Історична карта НМТ: Україна 1985–2015 рр.

Тема 30 програми НМТ — «Відновлення незалежності України» (охоплює 1985–1991 рр.). Картосхем у цій темі програма не передбачає, однак два явища — Чорнобильська катастрофа й шахтарські страйки 1989 р. — є важливим контекстом для читання історичних карт пізнішого часу. Якщо на картосхемі ти побачиш позначення на півночі Київщини біля кордону з Білоруссю або штрихування в Донбасі, варто згадати саме ці події.

Зона відчуження Чорнобильської АЕС

26 квітня 1986 р. стався вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС — найбільша техногенна катастрофа XX ст. Навколо станції створили зону відчуження — територію радіусом приблизно 30 км, звідки евакуювали населення. Ця зона розташована на півночі Київської області, безпосередньо біля державного кордону з Білоруссю. У її межах опинилися місто Прип’ять (засноване 1970 р. для працівників ЧАЕС) і районний центр Чорнобиль. Радіоактивне забруднення зачепило не лише Київщину, а й значні території Житомирської, Рівненської та Чернігівської областей. На картосхемі зону відчуження зазвичай позначають колом або суцільним штрихуванням навколо позначки «ЧАЕС».

Шахтарські страйки 1989 року

У липні 1989 р. розпочалися масові страйки шахтарів, які охопили три основні вугільні басейни України. Найбільшим епіцентром став Донбас — Донецька й Луганська області. Крім того, страйкували гірники Західного Донбасу (Дніпропетровська область) і Львівсько-Волинського вугільного басейну (Львівська й Волинська області). Улітку 1989 р. вимоги були переважно соціально-економічними: підвищення зарплат, поліпшення умов праці, забезпечення милом і спецодягом. Політичні вимоги (відставка уряду, націоналізація майна КПРС, департизація підприємств; 1991 р. — відставка президента СРСР, розпуск З'їзду народних депутатів СРСР, надання Декларації про суверенітет конституційної сили) шахтарі висунули під час страйків 1990–1991 рр. Шахтарські страйки стали одним із каталізаторів краху радянської системи в Україні.

На картосхемі регіони шахтарських страйків 1989 р. можна впізнати за позначенням Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Львівської та Волинської областей. Важливо не плутати їх із зоною АТО 2014–2015 рр., яка так само охоплює частину Донбасу, але має зовсім іншу легенду (лінія розмежування, позначки боїв).

Тема 31 програми НМТ називається «Становлення України як незалежної держави» (1991–2004 рр.). Картосхема цієї теми за програмою — адміністративно-територіальні одиниці: області, АРК, міста Київ і Севастополь, як їх закріпила Конституція 1996 року.

Склад адміністративно-територіальних одиниць першого рівня

Відповідно до статті 133 Конституції України (1996 р.), систему адміністративно-територіального устрою України становлять:

• 24 області;

• Автономна Республіка Крим;

• міста зі спеціальним статусом — Київ і Севастополь.

Отже, загальна кількість адміністративно-територіальних одиниць першого рівня — 27. На картосхемі їх зазвичай позначають різними кольорами або підписують назви обласних центрів.

Автономна Республіка Крим

Автономна Республіка Крим — це особлива адміністративно-територіальна одиниця у складі України, яка має власну Конституцію (1998 р.) і Верховну Раду АРК. Столиця автономії — місто Сімферополь. Представницьким органом кримськотатарського народу є Меджліс, створений 1991 р. На картосхемі Кримський півострів позначено як єдину територію АРК, але окремо виділено місто Севастополь, яке не входить до складу автономії, а має статус міста зі спеціальним статусом.

Як упізнавати області на картосхемі

На картосхемі адміністративного устрою області найлегше впізнавати за обласними центрами та географічним розташуванням. Ось кілька ключових відповідностей:

Зверни увагу: зміни адміністративно-територіального устрою УРСР, що відбувалися в 1945–1964 рр., належать до попереднього періоду й розглядаються в юніті про карту 1945–1985 рр. Тут ми працюємо з устроєм, закріпленим Конституцією 1996 р.

Тема 32 програми НМТ — «Творення нової України» (2005–2015 рр.). За програмою картосхема в цій темі, як і в темі 31, стосується адміністративно-територіальних одиниць; позначення тимчасово окупованих територій, району АТО й лінії розмежування — корисний контекст для читання карт, але програма їх окремо не вимагає.

