 14 охоплює шість позицій — споруди, скульптури й живопис першої половини XIX ст., виконані в стилях класицизму та романтизму. Дати створення пам'яток знати необов'язково: достатньо доби, стилю й автора.

Будівля Київського університету (Червоний корпус)

Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка — найупізнаваніша споруда класицизму на українських землях. Збудований у 1837–1843 роках за проєктом архітектора Вінченцо Беретті. Характерні ознаки: симетричний прямокутний план, могутній восьмиколонний портик іонічного ордера на всю висоту будинку, трикутний фронтон, стримане оздоблення фасаду. Стіни пофарбовано в червоний колір, через що корпус дістав неофіційну назву «Червоний». Не плутай: яскравий колір — не ознака модерну, це класицизм із чіткою симетрією й античними формами.

Пам'ятник князю Володимиру в Києві

Відкритий 1853 року на схилі Володимирської гірки над Дніпром. Скульптори — Василь Демут-Малиновський і Петро Клодт. Бронзова постать князя Володимира Великого з хрестом у правій руці стоїть на високому п'єдесталі у формі каплиці. Це один із найдавніших пам'ятників Києва, добре впізнаваний за силуетом на тлі дніпровських круч.

Пам'ятник Рішельє в Одесі

Відкритий 1828 року, скульптор — Іван Мартос. Пам'ятник герцогу Арману де Рішельє, першому градоначальнику Одеси, зображує його в античній тозі з сувоєм у руці. Постать стоїть на вершині Потьомкінських сходів, на Приморському бульварі. Стиль — класицизм: стримана постава, ідеалізовані пропорції, античний одяг.

Живопис першої половини XIX ст.

Василь Тропінін — «Дівчина з Поділля» (романтичний портрет селянки за вишиванням, делікатне світло й увага до народного одягу). Василь Штернберг — «Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці» (краєвид маєтку на Чернігівщині, де в 1840-х роках гостював Тарас Шевченко; Штернберг також створив фронтиспис до першого «Кобзаря»). Обидва художники працювали в романтичному напрямі, зосереджуючись на побуті, природі й народному житті.

Тарас Шевченко — не лише поет, а й видатний художник. Випускник Петербурзької академії мистецтв, він працював у жанрах портрета, історичного живопису, пейзажу й графіки. На НМТ можуть запитати як про його власні твори, так і про візуальні джерела доби — титульні сторінки книжок, що стали символами українського відродження.

Шевченко-художник: основні твори

«Автопортрет» — Шевченко створив кілька автопортретів протягом 1840–1860 років. Найвідоміший ранній — олійний автопортрет 1840–1841 років: погрудне зображення молодого митця в темному сюртуку з білим комірцем, зосередженого й серйозного. Автопортрети передають еволюцію митця від молодого академіста до засланого поета.

«Катерина» (1842) — картина за сюжетом однойменної поеми. На ній зображено Катерину, яку покинув москаль: той на коні мчить геть, за ним біжить собака; під куренем дідусь струже ложки, а вдалині видно могилу з вітряком. Це зворушлива сцена зради й самотності, виконана в реалістичній манері з романтичним піднесенням.

«Живописна Україна» (1844) — серія офортів (гравюр на металі), задумана як багатотомне видання. Шевченко встиг випустити лише перший випуск із шести аркушів. Теми: краєвиди («Видубицький монастир у Києві», «У Києві»), історичні сюжети («Дари в Чигирині 1649 року», «Судна рада»), побутові сцени («Старости», «Казка»). Важливо: це не одна картина, а серія графічних робіт.

Титул першого «Кобзаря» (1840)

Перше видання «Кобзаря» побачило світ 1840 року в Петербурзі. Перед титульною сторінкою — фронтиспис (ілюстрація на окремому аркуші перед титулом) роботи Василя Штернберга: кобзар із бандурою в супроводі хлопчика-поводиря. Це візуальне джерело одразу вказує на народну тему збірки. Якщо побачиш на фото старовинну книжку з гравюрою кобзаря й хлопчика — це перший «Кобзар» 1840 року.

