Історична карта НМТ: Україна в XIX столітті

У XIX столітті українські землі Наддніпрянщини входили до складу Російської імперії й були поділені на дев'ять губерній. Кожна губернія мала свій адміністративний центр — губернське місто. Щоб упевнено читати картосхему НМТ, треба знати назви цих губерній, їхні центри та розташування.

Правобережжя

Після другого (1793) і третього (1795) поділів Речі Посполитої до Російської імперії відійшли землі Правобережної України. На них утворили три губернії:

• Київська губернія — центр Київ. Охоплювала землі навколо Києва на правому березі Дніпра.

• Подільська губернія — центр Кам'янець-Подільський. Розташовувалася на південному заході Правобережжя, між річками Дністер і Південний Буг.

• Волинська губернія — центр Житомир. Займала північно-західну частину Правобережжя, межувала з Подільською й Київською губерніями.

Запам'ятай: Житомир — центр Волинської губернії, а не Київської. Це типова пастка.

Лівобережжя й Слобожанщина

На Лівобережжі та Слобожанщині, які раніше входили до Гетьманщини та Слобідських полків, у XIX ст. існували три губернії:

• Чернігівська губернія — центр Чернігів. Охоплювала північне Лівобережжя.

• Полтавська губернія — центр Полтава. Розташовувалася в центральній частині Лівобережжя.

• Харківська губернія — центр Харків. До 1835 р. називалася Слобідсько-Українською губернією. Це важлива ознака для датування картосхеми: якщо бачиш назву «Слобідсько-Українська» — карта відображає стан до 1835 р.

Південь

Південні українські землі — колишні території Запорозької Січі, Кримського ханства й Північного Причорномор'я — утворили три губернії:

• Катеринославська губернія — центр Катеринослав (нині Дніпро). Охоплювала землі в середній течії Дніпра.

• Херсонська губернія — центр Херсон. Розташовувалася на півдні, з виходом до Чорного моря.

• Таврійська губернія — центр Сімферополь. До її складу входили Кримський півострів і материкова Північна Таврія (частина сучасних Запорізької та Херсонської областей). Крим у XIX ст. не був окремою адміністративною одиницею чи державою — він був частиною Таврійської губернії Російської імперії.

Генерал-губернаторства

Кілька губерній могли об'єднуватися в генерал-губернаторства — більші адміністративно-територіальні одиниці на чолі з генерал-губернатором. На українських землях у XIX ст. існували три такі об'єднання:

Зверни увагу: генерал-губернаторство — це не окрема губернія, а об'єднання кількох губерній під владою одного генерал-губернатора. На картосхемі кордони генерал-губернаторств зазвичай позначають окремою лінією або кольором.

У першій половині XIX століття кордони на українських землях зазнали змін унаслідок російсько-турецьких воєн. Крім того, на картосхемі можуть бути позначені місця важливих подій — повстань, діяльності таємних товариств і народних рухів.

Бухарестський мир 1812 року й приєднання Бессарабії

Російсько-турецька війна 1806–1812 рр. завершилася підписанням Бухарестського мирного договору 1812 р. За його умовами до Російської імперії відійшла Бессарабія — межиріччя Дністра й Пруту. Це територія, яка охоплювала:

• Хотинщину на півночі (з містом Хотин)

• Південну Бессарабію з містами Ізмаїл та Акерман (нині Білгород-Дністровський)

Населення Бессарабії було строкатим: українці, молдовани, болгари, гагаузи. Українці становили значну частину мешканців північної та південної частин краю. На картосхемі Бессарабія в складі Російської імперії — ознака того, що карта відображає період після 1812 р.

Кордон між Російською та Австрійською імперіями

Упродовж усього XIX ст. кордон між Російською та Австрійською (після 1867 р. — Австро-Угорською) імперіями проходив по річці Збруч, далі по Дністру й Пруту. Це означало, що Галичина й Буковина залишалися в складі Австрії. На картосхемі кордон по Збручу — головний орієнтир: усе, що на схід від нього, — Російська імперія, на захід — Австрійська.

Задунайська Січ і Азовське козацьке військо

Після ліквідації Нової Січі 1775 р. частина запорожців перейшла на землі Османської імперії в гирлі Дунаю, де заснувала Задунайську Січ (1775–1828). На картосхемі вона позначена на південь від гирла Дунаю, на території Османської імперії. Якщо бачиш Задунайську Січ на карті — це ознака, що карта відображає період до 1828 р.