Тимчасова окупація Криму й Севастополя

З 20 лютого 2014 р. (дата, визначена законом України) триває тимчасова окупація Автономної Республіки Крим і міста Севастополя Російською Федерацією. 18 березня 2014 р. Росія оформила анексію, ухваливши відповідний «договір». На відміну від Донбасу, окупація Криму відбулася без тривалих бойових дій — російські війська без позначок («ввічливі люди») захопили стратегічні об’єкти й будівлю Верховної Ради АРК. На картосхемі Кримський півострів позначають штрихуванням як тимчасово окуповану територію, а Севастополь — окремою одиницею з тим самим статусом.

Антитерористична операція на Донбасі

З квітня 2014 р. розпочалася антитерористична операція (АТО) на Донбасі. Під контролем Росії опинилися окремі райони Донецької й Луганської областей. Важливо запам’ятати: не вся Донеччина й Луганщина були окуповані. Такі міста, як Слов’янськ, Краматорськ і Маріуполь, сили АТО звільнили влітку 2014 р. На картосхемі район АТО позначають особливим штрихуванням, а лінію розмежування — жирною лінією.

Ключові бої на картосхемі

На картосхемах теми 32 можуть бути позначені місця найзапекліших боїв:

• Іловайськ — серпень 2014 р., трагічний «Іловайський котел», де загинули сотні українських військових.

• Донецький аеропорт — 2014–2015 рр., героїчна оборона, яку тримали «кіборги».

• Дебальцеве — січень–лютий 2015 р., запеклі бої, після яких місто опинилося під контролем Росії.

Лінія розмежування за Мінськими домовленостями

Лінія розмежування (лінія зіткнення) — це межа між підконтрольною Україні територією й тимчасово окупованими районами Донецької та Луганської областей. Її встановлено Мінськими домовленостями: першими — у вересні 2014 р. (Мінськ-1), другими — у лютому 2015 р. (Мінськ-2). На картосхемі лінію розмежування позначають жирною лінією або пунктиром. Якщо на картосхемі позначено Дебальцеве як таке, що перебуває під контролем Росії, — це карта не раніше 18 лютого 2015 р. (місто втрачено вже після підписання Мінська-2 12 лютого).

Легенда — це ключ до картосхеми. Саме з неї треба починати аналіз будь-якого картографічного завдання на НМТ. Легенда пояснює, що означають різні види штрихування, кольори, умовні знаки й позначки на карті.

Що шукати в легенді насамперед

Коли ти бачиш картосхему на НМТ, виконай три кроки:

1. Прочитай легенду — знайди, які види штрихування використано (суцільне, клітинка, діагональне тощо) і що вони позначають.

2. Знайди в легенді умовні знаки — позначки боїв (схрещені шаблі, зірочки), міст, аеропортів, ліній розмежування.

3. Подивися на дату або підпис карти — він підкаже, до якого року чи події належить зображена ситуація.

Відмінності між Кримом і Донбасом на картосхемі

На картосхемах 2014–2015 рр. ти побачиш два різні типи штрихування:

Опорні точки на картосхемі

Щоб швидко зорієнтуватися на картосхемі, запам’ятай ці міста та їхній статус:

• Київ — столиця України, місто зі спеціальним статусом.

• Севастополь — місто зі спеціальним статусом, окремо від АР Крим.

• Сімферополь — столиця Автономної Республіки Крим.

• Донецьк — обласний центр Донецької області, окупований з 2014 р.

• Луганськ — обласний центр Луганської області, окупований з 2014 р.

Як визначити дату картосхеми

Дата не завжди вказана прямо, але її можна визначити за змістом:

• Якщо на картосхемі є лінія розмежування — це карта після вересня 2014 р. (Мінськ-1).

• Якщо Дебальцеве позначено як таке, що під контролем Росії, — це карта не раніше другої половини лютого 2015 р. (місто втрачено 18 лютого, після Мінська-2).

• Якщо Крим позначено як тимчасово окуповану територію — це карта після 20 лютого 2014 р.

Розгляньмо чотири типові завдання на картосхему, які можуть трапитися на НМТ. У кожному прикладі подано словесний опис легенди, а твоє завдання — визначити, що саме позначено на картосхемі.

