Логічні пари: героїня чи герой ↔ репліка
~20 хв · 9 розділів · 12 тестових запитань
Розпізнаєш героїв та героїнь за їхніми репліками — від Кайдашихи до Мавки, від Шрама до Мокія. Три опори: ситуація й адресат, погляди мовця, мовна характеристика. Навчишся відрізняти Мотрю від Мелашки, Ганнусю від Софії, а зайву репліку приписувати героєві іншого твору.
Завдання 29 демоваріанта НМТ-2026 — це логічні пари формату «героїня ↔ її репліка». У лівій колонці — чотири героїні з різних творів програми, у правій — п’ять реплік (А–Д), одна з яких зайва. Твоє завдання — для кожної героїні знайти її власну репліку. Зайва репліка не пасує жодній героїні ліворуч і балів не дає.
У демоваріанті 2026 героїнями були персонажки з творів:
«Кайдашева сім’я» (Нечуй-Левицький)
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Мирний)
«Valse melancolique» (Кобилянська)
«Наталка Полтавка» (Котляревський)
Однак у тесті можуть бути й чоловіки: Мартин Боруля, Шрам, Черевань, Мокій, Захар Беркут. Форма та сама — чотири герої лівої колонки й п’ять реплік права.
Три опори для розпізнавання мовця
Щоб надійно встановити відповідність, використовуй три опори.
Опора 1 — ситуація й адресат
Хто кому говорить і за яких обставин? Сварка зі свекрухою, умова нареченому, освідчення в коханні, виступ у суді, прощання. Запам’ятай типові ситуації: свекруха лає невістку; мати вмовляє дочку не відмовляти заможному женихові; наречена ставить умови; герой виправдовується перед громадою.
Опора 2 — погляди й цінності мовця
Що для персонажа найважливіше? Гідність і вірність у коханні (Наталка, Мавка); розрахунок і вигода (Терпилиха, Килина); мистецтво й артистична свобода (Ганнуся, Софія); влада над іншими й бажання вислужитися (Кайдашиха, Мина Мазайло).
Опора 3 — мовна характеристика
Як говорить персонаж? Це часто найпевніший маркер:
Тип мови | Приклад персонажа | Ознаки |
|---|---|---|
Просторіччя й лайка | Кайдашиха | Різкі, зневажливі вислови, народні прокльони |
Книжність і канцеляризми | Возний, Трандалєв, Націєвський | Штучно пишні звороти, офіційні конструкції |
Суржик і ламана російська | Тьотя Мотя, Мина Мазайло, Рина | Змішування української з російською, русизми |
Фахова лексика | Софія (музика), Ганнуся (малярство) | Терміни з музики, живопису, науки |
Цими опорами ти користуватимешся постійно — під час розбору кожного прикладу й на самому тесті.
У творах XIX століття найбільше реплік-опор зосереджено в п’єсах, соціально-побутових повістях та романах. Розгляньмо найважливіших персонажів за творами.
«Кайдашева сім’я» (Нечуй-Левицький)
Цей твір — рекордсмен за кількістю впізнаваних реплік. Три жіночі образи дають три зовсім різні мовленнєві портрети:
Мотря — зухвала невістка, яка не терпить принижень. Її коронна фраза: «А я вам, мамо, не наймичка. Я й в своєї матері не була наймичкою». Вона вимагає рівного ставлення, не збирається мовчки зносити свекрушину владу.
Мелашка — тиха, лагідна невістка, яка, навпаки, просить: «Найміть мене, матушко, за наймичку. Не піду я додому». Вона готова на все, аби залишитися в сім’ї чоловіка.
Кайдашиха — свекруха, владна й різка на язик. Про Мотрю вона каже: «Це не Мотря, а бендерська чума». Важливо: це слова про героїню, а не її власна репліка. Не помились!
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Мирний)
Драматична історія Чіпки та Галі дає дві сильні репліки:
Галя — дружина Чіпки. Коли він стає розбійником, вона ставить йому умову: «Покинь!.. За віщо ж я тебе покохала?» А у фіналі, впізнавши в убивці свого чоловіка, вигукує: «Так оце та правда?! Оце вона!!!»
Грицько — друг Чіпки, який зрікся боротьби за правду. Його життєва філософія: «А нема правди, — то живи так, як і всі живуть»
«Наталка Полтавка» (Котляревський)
П’єса-пісня, де герої часто говорять віршами. Наталка починає з пісні-самохарактеристики: «Ой я дівчина Полтавка, / А зовуть мене Наталка…». Її репліки — про вірність Петрові й власну гідність. Вона відмовляє заможному возному, бо чекає коханого.