1828 р. Задунайську Січ ліквідували. Частина запорожців, які перейшли на бік Росії під час російсько-турецької війни 1828–1829 рр., утворила Азовське козацьке військо. Його розмістили на узбережжі Азовського моря, між Бердянськом і Маріуполем.

Місця подій на картосхемі

На картосхемі можуть бути позначені місця, пов'язані з ключовими подіями першої половини XIX ст.:

• Повстання Чернігівського полку (1825–1826 рр.) — Трилісси, Васильків, Ковалівка на Київщині. Це населені пункти, де відбувалися події повстання декабристів.

• Рух Устима Кармалюка (1813–1835 рр.) — Поділля. Кармалюк діяв переважно на території Подільської губернії.

• Кирило-Мефодіївське братство (1846–1847 рр.) — Київ. Товариство діяло в Києві, де викладали його члени в Київському університеті.

Західноукраїнські землі в XIX ст. перебували в складі Австрійської імперії (з 1867 р. — Австро-Угорщини). Вони були поділені на три адміністративні частини: Королівство Галичини й Володимирії, Буковину та Закарпаття. Кожна з них мала різний статус і систему управління.

Королівство Галичини й Володимирії

Королівство Галичини й Володимирії (офіційна назва — «Королівство Галичини та Володимирії») — коронний край Австрійської імперії, утворений 1772 р. після першого поділу Речі Посполитої. Центром краю був Львів. Територія краю поділялася на:

• Східну Галичину — з переважно українським населенням.

• Західну Галичину — з переважно польським населенням.

Межа між Східною та Західною Галичиною проходила приблизно по річці Сян. На картосхемі кордон Королівства Галичини й Володимирії з Російською імперією проходив по Збручу — це головний орієнтир.

Буковина

Буковина потрапила під владу Австрії в 1774–1775 рр. після російсько-турецької війни. Її адміністративний статус змінювався:

• 1787–1849 рр. — Буковина входила до складу Королівства Галичини й Володимирії як Чернівецький округ.

• З 1849 р. — окремий коронний край Австрійської імперії з центром у Чернівцях.

Якщо на картосхемі Буковина показана окремим краєм — це ознака, що карта відображає період після 1849 р.

Закарпаття

Закарпаття в XIX ст. не входило до Королівства Галичини й Володимирії, а перебувало в складі Угорського королівства (яке, своєю чергою, входило до Австрійської імперії, а з 1867 р. — до Австро-Угорщини). Територія Закарпаття поділялася на комітати — адміністративні одиниці Угорщини:

• Березький комітат (центр — Берегово)

• Мармароський комітат (центр — Сигіт)

• Ужанський комітат (центр — Ужгород)

• Угочанський комітат (центр — Виноградів)

Не плутай: Закарпаття — частина Угорського королівства, а не Королівства Галичини й Володимирії. Це типова пастка.

Події революції 1848–1849 рр. на картосхемі

На картосхемі можуть бути позначені центри національного руху часів «Весни народів»:

• Львів — місце діяльності Головної Руської Ради (1848 р.), першої української політичної організації в Галичині.

• Буковина — район селянського руху під проводом Лук'яна Кобилиці (1848–1849 рр.).

• Не плутай: Перемишль — осередок товариства греко-католицьких священиків, заснованого 1816 р. (одне з перших українських культурних товариств у Галичині). Це початок національного відродження, а не подія 1848–1849 рр.

Програма НМТ не передбачає окремих картосхем для тем 14–19 (друга половина XIX ст. — початок ХХ ст.). Однак знання промислових регіонів і напрямків еміграції допомагає краще розуміти контекст, у якому існували адміністративні кордони, показані на картосхемах тем 12–13.

Промислові регіони

У другій половині XIX ст. на українських землях відбувалася промислова революція. Основні промислові регіони:

Залізниці, збудовані в другій половині XIX ст., зв'язали ці промислові регіони з портами Одеси й Миколаєва, через які українське зерно й метал вивозили за кордон.

Еміграція з українських земель

Наприкінці XIX — на початку ХХ ст. розпочалися масові переселення українців. Напрямки еміграції залежали від того, під владою якої імперії перебували землі:

• З Галичини й Буковини (Австро-Угорщина) — до США, Канади, Бразилії, Аргентини.

• З Наддніпрянщини (Російська імперія) — переселення на схід: до Сибіру, на Далекий Схід (так званий «Зелений Клин» — територія сучасного Примор'я, де українці становили значну частину населення).

Зміна назви імперії на картосхемі

Після 1867 р. Австрійська імперія перетворилася на Австро-Угорщину. На картосхемі, що відображає другу половину XIX ст., ти побачиш:

• Галичина й Буковина — в австрійській (цісарській) частині Австро-Угорщини.

