Іван Котляревський «Енеїда»: сюжет і персонажі

Іван Котляревський (1769–1838) народився в Полтаві, в родині дрібного шляхтича. Над «Енеїдою» він працював майже 30 років — приблизно з 1794 року до середини 1820-х років. Перші три частини поеми побачили світ 1798 року в Петербурзі: їх видав Максим Парпура без відома автора. Повне видання в шести частинах вийшло 1842 року, уже після смерті письменника. Саме «Енеїда» стала першою пам’яткою нової української літератури — твором, написаним живою народною мовою, якою тоді говорили на Лівобережній Україні. До Котляревського літературні твори українською писали переважно книжною, змішаною з церковнослов’янською мовою. «Енеїда» засвідчила, що українська мова здатна бути мовою високої літератури.

Першоджерелом поеми є героїчна поема римського поета Вергілія «Енеїда» (I ст. до н. е.). Вергілій розповідає про троянця Енея, який після загибелі Трої мандрує морем, щоб заснувати нову державу в Італії — майбутній Рим. Котляревський зберіг сюжетну канву, імена головних героїв і богів, але переніс дію в український побутовий світ XVIII століття. Його троянці — це козаки, його боги розмовляють як українські селяни, а події відбуваються в звичному для читача того часу середовищі. Детальніше про бурлеск і травестію, які стали основою стилю поеми, ітиметься в наступному юніті.

Зачин поеми — один із найупізнаваніших в українській літературі. Він одразу налаштовує читача на жартівливий, неофіційний тон:

Еней був парубок моторний / І хлопець хоч куди козак, / Удавсь на всеє зле проворний, / Завзятіший од всіх бурлак.

Далі поема розповідає, як греки спалили Трою, а Еней з троянцями «П’ятами з Трої накивав» — тобто втік. Цей жартівливий опис серйозної античної події — характерна риса стилю Котляревського.

Перша частина поеми починається з бурі, яку наслала на троянців Юнона. Ця богиня не любить Енея, тому що він син Венери — її суперниці, і тому що троянці колись не вшанували її. Юнона йде до бога вітрів Еола й просить його випустити вітри на море. Човни троянців розкидає хвилями. Венера скаржиться на це Зевсові (у Котляревського — Зевес), і верховний бог обіцяє, що Еней дістанеться Італії й заснує могутню державу.

Урятовані троянці пристають до берегів Карфагена — міста, яке будує цариця Дідона. Вона гостинно приймає мандрівників, влаштовує бенкети й вечорниці, закохується в Енея. Еней відповідає їй взаємністю, але Зевс через посланця Меркурія наказує йому пливти далі — виконувати свою долю. Еней потай тікає з Карфагена, а покинута Дідона з горя спалює себе на багатті.

Друга частина переносить читача в Сицилію, до царя Ацеста. Тут троянці справляють поминки по батькові Енея — Анхізу. Влаштовують ігри, серед яких найяскравіший — кулачний бій Дареса з Ентеллом. Юнона не полишає спроб зашкодити троянцям: через богиню Іриду вона підмовляє троянок підпалити човни. Зевс гасить пожежу дощем. Уночі Енеєві з’являється уві сні дух Анхіза й кличе сина до себе на той світ. Венера випрошує в Нептуна спокійне море, і троянці припливають до Кум, де живе стара віщунка Сивілла.

Третя частина «Енеїди» — одна з найважливіших для розуміння задуму Котляревського. Еней припливає до Кум, де живе стара віщунка Сивілла. Вона погоджується провести його на той світ, щоб він побачив свого батька Анхіза. Шлях до пекла починається з переправи через річку мертвих: Харон перевозить душі померлих, а вхід стереже триголовий пес Цербер. Володарями пекла Котляревський зображує Плутона і Прозерпіну.

У пеклі Еней бачить муки грішників з усіх станів. Особливо виразно автор описує покарання панів, які за життя знущалися з кріпаків:

Панів за те там мордовали, / І жарили зо всіх боків, / Що людям льготи не давали / І ставили їх за скотів.

Цей уривок — яскравий приклад соціальної сатири, яка пронизує всю поему. Котляревський показує, що на тому світі немає станових привілеїв: пани, які гнобили селян, отримують заслужену кару. У раю, куди Сивілла теж приводить Енея, праведників небагато, і серед них мало панів — це ще один сатиричний штрих, який натякає на несправедливість земного життя. Докладніше про сатиричні мотиви «Енеїди» йтиметься в окремому юніті.

Нарешті Еней зустрічає Анхіза. Батько радіє синові й пророкує йому майбутнє: Еней дістанеться Лаціуму й стане родоначальником могутнього народу, який згодом заснує Рим. Це пророцтво — ключовий момент поеми, адже воно пояснює, заради чого Еней зазнав усіх мандрів і випробувань.