Приклад 1. Автономна Республіка Крим і Севастополь

На картосхемі штрихуванням позначено півострів на півдні України. У легенді зазначено дві адміністративні одиниці: одна займає майже весь півострів, друга — окреме невелике позначення на південному заході півострова. Питання: «Що позначено на картосхемі?»

Крок 1. Читаємо легенду: штрихуванням позначено дві одиниці — велику територію на півострові й окреме місто.

Крок 2. Визначаємо географію: півострів на півдні України — це Кримський півострів.

Крок 3. Зіставляємо з адміністративним устроєм: велика територія — Автономна Республіка Крим, окреме місто — Севастополь (місто зі спеціальним статусом).

Відповідь: Автономну Республіку Крим і місто Севастополь.

Чому інші варіанти неправильні? Херсонська область лежить на обох берегах Дніпра (обласний центр — на правому), на північ від Криму, а не на півострові. Одеська область — на північному заході Чорноморського узбережжя. Запорізька область — на південному сході, але не на півострові. Жодна з них не має окремого міста зі спеціальним статусом у своєму складі.

Приклад 2. Район антитерористичної операції 2014–2015 рр.

На картосхемі штрихуванням позначено частини Донецької й Луганської областей. У легенді є лінія розмежування, а також позначки біля міст Слов’янськ, Іловайськ і Дебальцеве. Питання: «Яку територію позначено на картосхемі?»

Крок 1. Читаємо легенду: штрихування окремих районів, лінія розмежування, позначки боїв.

Крок 2. Визначаємо географію: Донецька й Луганська області — це Донбас.

Крок 3. Зіставляємо з подіями: лінія розмежування з’явилася після Мінських домовленостей (вересень 2014 р.), а позначки боїв у Слов’янську, Іловайську й Дебальцевому вказують на антитерористичну операцію 2014–2015 рр.

Відповідь: район антитерористичної операції 2014–2015 рр.

Чому інші варіанти неправильні? Регіони шахтарських страйків 1989 р. — це ті самі Донецька й Луганська області, але на картосхемі не було б лінії розмежування й позначок боїв. Зона відчуження ЧАЕС — на півночі Київщини, а не на сході. Слобідська Україна — історико-географічний регіон, що охоплює Харківщину, Сумщину й частину Донеччини, але не має лінії розмежування.

Приклад 3. Зона відчуження Чорнобильської АЕС

На картосхемі колом радіусом близько 30 км позначено територію на півночі Київської області біля кордону з Білоруссю. У центрі кола — позначка «ЧАЕС». Питання: «Що позначено на картосхемі?»

Крок 1. Читаємо легенду: коло радіусом 30 км, позначка «ЧАЕС».

Крок 2. Визначаємо географію: північ Київщини, кордон із Білоруссю.

Крок 3. Зіставляємо з подією: Чорнобильська катастрофа 1986 р., після якої створили 30-кілометрову зону відчуження.

Відповідь: зона відчуження Чорнобильської АЕС.

Чому інші варіанти неправильні? Район АТО — на Донбасі, а не на півночі Київщини. Автономна Республіка Крим — на півдні. Регіони шахтарських страйків — у Донбасі, Львівсько-Волинському басейні та Західному Донбасі.

Приклад 4. Міста зі спеціальним статусом

На картосхемі адміністративного устрою України окремими позначками виділено два міста. Одне — на півночі країни (столиця), друге — на південному півострові. Питання: «Які це міста?»

Крок 1. Читаємо легенду: два міста позначено як «міста зі спеціальним статусом».

Крок 2. Визначаємо географію: місто на півночі — Київ, місто на південному півострові — Севастополь.

Крок 3. Зіставляємо з Конституцією: стаття 133 визначає Київ і Севастополь як міста зі спеціальним статусом.

Відповідь: Київ і Севастополь.

Чому інші варіанти неправильні? Київ і Харків — Харків не має спеціального статусу, це обласний центр. Київ і Одеса — Одеса також обласний центр. Львів і Севастополь — Львів обласний центр, а Севастополь справді місто зі спеціальним статусом, але Львів таким не є.

Під час роботи з картосхемами періоду 1985–2015 рр. учні найчастіше припускаються таких помилок. Запам’ятай їх, щоб не втратити бали на НМТ.

