Графіки швидкості і координати рівноприскореного руху
~20 хв · 8 розділів · 9 тестових запитань
Аналізуй графіки vₓ(t), x(t) і aₓ(t) рівноприскореного руху: визначай прискорення за нахилом, переміщення і шлях за площею під графіком, момент розвороту за перетином осі часу, а також перебудовуй один графік в інший.
У рівноприскореному прямолінійному русі проєкція швидкості змінюється лінійно з часом: . Тому графік — це завжди похила пряма (або кілька прямолінійних відрізків, якщо прискорення змінюється стрибком). Вісь, на якій відкладають час, називають віссю , а вісь проєкції швидкості — віссю .
Нахил прямої — проєкція прискорення
Кут нахилу прямої до осі часу визначає проєкцію прискорення. Чисельно:
Якщо пряма піднімається, то ; якщо опускається, то . Віддалення графіка від осі чи наближення до неї показує лише розгін чи гальмування, а не знак . Чим крутіша пряма, тим більший модуль прискорення. Точка перетину прямої з віссю дає початкову швидкість .
Характер руху за графіком
За тим, як змінюється відстань від графіка до осі часу, визначають:
розгін — графік віддаляється від осі , модуль швидкості зростає;
гальмування — графік наближається до осі , модуль швидкості спадає;
рівномірний рух — графік горизонтальний, .
Коли пряма перетинає вісь часу, швидкість у цей момент дорівнює нулю. Це момент зупинки й розвороту: одразу після нього проєкція швидкості змінює знак, тобто тіло починає рухатися в протилежному напрямку.
Графік за графіком
Оскільки прискорення стале на кожній ділянці з незмінним нахилом, графік складається з горизонтальних відрізків. Висота кожного відрізка дорівнює нахилу відповідної ділянки . Якщо — одна пряма, то — одна горизонтальна лінія.
Два тіла на одному графіку
Коли на одному рисунку зображено графіки двох тіл, крутіша пряма відповідає більшому модулю прискорення. Точка перетину цих графіків — момент, коли швидкості тіл однакові. Це не момент зустрічі: для зустрічі потрібно, щоб збігалися координати, а не швидкості.
graph TD
A["Графік v_x(t) — похила пряма"] --> B["Нахил = a_x"]
A --> C["Перетин з віссю v_x = v_{0x}"]
A --> D["Перетин з віссю t — момент розвороту"]
B --> E["a_x > 0: пряма піднімається"]
B --> F["a_x < 0: пряма опускається"]
B --> G["a_x = 0: рівномірний рух"]
D --> H["v_x змінює знак"]Проєкція переміщення за проміжок часу чисельно дорівнює площі фігури, обмеженої графіком і віссю часу. Це випливає з означення: , а для рівноприскореного руху середня швидкість дорівнює півсумі початкового й кінцевого значень, що геометрично відповідає площі трапеції або трикутника.
Знак площі: над віссю і під віссю
Площа між графіком і віссю часу має знак:
над віссю (де ) — площа додатна, переміщення в додатному напрямку осі ;
під віссю (де ) — площа від'ємна, переміщення в протилежному напрямку.
Шлях — це довжина траєкторії, тому він завжди додатний. Шлях дорівнює сумі модулів площ усіх ділянок, а проєкція переміщення — алгебраїчній сумі (додатні площі додають, від'ємні віднімають). Якщо графік перетинає вісь , шлях більший за модуль переміщення.
Приклад 1: рух без зміни напрямку
Розгляньмо графік :
0–4 с: швидкість рівномірно зростає від 0 до 8 м/с;
4–8 с: швидкість стала, 8 м/с;
8–10 с: швидкість рівномірно спадає до 0.
Площі окремих ділянок:
0–4 с: площа трикутника м;
4–8 с: площа прямокутника м;
8–10 с: площа трикутника м.
Шлях за 10 с: м. Оскільки графік увесь час над віссю , переміщення теж дорівнює 56 м.
