Перейти до основного вмісту
Каталог

Графіки швидкості і координати рівноприскореного руху

~20 хв · 8 розділів · 9 тестових запитань

Механіка
Фізичні величини, графіки й вимірювання
Фізика НМТ

Аналізуй графіки vₓ(t), x(t) і aₓ(t) рівноприскореного руху: визначай прискорення за нахилом, переміщення і шлях за площею під графіком, момент розвороту за перетином осі часу, а також перебудовуй один графік в інший.

Графік vₓ(t): нахил — це прискорення

У рівноприскореному прямолінійному русі проєкція швидкості змінюється лінійно з часом: . Тому графік — це завжди похила пряма (або кілька прямолінійних відрізків, якщо прискорення змінюється стрибком). Вісь, на якій відкладають час, називають віссю , а вісь проєкції швидкості — віссю .

Нахил прямої — проєкція прискорення

Кут нахилу прямої до осі часу визначає проєкцію прискорення. Чисельно:

Якщо пряма піднімається, то ; якщо опускається, то . Віддалення графіка від осі чи наближення до неї показує лише розгін чи гальмування, а не знак . Чим крутіша пряма, тим більший модуль прискорення. Точка перетину прямої з віссю дає початкову швидкість .

Характер руху за графіком

За тим, як змінюється відстань від графіка до осі часу, визначають:

  • розгін — графік віддаляється від осі , модуль швидкості зростає;

  • гальмування — графік наближається до осі , модуль швидкості спадає;

  • рівномірний рух — графік горизонтальний, .

Коли пряма перетинає вісь часу, швидкість у цей момент дорівнює нулю. Це момент зупинки й розвороту: одразу після нього проєкція швидкості змінює знак, тобто тіло починає рухатися в протилежному напрямку.

Графік за графіком

Оскільки прискорення стале на кожній ділянці з незмінним нахилом, графік складається з горизонтальних відрізків. Висота кожного відрізка дорівнює нахилу відповідної ділянки . Якщо — одна пряма, то — одна горизонтальна лінія.

Два тіла на одному графіку

Коли на одному рисунку зображено графіки двох тіл, крутіша пряма відповідає більшому модулю прискорення. Точка перетину цих графіків — момент, коли швидкості тіл однакові. Це не момент зустрічі: для зустрічі потрібно, щоб збігалися координати, а не швидкості.

mermaid
graph TD
    A["Графік v_x(t) — похила пряма"] --> B["Нахил = a_x"]
    A --> C["Перетин з віссю v_x = v_{0x}"]
    A --> D["Перетин з віссю t — момент розвороту"]
    B --> E["a_x > 0: пряма піднімається"]
    B --> F["a_x < 0: пряма опускається"]
    B --> G["a_x = 0: рівномірний рух"]
    D --> H["v_x змінює знак"]

Площа під графіком vₓ(t): переміщення і шлях

Проєкція переміщення за проміжок часу чисельно дорівнює площі фігури, обмеженої графіком і віссю часу. Це випливає з означення: , а для рівноприскореного руху середня швидкість дорівнює півсумі початкового й кінцевого значень, що геометрично відповідає площі трапеції або трикутника.

Знак площі: над віссю і під віссю

Площа між графіком і віссю часу має знак:

  • над віссю (де ) — площа додатна, переміщення в додатному напрямку осі ;

  • під віссю (де ) — площа від'ємна, переміщення в протилежному напрямку.

Шлях — це довжина траєкторії, тому він завжди додатний. Шлях дорівнює сумі модулів площ усіх ділянок, а проєкція переміщення — алгебраїчній сумі (додатні площі додають, від'ємні віднімають). Якщо графік перетинає вісь , шлях більший за модуль переміщення.

Приклад 1: рух без зміни напрямку

Розгляньмо графік :

  • 0–4 с: швидкість рівномірно зростає від 0 до 8 м/с;

  • 4–8 с: швидкість стала, 8 м/с;

  • 8–10 с: швидкість рівномірно спадає до 0.

Площі окремих ділянок:

  • 0–4 с: площа трикутника м;

  • 4–8 с: площа прямокутника м;

  • 8–10 с: площа трикутника м.

Шлях за 10 с: м. Оскільки графік увесь час над віссю , переміщення теж дорівнює 56 м.

Приклад 2: рух із розворотом

Нехай м/с, м/с². Рівняння швидкості: . Графік перетинає вісь у момент с — це момент зупинки й розвороту. Розгляньмо проміжок 0–5 с.

  • 0–3 с: , площа трикутника м (над віссю);

  • 3–5 с: , площа трикутника м (під віссю).

