Ключові дати НМТ: Україна 1945–1985 рр.

Повоєнний період в історії України розпочався з територіальних змін і міжнародного визнання. 1945 року відбулося входження Закарпаття до УРСР — у червні СРСР і Чехословаччина підписали договір, за яким Закарпаття відійшло до складу Української РСР. Це була перша територіальна зміна після війни, що закріпила західний кордон республіки.

Того самого 1945 року, у квітні, делегація УРСР взяла участь у засновницькій конференції Організації Об'єднаних Націй у Сан-Франциско. УРСР стала однією зі співзасновниць ООН — це було політичне рішення союзників, яке давало СРСР додаткові голоси в міжнародній організації. У червні 1945 року представник УРСР підписав Статут ООН.

Березень 1946 року позначений ліквідацією Української греко-католицької церкви (УГКЦ). На Львівському псевдособорі, скликаному під тиском радянської влади, ухвалили рішення про «возз'єднання» з Російською православною церквою. Усі парафії УГКЦ примусово перевели в підпорядкування РПЦ; священників, які відмовилися, репресували.

1946–1947 роки — масовий голод в Україні. Його спричинили посуха, руйнування господарства війною, жорсткі хлібозаготівлі й вивезення зерна за межі УРСР і за кордон. Голод охопив південні й східні області; за різними оцінками, загинуло від кількох сотень тисяч до понад мільйона людей. Важливо не плутати цей голод із Голодомором 1932–1933 років — вони різні за причинами й масштабом.

1947 рік став роком двох великих депортацій. Квітень–липень 1947 року — операція «Вісла»: польська влада за участю СРСР депортувала українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини й Підляшшя на північ і захід Польщі. Жовтень 1947 року — операція «Захід»: радянська влада депортувала родини учасників ОУН і УПА із західних областей УРСР до Сибіру й Казахстану.

1951 року СРСР і Польща обмінялися ділянками території, що остаточно встановило західний кордон УРСР. Цей обмін завершив повоєнне територіальне оформлення республіки.

Після смерті Й. Сталіна в березні 1953 року в СРСР розпочався період десталінізації, пов'язаний із діяльністю Микити Хрущова. Цей етап тривав до 1964 року, але програмні дати НМТ охоплюють 1953–1959 роки.

1953–1954 роки — повстання політв'язнів у концтаборах Норильська, Воркути й Кенгіра. Українці брали в цих виступах активну участь. В'язні протестували проти жорстоких умов утримання та вимагали перегляду вироків. Програма НМТ пов'язує цю дату також із ліквідацією ГУТабу (Головного управління таборів) — системи сталінських концтаборів.

Лютий 1954 року — передача Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР. Це рішення ухвалили Президії Верховних Рад СРСР і РРФСР, формально — на честь 300-річчя «возз'єднання» України з Росією (Переяславської ради 1654 року). Відтоді Крим перебував у складі УРСР, а з 1991 року — у складі незалежної України.

1956 рік — XX з'їзд КПРС. На цьому з'їзді Микита Хрущов виголосив доповідь «Про культ особи та його наслідки», в якій засудив культ особи Й. Сталіна та масові репресії. Це поклало початок політичній реабілітації багатьох невинно засуджених. XX з'їзд став символом «хрущовської відлиги».

1959 рік позначений двома важливими подіями. По-перше, створення Української робітничо-селянської спілки (УРСС) на чолі з Левком Лук'яненком. Це була підпільна організація, яка виступала за вихід УРСР зі складу СРСР конституційним шляхом. По-друге, у Києві почав діяти Клуб творчої молоді «Сучасник» — осередок шістдесятників, який об'єднував молодих письменників, художників і науковців.

Період «застою» (1965–1985) в історії України позначений посиленням ідеологічного тиску, русифікацією та розгортанням дисидентського руху. Програма НМТ фіксує чотири ключові дати цього етапу.