Приклад 2: рух із розворотом
Нехай м/с, м/с². Рівняння швидкості: . Графік перетинає вісь у момент с — це момент зупинки й розвороту. Розгляньмо проміжок 0–5 с.
0–3 с: , площа трикутника м (над віссю);
3–5 с: , площа трикутника м (під віссю).
Шлях: м. Проєкція переміщення: м. Тіло від'їхало на 9 м уперед, потім повернулося на 4 м назад, тому опинилося на відстані 5 м від початкової точки, але подолало 13 м.
Рівняння координати для рівноприскореного прямолінійного руху: . Це квадратична функція, тому її графік — парабола. За формою параболи можна визначити знак проєкції прискорення, а за нахилом дотичної — миттєву швидкість.
Форма параболи та знак прискорення
Якщо , вітки параболи напрямлені вгору. Якщо , вітки параболи напрямлені вниз. Точка перетину параболи з віссю дає початкову координату .
Знак | Форма параболи | Характер руху |
|---|---|---|
Вітки вгору | Швидкість зростає (розгін) або спадає до нуля й зростає в протилежному напрямку | |
Вітки вниз | Швидкість спадає (гальмування) або зростає в протилежному напрямку |
Вершина параболи — момент зупинки й розвороту
Вершина параболи відповідає моменту, коли миттєва швидкість дорівнює нулю: . У цей момент тіло зупиняється й змінює напрямок руху. Час вершини знаходять за формулою:
Якщо тіло починає рух зі стану спокою (), вершина параболи лежить у точці — це початок руху.
Миттєва швидкість — нахил дотичної
Миттєву швидкість у будь-який момент часу визначають як нахил дотичної до графіка у цій точці. Чим крутіша дотична, тим більша швидкість. У вершині параболи дотична горизонтальна — це відповідає .
Ніколи не плутай значення у точці зі швидкістю! Швидкість — це нахил дотичної, а не сама координата. Тіло може мати велику координату, але нульову швидкість (наприклад, у вершині параболи).
Зв'язок графіків і
Між графіками і існує прямий зв'язок:
перетинає вісь у той самий момент, коли має вершину;
на ділянці, де , координата зростає (графік піднімається);
на ділянці, де , координата спадає (графік опускається).
Прискорення у вершині параболи
Важливий момент: у вершині параболи швидкість дорівнює нулю, але прискорення — ні. Прискорення стале протягом усього руху, тому воно не змінюється в момент зупинки. Саме стале прискорення «змушує» тіло зупинитися й почати рух у протилежному напрямку.
Приклад 1. Шлях за графіком vₓ(t) без розвороту
Завдання (коротка відповідь). На рисунку зображено графік залежності проєкції швидкості тіла від часу. На ділянці 0–4 с швидкість рівномірно зростає від 0 до 6 м/с, на ділянці 4–8 с швидкість стала й дорівнює 6 м/с, на ділянці 8–10 с швидкість рівномірно спадає до 0. Визнач шлях, який пройшло тіло за перші 10 с руху. Відповідь дай у метрах.
Розв'язання. Розбиваємо графік на три ділянки й обчислюємо площу під кожною:
0–4 с: трикутник з основою 4 с і висотою 6 м/с. Площа: м.
4–8 с: прямокутник зі сторонами 4 с і 6 м/с. Площа: м.
8–10 с: трикутник з основою 2 с і висотою 6 м/с. Площа: м.
Шлях — це сума площ усіх ділянок, оскільки графік увесь час лежить над віссю часу: м.
Відповідь: 42.
Приклад 2. Момент розвороту й прискорення за графіком vₓ(t)
Завдання (вибір однієї відповіді з чотирьох). Графік — пряма лінія, яка при проходить через точку 10 м/с, а при с — через точку -10 м/с. Визнач момент розвороту тіла (у секундах) і проєкцію прискорення (у м/с²).
Розв'язання. Момент розвороту — це момент, коли . Оскільки графік лінійний, нульове значення припадає на середину проміжку: с. Проєкцію прискорення знаходимо як нахил прямої:
м/с².
Відповідь: 2 с і -5 м/с².