Титул альманаху «Русалка Дністровая» (1837)

«Русалка Дністровая» — альманах, виданий 1837 року в Буді (нині частина Будапешта) членами «Руської трійці» — Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем і Яковом Головацьким. Це перша на західноукраїнських землях книжка, написана живою народною мовою. Титул містить назву, рік і місце друку, що дає змогу точно ідентифікувати видання.

Як читати візуальне джерело

Коли на НМТ дають фото титульної сторінки чи ілюстрації, звертай увагу на чотири елементи: назва видання (підказує зміст і добу), рік і місце друку (вказують на історичний контекст), мова (народна чи церковнослов'янська — свідчить про культурну орієнтацію), ілюстрація (символічні деталі — кобзар, бандура, народний одяг). Разом ці ознаки ведуть до правильної відповіді про подію й діяча.

Тема 17 програми НМТ містить 12 пам'яток — найбільше серед усіх тем періоду. Це споруди, зведені в добу історизму (еклектики) та модерну, а також скульптурні пам'ятники. Розгляньмо їх за групами.

Резиденція митрополитів Буковини і Далмації (Чернівці)

Збудована в 1864–1882 роках за проєктом чеського архітектора Йозефа Главки. Стиль — історизм із візантійськими, маврськими (східними) та романськими мотивами. Ансамбль включає корпус зі синодальною залою, каплицю й семінарію. Нині тут міститься Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Резиденція внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як зразок історизму в архітектурі.

Володимирський собор у Києві

Збудований у 1862–1882 роках у неовізантійському стилі. Хрестово-купольна схема, сім бань, аркатурні пояси на фасадах. Інтер'єр розписували видатні художники: Віктор Васнецов (зокрема «Хрещення Русі»), Михайло Нестеров, Михайло Врубель. Собор — яскравий зразок історизму, що наслідує візантійські зразки.

Одеський оперний театр

Збудований у 1884–1887 роках архітекторами Фердинандом Фельнером і Германом Гельмером. Стиль — необароко: пишний декор, колони, ліпнина, скульптурні групи на фасаді. Театр вважається одним із найкрасивіших оперних театрів Європи. Важливо: пишний декор і колони — це не класицизм, а необароко (різновид історизму).

Будинок з химерами в Києві

Збудований у 1901–1903 роках архітектором Владиславом Городецьким. Стиль — модерн. Фасад прикрашають скульптурні зображення тварин: носороги, слони, жаби, орли, олені — мисливські трофеї замовника. Будинок стоїть на крутому схилі (вулиця Банкова, 10), що додає йому мальовничості. Асиметрія, плавні лінії, рослинний і тваринний декор — типові ознаки модерну.

Будинок Полтавського губернського земства

Збудований у 1903–1908 роках за проєктом Василя Кричевського. Це перший зразок українського архітектурного модерну. Характерні риси: трапецієподібні вікна й двері, мотиви народного орнаменту, керамічна плитка, майоліка, високий дах. Споруда поєднує європейський модерн із традиціями українського народного будівництва.

Будинок товариства «Дністер» у Львові

Збудований на початку ХХ століття (архітектори Іван Левинський і Тадеуш Обмінський) в стилі модерн із гуцульськими мотивами. Використано народні орнаменти, різьблення, кераміку. Будинок належав страховому товариству «Дністер» — одній із українських фінансово-господарських установ Галичини.

Пам'ятник Богданові Хмельницькому в Києві

Відкритий 1888 року на Софійській площі. Скульптор — Михайло Микешин. Кінна статуя гетьмана з булавою в правій руці, спрямованою в бік Польщі. П'єдестал — брила у формі степового кургану (скелі); задумані Микешиним барельєфи так і не виконали. Це один із найвідоміших пам'ятників Києва, символ козацької доби.

