Перейти до основного вмісту
Каталог

Клітина як одиниця живого і методи дослідження клітин

~15 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань

Клітина: хімічний склад, будова, обмін речовин
Біологія НМТ
диференційне центрифугування
Біологія
Метод розділення органел за розміром, масою й густиною: гомогенат клітин обертають у центрифузі з поступово зростаючою швидкістю. Першими осідають ядра, далі мітохондрії, хлоропласти й лізосоми, потім фрагменти ЕПС, останніми — рибосоми.
електронна мікроскопія
Біологія
Метод дослідження клітин за допомогою електронного мікроскопа, у якому замість світла використовують пучок електронів у вакуумі, а лінзами слугують магнітні поля. Роздільна здатність у сотні разів вища, ніж у світлового мікроскопа, але спостерігати можна лише фіксовані препарати.
клітина
Біологія
Найменша структурна, функціональна й генетична одиниця живого: усі організми складаються з клітин, у клітині відбуваються обмін речовин, подразливість і ріст, а ДНК передається дочірнім клітинам під час поділу. Поза клітиною життя не існує.
компартментація
Біологія
Поділ внутрішнього простору клітини мембранами на відсіки (компартменти) з різним хімічним складом. Завдяки компартментації в клітині одночасно й незалежно можуть відбуватися навіть протилежні процеси, наприклад синтез білка на ЕПС і його розщеплення в лізосомах.
органела
Біологія
Постійна структура цитоплазми, що має певну будову й виконує специфічну функцію. За кількістю мембран органели поділяють на одномембранні (ЕПС, комплекс Гольджі, лізосоми, вакуолі), двомембранні (мітохондрії, пластиди) та немембранні (рибосоми, клітинний центр, цитоскелет).
роздільна здатність мікроскопа
Біологія
Найменша відстань між двома точками об'єкта, які на зображенні ще видно окремо, а не як одна пляма. Для світлового мікроскопа межа розрізнення становить близько 0,2 мкм (200 нм), для електронного — кілька нанометрів.
світлова мікроскопія
Біологія
Метод дослідження клітин за допомогою світлового мікроскопа, у якому зображення збільшують об'єктив та окуляр. Збільшення мікроскопа дорівнює добутку збільшень окуляра й об'єктива. Метод дозволяє спостерігати живі клітини, але не дає змоги побачити структури, менші за 0,2 мкм.