Терпилиха, мати Наталки, навпаки — турбується про злидні, згадує покійного чоловіка й наполягає на вигідному женихові. Вона вмовляє дочку не відмовляти возному. Запам’ятай: там, де йдеться про гроші, вигоду й розрахунок — це, найімовірніше, Терпилиха.
«Мартин Боруля» (Карпенко-Карий)
Палажка, дружина Мартина, зітхає з полегшенням: «Слава богу, що дворянство згоріло! Тепер будемо жить по-старосвітськи»
Мартин Боруля, який прагне стати дворянином, проголошує: «краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам!»
«Чорна рада» (Куліш)
Черевань — багатий козак, байдужий до державних справ: «А що нам, бгате, до Вкраїни?»
Шрам — палкий патріот, дорікає Череваневі: «Ти Барабаш, а не Черевань!»
У творах XX століття додається модерністська символіка, психологізм і гра з мовою. Репліки героїв часто стають афоризмами.
«Лісова пісня» (Леся Українка)
Мавка — лісова істота, що втілює вічну душу природи. Її кульмінаційні слова: «Ні! я жива! Я буду вічно жити! / Я в серці маю те, що не вмирає»
Русалка Польова застерігає: «Краси моєї не руйнуй!» — це благання не знищувати природу.
Килина — практична сільська жінка, яку мати Лукаша називає «вдовиця — моторненька». Її слова — про господарство, вигоду й матеріальне. Вона антипод Мавки.
«Valse melancolique» (Кобилянська)
Три героїні (дві з них мисткині), і кожна говорить своєю мовою:
Ганнуся — малярка, горда й незалежна. Її девіз: «Я — артистка і живу відповідно артистичним законам».
Софія — піаністка. На питання «Маєш у нотах?» відповідає: «Ні, в душі...». Музика для неї — стихія, а не техніка.
Марта — оповідачка, домовита й турботлива. Її фраза: «Не можу слухати меланхолійної музики» — показує її практичність і нелюбов до надмірної чутливості.
«Мина Мазайло» (Куліш)
Комедія про зросійщення українців рясніє мовними маркерами:
Тьотя Мотя — носійка суржику й імперської свідомості: «ми люди, слава Богу, руські»
Рина, дочка Мини Мазайла, пропонує змінити прізвище на «Мазєнін»: «Похоже на Єсєнін» — уся фраза російською.
Мокій, син Мини, вигадує абсурдне «Мазайло-Квач, Улю!» — суміш українського з вигаданим.
Мина Мазайло страждає через власне прізвище: «Двадцять три роки… носю я це прізвище, і воно, як віспа на житті — Мазайло!»
«Я (Романтика)» (Хвильовий)
Мати звертається до сина-комісара: «Сину! мій м’ятежний сину!»
Жінка в траурі благає: «Слухайте, я мати трьох дітей!..»
Тагабат, alter ego героя, цинічно наказує: «Зумій розправитись і з "мамою"»
«Маруся Чурай» (Ліна Костенко)
Роман у віршах містить багато реплік, які можуть з'явитися в тесті. Зверни увагу на сцену суду над Марусею, помилування за гетьманським універсалом, який привозить Іван Іскра, та останню прощу. Репліки Марусі — про кохання, зраду й прощення; Гриця — про вибір між дівчатами; Бобренчихи — пліткарські, сповнені осудливої моралі; Івана Іскри — патріотичні, лицарські. Дослівно цитуй лише перевірені рядки з тексту, решту описуй ситуацією.
Щоб не розгубитися перед п'ятьма репліками, дій за чітким алгоритмом.
Чотири кроки до правильної відповіді
Крок 1 — для кожного героя лівої колонки згадай твір, роль у сюжеті й 1–2 репліки-опори.
Крок 2 — у кожній репліці (А–Д) знайди маркер ситуації (суд, сварка, сватання) або мовну ознаку (лайка, суржик, книжність).
Крок 3 — поєднай однозначні пари. Якщо репліка містить «не наймичка» — це Мотря, а не хтось інший. Решту заповни методом виключення.
Крок 4 — визнач, чия зайва репліка. Назви героя або героїню з іншого твору.
Пари-пастки в одному творі
Найчастіше помиляються, коли в одному творі є дві або три героїні зі схожими обставинами. Ось головні пастки:
Мотря (зухвала, вимагає рівності: «не наймичка») ↔ Мелашка (тиха, жалібна: «найміть за наймичку») — обидві з «Кайдашевої сім'ї».
