Ліквідація Волинського і Київського удільних князівств; битва під Оршею

Упродовж XV ст. Велике князівство Литовське поступово відмовлялося від удільної системи. Замість напівнезалежних князівств, якими правили руські князі, запроваджували воєводства й староства, підпорядковані безпосередньо великому князю. Кульмінацією цього процесу стала ліквідація Волинського (1452) і Київського (1471) удільних князівств.

Відновлення Київського князівства 1440 р.

1440 р. великий князь литовський Казимир (з 1447 р. — і польський король Казимир IV) відновив Київське удільне князівство для Олелька (Олександра) Володимировича, сина Володимира Ольгердовича. Волинь він віддав Свидригайлові, який до того боровся за Велике князівство Руське. Це був тимчасовий компроміс: Казимир потребував підтримки руської знаті.

Ліквідація Волинського удільного князівства (1452)

1452 р. помер Свидригайло — останній волинський удільний князь. Після його смерті великий князь Казимир не призначив нового князя, а ліквідував Волинське удільне князівство. Волинню став керувати луцький староста — урядовець, призначений великим князем. Власне Волинське воєводство як адміністративна одиниця утворилося значно пізніше — 1566 р., але вже без князівської влади.

Семен Олелькович — останній київський князь

Семен Олелькович (син Олелька Володимировича) правив Київським удільним князівством з 1454 до 1470 р. Він був останнім київським удільним князем. Після його смерті 1470 р. Казимир IV вирішив остаточно ліквідувати Київське князівство. 1471 р. замість нього утворили Київське воєводство.

Мартин Гаштольд і спротив киян

Першим київським воєводою призначили литовця-католика Мартина Гаштольда. Кияни двічі не впускали його до міста. Причина — Гаштольд не мав княжого титулу (а кияни звикли до князівської влади) і був католиком, тоді як більшість населення Києва була православною. Однак зрештою кияни мусили скоритися перед силою великокнязівської влади.

Причини й наслідки ліквідації удільних князівств

Причини ліквідації удільних князівств:

• Курс великих князів литовських на централізацію держави — вони хотіли правити безпосередньо, без посередників-князів.

• Недовіра до руських князів, яких підозрювали в орієнтації на Московську державу.

• Посилення впливу польської шляхти й католицької церкви, які тиснули на великого князя.

Наслідки:

• Кінець удільної державності на українських землях.

• Українські землі перейшли під владу призначених воєвод і старост — урядовців великого князя.

• Руська знать втратила політичну владу на рівні князівств, що спричинило спроби повернути права (змова 1481 р., повстання 1508 р.).

Ліквідація удільних князівств не означала, що руська знать змирилася з утратою впливу. Упродовж кількох десятиліть вона намагалася повернути собі колишні права — спершу через змову, а згодом через відкрите повстання. Обидві спроби зазнали невдачі.

Змова князів 1481 року

1481 р. група впливових руських князів склала змову проти великого князя Казимира IV. Її очолили:

• Михайло Олелькович — брат останнього київського князя Семена Олельковича. Він претендував на київський уділ, якого його родина позбулася 1471 р.

• Іван Гольшанський — князь, пов'язаний родинними зв'язками з Олельковичами.

• Федір Бєльський — князь, який після викриття змови втік до Московії.

Змову викрили. Михайла Олельковича та Івана Гольшанського стратили. Федір Бєльський урятувався втечею до Москви, де згодом отримав маєтки від великого князя московського Івана III. Ця змова показала, що Казимир IV не терпітиме жодних спроб відновити удільну владу.

Постать Михайла Глинського

Михайло Глинський — одна з найяскравіших постатей свого часу. Він походив із татарського роду, що перейшов на службу до ВКЛ і отримав величезні маєтки на Київщині. Глинський здобув освіту в Західній Європі (навчався при дворі імператора Максиміліана I), був лицарем, лікарем і дипломатом. За великого князя Олександра (1492–1506) він став найвпливовішим магнатом ВКЛ, обіймав посаду маршалка надвірного литовського.