• Вважати Крим звичайною областю. Насправді це Автономна Республіка Крим — автономія у складі України з власною Конституцією (1998) і Верховною Радою. А Севастополь — не частина АРК, а окреме місто зі спеціальним статусом.

• Плутати тимчасово окупований Крим з районом АТО на Донбасі. На картосхемі це різні штрихування й різні легенди. Крим позначено суцільним штрихуванням усього півострова, а Донбас — частковим штрихуванням окремих районів із лінією розмежування.

• Вважати, що всю Донецьку й Луганську області окуповано 2014 р. Під контролем Росії опинилися лише окремі райони. Слов’янськ, Краматорськ і Маріуполь сили АТО звільнили влітку 2014 р.

• Шукати картосхеми в темі 30. Програма НМТ не передбачає картосхем у темі 30 («Відновлення незалежності України»). Чорнобиль і шахтарські страйки — лише контекст для читання карт інших тем.

• Рахувати Київ і Севастополь серед областей. Це міста зі спеціальним статусом, а не області. Загалом в Україні 27 адміністративно-територіальних одиниць першого рівня: 24 області, АР Крим і два міста зі спеціальним статусом.

• Плутати зону відчуження ЧАЕС (північ Київщини) з регіонами шахтарських страйків (Донбас). Зона відчуження — це територія радіусом близько 30 км навколо ЧАЕС біля кордону з Білоруссю. Шахтарські страйки 1989 р. охопили Донбас, Західний Донбас і Львівсько-Волинський басейн.

Розуміння того, як саме картосхеми з’являються в тесті НМТ, допоможе тобі ефективно розподілити час і зусилля під час підготовки.

Де програма передбачає картосхеми

Програма НМТ з історії України передбачає картосхеми в темах 31 і 32: в обох ідеться про адміністративно-територіальні одиниці — області, Автономну Республіку Крим, міста Київ і Севастополь. Тимчасово окуповані території, район АТО й лінія розмежування — корисний контекст для читання карт теми 32, але окремо програма їх не називає. У темі 30 («Відновлення незалежності України») картосхем програма не передбачає.

Формат завдань і бали

У демоваріанті НМТ 2026 року картосхеми супроводжують завдання 1, 4 і 16 (теми 2, 6, 26). Усі вони мають формат «вибір однієї відповіді з чотирьох» і оцінюються в 1 бал. Та сама форма завдання можлива для тем 31–32. Завдання 24 («набір понять ↔ період») також охоплює теми 31–32, але це не картосхема, а завдання на відповідність.

Скільки завдань припадає на теми 30–32

У демоваріанті 2026 року на теми 30–32 припадає приблизно 2,1 завдання з 30. Це означає, що в реальному тесті може бути 2–3 завдання з цих тем. Вони можуть бути як картосхемами, так і завданнями на хронологію, відповідність або текстові джерела.

Стратегія виконання

Коли ти бачиш картосхему в завданні НМТ, дотримуйся такого алгоритму:

1. Спершу прочитай легенду — з’ясуй, які штрихування й умовні знаки використано.

2. Знайди опорні міста — Київ, Сімферополь, Севастополь, Донецьк, Луганськ.

3. Визнач, до якої події чи року належить зображена ситуація.

4. Прочитай запитання й обери правильний варіант.

Тут зібрано відповіді на найпоширеніші запитання, які виникають під час вивчення картосхем періоду 1985–2015 рр.

• Устрій: 24 області, Автономна Республіка Крим, міста зі спеціальним статусом Київ і Севастополь.

• З 2014 р.: тимчасово окуповані АР Крим і Севастополь, окремі райони Донецької й Луганської областей; район АТО; лінія розмежування за Мінськими домовленостями.

• Контекст теми 30: зона відчуження ЧАЕС (північ Київщини, радіус 30 км), шахтарські страйки 1989 р. (Донбас, Західний Донбас, Львівсько-Волинський басейн).

• Легенду картосхеми читаємо першою: штрихування, умовні знаки, дата.

• Крим на картосхемі — суцільне штрихування без позначок боїв; Донбас — часткове штрихування з лінією розмежування й позначками боїв.

• Лінія розмежування на карті — після вересня 2014 р.; Дебальцеве під контролем Росії — з другої половини лютого 2015 р.