«Київські неокласики»: поняття, склад і доля угруповання

~10 хв · 8 розділів · 10 тестових запитань

Література 1920–1930-х років

Українська література НМТ

«гроно п'ятірне»: Вислів із сонета Михайла Драй-Хмари «Лебеді» (1928), присвяченого п'ятьом київським неокласикам. «Гроно» — китиця, пучок; «п'ятірне» — п'ятірка нероздільних поетів-однодумців.
київські неокласики: Неформальне угруповання п'ятьох поетів-інтелектуалів у Києві 1920-х років: Микола Зеров (лідер), Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (псевдонім — Юрій Клен). Орієнтувалися на античну й західноєвропейську класику, гасло — «Ad fontes!».
Юрій Клен: Літературний псевдонім Освальда Бургардта (1891–1947), поета-неокласика. Єдиний із «грона п'ятірного», хто 1931 р. емігрував до Німеччини. Автор поеми «Прокляті роки».
Ad fontes!: Латинське гасло Миколи Зерова, що означає «До джерел!». Заклик повернутися до першоджерел європейської культури — античності, Відродження, світової класики. Стало девізом київських неокласиків.