Іван Котляревський «Наталка Полтавка»: сюжет і персонажі

Іван Котляревський написав «Наталку Полтавку» 1819 року, коли очолював Полтавський театр. Того самого року п'єсу вперше поставили в Полтаві, а друком вона вийшла 1838 року. Це була перша п'єса нової української драматургії — і ось чому.

До Котляревського українською мовою писали переважно вірші на народні теми або інтермедії, але повноцінної драми з живими діалогами, піснями й розгорнутим сюжетом не існувало. «Наталка Полтавка» стала першим твором, де героями виступили прості полтавські селяни, а дійові особи заговорили живою народною мовою. Крім того, персонажі співають пісень — це органічна частина дії (про жанр, пісні й мовлення докладніше — у наступному юніті).

У першій постановці роль виборного Макогоненка виконав Михайло Щепкін — видатний актор, якого Котляревський допоміг викупити з кріпацтва. Цей факт показує, наскільки тісно Котляревський був пов'язаний із театральним життям Полтави.

П'єса має дві дії. Місце дії — село над річкою Ворсклою поблизу Полтави, убога хата вдови Терпилихи. Саме в цьому скромному селянському середовищі розгортається історія про вірне кохання, матеріальну скруту й моральний вибір.

Перша дія знайомить нас із головними героями й зав'язує конфлікт. Експозиція п'єси така: після смерті батька Наталка з матір'ю, вдовою Терпилихою, збідніли й переселилися з Полтави в село. Коханий Наталки Петро, бідний парубок, пішов на заробітки й кілька років не подає про себе звістки. Наталка тужить за ним.

Дія починається з того, що Наталка співає пісню «Віють вітри, віють буйні» — це її спосіб висловити тугу за Петром. До неї залицяється возний Тетерваковський — дрібний судовий урядовець, який вважає себе паном. Він освідчується Наталці химерною канцелярською мовою, пересипаючи промову офіційними зворотами на кшталт «по справі серця мого». Однак дівчина відмовляє: вона бідна, не рівня «панові» й чекає на Петра.

Тоді возний просить сільського виборного Макогоненка посватати його. Виборний — хитрий і дотепний чоловік — береться за справу. Він переконує Терпилиху, що возний — вигідна партія: при посаді, при грошах, «пан». Мати, яка пам'ятає колишнє достатнє життя в Полтаві, боїться бідності й тисне на Наталку.

Зав'язка п'єси: мати благає й докоряє доньці, і Наталка, жаліючи її, погоджується на шлюб із возним. Вона подає сватам рушники — це народний звичай, який означає згоду на одруження. Так Наталка опиняється перед вибором між вірністю коханню й материнською волею.

Друга дія починається з повернення Петра. Він заробив грошей і прийшов до села, сподіваючись одружитися з Наталкою. Першим Петро зустрічає Миколу — сироту-бурлаку, дальнього родича Терпилихи. Саме від Миколи Петро дізнається, що Наталку засватано за возного. Ця звістка вражає Петра.

Кульмінація п'єси — зустріч Наталки й Петра. Наталка рішуче заявляє, що за возного не піде, хоч би що їй загрожувало. Вона готова краще знову бідувати, аніж зрадити коханого. Петро, зі свого боку, не бажаючи Наталці бідності, готовий поступитися: він пропонує їй свої зароблені гроші, щоб вона жила з возним у достатку.

Цей момент стає переломним. Возний Тетерваковський, який усе чув, глибоко зворушений вірністю Наталки й благородством Петра. Він розуміє, що не може розлучити двох людей, які так щиро кохають одне одного, і відмовляється від Наталки.

Розв'язка п'єси: Терпилиха благословляє Наталку й Петра. П'єса закінчується щасливо — перемогою вірного кохання над розрахунком. Возний, хоч і залишається комічним персонажем, виявляє справжнє благородство, відступаючись від дівчини заради її щастя.

У п'єсі шість дійових осіб. Кожна з них має свій соціальний стан, риси характеру й роль у розвитку сюжету. Розгляньмо їх докладно.