Живопис другої половини XIX – початку ХХ століття представлений у програмі НМТ п'ятьма художниками й конкретними полотнами. Тема 17 охоплює реалістичні побутові сцени, історичний живопис, портрет і модерні експерименти з кольором.

Микола Пимоненко — «Святочне ворожіння»

Микола Пимоненко — український живописець-реаліст, випускник Київської рисувальної школи М. Мурашка, навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Картина «Святочне ворожіння» зображує побутову сцену: дівчата збираються на Різдвяні свята, щоб поворожити на долю. Реалізм Пимоненка виявляється в увазі до деталей народного одягу, інтер'єру української хати, м'якого освітлення. Сюжет — традиційне ворожіння, що відсилає до народних звичаїв.

Сергій Васильківський — «Козаки в степу»

Сергій Васильківський — майстер українського пейзажу. «Козаки в степу» — картина, що зображує загін козаків, який рухається безкраїм степом. На передньому плані — вершники зі списами й прапорами, на задньому — широке небо й обрій. Не плутай цю роботу з «Запорожцями…» Рєпіна: у Васильківського — пейзаж із козаками, а в Рєпіна — багатофігурна сцена просто неба: козаки гуртом навколо столу з писарем на тлі січового табору.

Ілля Рєпін — «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»

Ілля Рєпін — український і російський художник, який народився в Чугуєві на Харківщині. Картину «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» він писав у 1880–1891 роках. Сюжет: запорозькі козаки складають глузливого листа у відповідь на вимогу султана здатися. На полотні — постать писаря, за якого позував історик Дмитро Яворницький, і гучний сміх козаків. Картина зберігається в Російському музеї в Петербурзі.

Іван Труш — «Портрет Лесі Українки»

Іван Труш — український живописець-імпресіоніст, представник модерну в Галичині. Його «Портрет Лесі Українки» — один із найвідоміших портретів поетеси. Труш зобразив Лесю Українку в темній сукні, із задумливим поглядом, на тлі книжок. Портрет передає інтелектуальну глибину й внутрішню силу письменниці.

Олександр Мурашко — «Дівчина в червоному капелюсі»

Олександр Мурашко — український художник-модерніст. «Дівчина в червоному капелюсі» (1902–1903) — яскравий зразок модерну в живописі: насичений червоний колір головного убору контрастує із зеленим тлом, гра світла й тіні створює динаміку. Мурашко навчався в Європі й приніс в український живопис новітні течії — імпресіонізм і модерн.

Фото театру корифеїв

Фото трупи театру корифеїв — візуальне джерело до теми професійного українського театру. Театр корифеїв заснував Марко Кропивницький у 1882 році в Єлисаветграді. На світлині можна побачити: Марка Кропивницького, Миколу Садовського, Марію Заньковецьку, Панаса Саксаганського, Івана Карпенка-Карого. Це фото — доказ існування українського професійного театру в Російській імперії, попри Валуєвський циркуляр і Емський указ.

На НМТ важливо вміти визначати стиль споруди за її зовнішніми ознаками. Розгляньмо три основні стилі, які трапляються в завданнях тем 14 і 17.

Класицизм (перша половина XIX ст.)

Характерні ознаки: портик із колонами, трикутний фронтон, строга симетрія, стриманий декор, античні пропорції. Приклади: будівля Київського університету (Червоний корпус), пам'ятник Рішельє в Одесі. Класицизм наслідує архітектуру Стародавньої Греції та Риму.

Історизм (еклектика) — друга половина XIX ст.

Історизм (також званий еклектикою) — це поєднання елементів різних стилів минулого. Архітектори вільно комбінували неоготику, неоренесанс, необароко, неовізантійські мотиви. Приклади: Володимирський собор у Києві (неовізантійський), Одеський оперний театр (необароко), резиденція митрополитів у Чернівцях (візантійські й маврські мотиви). Пастка: пишний декор і колони опери чи резиденції — це не класицизм, а історизм.

Модерн (кінець XIX – початок ХХ ст.)