Четверта частина поеми переносить дію до Лаціуму — області в Італії, де має оселитися Еней. Троянці припливають до берега, і цар Латин приймає їхнє посольство з дарами. Він погоджується видати за Енея свою дочку Лавінію. Однак Юнона знову втручається: вона посилає з пекла фурію Алекто, яка підбурює царицю Амату (дружину Латина) й Турна — царя рутульців, якому Лавінію обіцяли раніше. Турн починає війну проти троянців.

П’ята частина розповідає про пошуки союзників. Еней іде до царя Евандра, і той дає йому військо на чолі зі своїм сином Паллантом. Венера випрошує у Вулкана, бога ковальства, чудову зброю для сина. Тим часом Турн облягає троянський табір.

Один із найдраматичніших епізодів поеми — історія Ніза й Евріала. Це молоді троянці-побратими, які вночі пробираються крізь табір рутульців, щоб донести звістку Енеєві. Дорогою вони вбивають сонних ворогів, але Евріала схоплюють. Низ кидається його рятувати, й обидва гинуть. Саме в цьому епізоді автор прославляє героїзм і любов до вітчизни:

Любов к отчизні де героїть, / Там сила вража не устоїть, / Там грудь сильніша од гармат.

Шоста частина завершує поему. Турн убиває Палланта, але війну вирішує поєдинок Енея з Турном. Еней перемагає суперника, і поема закінчується його перемогою. Так здійснюється доля, передбачена Зевсом і пророкована Анхізом: Еней стає родоначальником народу, який заснує Рим.

У «Енеїді» Котляревського діють три групи персонажів: троянці (сам Еней та його супутники), латиняни й рутульці (жителі Італії, з якими троянці стикаються в Лаціумі) та античні боги, які втручаються в людські справи.

Троянці

Еней — син Венери й Анхіза, ватажок троянців. Котляревський зображує його веселим гулякою, «парубком моторним», але водночас дбайливим отаманом свого війська, який виконує волю богів і веде свій народ до нової землі. Низ і Евріал — молоді троянці-побратими, вірні до смерті; їхній подвиг — нічна вилазка в табір рутульців, за яку обидва платять життям. Анхіз — батько Енея, який помер ще в Сицилії, але з’являється синові в пеклі, щоб пророчити йому майбутнє.

Цариця Дідона й віщунка Сивілла

Дідона — цариця Карфагена, гостинна господиня, яка закохується в Енея, але після його таємної втечі з горя спалює себе. Сивілла — стара віщунка з Кум, провідниця Енея на той світ; саме вона допомагає йому зустрітися з батьком.

Латиняни й рутульці

Латин — старий цар Лаціуму, батько Лавінії; він прихильно ставиться до троянців і хоче віддати за Енея дочку. Амата — його дружина, яка під впливом фурії Алекто стає на бік Турна. Турн — цар рутульців, суперник Енея в боротьбі за Лавінію; він гине в поєдинку з Енеєм наприкінці поеми.

Боги

Венера — мати Енея, його головна заступниця; вона скаржиться Зевсові на переслідування Юнони, випрошує в Нептуна спокійне море й у Вулкана — зброю для сина. Юнона — ворогиня Енея, яка насилає бурю, пожежу й війну, щоб завадити йому дістатися Італії. Зевс (Зевес) — верховний бог, від якого залежить доля троянців; він обіцяє Венері, що Еней заснує могутню державу, і стежить за виконанням цього рішення. Еол, Нептун, Меркурій, Вулкан — боги-виконавці, які діють за наказом вищих богів.

Розгляньмо кілька типових завдань НМТ на сюжет і персонажів «Енеїди». Кожне з них перевіряє один із критеріїв, які ми щойно опрацювали.

Приклад 1. Провідниця Енея на тому світі

Завдання: «Провідницею Енея на тому світі була…» Варіанти: А Дідона, Б Сивілла, В Венера, Г Юнона, Д Лавінія.

Розв’язання: Згадаймо третю частину поеми. Еней припливає до Кум, де живе віщунка Сивілла. Саме вона погоджується провести його через пекло до батька Анхіза. Отже, правильна відповідь — Сивілла.

Чому інші варіанти неправильні? Дідона — цариця Карфагена, яка закохалася в Енея, але вона не має стосунку до пекла. Венера — мати Енея, вона допомагає йому в інших епізодах (просить Зевса, Нептуна, Вулкана), але не супроводжує сина на той світ. Юнона — ворогиня Енея, вона шкодить йому, а не допомагає. Лавінія — дочка царя Латина, за яку точиться війна в Лаціумі; вона з’являється лише в останніх частинах.

Приклад 2. Зачин поеми

Завдання: «Еней був парубок моторний / І хлопець хоч куди козак». Цими рядками починається твір… Варіанти: А «Енеїда», Б «Наталка Полтавка», В «Катерина», Г «Сон», Д «Чорна рада».