Після смерті Олександра 1506 р. новий великий князь Сигізмунд I Старий почав усувати Глинського від влади. Його суперник Ян Заберезький отримав посади, які раніше належали Глинському. Це й штовхнуло Михайла Глинського до відкритого виступу.

Повстання 1508 року

1508 р. Михайло Глинський підняв повстання. Він убив свого суперника Яна Заберезького, захопив Мозир і Туров, облягав Мінськ і Слуцьк, намагався здобути Житомир і Овруч. Глинський звернувся по допомогу до великого князя московського Василія III, обіцяючи йому українські й білоруські землі.

Однак більшість руської знаті не підтримала Глинського. Князі Острозькі, Вишневецькі та інші роди залишилися вірними ВКЛ. Повстання швидко зазнало поразки, і Глинський утік до Москви, де згодом воював на боці Московії проти Литви.

Підсумок: чому спроби не вдалися

Ні змова 1481 р., ні повстання 1508 р. не досягли мети. Руська знать не змогла повернути собі удільних прав. Причини:

• Великі князі литовські мали достатньо військової сили, щоб придушити будь-який виступ.

• Руська знать не була єдиною: частина (як Острозькі) обрала шлях лояльної служби ВКЛ і мирного домагання рівноправності.

• Московська допомога виявилася ненадійною — Москва використовувала невдоволених князів у власних інтересах.

Після 1508 р. українська знать уже не робила спроб збройного повернення удільних прав. Натомість вона зосередилася на службі ВКЛ і Речі Посполитій, домагаючись рівноправності через законодавчі та політичні механізми.

Костянтин Іванович Острозький (близько 1460–1530) — найвидатніший полководець ВКЛ свого часу, волинський князь, великий гетьман литовський, згодом воєвода троцький. Його ім'я нерозривно пов'язане з найбільшою перемогою литовсько-польського війська над Московією — битвою під Оршею 1514 р.

Життєвий шлях К. І. Острозького

Острозький походив із давнього руського князівського роду, що володів Острогом на Волині. Він зробив блискучу військову кар'єру у ВКЛ. 1497 р. став великим гетьманом литовським — найвищим воєначальником держави. 1500 р. у битві на річці Ведроша потрапив у московський полон, де пробув сім років. 1507 р. йому вдалося втекти й повернутися до ВКЛ, де він знову очолив військо.

Московсько-литовська війна 1512–1522 рр.

На початку XVI ст. Московська держава вела активну експансію на захід, намагаючись повернути собі землі колишньої Русі. 1512 р. розпочалася чергова московсько-литовська війна. 1514 р. московське військо на чолі з воєводою Іваном Челядніним захопило Смоленськ — ключову фортецю на східному кордоні ВКЛ. Після цього московити рушили вглиб литовських земель.

Битва під Оршею: 8 вересня 1514 р.

8 вересня 1514 р. на Дніпрі біля міста Орша (нині Вітебська область Білорусі) зустрілися два війська. Литовсько-польською армією командував Костянтин Іванович Острозький. Чисельність московського війська значно перевищувала сили ВКЛ, однак Острозький виявив блискучу тактичну майстерність.

Вирішальним маневром став фланговий удар легкої кінноти, який розірвав московські бойові порядки. Московське військо втратило до 30 000 осіб (за різними оцінками), а воєвода Іван Челяднін потрапив у полон. Перемога була повною й блискучою.

Значення битви

Битва під Оршею — одна з найбільших перемог ВКЛ за всю його історію. Вона зупинила наступ Московії вглиб литовських земель. Однак стратегічного завдання — повернення Смоленська — вирішити не вдалося: місто залишилося за Москвою. Тому перемога мала передусім тактичний і моральний ефект.

Вільно урочисто зустріло переможця. На честь Острозького влаштували тріумфальну процесію. На його власні кошти у Вільні збудували дві православні церкви — Троїцьку та Миколаївську. Це засвідчило, що Острозький був не лише полководцем, а й меценатом православної церкви.

Інші перемоги Острозького

Острозький уславився й перемогами над татарами: 1512 р. розбив кримське військо під Вишнівцем, а 1527 р. — під Ольшаницею (на Київщині). Він усе життя опікувався православною церквою, захищав її права в католицькій державі.