• Закарпаття — в угорській частині Австро-Угорщини.

Якщо на картосхемі написано «Австро-Угорщина» — це ознака, що карта відображає період після 1867 р.

Щоб упевнено визначити за картосхемою, яку територію вона зображує, скористайся простим алгоритмом. Він допоможе тобі назвати імперію, губернію або коронний край і датувати карту.

Алгоритм читання картосхеми

1. Знайди кордон імперій по річці Збруч. Це головний орієнтир: на схід від Збруча — Російська імперія, на захід — Австрійська (після 1867 р. — Австро-Угорщина).

2. Визнач, де розташовані опорні міста: Львів і Чернівці — в Австрійській імперії; Київ, Житомир, Кам'янець-Подільський — у Російській.

3. За центром (губернським містом) назви губернію чи коронний край. Наприклад: центр Житомир → Волинська губернія; центр Львів → Королівство Галичини й Володимирії.

Ознаки для датування картосхеми

На картосхемі можна знайти кілька «датованих» об'єктів, які підказують, до якого періоду належить карта:

Пастки, які варто знати

• Житомир — центр Волинської губернії, а не Київської. Київська губернія мала центр у Києві.

• Кам'янець-Подільський — центр Подільської губернії, а не Волинської.

• Сімферополь — центр Таврійської губернії, яка охоплювала не лише Крим, а й материкову Північну Таврію.

• Крим у XIX ст. — не окрема держава й не окрема губернія, а частина Таврійської губернії Російської імперії.

• Галичина — не в Російській імперії, а в Австрійській (з 1867 р. — Австро-Угорщині).

• Закарпаття — не частина Королівства Галичини й Володимирії, а складова Угорського королівства.

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на роботу з картосхемою. У кожному прикладі подано словесний опис легенди карти, а в тесті ти побачиш власне картосхему.

Приклад 1. Визначення губернії за центром

На картосхемі штрихуванням позначено губернію, центр якої — місто Житомир. Ця губернія межує з Подільською й Київською губерніями. Яку губернію позначено?

Розв'язання:

1. Згадуємо центри губерній Правобережжя: Київська (Київ), Подільська (Кам'янець-Подільський), Волинська (Житомир).

2. Житомир — центр Волинської губернії. Волинська губернія справді межувала з Подільською на півдні та Київською на сході.

Відповідь: Волинську губернію.

Чому інші варіанти неправильні:

• Київська губернія — центр Київ, а не Житомир.

• Подільська губернія — центр Кам'янець-Подільський.

• Чернігівська губернія — центр Чернігів, вона на Лівобережжі, а не на Правобережжі.

Приклад 2. Зміни кордонів після війни

На картосхемі заштриховано межиріччя Дністра й Пруту. На півночі позначено місто Хотин, на півдні — Ізмаїл. Наслідком якої події стали позначені зміни кордону?

Розв'язання:

1. Межиріччя Дністра й Пруту — це Бессарабія.

2. Бессарабія відійшла до Російської імперії за Бухарестським миром 1812 р., який завершив російсько-турецьку війну 1806–1812 рр.

Відповідь: російсько-турецької війни 1806–1812 рр.

Чому інші варіанти неправильні:

• Поділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795) — тоді до Росії відійшли землі Правобережжя, а не Бессарабія.

• Кримська війна (1853–1856) — за її підсумками Росія втратила, а не отримала території.

• Польське повстання 1830–1831 рр. — не вплинуло на кордони з Туреччиною.

Приклад 3. Коронний край Австрійської імперії

На картосхемі позначено коронний край із центром у Львові. Його східний кордон із Російською імперією проходить по річці Збруч. Як називався позначений край?

Розв'язання:

1. Львів — центр Королівства Галичини й Володимирії.

2. Кордон по Збручу — це межа між Російською та Австрійською імперіями.

Відповідь: Королівство Галичини й Володимирії.

Чому інші варіанти неправильні:

• Буковина — центр Чернівці, а не Львів.

• Слобідсько-Українська губернія — у Російській імперії, центр Харків.

• Угорське королівство — центр Будапешт, до нього входило Закарпаття, а не Галичина.

Приклад 4. Датування картосхеми

На картосхемі Бессарабія вже в складі Російської імперії, а в гирлі Дунаю ще позначено Задунайську Січ. Коли могла бути складена ця картосхема?

Розв'язання:

1. Бессарабія в складі Російської імперії — після 1812 р.

2. Задунайська Січ існувала до 1828 р.

3. Отже, картосхема могла бути складена в проміжку між 1812 і 1828 рр.

