Коли м’який знак не пишеться

~20 хв · 9 розділів · 11 тестових запитань

Орфографія

Українська мова НМТ

буквосполучення -нч-, -нш-, -нщ-: Сполучення літери н з ч, ш, щ, у яких м'який знак після н не пишуть (кінчик, тонший, Уманщина). Виняток становлять слова, де ь є в твірній основі: доньчин (від донька), няньчити (від нянька), бриньчати (від бринькати).
буквосполучення лц, лч: Сполучення літери л з ц або ч, що виникають при чергуванні к з ц або ч (балка — балці, галка — галченя). У таких випадках м'який знак не пишуть. Якщо ж у початковій формі є ь (кулька), він зберігається (кульці).
задньоязикові приголосні: Приголосні г, к, х, що творяться змиканням або зближенням задньої частини язика з піднебінням. В українській мові вони не мають парних м'яких звуків (перед і лише напівпом'якшуються), тому м'який знак після них не пишуть.
збіг м'яких приголосних: Ситуація, коли два м'які приголосні стоять поруч у слові. У таких випадках м'якість першого приголосного на письмі м'яким знаком не позначають (пісня, свято, кінця). Виняток — після л (пальці) та слова тьмяний, різьбяр.