Важливо: два князі Острозькі

Не плутай! Костянтин Іванович Острозький (бл. 1460–1530) — герой битви під Оршею (1514), великий гетьман литовський. Його син — Василь-Костянтин Острозький (1526–1608) — засновник Острозької академії (1576), діяч культури. На НМТ можуть перевіряти саме вміння розрізняти цих двох діячів.

Розгляньмо кілька типових завдань у форматі НМТ, які перевіряють знання цієї теми.

Приклад 1. Відповідність «діяч — подія»

Установи відповідність між діячем і подією.

Розв'язання:

• Семен Олелькович (1) був останнім київським удільним князем (1454–1470). Отже, 1 — В.

• Михайло Глинський (2) очолив повстання 1508 р. Отже, 2 — Б.

• Костянтин Іванович Острозький (3) командував литовсько-польським військом у битві під Оршею 1514 р. Отже, 3 — Д.

• Михайло Олелькович (4) був одним з організаторів змови князів 1481 р. Отже, 4 — Г.

Відповідь: 1-В, 2-Б, 3-Д, 4-Г. Зайвий варіант А («заснування Острозької академії») стосується Василя-Костянтина Острозького — сина К. І. Острозького, діяча наступного історичного періоду.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді

Що сталося з Київським удільним князівством 1471 р.?

• А) Його очолив Свидригайло.

• Б) Його захопив кримський хан Менглі Гірей.

• В) Його ліквідовано й утворено Київське воєводство.

• Г) Воно відійшло до Московської держави.

Розв'язання: Після смерті останнього київського князя Семена Олельковича (1470) великий князь Казимир IV ліквідував Київське удільне князівство. 1471 р. замість нього утворили Київське воєводство. Першим воєводою став Мартин Гаштольд.

Відповідь: В.

Чому інші варіанти неправильні: А — Свидригайло помер 1452 р., і після його смерті ліквідували Волинське князівство; Б — Менглі Гірей нападав на Київщину, але не захоплював князівства; Г — Київ залишався у складі ВКЛ до Люблінської унії 1569 р.

Приклад 3. Робота з текстом

«У 1514 р. московське військо захопило Смоленськ і рушило вглиб Великого князівства Литовського. 8 вересня того ж року на Дніпрі біля міста Орша литовсько-польське військо завдало нищівної поразки московитам. Командував переможцями видатний полководець, великий гетьман литовський». Хто командував переможцями?

• А) Василь-Костянтин Острозький.

• Б) Костянтин Іванович Острозький.

• В) Ольгерд.

• Г) Михайло Глинський.

Розв'язання: Ключові підказки в тексті — «1514 р.», «великий гетьман литовський», «битва під Оршею». Усі вони вказують на Костянтина Івановича Острозького.

Відповідь: Б.

Чому інші варіанти неправильні: А — Василь-Костянтин Острозький (син) заснував Острозьку академію 1576 р., не брав участі в битві під Оршею; В — Ольгерд жив у XIV ст. (помер 1377), не міг командувати в 1514 р.; Г — Михайло Глинський 1508 р. повстав проти ВКЛ, а 1514 р. воював на боці Москви.

Приклад 4. Вибір однієї відповіді

Чому кияни 1471 р. не впускали до міста воєводу Мартина Гаштольда?

• А) Він був ординським намісником.

• Б) Він був московським князем.

• В) Він не мав княжого титулу й був католиком.

• Г) Він скасував магдебурзьке право.

Розв'язання: Кияни звикли до влади князів (удільних правителів). Мартин Гаштольд був литовцем-католиком без княжого титулу, що викликало спротив. Кияни двічі не впускали його, але зрештою мусили скоритися.

Відповідь: В.

Чому інші варіанти неправильні: А — Гаштольд не мав стосунку до Орди; Б — він був литовцем, а не московським князем; Г — магдебурзьке право Київ отримав пізніше (1494–1497), і Гаштольд його не скасовував.

На НМТ учні часто припускаються однотипних помилок у цій темі. Ось найпоширеніші пастки.