1965 рік — перша хвиля масових арештів української інтелігенції. Влада завдала удару по шістдесятниках: заарештували десятки письменників, журналістів, науковців. Знаковим став протест на прем'єрі фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна». Іван Дзюба, В'ячеслав Чорновіл, Василь Стус та інші виступили в залі кінотеатру перед показом фільму з протестом проти арештів — це був один із перших публічних виступів дисидентів.

1970–1972 роки — видання самвидавного журналу «Український вісник», заснованого В'ячеславом Чорноволом. Журнал поширювали нелегально; він інформував про переслідування інакодумців, арешти, суди, порушення прав людини в Україні. «Український вісник» став головним рупором дисидентського руху.

1972 рік — друга хвиля масових арештів, яку самі дисиденти назвали «генеральним погромом». Влада розгромила залишки шістдесятницьких осередків, заарештувала сотні людей. Того самого року відбулася зміна керівництва республіки: Петра Шелеста на посаді першого секретаря ЦК КПУ замінив Володимир Щербицький. Шелеста зняли за «націоналістичний ухил» — він намагався відстоювати економічні інтереси України.

1976 рік — створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ). Головою став письменник Микола Руденко. Це була перша легальна правозахисна організація в Україні, яка діяла на основі Гельсінських угод 1975 року. УГГ фіксувала порушення прав людини й передавала інформацію на міжнародні форуми.

Щоб упевнено відповідати на завдання НМТ, варто запам'ятати не окремі дати, а опорні ряди — ланцюжки подій, які допомагають відтворити хронологію. Розгляньмо два головні ряди.

Перший ряд: 1946 — 1954 — 1965 — 1976. Його події: ліквідація УГКЦ (березень 1946) → передача Криму до УРСР (лютий 1954) → перша хвиля арештів інтелігенції (1965) → створення Української Гельсінської групи (1976). Цей ряд охоплює ключові віхи від повоєнних репресій до правозахисного руху.

Другий ряд: 1947 — 1956 — 1972 — 1986. Його події: операції «Вісла» і «Захід» (1947) → XX з'їзд КПРС (1956) → друга хвиля арештів (1972) → Чорнобильська катастрофа (1986, уже тема 30). Зверни увагу: 1986 рік виходить за межі тем 27–29, але в завданнях на послідовність можуть траплятися події з теми 30.

Керівники як хронологічна рамка

Хоча роки правління керівників не входять до переліку дат програми НМТ, вони допомагають швидко визначити, до якого етапу належить подія:

Однаковий рік — різні записи

У програмі НМТ один і той самий рік може фігурувати двічі, бо в ньому відбулося кілька подій. 1959 рік — це і створення УРСС (Л. Лук'яненко), і заснування Клубу творчої молоді «Сучасник». 1947 рік — це і операція «Вісла» (квітень–липень), і операція «Захід» (жовтень). У завданні на відповідність тобі можуть запропонувати обидві події одного року — уважно читай, якої саме дати стосується запитання.

Приклад 1. Відповідність «дата — подія»

Установи відповідність між датою та подією.

Дата: 1 березень 1946 р., 2 квітень–липень 1947 р., 3 лютий 1954 р., 4 1976 р.

Подія: А входження Кримської області до УРСР, Б операція «Вісла», В Українська Гельсінська група, Г ліквідація УГКЦ, Д XX з'їзд КПРС (зайва)

Розв'язання:

• 1 — Г: березень 1946 р. — ліквідація УГКЦ на Львівському псевдособорі.

• 2 — Б: квітень–липень 1947 р. — операція «Вісла», депортація українців у межах Польщі.

• 3 — А: лютий 1954 р. — передача Кримської області з РРФСР до УРСР.

• 4 — В: 1976 р. — створення Української Гельсінської групи (М. Руденко).

• Д — XX з'їзд КПРС (1956 р.) — зайва, не відповідає жодній лівій позиції.

Відповідь: 1-Г, 2-Б, 3-А, 4-В.