Шлях: м. Проєкція переміщення: м. Тіло від'їхало на 9 м уперед, потім повернулося на 4 м назад, тому опинилося на відстані 5 м від початкової точки, але подолало 13 м.

Рендеринг діаграми…

Графік x(t): парабола і її вершина

Рівняння координати для рівноприскореного прямолінійного руху: . Це квадратична функція, тому її графік — парабола. За формою параболи можна визначити знак проєкції прискорення, а за нахилом дотичної — миттєву швидкість.

Форма параболи та знак прискорення

Якщо , вітки параболи напрямлені вгору. Якщо , вітки параболи напрямлені вниз. Точка перетину параболи з віссю дає початкову координату .

Знак

Форма параболи

Характер руху

Вітки вгору

Швидкість зростає (розгін) або спадає до нуля й зростає в протилежному напрямку

Вітки вниз

Швидкість спадає (гальмування) або зростає в протилежному напрямку

Вершина параболи — момент зупинки й розвороту

Вершина параболи відповідає моменту, коли миттєва швидкість дорівнює нулю: . У цей момент тіло зупиняється й змінює напрямок руху. Час вершини знаходять за формулою:

Якщо тіло починає рух зі стану спокою (), вершина параболи лежить у точці — це початок руху.

Миттєва швидкість — нахил дотичної

Миттєву швидкість у будь-який момент часу визначають як нахил дотичної до графіка у цій точці. Чим крутіша дотична, тим більша швидкість. У вершині параболи дотична горизонтальна — це відповідає .

Ніколи не плутай значення у точці зі швидкістю! Швидкість — це нахил дотичної, а не сама координата. Тіло може мати велику координату, але нульову швидкість (наприклад, у вершині параболи).

Зв'язок графіків і

Між графіками і існує прямий зв'язок:

  • перетинає вісь у той самий момент, коли має вершину;

  • на ділянці, де , координата зростає (графік піднімається);

  • на ділянці, де , координата спадає (графік опускається).

Прискорення у вершині параболи

Важливий момент: у вершині параболи швидкість дорівнює нулю, але прискорення — ні. Прискорення стале протягом усього руху, тому воно не змінюється в момент зупинки. Саме стале прискорення «змушує» тіло зупинитися й почати рух у протилежному напрямку.

Рендеринг діаграми…

Розбираємо завдання

Приклад 1. Шлях за графіком vₓ(t) без розвороту

Завдання (коротка відповідь). На рисунку зображено графік залежності проєкції швидкості тіла від часу. На ділянці 0–4 с швидкість рівномірно зростає від 0 до 6 м/с, на ділянці 4–8 с швидкість стала й дорівнює 6 м/с, на ділянці 8–10 с швидкість рівномірно спадає до 0. Визнач шлях, який пройшло тіло за перші 10 с руху. Відповідь дай у метрах.

Розв'язання. Розбиваємо графік на три ділянки й обчислюємо площу під кожною:

  • 0–4 с: трикутник з основою 4 с і висотою 6 м/с. Площа: м.

  • 4–8 с: прямокутник зі сторонами 4 с і 6 м/с. Площа: м.

  • 8–10 с: трикутник з основою 2 с і висотою 6 м/с. Площа: м.

Шлях — це сума площ усіх ділянок, оскільки графік увесь час лежить над віссю часу: м.

Відповідь: 42.


Приклад 2. Момент розвороту й прискорення за графіком vₓ(t)

Завдання (вибір однієї відповіді з чотирьох). Графік — пряма лінія, яка при проходить через точку 10 м/с, а при с — через точку -10 м/с. Визнач момент розвороту тіла (у секундах) і проєкцію прискорення (у м/с²).

Розв'язання. Момент розвороту — це момент, коли . Оскільки графік лінійний, нульове значення припадає на середину проміжку: с. Проєкцію прискорення знаходимо як нахил прямої:

м/с².

Відповідь: 2 с і -5 м/с².

Чому інші варіанти неправильні:

  • 4 с і -5 м/с² — момент розвороту не 4 с, бо в цей момент м/с, а не 0.

  • 2 с і 5 м/с² — знак прискорення неправильний: швидкість спадає від 10 до -10, тому .

  • 2 с і -2,5 м/с² — нахил обчислено неправильно: м/с, а не -10 м/с.


Приклад 3. Аналіз графіка x(t) — параболи

Завдання (вибір однієї відповіді з чотирьох). Графік — парабола з вершиною в точці (3 с; 9 м), вітки напрямлені вниз. Що відбувається з тілом у момент с?