Чому інші варіанти неправильні:
4 с і -5 м/с² — момент розвороту не 4 с, бо в цей момент м/с, а не 0.
2 с і 5 м/с² — знак прискорення неправильний: швидкість спадає від 10 до -10, тому .
2 с і -2,5 м/с² — нахил обчислено неправильно: м/с, а не -10 м/с.
Приклад 3. Аналіз графіка x(t) — параболи
Завдання (вибір однієї відповіді з чотирьох). Графік — парабола з вершиною в точці (3 с; 9 м), вітки напрямлені вниз. Що відбувається з тілом у момент с?
Розв'язання. Вершина параболи відповідає моменту, коли миттєва швидкість дорівнює нулю. Оскільки вітки параболи напрямлені вниз (), до вершини координата зростала (тіло рухалося в додатному напрямку), а після вершини спадає (тіло рухається в протилежному напрямку). Отже, у момент с тіло зупиняється й починає рух у протилежному напрямку.
Чому інші варіанти неправильні:
«Тіло має найбільшу швидкість» — навпаки, у вершині швидкість дорівнює нулю, дотична горизонтальна.
«Прискорення дорівнює нулю» — прискорення стале й не дорівнює нулю, саме воно «примушує» тіло зупинитися.
«Тіло проходить початок координат» — вершина має координату 9 м, а не 0.
Приклад 4. Шлях і переміщення за графіком vₓ(t) з розворотом
Завдання (коротка відповідь). Графік — пряма лінія, яка при проходить через точку 4 м/с, а при с — через точку -4 м/с. Визнач шлях, який пройшло тіло за 4 с. Відповідь дай у метрах.
Розв'язання. Графік перетинає вісь часу в момент с — це момент розвороту. Розбиваємо на дві ділянки:
0–2 с: , площа трикутника м (над віссю).
2–4 с: , площа трикутника м (під віссю).
Шлях — сума модулів площ: м. Проєкція переміщення — алгебраїчна сума: м. Тіло повернулося в початкову точку, подолавши 8 м.
Відповідь: 8.
Шукати швидкість за значенням x(t) у точці замість нахилу дотичної. На графіку миттєва швидкість — це нахил дотичної до кривої в цій точці, а не сама координата . Наприклад, у вершині параболи може бути великим, а .
Вважати перетин графіків vₓ(t) двох тіл моментом їхньої зустрічі. Перетин графіків показує лише момент, коли швидкості тіл однакові. Для зустрічі потрібно, щоб збігалися координати , а це зовсім інша умова.
Віднімати площу під віссю часу, коли шукають шлях. Шлях — це сума модулів площ усіх ділянок. Якщо графік перетинає вісь , віднімання площі дасть переміщення, а не шлях. Приклад: за графіком від 4 до -4 м/с за 4 с шлях 8 м, а переміщення 0 м.
Брати значення vₓ у точці за прискорення, плутаючи висоту точки з нахилом. Прискорення — це нахил прямої , тобто , а не саме значення в окремій точці.
Вважати, що у вершині параболи x(t) прискорення дорівнює нулю. У вершині , але прискорення стале й не змінюється. Саме воно спричиняє зупинку й подальший розворот.
Не звертати уваги на одиниці й множники на осях (с і хв, м і км). Завжди перевіряй, у яких одиницях подано час і швидкість. Якщо вісь у хвилинах, а у км/год, площу треба перераховувати в метри або кілометри.
Програма НМТ з фізики (тема 1.1 «Основи кінематики») вимагає аналізувати графіки залежності кінематичних величин від часу в рівномірному й рівноприскореному рухах, визначати за ними параметри руху й будувати графік однієї величини за графіком іншої.
У довідкових матеріалах НМТ-2026 наведено формули рівноприскореного руху: , , . Однак графічні прийоми — нахил, площа під графіком, вершина параболи — треба знати самостійно, вони в довіднику не пояснюються.
