Микола Вороний «Блакитна Панна»: символізм

Микола Вороний (1871–1938) — постать унікальна в українській літературі: поет, актор, режисер, перекладач і теоретик, який свідомо проголосив потребу оновлення національного письменства. Саме він став тим, хто вперше відкрито закликав українських митців орієнтуватися на новітні європейські течії — символізм, імпресіонізм, декаданс — і надавати перевагу красі та формі, а не суспільній дидактиці.

Життєвий шлях і трагічний фінал

Вороний народився 1871 року на Катеринославщині (тепер Дніпропетровщина). З юних років брав участь у театральних виставах, грав у трупах Марка Кропивницького та Михайла Старицького. Згодом навчався у Віденському університеті, де познайомився з європейським модернізмом. Повернувшись, працював режисером, перекладав твори Генріка Ібсена, Моріса Метерлінка, Станіслава Пшибишевського. 1934 року Вороного заарештували й вислали; 7 червня 1938 року його розстріляли в Одесі під час сталінського терору. Реабілітований посмертно.

Альманах «З-над хмар і з долин» (1903)

1901 року Вороний опублікував у львівській газеті «Діло» відкритого листа-звернення до українських письменників. Він повідомляв про підготовку альманаху й закликав надсилати твори, які «наближаються до новітніх європейських течій» і виявляють «увагу до краси й форми». Це був справжній маніфест — уперше в українській літературі мистецтво проголошувалося самоцінним, а не лише засобом просвіти чи боротьби.

Альманах вийшов 1903 року в Одесі під назвою «З-над хмар і з долин». До нього ввійшли твори Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Ольги Кобилянської, Бориса Грінченка, Михайла Старицького, Агатангела Кримського та інших. Хоч сам Вороний умістив там лише кілька власних поезій, саме він був ініціатором і редактором — людиною, яка згуртувала модерністів. Тому «З-над хмар і з долин» вважають першою маніфестацією українського модернізму як організованого руху.

Полеміка з Іваном Франком

Заклик Вороного викликав суперечку. Іван Франко, який обстоював суспільне призначення літератури, висловив свою незгоду стримано — у вірші-посланні «Миколі Вороному». Вороний умістив це послання в альманасі разом зі своєю відповіддю — віршем «Іванові Франкові», де обстоював право поезії на красу й мрію, не заперечуючи суспільної ролі мистецтва, але наполягаючи, що воно не зводиться до неї. Найгострішим критиком альманаху став Сергій Єфремов. Ця полеміка стала символічною для всього українського модернізму: чи має література право бути «чистою красою», чи мусить служити нації?

Вірш «Блакитна Панна» написаний 1912 року й належить до зрілої символістської лірики Вороного. У ньому поет створює образ, який неможливо звести до однозначного тлумачення — це багатозначний символ, а не портрет конкретної особи.

Весна як Блакитна Панна

Уже з перших рядків стає зрозуміло, що Весна й Блакитна Панна — одне й те саме. Обидва слова написано з великої літери, що вказує на персоніфікацію: Весна постає як жива істота, жіноча постать. Кульмінаційний момент — рядки:

Ось вона вже крізь блакить / Майорить, / Довгождана, нездоланна... / Ось вона — Блакитна Панна!..

Зверни увагу: Вороний не описує Панну прямо. Її портрет — суцільний натяк. Вона «запашна», «має крилами», лине «в прозорих шатах, / У серпанках і блаватах». Це не конкретний одяг, а враження легкості, невагомості, прозорості — як сама весняна повітряна стихія.

Натяки й алюзії

Панна «Сяє усміхом примар / З-поза хмар, / Попелястих, пелехатих». Усміх примар — це не реальна усмішка, а сяйво, що просвічує крізь хмари. Далі земля виспівує їй «Осанна!» — це біблійний вигук хвали (алюзія на вхід Ісуса в Єрусалим). Така алюзія підносить образ Панни до сакральних висот, але не робить її Богородицею — це радше поетичне уподібнення.