Наталка (кохання, вірність, чекає Петра) ↔ Терпилиха (злидні, розрахунок, радить вигідного жениха) — з «Наталки Полтавки».
Ганнуся (гордість, «артистичні закони», малярство) ↔ Софія (музика «в душі») ↔ Марта (дім, турбота, розповідь від «я») — три героїні «Valse melancolique».
Однойменні героїні різних творів
Не дай себе обдурити однаковим ім'ям:
Мотря Кайдашева (невістка з «Кайдашевої сім'ї») ↔ Мотря — мати Чіпки (з «Хіба ревуть воли...»).
Наталка Полтавка (п'єса Котляревського) ↔ Наталка з «Тигроловів» (Іван Багряний).
Галя — дружина Чіпки (із твору Мирного) ↔ Галя Вишняківна з «Марусі Чурай» (Ліна Костенко).
Як працювати з картками
Склади 20 карток формату «репліка ↔ мовець ↔ твір ↔ ситуація» з таких творів: «Кайдашева сім'я», «Наталка Полтавка», «Хіба ревуть воли...», «Мартин Боруля», «Чорна рада», «Лісова пісня», «Valse melancolique», «Мина Мазайло», «Я (Романтика)». Повторюй через 1, 3 і 7 днів.
За неофіційною статистикою ЗНО й НМТ, серед творів із найбільшою загальною кількістю завдань (не лише на репліки) — «Чорна рада» (39), «Маруся Чурай» (28), «Кайдашева сім'я» (22) і «Мина Мазайло» (22); «Лісова пісня» мала 12. Репліки з цих творів варто вивчити серед перших.
Розгляньмо чотири типові завдання на логічні пари «героїня / герой ↔ репліка» з докладним розбором.
Приклад 1. Логічні пари «героїня ↔ репліка»
Умова: Установи відповідність між героїнею (1–4) та її реплікою (А–Д).
1 Мавка | А «ми люди, слава Богу, руські» |
2 Палажка Боруля | Б «Найміть мене, матушко, за наймичку. Не піду я додому» |
3 тьотя Мотя | В «Слава богу, що дворянство згоріло!» |
4 Мелашка | Г «Я в серці маю те, що не вмирає» |
Д «А я вам, мамо, не наймичка» |
Розв'язання крок за кроком:
Мавка з «Лісової пісні» говорить про вічне життя душі. Репліка Г — «Я в серці маю те, що не вмирає» — ідеально пасує. Отже, 1 → Г.
Палажка Боруля з однойменної п'єси радіє, що дворянство згоріло. Репліка В — «Слава богу, що дворянство згоріло!» — її. Отже, 2 → В.
Тьотя Мотя з «Мини Мазайла» говорить суржиком про те, що «ми люди, слава Богу, руські». Це репліка А. Отже, 3 → А.
Мелашка з «Кайдашевої сім'ї» просить найняти її за наймичку — це репліка Б. Отже, 4 → Б.
Зайва репліка Д «А я вам, мамо, не наймичка» належить Мотрі, теж із «Кайдашевої сім'ї». Це пастка: Мелашка просить наймичкувати, а Мотря, навпаки, заперечує, що вона наймичка.
Ключ: 1Г, 2В, 3А, 4Б.
Приклад 2. Пастки одного твору
Умова: Установи відповідність між героїнею (1–4) та її реплікою (А–Д).
1 Ганнуся | А «Не можу слухати меланхолійної музики» |
2 Софія | Б «Ні, в душі...» |
3 Марта | В «Мені легше випить оливи з мухами, ніж вас поцілувать!» |
4 Марися Боруля | Г «Я — артистка і живу відповідно артистичним законам» |
Д «Краси моєї не руйнуй!» |
Розв'язання:
Ганнуся з «Valse melancolique» — малярка, горда артистка. Репліка Г — «Я — артистка і живу відповідно артистичним законам» — її. Отже, 1 → Г.
Софія — піаністка. На питання «Маєш у нотах?» відповідає «Ні, в душі...». Це репліка Б. Отже, 2 → Б.
Марта — оповідачка, не любить меланхолійної музики. Репліка А — її. Отже, 3 → А.
Марися Боруля — дочка Мартина, яка не хоче виходити заміж за нелюба. Її фраза про «оливу з мухами» — репліка В. Отже, 4 → В.
Зайва репліка Д — «Краси моєї не руйнуй!» — належить Русалці Польовій із «Лісової пісні».
Ключ: 1Г, 2Б, 3А, 4В.