Чому інші варіанти неправильні: Якщо поставити 1-А (березень 1946 — Крим), це хронологічна помилка: Крим передано 1954 р. Якщо 2-В (квітень–липень 1947 — УГГ), то плутаємо десятиліття: УГГ створено 1976 р. Зайва позиція Д (XX з'їзд КПРС) належить 1956 р., якого немає серед лівих дат.

Приклад 2. Послідовність чотирьох подій

Розташуй події в хронологічній послідовності.

• А друга хвиля арештів інтелігенції

• Б встановлення західного кордону УРСР

• В XX з'їзд КПРС

• Г перша хвиля арештів

Розв'язання:

Визначаємо рік кожної події: Б — 1951 р. (обмін територіями з Польщею); В — 1956 р. (XX з'їзд КПРС); Г — 1965 р. (перша хвиля арештів); А — 1972 р. (друга хвиля арештів). Розташовуємо за зростанням років.

Відповідь: Б → В → Г → А.

Чому інші варіанти неправильні: Поширена помилка — поставити Г перед В (1965 перед 1956), плутаючи першу хвилю арештів із другою. Інша помилка — поставити А перед Г (1972 перед 1965), не розрізняючи хвилі арештів.

Приклад 3. Послідовність за уривками документів

Розташуй події в хронологічній послідовності на основі уривків.

• «Делегація Української РСР у Сан-Франциско підписала Статут нової міжнародної організації».

• «У концтаборах Норильська, Воркути й Кенгіра спалахнули повстання політв'язнів».

• «Ми, члени Української громадської групи, заявляємо про свій намір стежити за виконанням Гельсінських угод».

• «Стало відомо про аварію на Чорнобильській атомній електростанції».

Розв'язання:

Визначаємо події за змістом уривків: 1 — підписання Статуту ООН делегацією УРСР (червень 1945 р.); 2 — повстання політв'язнів у Норильську, Воркуті, Кенгірі (1953–1954 рр.); 3 — заява Української Гельсінської групи (1976 р.); 4 — аварія на ЧАЕС (1986 р.). Розташовуємо за зростанням.

Відповідь: 1945 → 1953–1954 → 1976 → 1986.

Чому інші варіанти неправильні: Помилка — поставити подію 1976 р. перед 1953–1954 рр., не звернувши уваги на ключові слова «Гельсінські угоди» (1975 р.) у третьому уривку. Інша помилка — сплутати повстання політв'язнів (1953–1954) із подіями 1945 р.

Приклад 4. Відповідність «рік — подія»

Установи відповідність між роком і подією.

Рік: 1 1945, 2 1951, 3 1959, 4 1965.

Подія: А обмін ділянками кордону з Польщею, Б перша хвиля арештів, В входження Закарпаття до УРСР, Г Клуб творчої молоді «Сучасник», Д «Український вісник» (зайва).

Розв'язання:

• 1 — В: 1945 р. — входження Закарпаття до УРСР (договір СРСР і Чехословаччини).

• 2 — А: 1951 р. — обмін ділянками території між СРСР і Польщею, встановлення західного кордону УРСР.

• 3 — Г: 1959 р. — Клуб творчої молоді «Сучасник» у Києві (осередок шістдесятників).

• 4 — Б: 1965 р. — перша хвиля масових арештів української інтелігенції.

• Д — «Український вісник» (1970–1972 рр.) — зайва.

Відповідь: 1-В, 2-А, 3-Г, 4-Б.

Чому інші варіанти неправильні: Якщо поставити 1-А (1945 — обмін кордоном), це помилка: обмін відбувся 1951 р. Якщо 3-Б (1959 — перша хвиля арештів), то плутаємо десятиліття: арешти почалися 1965 р. Зайва позиція Д («Український вісник») належить 1970–1972 рр., яких немає серед лівих дат.