Відповідь: між 1812 і 1828 рр.

Чому інші варіанти неправильні:

• До 1775 р. — Задунайської Січі ще не існувало, а Бессарабія не належала Росії.

• Після 1848 р. — Задунайська Січ уже була ліквідована (1828 р.).

• Після 1867 р. — Задунайська Січ не існувала вже майже 40 років.

Розберімо шість типових пасток у завданнях на картосхему.

• Вважати Житомир центром Київської губернії. Насправді Житомир — центр Волинської губернії. Київська губернія мала центр у Києві. Запам'ятай: Волинська губернія — Житомир; Київська — Київ.

• Шукати Галичину в Російській імперії. Насправді у XIX ст. Галичина належала Австрійській імперії, а з 1867 р. — Австро-Угорщині. Кордон проходив по Збручу.

• Вважати Закарпаття частиною Королівства Галичини й Володимирії. Насправді Закарпаття входило до складу Угорського королівства (у складі Австрійської імперії, а з 1867 р. — Австро-Угорщини).

• Вважати Крим окремою губернією чи державою. Насправді у XIX ст. Крим був частиною Таврійської губернії Російської імперії. Таврійська губернія охоплювала і Кримський півострів, і материкову Північну Таврію.

• Забувати, що Бессарабія відійшла до Російської імперії лише 1812 р. Насправді до 1812 р. Бессарабія належала Османській імперії. Її приєднання — наслідок російсько-турецької війни 1806–1812 рр. і Бухарестського миру.

• Плутати генерал-губернаторство з губернією. Насправді генерал-губернаторство — це об'єднання кількох губерній під владою одного генерал-губернатора. Наприклад, Київське генерал-губернаторство включало Київську, Подільську й Волинську губернії.

У демоваріанті НМТ-2026 картосхеми супроводжували 3 завдання з 30 (1, 4 і 16); їхньої обов'язкової кількості специфікація не встановлює. Розберімо, як саме перевіряють тему «Україна в XIX столітті».

Які теми охоплюють картосхеми

Програма НМТ передбачає картосхеми в темах 1–13, 20–28, 31–32. Для XIX століття картосхеми стосуються лише двох тем:

• Тема 12 — українські землі в складі Російської імперії: дев'ять губерній, генерал-губернаторства, зміни кордонів після війни 1806–1812 рр.

• Тема 13 — українські землі в складі Австрійської імперії: Королівство Галичини й Володимирії, Буковина, Закарпаття.

У темах 14–19 (друга половина XIX ст. — початок ХХ ст.) картосхем програма не передбачає.

Формат завдань

У демоваріанті НМТ 2026 року картосхеми супроводжують завдання 1 (тема 2), 4 (тема 6) і 16 (тема 26). Це завдання вибору однієї відповіді з чотирьох, які оцінюються в 1 бал. Така сама форма можлива для тем 12–13.

У демоваріанті 2026 року на теми 12–17 припадає 3 завдання з 30. Одне з них може бути картосхемою.

Стратегія виконання

Щоб швидко й правильно відповісти на завдання з картосхемою XIX ст., дотримуйся такої стратегії:

1. Знайди на картосхемі кордон імперій по річці Збруч.

2. Визнач опорні центри: Львів і Чернівці — Австрійська імперія; Київ, Житомир, Кам'янець-Подільський — Російська імперія.

3. За центром назви губернію або коронний край.

4. Перевір «датовані» ознаки (Бессарабія, Задунайська Січ, назва губернії), щоб звузити часовий проміжок.

• Дев'ять українських губерній Російської імперії: Київська (Київ), Подільська (Кам'янець-Подільський), Волинська (Житомир); Чернігівська (Чернігів), Полтавська (Полтава), Харківська (Харків); Катеринославська (Катеринослав), Херсонська (Херсон), Таврійська (Сімферополь).

• Генерал-губернаторства: Малоросійське (Чернігівська, Полтавська, з 1835 р. — Харківська), Київське (Київська, Подільська, Волинська), Новоросійсько-Бессарабське (Катеринославська, Херсонська, Таврійська й Бессарабія).

• 1812 р. — Бессарабія відійшла до Російської імперії за Бухарестським миром.

• 1828 р. — ліквідація Задунайської Січі.

• Австрійська імперія: Королівство Галичини й Володимирії (Львів), Буковина (Чернівці, окремий край з 1849 р.), Закарпаття — у складі Угорського королівства.

• Кордон між Російською та Австрійською імперіями — по річці Збруч.

• У темах 14–19 картосхем програма НМТ не передбачає.