Магнітні властивості речовин

~10 хв · 8 розділів · 9 тестових запитань

Електродинаміка

Фізика НМТ

гіпотеза Ампера: Припущення Андре-Марі Ампера, що магнітні властивості тіл зумовлені коловими (молекулярними) струмами, які існують усередині атомів і молекул. У ненамагніченому тілі ці струми орієнтовані хаотично, у намагніченому — впорядковано.
діамагнетик: Речовина з магнітною проникністю μ < 1, яка трохи послаблює зовнішнє магнітне поле й слабко виштовхується з областей сильнішого поля. Приклади: мідь, срібло, золото, вода, скло, вісмут.
домен: Мала ділянка феромагнетика, самочинно намагнічена до насичення. У ненамагніченому зразку напрями намагніченості різних доменів хаотичні; у зовнішньому полі вони орієнтуються вздовж поля, спричиняючи сильне намагнічування.
магнітна проникність: Безрозмірна фізична величина μ = B/B₀, яка показує, у скільки разів індукція магнітного поля в речовині B відрізняється від індукції поля у вакуумі B₀. Для вакууму μ = 1.
парамагнетик: Речовина з магнітною проникністю μ > 1 (трохи більша за 1), яка трохи посилює зовнішнє магнітне поле й слабко втягується в область сильнішого поля. Приклади: алюміній, платина, кисень, повітря.
точка Кюрі: Температура, вище за яку феромагнетик втрачає феромагнітні властивості й стає парамагнетиком. Для заліза точка Кюрі становить близько 770 °C, для нікелю — 358 °C, для кобальту — 1130 °C.
феромагнетик: Речовина з магнітною проникністю μ ≫ 1 (сотні, тисячі й більше), яка сильно посилює зовнішнє магнітне поле й сильно притягується до магніту. Має доменну структуру, залишкову намагніченість і точку Кюрі. Приклади: залізо, кобальт, нікель, гадоліній, сталь.