Літературні роди: епос, лірика, драма і ліро-епос

~15 хв · 8 розділів · 8 тестових запитань

Теорія літератури: роди, жанри, напрями, композиція

Українська література НМТ

драма: Літературний рід, призначений для сцени. Дія розгортається через діалоги й монологи дійових осіб, оповідача немає, авторське слово — лише в ремарках. Приклади: «Наталка Полтавка», «Мартин Боруля».
епос: Літературний рід, у якому оповідач розповідає про події, персонажів та їхні вчинки. Має сюжет, описи, діалоги. Приклади: «Кайдашева сім'я», «Тигролови».
лірика: Літературний рід, у якому ліричний герой висловлює думки й почуття в момент переживання. Сюжету зазвичай немає, провідні — настрій і мотив. Приклади: «Contra spem spero!», «Любіть Україну!».
ліро-епос: Літературний рід, що поєднує ознаки епосу (сюжет, персонажі, події) та лірики (почуття, роздуми, ліричні відступи). До ліро-епосу належать роман у віршах, поема, балада. «Маруся Чурай» — ліро-епос, бо має епічну основу й ліричні монологи-сповіді.
літературний рід: Найширша група художніх творів, об'єднаних способом зображення дійсності. Літературних родів три: епос, лірика, драма. Ліро-епос — міжродове утворення, що поєднує ознаки епосу й лірики.
оповідач: Оповідач — особа, від імені якої ведеться розповідь у літературному творі. У новелі «Я (Романтика)» оповідач — це «я», голова «чорного трибуналу комуни». Оповідь ведеться від першої особи, ім'я героя не назване, що робить його узагальненим образом людини революції.
ремарка: Авторська вказівка в драматичному творі, яка описує місце дії, зовнішність, поведінку або інтонацію персонажів. У «Мині Мазайлі» ремарки допомагають зрозуміти, як персонажі реагують на мовні ситуації.