• Плутанина двох Острозьких. Костянтин Іванович Острозький (бл. 1460–1530) — герой битви під Оршею 1514 р., великий гетьман литовський. Його син Василь-Костянтин Острозький (1526–1608) — засновник Острозької академії 1576 р. Запам'ятай: батько — Орша, син — академія.

• Приписування битви під Оршею Ольгерду чи Вітовту. Це битва 1514 р., а не XIV ст. Ольгерд переміг на Синіх Водах 1362 р., Вітовт воював наприкінці XIV — на початку XV ст. Орша — це доба Сигізмунда I Старого.

• Думка, що Київське князівство ліквідувала Москва. Насправді це рішення великого князя литовського Казимира IV. Київ залишався у складі ВКЛ до 1569 р.

• Уявлення, що Волинь і Київ утратили статус князівств одночасно. Волинське удільне князівство ліквідовано 1452 р. (після смерті Свидригайла), а Київське — 1471 р. (після смерті Семена Олельковича). Різниця — майже 20 років.

• Сприйняття Михайла Глинського як козацького ватажка. Глинський був магнатом, освіченим у Західній Європі, наближеним великого князя. Його повстання 1508 р. — виступ знаті, а не козацьке повстання.

• Переконання, що після Орші ВКЛ повернуло Смоленськ. Незважаючи на блискучу перемогу, Смоленськ залишився за Московською державою. Битва зупинила наступ Москви, але не повернула втрачених територій.

Тема «Ліквідація Волинського та Київського удільних князівств; битва під Оршею» входить до теми 5 програми НМТ з історії України. Ось що варто знати про формат перевірки.

Що саме перевіряють

• 1514 р. — битва біля м. Орша — одна з 6 обов'язкових дат теми 5.

• Костянтин Іванович Острозький — серед 6 персоналій теми 5.

• Зміст теми включає «остаточну ліквідацію Волинського та Київського удільних князівств».

Типи завдань

• Відповідність (завдання 21–24). 4 позиції й 5 варіантів, одна буква зайва. По 1 балу за кожну правильно встановлену пару, максимум 4 бали. У демоваріанті НМТ-2026 пари бувають «рік — подія» і «подія — наслідок». У нашій темі можлива відповідність «діяч — подія».

• Послідовність (завдання 25–27). До 3 балів. Ряд 1471 — 1481 — 1508 — 1514 перевіряє, чи не плутаєш події кінця XV і початку XVI ст.

• Вибір однієї відповіді (завдання 1–20). Можливе запитання про дату, причину чи наслідок ліквідації удільних князівств або про битву під Оршею.

Стратегія виконання

• У завданні на відповідність спершу встановлюй пари, у яких упевнений (наприклад, Острозький — Орша). Далі працюй методом виключення. Зайвим може бути діяч сусідньої доби, як-от Василь-Костянтин Острозький.

• У завданні на послідовність спершу визнач крайні дати (найранішу й найпізнішу), потім розташовуй решту.

• Звертай увагу на слова-маркери: «удільне князівство», «воєводство», «гетьман», «Орша» — вони одразу вказують на тему.

• 1452 р. — ліквідовано Волинське удільне князівство після смерті Свидригайла. Волинню став керувати луцький староста.

• 1471 р. — ліквідовано Київське удільне князівство після смерті Семена Олельковича. Утворено Київське воєводство.

• Першим київським воєводою став литовець-католик Мартин Гаштольд. Кияни двічі не впускали його.

• 1481 р. — змова князів Михайла Олельковича, Івана Гольшанського й Федора Бєльського. Змову викрили, учасників стратили або вони втекли.

• 1508 р. — повстання Михайла Глинського. Більшість руської знаті не підтримала повстання, Глинський утік до Москви.

• Спроби руської знаті повернути удільні права зазнали невдачі.

• 8 вересня 1514 р. — Костянтин Іванович Острозький розгромив московське військо під Оршею. Одна з найбільших перемог ВКЛ.

• К. І. Острозький — великий гетьман литовський, меценат православ'я. Його син Василь-Костянтин — засновник Острозької академії (1576).

• Хронологічний ряд: 1452 (Волинь) → 1471 (Київ) → 1481 (змова) → 1508 (повстання Глинського) → 1514 (Орша).