Панна «як мрія сну / Чарівна», сяє «Неземною чистотою». Порівняння «як мрія сну» підкреслює ірреальність, недосяжність образу. Вона є — і водночас її ніби немає, вона сниться.

Фінал: народження мистецтва

Найважливіший поворот — остання строфа. Після появи Панни в душі ліричного героя починають роїтися образи:

В'ються хмелем арабески, / Миготять камеї, фрески, / Гомонять-бринять пісні / Голосні / І сплітаються в гротески.

Арабески, камеї, фрески, гротески — це терміни зі сфери мистецтва (орнамент, різьблення, живопис, архітектура). Весна пробуджує в ліричному героєві творче натхнення: під її впливом народжується поезія, музика, малярство. Отже, Блакитна Панна — це ще й Муза, джерело творчої енергії.

Багатозначність символу

Колір блакиті — наскрізний. Блакить — це не просто небо, а колір мрії, недосяжного ідеалу, духовної чистоти. Саме тому Панна — Блакитна, а не, скажімо, Золота чи Червона. Блакить творить атмосферу легкості, прозорості, відстороненості від усього буденного.

«Блакитна Панна» — зразок символістської поезії в українській літературі. Символізм як течія виник у Франції в 1870–1880-х роках (Шарль Бодлер, Поль Верлен, Артюр Рембо, Стефан Малларме) і проголошував: істинна реальність прихована за світом видимих речей, а завдання поезії — натякати на неї через символи, музику й асоціації. Розгляньмо, як ці принципи втілено у вірші Вороного.

Натяк замість прямого називання

Символісти уникали прямої описовості. Замість сказати «Весна прийшла», Вороний створює образ, який читач «розгадує»: жіноча постать у блакиті, що майорить, сяє усміхом примар, лине в серпанках. Жодної прямої вказівки — лише натяки. Це змушує читача співтворити, домислювати образ. Поєднання реального (весна, хмари, роса) й ідеального (мрія, неземна чистота) — характерна риса символізму.

Музичність строфи

Верлен писав: «De la musique avant toute chose» — «Музики передусім». Вороний будує вірш так, щоб він звучав мелодійно. Кожна строфа має сім рядків, і в кожній два короткі рядки (двоскладові або трискладові) римуються з попередніми. Схема рими — aabbccb. Подивись на першу строфу:

> Має крилами Весна (a) / Запашна (a) / Лине вся в прозорих шатах (b) / У серпанках і блаватах… (b) / Сяє усміхом примар (c) / З-поза хмар (c) / Попелястих, пелехатих (b)

Короткі рядки («Запашна», «З-поза хмар») створюють ритмічні паузи, схожі на подих. Останній рядок повертає риму b (шатах — блаватах — пелехатих) і замикає строфу, надаючи їй пісенного звучання.

Звукопис: алітерація й асонанс

Вороний активно використовує звукопис — гру звуків, що підсилює настрій. Найяскравіший приклад — алітерація (повтор приголосних) у рядку «Попелястих, пелехатих». Повтор звуків [п] і [л] створює враження чогось пухкого, легкого, хмарного — ніби самі хмари «шепочуть» ці слова.

Інші приклади звукопису:

• Повтор співзвуч «Весна / Запашна» — асонанс на [а] й алітерація на [с], [н]

• «блакить / Майорить» — асонанс на [и], [і] й алітерація на [м], [р]

• «Гомонять-бринять пісні / Голосні» — повтор [г], [н], [с] імітує дзвінке звучання пісень

Асонанс (повтор голосних) на [а] пронизує рядки про Весну: «запашна», «майорить», «довгождана, нездоланна», «Блакитна Панна». Цей відкритий голосний звук створює відчуття простору, світла, радості.

Художні засоби вірша

Колірна символіка

Блакить — не просто колір, а символ. У символістській поетиці кольори мають значення: блакитний символізує небо, духовність, мрію, недосяжний ідеал. Вороний насичує вірш блакиттю: «крізь блакить», «Блакитна Панна», «в блаватах» (блават — старовинна назва блакитної тканини). Уся поезія ніби занурена в блакитне світло, що творить атмосферу піднесеності й чистоти.