Приклад 3. Логічні пари «герой ↔ репліка»
Умова: Установи відповідність між героєм (1–4) та його реплікою (А–Д).
1 Шрам | А «А що нам, бгате, до Вкраїни?» |
2 Черевань | Б «Ти Барабаш, а не Черевань!» |
3 Мартин Боруля | В «Мазайло-Квач, Улю!» |
4 Мокій | Г «краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам!» |
Д «Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю!» |
Розв'язання:
Шрам — патріот, докоряє Череваневі: «Ти Барабаш, а не Черевань!» Отже, 1 → Б.
Черевань байдужий до державних справ: «А що нам, бгате, до Вкраїни?» Отже, 2 → А.
Мартин Боруля прагне стати паном: «краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам!» Отже, 3 → Г.
Мокій із «Мини Мазайла» вигадує безглуздий варіант прізвища: «Мазайло-Квач, Улю!» Отже, 4 → В.
Зайва репліка Д — «Нехай радше гине мій син...» — належить Захарові Беркуту з однойменної повісті Франка.
Ключ: 1Б, 2А, 3Г, 4В.
Приклад 4. З описами реплік (не цитатами)
Умова: Установи відповідність між героїнею (1–4) та описом її вчинку чи репліки (А–Д).
1 Терпилиха | А лає невістку «бендерською чумою» |
2 Наталка | Б біжить у волость і видає сина-вбивцю |
3 Кайдашиха | В умовляє дочку не відмовляти заможному женихові |
4 мати Чіпки | Г просить проскурницю найняти її за наймичку |
Д відмовляє возному, бо чекає Петра |
Розв'язання:
Терпилиха з «Наталки Полтавки» вмовляє дочку не відмовляти заможному возному — репліка В. Отже, 1 → В.
Наталка відмовляє возному, бо чекає Петра — репліка Д. Отже, 2 → Д.
Кайдашиха лає Мотрю «бендерською чумою» — репліка А. Отже, 3 → А.
Мати Чіпки з «Хіба ревуть воли...» біжить у волость і видає сина-вбивцю — репліка Б. Отже, 4 → Б.
Зайва репліка Г — прохання найняти за наймичку — належить Мелашці з «Кайдашевої сім'ї».
Ключ: 1В, 2Д, 3А, 4Б.
Навіть досвідчені учні роблять ці помилки. Запам'ятай їх, щоб не втратити бали.
Плутати Мотрю й Мелашку. Запам'ятай: «не наймичка» — це Мотря (зухвала, вимагає рівності), а «найміть мене за наймичку» — це Мелашка (тиха, жалібна). У тесті ці дві репліки часто ставлять поруч як пастку.
Приписувати Наталці репліки Терпилихи про злидні й вигідного жениха. Наталка — про кохання й вірність, Терпилиха — про гроші й розрахунок. Якщо в репліці є слово «багатий», «жених», «гроші», «злидні» — швидше за все, це Терпилиха.
Плутати трьох героїнь «Valse melancolique». Ганнуся — малярка, її тема «артистичні закони»; Софія — піаністка, музика «в душі»; Марта — оповідачка, домовита, не любить меланхолійної музики. Не переплутай!
Приписувати слова тьоті Моті дядькові Тарасові чи Рині. Тьотя Мотя — головна носійка суржику й імперської риторики («ми люди, слава Богу, руські»). Рина говорить ламаною російською («Похоже на Єсєнін»). Не змішуй їх.
Вважати слова, сказані про героя, його власною реплікою. «Це не Мотря, а бендерська чума» — це слова Кайдашихи про Мотрю, а не репліка самої Мотрі. Якщо в завданні дано таку фразу, вона належить тій, хто говорить, а не тій, про кого говорять.
Шукати в репліці лише знайоме слово, не зважаючи на ситуацію й адресата. Наприклад, слово «мати» може бути в репліці Мавки («Я в серці маю те...»), Килини, матері Лукаша тощо. Завжди аналізуй: хто, кому, за яких обставин.
У демоваріанті НМТ-2026 завдання 29 — це логічні пари формату «героїня ↔ її репліка». Героїні в завданні походять із творів рядків 3.1, 3.4, 3.5 і 4.3 програми НМТ з української літератури. За кожну правильну пару ти отримуєш 1 бал, максимум — 4 бали. Часткове виконання (наприклад, 2–3 правильні пари) теж приносить бали.
Програма НМТ містить дві важливі вимоги, які стосуються цього завдання:
Пункт 8: уміти впізнавати літературних героїв за їхніми цитатними характеристиками й репліками.
