Остап Вишня «Моя автобіографія»: жанр усмішки

~10 хв · 8 розділів · 10 тестових запитань

Література 1920–1930-х років

Українська література НМТ

гумор: Добродушний сміх над собою й обставинами; м'яко підсвічує смішні сторони життя, не має на меті знищити об'єкт сміху. Провідний вид комічного в усмішках Остапа Вишні.
іронія: Вид комічного, за якого справжній зміст протилежний буквальному; прихована насмішка. Автор говорить одне, а має на увазі інше. Приклад: у «Кавказі» Шевченка під «просвітою» приховано поневолення.
пародія: Комічне наслідування твору-зразка, жанру, стилю чи автора з перебільшенням характерних ознак оригіналу, щоб висміяти сам зразок. На відміну від травестії, пародія глузує з оригіналу. «Моя автобіографія» Остапа Вишні — пародія на жанр автобіографії письменника.
псевдонім: Вигадане ім'я або прізвище, яке автор використовує замість справжнього для підписування своїх творів. Походить від грецьких слів «псевдос» (несправжній) та «онома» (ім'я).
самоіронія: Різновид іронії, спрямований на себе; оповідач сміється над власними невдачами, подаючи їх як досягнення. Характерна риса усмішок Остапа Вишні.
усмішка: Невеликий гумористичний (іноді сатиричний) прозовий твір, створений Остапом Вишнею; розповідь від першої особи, анекдотична ситуація, розмовна інтонація, сміх без злості.