Межа теми: символізм як течія (цілий напрям зі своєю філософією) і символ як троп (окремий художній засіб) — це різні поняття. Докладно різницю між символізмом, неоромантизмом та імпресіонізмом розглянуто в юніті «Неоромантизм і символізм».

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ, які перевіряють знання поезії «Блакитна Панна» та творчості Миколи Вороного.

Приклад 1. Образ Блакитної Панни

Завдання (вибір однієї з п'яти). Образ Блакитної Панни в поезії Миколи Вороного — це:

• А) портрет реальної коханої поета

• Б) алегорія України

• В) багатозначний символ весни, мрії й натхнення

• Г) персонаж народної легенди

• Д) образ Богородиці

Розв'язання. У вірші немає жодної вказівки на реальну жінку. Панна — це персоніфікована Весна, яка водночас уособлює мрію, ідеал краси й натхнення. Вона «як мрія сну», сяє «неземною чистотою», а її поява пробуджує в душі ліричного героя мистецькі образи. Тому правильна відповідь — В.

Чому інші варіанти неправильні:

• А — у вірші немає біографічних деталей; образ навмисно узагальнений

• Б — Україна не згадується; алегорія України була б уособлена в інших кольорах і символах

• Г — Панна не має рис фольклорного персонажа; це авторський символ

• Д — хоч є алюзія «Осанна!», образ не зводиться до Богородиці; це радше поетичне уподібнення

Приклад 2. Ініціатор альманаху

Завдання (вибір однієї з п'яти). Ініціатором альманаху «З-над хмар і з долин» (1903) був:

• А) Олександр Олесь

• Б) Микола Вороний

• В) Михайло Коцюбинський

• Г) Іван Франко

• Д) Леся Українка

Розв'язання. Саме Вороний 1901 року опублікував звернення до письменників із закликом надсилати твори для альманаху, а 1903 року видав його в Одесі. Відповідь — Б.

Чому інші неправильні: Коцюбинський друкувався в альманасі, але не був його ініціатором; Олесь до авторів альманаху не належав; Франко полемізував із Вороним щодо призначення мистецтва, але не ініціював альманах; Леся Українка також була авторкою, а не ініціаторкою.

Приклад 3. Логічні пари «твір ↔ ознака течії»

Завдання (логічні пари). Установи відповідність між твором та його ознакою.

Розв'язання. «Блакитна Панна» — символістський твір, де головний образ багатозначний, а строфа музична (1 → А). «Intermezzo» Коцюбинського — імпресіоністична новела, заснована на миттєвих враженнях, барвах і звуках (2 → Б). «Камінний хрест» Стефаника — експресіоністська новела з гіперболізованим болем (3 → В). «Contra spem spero!» Лесі Українки — неоромантичний гімн волі (4 → Г). Варіант Д («культ античної форми») зайвий — він стосується неокласицизму, який не представлений серед цих творів.

Приклад 4. Звуковий засіб

Завдання (вибір однієї з п'яти). Прочитай рядки: «Сяє усміхом примар / З-поза хмар, / Попелястих, пелехатих». Звуковий засіб, використаний у третьому рядку, — це:

• А) анафора

• Б) епіфора

• В) алітерація

• Г) тавтологія

• Д) рефрен

Розв'язання. У рядку «Попелястих, пелехатих» повторюються приголосні звуки [п] і [л]. Це алітерація — повтор однакових або подібних приголосних. Відповідь — В.

Чому інші неправильні: анафора — повтор на початку рядків (тут немає); епіфора — повтор у кінці рядків; тавтологія — змістовий повтор, а не звуковий; рефрен — повтор цілого рядка чи групи рядків.

• Тлумачити Блакитну Панну як реальну жінку. Найпоширеніша помилка. У вірші немає жодної біографічної деталі, імені, портретних рис. Панна — символ, а не персона. Якщо в завданні питають, «ким є Блакитна Панна», відповідь завжди пов'язана з весною, мрією, натхненням.