Наталка

Бідна вродлива дівчина, працьовита, вірна коханому. Вона шанує матір, але має почуття власної гідності: уміє відмовити возному й відстояти своє кохання. Наталка — центральний персонаж, навколо якого будується конфлікт. Її вибір між материнською волею й власним серцем — головна драматична лінія.

Горпина Терпилиха

Вдова, мати Наталки. Бідність і пам'ять про колишнє достатнє життя в Полтаві штовхають її шукати дочці заможного жениха. Вона наполягає на шлюбі з возним, але любить Наталку й зрештою благословляє її з Петром. Терпилиха — не негативний персонаж, а жінка, яка боїться за майбутнє доньки.

Петро

Бідний парубок, вірний і благородний. Батько Наталки Терпило вигнав його з дому, і Петро близько чотирьох років працював на заробітках, щоб стати гідним Наталки. Повернувшись у село, він лише від Миколи дізнається, що Наталку засватано за возного. Його найвищий прояв благородства — готовність поступитися коханою заради її добра: він пропонує Наталці свої зароблені гроші, щоб вона жила з возним у достатку.

Возний Тетерваковський

Дрібний судовий урядовець, хабарник і крутій, що вважає себе «паном». Комічний у залицяннях — освідчується химерною канцелярською мовою. Однак у фіналі робить благородний вчинок: зворушений вірністю Наталки й благородством Петра, відступається від дівчини.

Виборний Макогоненко

Сільський виборний, хитрий і дотепний. Уміє догодити і возному, і Терпилисі. Саме він стає сватом і переконує матір Наталки, що возний — вигідна партія. Виборний — комічний персонаж, який рухає сюжет, організовуючи сватання.

Микола

Сирота-бурлака, дальній родич Терпилихи. Вільнолюбний і щирий. Саме він першим зустрічає Петра, коли той повертається, і розповідає йому про заручини Наталки. Микола — другорядний персонаж, але виконує важливу сюжетну функцію: без нього Петро не дізнався б про сватання вчасно.

Розгляньмо кілька типових завдань НМТ на тему «Наталки Полтавки». Кожен приклад має повний розв'язок і пояснення, чому інші варіанти неправильні.

Приклад 1. Вибір однієї з п'яти

Завдання: Наталка погодилася на сватання возного, бо…

• покохала возного

• не хотіла суперечити матері й жаліла її

• возний пообіцяв знайти Петра

• Петро одружився з іншою

• так наказав виборний

Розв'язок: Наталка не покохала возного — вона кохає Петра й чекає на нього. Возний не обіцяв шукати Петра, Петро не одружився з іншою, а виборний не має влади наказувати. Мати Терпилиха благає й докоряє доньці, і Наталка, жаліючи її, погоджується подати рушники.

Ключ: Б — не хотіла суперечити матері й жаліла її.

Чому інші варіанти неправильні: А — Наталка не покохала возного, вона кохає Петра; В — возний не обіцяв знайти Петра, він просто хоче одружитися з Наталкою; Г — Петро не одружувався з іншою, він повертається до Наталки; Д — виборний не наказує, а лише сватає.

Приклад 2. Вибір однієї з п'яти

Завдання: Про те, що Наталку засватано, Петро дізнається від…

• Миколи

• виборного

• возного

• Терпилихи

• самої Наталки

Розв'язок: Коли Петро повертається в село, він зустрічає Миколу, дальнього родича Терпилихи. Саме Микола розповідає Петрові, що Наталку засватано за возного. Пастка цього завдання — виборний, який був сватом, але Петро дізнається новину не від нього.

Ключ: Микола.

Приклад 3. Логічні пари «персонаж ↔ характеристика»

Завдання: Установіть відповідність між персонажем і його характеристикою.

Розв'язок: Наталка — бідна дівчина, яка відмовляє возному, зберігаючи вірність Петрові (1А). Петро — парубок, що пропонує Наталці свої зароблені гроші, аби вона жила в достатку (2Б). Возний — судовий урядовець, який освідчується химерною канцелярською мовою (3В). Микола — сирота-бурлака, дальній родич Терпилихи (4Г). Характеристика Д («сільський виборний, що сватає») — зайва, вона стосується Макогоненка.