Модерн відмовляється від наслідування минулих стилів. Ознаки: плавні, текучі лінії, асиметрія, рослинний і тваринний декор, нові матеріали (кераміка, скло, залізобетон). Приклад: будинок з химерами в Києві (В. Городецький).

Український архітектурний модерн

Особливий різновид модерну, що поєднує європейські форми з мотивами українського народного мистецтва. Характерні риси: трапецієподібні вікна й двері, народні орнаменти, майолікова кераміка, високі дахи. Приклади: будинок Полтавського губернського земства (В. Кричевський), будинок товариства «Дністер» у Львові.

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на пам'ятки культури XIX століття.

Приклад 1. Вибір однієї відповіді за описом

Завдання: «На фото — споруда на крутому схилі, фасад прикрашено скульптурами носорога, слонів і жаб. Архітектор — В. Городецький. Яку пам'ятку зображено?»

Крок 1: Зверни увагу на ключові деталі — «крутий схил», «скульптури тварин (носоріг, слони, жаби)», «архітектор В. Городецький». Крок 2: Згадай, яка споруда відповідає цим ознакам. Це будинок з химерами в Києві (1901–1903). Крок 3: Перевір дистрактори. Одеський оперний театр — необароко, має колони й ліпнину, але не скульптури тварин. Будинок Полтавського губернського земства — український модерн, але без химер. Володимирський собор — неовізантійський, із банями, без тварин.

Відповідь: будинок з химерами.

Приклад 2. Відповідність «картина — автор» (4 × 5)

Завдання: Установи відповідність між картиною (1–4) та її автором (А–Д).

1 «Святочне ворожіння»; 2 «Козаки в степу»; 3 «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»; 4 «Дівчина в червоному капелюсі».

А С. Васильківський; Б О. Мурашко; В М. Пимоненко; Г І. Рєпін; Д І. Труш (зайвий).

Розв'язання: «Святочне ворожіння» — побутова сцена, автор М. Пимоненко (1 → В). «Козаки в степу» — пейзаж із козаками, автор С. Васильківський (2 → А). «Запорожці пишуть листа…» — історична сцена, автор І. Рєпін (3 → Г). «Дівчина в червоному капелюсі» — модерн, автор О. Мурашко (4 → Б). І. Труш (Д) — зайвий, він написав «Портрет Лесі Українки».

Відповідь: 1В, 2А, 3Г, 4Б.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді — стиль споруди

Завдання: «Яку споруду збудовано в стилі українського архітектурного модерну?»

Крок 1: Згадай ознаки українського архітектурного модерну — трапецієподібні вікна, народні орнаменти, кераміка. Крок 2: Серед варіантів — будівля Київського університету (класицизм), Одеський оперний театр (необароко), резиденція митрополитів Буковини і Далмації (історизм) і будинок Полтавського губернського земства. Крок 3: Правильна відповідь — будинок Полтавського губернського земства (архітектор В. Кричевський).

Відповідь: будинок Полтавського губернського земства.

Приклад 4. Вибір однієї відповіді — візуальне джерело

Завдання: «На фото — титульна сторінка книжки 1840 року з гравюрою, на якій зображено кобзаря з бандурою та хлопчика-поводиря. Про яке видання йде мова?»

Крок 1: Ключові ознаки — 1840 рік, гравюра кобзаря з хлопчиком. Крок 2: Саме такий фронтиспис (автор В. Штернберг) має перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка (Петербург, 1840). Крок 3: Дистрактори: «Русалка Дністровая» — 1837 рік, Буда, інша тема; «Енеїда» І. Котляревського — 1798 рік, не та ілюстрація; «Живописна Україна» — серія офортів Шевченка, а не титул книжки.

Відповідь: перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка.

• Вважати будівлю Київського університету модерном через яскравий червоний колір. Насправді це класицизм: колонний портик, симетрія, трикутний фронтон. Колір — лише фарбування, не стиль.

• Плутати еклектику кінця XIX ст. з класицизмом. Пишний декор Одеського оперного театру — необароко (різновид історизму), а не класицизм. Класицизм стриманий і симетричний.

