«Наталка Полтавка»: жанр, пісні й мовна характеристика

~15 хв · 9 розділів · 11 тестових запитань

Література кінця XVIII – початку XX ст.

Теорія літератури: роди, жанри, напрями, композиція

Українська література НМТ

канцеляризм: Слово або зворот, властивий офіційно-діловому стилю, канцелярському мовленню. У «Наталці Полтавці» возний Тетерваковський послуговується канцеляризмами («учинити», «дозвольте», «по ділу»), що створює комічний ефект і викриває його чиновницьку натуру.
мовна характеристика: Засіб творення образу персонажа через особливості його мовлення: добір слів, інтонації, діалектизми, суржик, русизми тощо. У комедії Куліша мова кожного героя (суржик Мини, ламана російська тьоті Моті, пуристична українська Мокія) викриває його світоглядну позицію.
опера малоросійська: Авторське жанрове визначення п'єси «Наталка Полтавка» — «опера малоросійська в двох діях». Котляревський назвав твір так тому, що розмовні сцени чергуються з піснями, які виконують дійові особи; це не опера в сучасному сенсі, а драматичний твір із музичними номерами.
приказка: Короткий народний вислів, що влучно характеризує явище чи ситуацію, але не має повчального змісту (на відміну від прислів'я). У «Наталці Полтавці» виборний Макогоненко часто вживає приказки, що виявляє його хитрість і народну кмітливість.
самохарактеристика: Спосіб розкриття персонажа через його власні слова про себе. У «Наталці Полтавці» яскравий приклад — пісня «Ой я дівчина Полтавка», де Наталка сама описує свою простоту, скромність і добре серце.
соціально-побутова драма: Літературознавче визначення жанру «Наталки Полтавки». Це драматичний твір, у якому конфлікт (кохання й бідність, прості люди проти пана-урядовця) розгортається в побуті бідної селянської родини; має поділ на дії та яви, діалоги, монологи, ремарки й щасливу розв'язку.
церковнослов'янізм: Слово або зворот, запозичений із церковнослов'янської мови. У мовленні возного Тетерваковського церковнослов'янізми («благодіяння», «возлюбив») змішані з канцеляризмами й русизмами, що підкреслює його штучну «вченість» і відірваність від народу.