• Плутати символ як троп і символізм як течію. Символ — окремий художній засіб (троп, що означає більше, ніж буквально). Символізм — літературний напрям кінця XIX — початку XX ст., що ґрунтується на натяку, музичності, багатозначних образах. Усі символісти використовують символи, але не кожен твір із символом належить до символізму.

• Приписувати альманах «З-над хмар і з долин» Іванові Франку чи Олександрові Олесеві. Запам'ятай: ініціатор і редактор — Микола Вороний. Франко полемізував із ним, але не видавав альманах. Олесь до авторів альманаху взагалі не належав.

• Зараховувати «Блакитну Панну» до неоромантизму чи неокласицизму. Вірш має всі ознаки символізму: натяк, музичність, багатозначний образ, колірну символіку. Неоромантизм — це «Contra spem spero!» Лесі Українки, неокласицизм — культ античної форми (Микола Зеров, Максим Рильський).

• Бачити в рядку «Попелястих, пелехатих» асонанс замість алітерації. Асонанс — повтор голосних, алітерація — приголосних. У цьому рядку повторюються приголосні [п] і [л], тому це алітерація.

• Не помічати, що фінал вірша — про народження мистецтва. Остання строфа («В'ються хмелем арабески…») часто випадає з уваги, але саме вона розкриває головну ідею: весна пробуджує творче натхнення. Без неї образ Панни залишається неповним.

Поезія «Блакитна Панна» входить до теми 4.5 програми НМТ з української літератури («Микола Вороний»). Від тебе вимагають визначати образи й мотиви твору, а також риси символізму.

Що саме перевіряють

• Рядок 0.6 програми — течії модернізму: символізм, імпресіонізм, експресіонізм, неоромантизм, неокласицизм. Ти маєш співвідносити твір із течією.

• Рядок 0.11 — художні засоби: символ, алітерація, асонанс, персоніфікація, епітет, порівняння, алюзія. Усі вони є в «Блакитній Панні».

Формати завдань

• Вибір однієї з п'яти (А–Д). 0 або 1 бал. Так перевіряють знання образу, ініціатора альманаху, звукового засобу тощо.

• Логічні пари (1–4 → А–Д). 1 бал за кожну правильно встановлену пару. Так перевіряють співвіднесення творів із течіями або ознаками.

• У демоваріанті НМТ є блок завдань 16–20 — аналіз непрограмного вірша програмного автора. Там питають: угруповання (течія), тематичний різновид, образ, провідний засіб, ідея. Для Вороного це може бути будь-який його вірш, але принципи ті самі.

Стратегія виконання

Побачивши в завданні багатозначний образ, натяк замість прямої описовості, музичність строфи, колірну символіку — одразу впізнавай символізм. Орієнтовний час на одне завдання — 2 хвилини. Якщо вагаєшся між двома варіантами, обери той, що пов'язаний із красою, мрією, музикою, а не з побутовим чи суспільним змістом.

• Микола Вороний (1871–1938) — поет-символіст, ініціатор альманаху «З-над хмар і з долин» (1903), який став маніфестацією українського модернізму.

• «Блакитна Панна» (1912) — символістський вірш, де Весна постає як багатозначний образ-символ весни, мрії, ідеалу краси й натхнення.

• Ознаки символізму у вірші: натяк замість прямого опису, багатозначність образу, музичність строфи (схема aabbccb), звукопис (алітерація, асонанс), колірна символіка блакиті.

• Блакить — колір неба, мрії й недосяжного. Уся поезія занурена в блакитне світло, що творить атмосферу піднесеності.

• Фінал вірша: весна пробуджує в душі ліричного героя мистецтво — «В'ються хмелем арабески, / Миготять камеї, фрески, / Гомонять-бринять пісні».

• Пам'ятай: символізм (течія) ≠ символ (троп). Символізм — цілий напрям, а символ — окремий засіб.