• Приписувати пам'ятник Б. Хмельницькому І. Мартосу. Мартос створив пам'ятник Рішельє в Одесі (1828), а пам'ятник Хмельницькому в Києві (1888) — робота М. Микешина.

• Плутати «Козаків у степу» С. Васильківського з «Запорожцями…» І. Рєпіна. У Васильківського — пейзаж із козаками в степу, у Рєпіна — багатофігурна сцена просто неба, козаки гуртом навколо столу.

• Вважати «Живописну Україну» однією картиною. Це серія офортів (гравюр) Т. Шевченка, випущена 1844 року. Не плутай з окремими полотнами.

• Шукати пам'ятки в темах 12, 13, 15 і 16. Програма НМТ називає пам'ятки культури лише в темі 14 (6 позицій) і темі 17 (12 позицій). В інших темах періоду їх немає.

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання на пам'ятки культури мають таку структуру:

• Завдання 6 — фото пам'ятки теми 10 (козацька доба), вибір однієї відповіді з чотирьох, 1 бал.

• Завдання 17 — репродукція картини теми 27 (1945–1985 рр.), вибір однієї відповіді з чотирьох, 1 бал.

• Така сама форма (фото + вибір однієї відповіді) можлива для пам'яток тем 14 і 17 (XIX століття).

• Завдання 21–24 — відповідність 4 × 5 (логічні пари), кожна правильна пара — 1 бал, максимум 4 бали. У демоваріанті 2026 року вони не стосувалися пам'яток, але така форма («картина ↔ автор», «споруда ↔ стиль») можлива.

• Теми 14 і 17 можуть траплятися побічно: у завданні 9 (уривок джерела) і завданні 11 (зображення монет із персоналіями).

Важливо: Пояснювальна записка програми НМТ прямо вказує, що знати дати створення історично-культурних пам'яток необов'язково. Достатньо визначати добу, стиль та автора.

Стратегія виконання: спершу визнач стиль споруди (класицизм, історизм чи модерн) — це звузить коло пошуку. Потім зверни увагу на характерні деталі (колони, скульптури тварин, бані, трапецієподібні вікна). Для картин — запам'ятай сюжет і автора. Для візуальних джерел — назву, рік і місце друку.

• Тема 14: Київський університет (В. Беретті, класицизм), пам'ятник князю Володимиру (Демут-Малиновський, Клодт), пам'ятник Рішельє (І. Мартос, класицизм), В. Тропінін «Дівчина з Поділля», В. Штернберг «Садиба… в Качанівці».

• Шевченко-художник: «Автопортрет», «Катерина» (1842), серія офортів «Живописна Україна» (1844).

• Візуальні джерела: титул «Кобзаря» 1840 р. (фронтиспис В. Штернберга — кобзар із хлопчиком), титул «Русалки Дністрової» 1837 р. (видання Руської трійці).

• Тема 17, архітектура: резиденція митрополитів у Чернівцях (Й. Главка, історизм), Володимирський собор (неовізантійський), Одеський оперний театр (необароко), будинок з химерами (В. Городецький, модерн), будинок Полтавського земства (В. Кричевський, укр. арх. модерн), будинок «Дністер» (модерн із гуцульськими мотивами), пам'ятник Б. Хмельницькому (М. Микешин).

• Тема 17, живопис: М. Пимоненко «Святочне ворожіння», С. Васильківський «Козаки в степу», І. Рєпін «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», І. Труш «Портрет Лесі Українки», О. Мурашко «Дівчина в червоному капелюсі».

• Стилі: класицизм (1-ша пол. XIX ст.) → історизм / еклектика (2-га пол. XIX ст.) → модерн (кін. XIX – поч. ХХ ст.), зокрема український архітектурний модерн.

• Фото театру корифеїв — візуальне джерело до теми професійного українського театру (Кропивницький, Садовський, Заньковецька, Саксаганський, Карпенко-Карий).