Ключ: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

Приклад 4. Вибір однієї з п'яти

Завдання: Возний відмовився від Наталки, бо…

• дізнався про бідність Терпилихи

• знайшов багатшу наречену

• отримав нову посаду

• його прогнав виборний

• його зворушили вірність Наталки й благородство Петра

Розв'язок: Возний чув розмову Наталки й Петра. Наталка заявила, що за возного не піде, хоч би що їй загрожувало. Петро запропонував Наталці свої гроші, щоб вона жила з возним у достатку. Зворушений такою вірністю й благородством, возний відступається. Він не дізнавався про бідність (він і так знав), не шукав іншої нареченої, не отримував нової посади, і виборний його не проганяв.

Ключ: його зворушили вірність Наталки й благородство Петра.

• Вважати, що Наталка сама захотіла вийти за возного. Насправді вона погодилася з волі матері — жаліючи Терпилиху, яка благала й докоряла їй. Наталка кохає Петра й не має власного бажання ставати дружиною возного.

• Плутати возного й виборного. Возний Тетерваковський — дрібний судовий урядовець, який освідчується канцелярською мовою. Виборний Макогоненко — сільський виборний, хитрий і дотепний, який виступає сватом. Це різні персонажі з різними функціями в сюжеті.

• Вважати Миколу братом Наталки чи суперником Петра. Микола — сирота-бурлака, дальній родич Терпилихи. Він не претендує на Наталку, а навпаки — допомагає Петрові, розповідаючи йому про заручини.

• Думати, що п'єса закінчується трагічно або що возний силою добивається шлюбу. Фінал «Наталки Полтавки» щасливий: возний добровільно відступається, Терпилиха благословляє молодих, і Наталка з Петром возз'єднуються.

• Датувати п'єсу 1798 роком — це рік першого видання «Енеїди», а не «Наталки Полтавки». Правильна дата написання й першої постановки — 1819 рік.

• Приписувати Терпилисі вірність Петрові, а Наталці — розрахунок на багатого зятя. Навпаки: Наталка вірна Петрові, а Терпилиха, з огляду на бідність, хоче забезпечити доньці заможне життя з возним.

«Наталка Полтавка» належить до теми 3.1 програми НМТ з української літератури. Серед вимог — орієнтуватися в сюжетах, характеризувати героїв і коментувати їхні вчинки, упізнавати героїв за цитатними характеристиками й репліками.

Форми завдань НМТ-2026:

• Завдання 1–25 — одна з п'яти (А–Д), 0 або 1 бал.

• Завдання 26–30 — «логічні пари» 1–4 → А–Д, 1 бал за пару, до 4 балів.

У демоваріанті НМТ-2026 тему 3.1 перевіряє завдання 29 — «логічні пари» «героїня ↔ її репліка». Завдання 3 і 5 (на інших творах розділу 3) — герой за цитатною характеристикою ↔ вчинок і репліка героя ↔ адресат. Ці форми застосовні й до «Наталки Полтавки».

Стратегія виконання: у репліці шукай ситуацію — сватання, очікування Петра, умовляння матері, відмова возного. Якщо завдання про персонажа, згадай його соціальний стан, мовлення й роль у сюжеті. Орієнтовний час на одне завдання — 2 хвилини. Довідкових матеріалів на тестуванні немає.

• «Наталка Полтавка» (1819, Полтава) — перша п'єса нової української драматургії, має дві дії.

• Дія перша: залицяння возного, сватання через виборного, Наталка подає рушники з волі матері.

• Дія друга: повертається Петро, Наталка відмовляється від возного, возний відступається.

• Наталка — вірність і гідність; Петро — благородство; Терпилиха — материнська турбота й розрахунок.

• Возний — урядовець-крутій; виборний — хитрий і дотепний; Микола — бурлака, помічник Петра.