• Плутати операцію «Вісла» з операцією «Захід». Операція «Вісла» (квітень–липень 1947 р.) — виселення українців у межах Польщі на північ і захід країни. Операція «Захід» (жовтень 1947 р.) — депортація родин учасників ОУН і УПА із західних областей УРСР до Сибіру й Казахстану. Запам'ятай: «Вісла» — польська річка, дія в межах Польщі; «Захід» — вивезення на схід СРСР.

• Вважати, що Крим передано до УРСР 1956 р. Це одна з найпоширеніших помилок. Крим передано в лютому 1954 р., а 1956 р. — XX з'їзд КПРС. Запам'ятай: 1954 — Крим, 1956 — з'їзд.

• Плутати першу хвилю арештів (1965) з другою (1972). Перша хвиля — 1965 р., після неї з'явився «Український вісник» (1970–1972). Друга хвиля — 1972 р., «генеральний погром», після якого Шелеста замінив Щербицький.

• Вважати Українську Гельсінську групу організацією 1960-х рр. УГГ створено 1976 р., через рік після підписання Гельсінських угод (1975). Це не шістдесятницька організація, а правозахисна група періоду «застою».

• Плутати голод 1946–1947 рр. з Голодомором 1932–1933 рр. Голод 1946–1947 рр. спричинений посухою, руйнуваннями війни й хлібозаготівлями. Голодомор 1932–1933 рр. був штучним, спланованим владою, і мав значно більші масштаби. Не плутай ці два різні голоди.

• Вважати 1945 р. роком ліквідації УГКЦ. УГКЦ ліквідовано в березні 1946 р. на Львівському псевдособорі. 1945 р. — це входження Закарпаття до УРСР і участь УРСР в ООН.

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 27 — це послідовність чотирьох подій за уривками документів, що охоплюють теми 28, 29 і 30. За це завдання можна отримати до 3 балів:

• 3 бали — правильно визначено всю послідовність.

• 2 бали — правильно визначено лише першу й останню події.

• 1 бал — правильно визначено лише одну з крайніх позицій (першу або останню).

У демоваріанті 2026 року завдання 24 — це відповідність «набір понять ↔ період» для тем 27–32. У цьому завданні дата допомагає визначити період: якщо в переліку понять є «операція «Вісла»», ти одразу розумієш, що це період 1945–1951 рр.

Загалом на теми 27–29 у демоваріанті 2026 року припадає приблизно 4,9 завдання з 30. Програма НМТ містить 16 дат для цього періоду: 7 дат перших повоєнних років, 5 дат десталінізації, 4 дати «застою».

Стратегія виконання: Спершу визнач етап — повоєнні роки (1945–1951), «відлига» (1953–1964) чи «застій» (1965–1985). Потім уточни рік у межах етапу. Якщо подію подано в уривку документа, шукай ключові слова: «Статут ООН» → 1945, «Гельсінські угоди» → 1976, «Чорнобиль» → 1986.

• Повоєнні роки: 1945 (Закарпаття до УРСР) — квітень 1945 (УРСР в ООН) — березень 1946 (ліквідація УГКЦ) — 1946–1947 (голод) — квітень–липень 1947 (операція «Вісла») — жовтень 1947 (операція «Захід») — 1951 (обмін територіями з Польщею).

• Десталінізація: 1953–1954 (повстання політв'язнів) — лютий 1954 (Крим до УРСР) — 1956 (XX з'їзд КПРС) — 1959 (УРСС і «Сучасник»).

• «Застій»: 1965 (перша хвиля арештів) — 1970–1972 («Український вісник») — 1972 (друга хвиля арештів) — 1976 (Українська Гельсінська група).

• Опорні ряди: 1946 — 1954 — 1965 — 1976 (УГКЦ → Крим → арешти → УГГ) і 1947 — 1956 — 1972 — 1986 (депортації → XX з'їзд → друга хвиля → Чорнобиль).

• У послідовності перша й остання позиції дають частковий бал.