Пункт 12: аналізувати мову літературного твору (лексику, стиль, інтонацію).
Та сама навичка перевіряється й у завданнях 1–25. Наприклад, у завданні 5 (за твором «Чорна рада») можуть питати, кому адресована репліка, а в завданні 8 — упізнати героя за самохарактеристикою (наприклад, за твором «Місто» Підмогильного).
Стратегія виконання
Дій у такому порядку:
Ситуація → погляди → мова. Для кожної героїні чи героя лівої колонки пригадай спочатку ситуацію (де, коли, з ким говорить), потім цінності (що для неї/нього важливо), а тоді мовну манеру.
Спершу однозначні репліки. Якщо репліка містить «дворянство згоріло» — це Палажка, «не наймичка» — Мотря, «в душі» — Софія. З'єднай їх одразу.
Решту — виключенням. Коли однозначні пари визначено, для решти героїв залишається лише один варіант.
Перевір зайву репліку: переконайся, що вона не пасує жодному героєві ліворуч. Балів за неї не дають, але якщо знаєш, чия вона, ти певніший у решті пар.
Як запам'ятати стільки реплік?
Склади картки формату «репліка ↔ мовець ↔ твір ↔ ситуація». На одному боці — репліка, на іншому — герой, твір і короткий опис ситуації. Починай з творів, які найчастіше трапляються: «Чорна рада», «Маруся Чурай», «Кайдашева сім'я», «Мина Мазайло», «Лісова пісня». Повторюй через 1, 3 і 7 днів. Ще один спосіб — групувати репліки за опорами: окремо ситуаційні (суд, сварка, сватання), окремо мовні (лайка, суржик, книжність).
Що робити, якщо репліки двох героїнь схожі за змістом?
Шукай додаткові маркери. Наприклад, репліки Мотрі й Мелашки обидві стосуються «наймички», але Мотря заперечує («не наймичка»), а Мелашка просить («найміть мене за наймичку»). У «Valse melancolique» Ганнуся й Софія — мисткині, але Ганнуся говорить про «артистичні закони» (малярство), Софія — про музику «в душі», а Марта — про побут і нелюбов до меланхолії. Звертай увагу на фахову лексику: терміни малярства, музики, канцеляризми тощо.
Чи дають у парах репліки чоловіків?
Так. У демоваріанті 2026 були тільки героїні, але програма НМТ передбачає й чоловіків. У формі «герой ↔ репліка» можуть бути Мартин Боруля, Шрам, Черевань, Мокій, Захар Беркут. Алгоритм той самий: згадай твір і роль героя, знайди в репліці маркер ситуації чи мови, поєднай однозначні пари.
Чому слова «бендерська чума» — не репліка Мотрі?
Бо це слова Кайдашихи про Мотрю, а не слова самої Мотрі. У тесті можуть дати репліку, яку одна героїня говорить про іншу. Тоді ця репліка належить тій, хто говорить, а не тій, про кого говорять. Завжди запитуй себе: «Хто це говорить? Про кого?»
Чи можна впізнати героїню лише за мовою, без знання сюжету?
Частково — так. Суржик («ми люди, слава Богу, руські») одразу вказує на тьотю Мотю. Канцеляризми — на возного або Трандалєва. Фахова лексика (музичні терміни, малярські) — на героїнь «Valse melancolique». Але для надійного розпізнавання потрібні всі три опори: ситуація, погляди, мова. Без знання сюжету ти можеш не зрозуміти, чия репліка «Покинь!.. За віщо ж я тебе покохала?» — це умова нареченого чи щось інше.
Три опори для розпізнавання мовця: ситуація й адресат, погляди й цінності, мовна характеристика.
Головні пари-пастки в одному творі: Мотря ↔ Мелашка (обидві з «Кайдашевої сім'ї»), Наталка ↔ Терпилиха (з «Наталки Полтавки»), Ганнуся ↔ Софія ↔ Марта (з «Valse melancolique»).
Однойменні героїні різних творів: дві Мотрі (Кайдашева й мати Чіпки), дві Наталки (Полтавка й з «Тигроловів»), дві Галі (дружина Чіпки й Вишняківна).
Зайва репліка балів не дає: достатньо переконатися, що вона не пасує жодному героєві чи героїні ліворуч.
Склади 20 карток «репліка ↔ мовець ↔ твір ↔ ситуація» і повторюй через 1, 3 та 7 днів. Найбільше реплік-опор дають «Чорна рада», «Маруся Чурай», «Кайдашева сім'я», «Мина Мазайло» та «Лісова пісня».