Формати завдань на НМТ, де перевіряють цю тему:
Завдання з вибором однієї відповіді з чотирьох (№ 1–14) — графічне завдання, де треба визначити прискорення, момент розвороту, характер руху або вибрати правильний графік. Оцінюється в 1 бал.
Завдання з короткою відповіддю (№ 17–22) — обчислення шляху або переміщення за графіком . Оцінюється в 0 або 2 бали.
Стратегія виконання
Щоб успішно розв'язати графічне завдання на НМТ, дотримуйся такого алгоритму:
Прочитай осі й одиниці вимірювання. Переконайся, що вісь часу в секундах (с), а вісь швидкості в метрах на секунду (м/с). Якщо одиниці інші (хв, км/год), переведи їх у СІ.
Розбий графік на ділянки. Знайди межі, де змінюється нахил або де графік перетинає вісь часу. Кожна ділянка з постійним нахилом — окрема зона для обчислень.
Обчисли площу кожної ділянки. Для прямокутника — добуток сторін, для трикутника — половина добутка основи на висоту, для трапеції — півсума основ на висоту.
Визнач, що питають: шлях чи переміщення. Шлях — сума модулів площ, переміщення — алгебраїчна сума (площі над віссю додатні, під віссю від'ємні).
Як за графіком vₓ(t) відрізнити шлях від переміщення?
Шлях — це сума модулів площ усіх ділянок між графіком і віссю часу. Переміщення — це алгебраїчна сума тих самих площ: площі над віссю беруть зі знаком «+», а площі під віссю — зі знаком «−». Якщо графік увесь час лежить над віссю , шлях і модуль переміщення збігаються. Якщо графік перетинає вісь , шлях більший за модуль переміщення.
Чому у вершині параболи x(t) швидкість нульова, а прискорення — ні?
Швидкість — це похідна координати за часом. У вершині параболи дотична горизонтальна, тому . Але прискорення — це похідна швидкості за часом, тобто друга похідна координати. Для квадратичної функції друга похідна дорівнює і є сталою величиною. Отже, прискорення не змінюється в момент зупинки — саме воно «примушує» тіло спочатку сповільнитися до нуля, а потім розігнатися в протилежному напрямку.
Що означає точка перетину графіків швидкості двох тіл?
Перетин графіків двох тіл означає, що в цей момент часу їхні швидкості однакові. Це не означає, що тіла зустрілися: для зустрічі потрібно, щоб збігалися їхні координати . Тіла можуть мати однакову швидкість, але перебувати в різних точках простору. Щоб визначити момент зустрічі, треба аналізувати графіки або розв'язувати рівняння .
Як за графіком x(t) зрозуміти, розганяється тіло чи гальмує?
За графіком безпосередньо видно лише знак швидкості (зростання — , спадання — ) і знак прискорення (вітки параболи вгору — , вітки вниз — ). Щоб визначити, розганяється тіло чи гальмує, треба порівняти знаки і : якщо знаки однакові — модуль швидкості зростає (розгін); якщо різні — модуль швидкості спадає (гальмування). Наприклад, парабола з вітками вниз () на ділянці, де зростає (), означає гальмування.
Як побудувати графік aₓ(t), маючи графік vₓ(t)?
Графік будують за нахилом графіка . Для кожної прямолінійної ділянки обчислюють нахил . Це значення буде сталим на всій ділянці. На графіку цій ділянці відповідає горизонтальний відрізок на висоті . Якщо складається з кількох прямолінійних відрізків з різними нахилами, то матиме кілька горизонтальних відрізків різної висоти. Якщо — одна похила пряма, то — одна горизонтальна лінія.
— пряма: нахил = , площа під графіком = проєкція переміщення.
Шлях — сума модулів площ, переміщення — алгебраїчна сума площ (над віссю «+», під віссю «−»).
Перетин з віссю — момент зупинки й розвороту (швидкість змінює знак).
— парабола: вітки вгору при , вітки вниз при ; вершина — зупинка й розворот.
Швидкість за графіком — нахил дотичної, а не значення у точці.
— горизонтальні відрізки на рівні нахилу кожної ділянки .