Розв’язання: Це зачин «Енеїди» Котляревського. Його легко впізнати за згадкою Енея та жартівливим тоном. Жоден інший твір із запропонованих не починається цими рядками. Правильна відповідь — «Енеїда».

Приклад 3. Логічні пари «персонаж ↔ епізод»

Завдання: Установіть відповідність між персонажем та епізодом, у якому він діє.

Розв’язання: Дідона приймає Енея в Карфагені, влаштовує бенкети й закохується в нього (1А). Сивілла веде Енея на той світ (2Б). Турн воює з Енеєм за Лавінію й гине в поєдинку (3В). Низ разом із Евріалом здійснює нічну вилазку в табір рутульців (4Г). Варіант Д — поминки по Анхізу — зайвий, бо це епізод, у якому діють інші персонажі (Еней, Ацест, Дарес, Ентелл).

Приклад 4. Послідовність епізодів

Завдання: «Правильну послідовність епізодів «Енеїди» подано в рядку…» Варіанти: А Карфаген → Лаціум → Сицилія → пекло; Б Сицилія → Карфаген → пекло → Лаціум; В Карфаген → Сицилія → пекло → Лаціум; Г пекло → Карфаген → Сицилія → Лаціум; Д Лаціум → пекло → Сицилія → Карфаген.

Розв’язання: Згадаймо порядок частин поеми. Частина I — Карфаген (бенкет у Дідони). Частина II — Сицилія (поминки по Анхізу). Частина III — пекло (подорож із Сивіллою). Частини IV–VI — Лаціум (війна з Турном). Отже, правильна послідовність: Карфаген → Сицилія → пекло → Лаціум. Це варіант В.

• Вважати, що Котляревський вигадав сюжет. Насправді основа «Енеїди» — однойменна поема римського поета Вергілія. Котляревський зберіг канву, але переніс дію в український побутовий світ.

• Плутати дати: 1798 рік — це вихід перших трьох частин, виданих Максимом Парпурою без відома автора; 1842 рік — повне видання в шести частинах, уже після смерті Котляревського.

• Змішувати ролі богинь: Венера — мати Енея, вона допомагає йому (просить Зевса, Нептуна, Вулкана); Юнона — ворогиня, яка насилає бурю, пожежу й війну. Запам’ятай: Венера — захисниця, Юнона — переслідувачка.

• Плутати Латина і Турна. Латин — старий цар Лаціуму, батько Лавінії, прихильник Енея. Турн — цар рутульців, суперник Енея, який гине в поєдинку.

• Ставити подорож до пекла після війни в Лаціумі або до Карфагена. Пекло — це частина III, вона розташована між Сицилією (частина II) і Лаціумом (частини IV–VI). Правильний порядок: Карфаген → Сицилія → пекло → Лаціум.

• Думати, що Еней лишився з Дідоною в Карфагені. Насправді Зевс через Меркурія наказав Енеєві пливти далі, і той потай тікає, покинувши Дідону.

Тема «Енеїди» входить до розділу 3.1 програми НМТ з української літератури — «Енеїда» й «Наталка Полтавка». Серед вимог до випускників — орієнтуватися в сюжетах, упізнавати героїв за цитатними характеристиками й репліками, співвідносити фрагмент із назвою та автором.

Форми завдань НМТ-2026: завдання 1–25 — вибір однієї правильної відповіді з п’яти (А–Д), 0 або 1 бал; завдання 26–30 — «логічні пари» 1–4 → А–Д, 1 бал за кожну правильно встановлену пару, до 4 балів за завдання. Максимум за весь тест — 45 балів.

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 1–15 перевіряють, зокрема, персонажа за характеристикою (завдання 2) і героя за цитатою (завдання 3, 8) на різних творах. Для «Енеїди» використовують ті самі форми: персонаж ↔ епізод, уривок ↔ епізод.

Орієнтовний час виконання — 60 хвилин на 30 завдань, без довідкових матеріалів. Щоб швидко впізнати епізод за уривком, шукай маркери: бенкет і Дідона — Карфаген; Харон, Цербер і муки грішників — пекло; Турн і рутульці — Лаціум.

• «Енеїда» — перша пам’ятка нової української літератури; перші три частини — 1798 р., повністю — 1842 р.

• Основа — «Енеїда» Вергілія: мандри троянців після загибелі Трої.

• Послідовність: Карфаген і Дідона → Сицилія → пекло із Сивіллою → Лаціум і війна з Турном.

• Венера допомагає синові, Юнона шкодить, Зевс вирішує долю.

• Низ і Евріал — побратими, що гинуть разом; їхній епізод прославляє любов до вітчизни.

• Турн — цар рутульців, суперник Енея, гине в поєдинку.