Олександр Олесь «О слово рідне! Орле скутий!..»: громадянська лірика

~10 хв · 8 розділів · 8 тестових запитань

Модернізм початку XX ст.

Художні засоби й аналіз поезії

Українська література НМТ

алюзія: Стислий натяк на відому історичну подію, літературний твір, міфологічний чи біблійний сюжет. Розрахована на обізнаність читача й збагачує текст додатковими смислами.
анафора: Анафора — стилістична фігура, повтор слів або словосполучень на початку кількох рядків чи речень. У вірші «Всякому місту — звичай і права…» анафора створює ритмічний вступ: «Всякому… всяка… всякому… всякеє».
громадянська лірика: Лірика, у якій автор висловлює патріотичні почуття, роздуми про долю народу, Батьківщини, рідної мови, суспільні ідеали та громадянську позицію. Приклад: «Любіть Україну!» В. Сосюри.
епітет: Художнє означення, яке підкреслює характерну рису предмета чи явища. У «Пісні про рушник» вжито епітети: «рушник вишиваний», «росяниста доріжка», «зелені луги», «солов'їні гаї».
риторичне звертання: Стилістична фігура — звертання до неживого предмета, явища, відсутньої особи чи абстрактного поняття. Не потребує відповіді, підсилює емоційність і створює урочисту інтонацію. Адресат стоїть у кличному відмінку, часто з вигуком «О». Приклад: «О слово рідне! Орле скутий!..»
розгорнута метафора: Метафора, яка не обмежується одним словом або словосполученням, а розвивається впродовж кількох рядків, строф або всього твору, створюючи цілісний образ. Наприклад: «О слово, кринице жива! / З якої покоління п'ють…» — слово назване криницею, і цей образ розгортається далі.