Наголос в українській мові і як вивчати наголоси до НМТ

~10 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань

Фонетика й орфоепія

Стратегія НМТ з української мови

Українська мова НМТ

інтервальне повторення: Техніка запам'ятовування, за якої до вивченого матеріалу повертаються через дедалі більші проміжки часу (наприклад, через 1, 3, 7 і 14 днів). Це допомагає перенести знання з короткочасної пам'яті в довготривалу.
наголос: Виділення одного зі складів слова силою голосу. Наголошений голосний вимовляють чіткіше й довше, ніж ненаголошені. У словниках позначають знаком ´, у тестових завданнях — виділеною буквою.
омографи: Слова, які пишуться однаково, але різняться наголосом і значенням. Наприклад: зАмок (фортеця) — замОк (пристрій), мУка (страждання) — мукА (борошно), Атлас (карти) — атлАс (тканина).
орфоепічна норма: Правила літературної вимови, зокрема правила наголошування слів. Фіксуються в орфоепічних словниках. Для НМТ норму задає додаток «Перелік слів із нормативним наголосом».
орфоепічний словник: Словник, який фіксує нормативну літературну вимову слів, зокрема їхній наголос. Для підготовки до НМТ основним джерелом є додаток до програми, а не повний орфоепічний словник.
різномісний наголос: Вільний наголос, який може падати на будь-який склад і будь-яку частину слова (префікс, корінь, суфікс або закінчення) залежно від слова. На відміну від фіксованого наголосу, його місце не визначається правилом.
рухомий наголос: Наголос, який змінює своє місце в різних граматичних формах одного й того самого слова, наприклад: водА — вОду — вОди, писАти — пишУ — пИшеш.