Розв'язання. Вершина параболи відповідає моменту, коли миттєва швидкість дорівнює нулю. Оскільки вітки параболи напрямлені вниз (), до вершини координата зростала (тіло рухалося в додатному напрямку), а після вершини спадає (тіло рухається в протилежному напрямку). Отже, у момент с тіло зупиняється й починає рух у протилежному напрямку.

Чому інші варіанти неправильні:

  • «Тіло має найбільшу швидкість» — навпаки, у вершині швидкість дорівнює нулю, дотична горизонтальна.

  • «Прискорення дорівнює нулю» — прискорення стале й не дорівнює нулю, саме воно «примушує» тіло зупинитися.

  • «Тіло проходить початок координат» — вершина має координату 9 м, а не 0.


Приклад 4. Шлях і переміщення за графіком vₓ(t) з розворотом

Завдання (коротка відповідь). Графік — пряма лінія, яка при проходить через точку 4 м/с, а при с — через точку -4 м/с. Визнач шлях, який пройшло тіло за 4 с. Відповідь дай у метрах.

Розв'язання. Графік перетинає вісь часу в момент с — це момент розвороту. Розбиваємо на дві ділянки:

  • 0–2 с: , площа трикутника м (над віссю).

  • 2–4 с: , площа трикутника м (під віссю).

Шлях — сума модулів площ: м. Проєкція переміщення — алгебраїчна сума: м. Тіло повернулося в початкову точку, подолавши 8 м.

Відповідь: 8.

Типові помилки й пастки

  • Шукати швидкість за значенням x(t) у точці замість нахилу дотичної. На графіку миттєва швидкість — це нахил дотичної до кривої в цій точці, а не сама координата . Наприклад, у вершині параболи може бути великим, а .

  • Вважати перетин графіків vₓ(t) двох тіл моментом їхньої зустрічі. Перетин графіків показує лише момент, коли швидкості тіл однакові. Для зустрічі потрібно, щоб збігалися координати , а це зовсім інша умова.

  • Віднімати площу під віссю часу, коли шукають шлях. Шлях — це сума модулів площ усіх ділянок. Якщо графік перетинає вісь , віднімання площі дасть переміщення, а не шлях. Приклад: за графіком від 4 до -4 м/с за 4 с шлях 8 м, а переміщення 0 м.

  • Брати значення vₓ у точці за прискорення, плутаючи висоту точки з нахилом. Прискорення — це нахил прямої , тобто , а не саме значення в окремій точці.

  • Вважати, що у вершині параболи x(t) прискорення дорівнює нулю. У вершині , але прискорення стале й не змінюється. Саме воно спричиняє зупинку й подальший розворот.

  • Не звертати уваги на одиниці й множники на осях (с і хв, м і км). Завжди перевіряй, у яких одиницях подано час і швидкість. Якщо вісь у хвилинах, а у км/год, площу треба перераховувати в метри або кілометри.

Як це перевіряють на НМТ

Програма НМТ з фізики (тема 1.1 «Основи кінематики») вимагає аналізувати графіки залежності кінематичних величин від часу в рівномірному й рівноприскореному рухах, визначати за ними параметри руху й будувати графік однієї величини за графіком іншої.

У довідкових матеріалах НМТ-2026 наведено формули рівноприскореного руху: , , . Однак графічні прийоми — нахил, площа під графіком, вершина параболи — треба знати самостійно, вони в довіднику не пояснюються.

Формати завдань на НМТ, де перевіряють цю тему:

  • Завдання з вибором однієї відповіді з чотирьох (№ 1–14) — графічне завдання, де треба визначити прискорення, момент розвороту, характер руху або вибрати правильний графік. Оцінюється в 1 бал.

  • Завдання з короткою відповіддю (№ 17–22) — обчислення шляху або переміщення за графіком . Оцінюється в 0 або 2 бали.

Стратегія виконання

Щоб успішно розв'язати графічне завдання на НМТ, дотримуйся такого алгоритму:

  1. Прочитай осі й одиниці вимірювання. Переконайся, що вісь часу в секундах (с), а вісь швидкості в метрах на секунду (м/с). Якщо одиниці інші (хв, км/год), переведи їх у СІ.

  2. Розбий графік на ділянки. Знайди межі, де змінюється нахил або де графік перетинає вісь часу. Кожна ділянка з постійним нахилом — окрема зона для обчислень.

  3. Обчисли площу кожної ділянки. Для прямокутника — добуток сторін, для трикутника — половина добутка основи на висоту, для трапеції — півсума основ на висоту.

  4. Визнач, що питають: шлях чи переміщення. Шлях — сума модулів площ, переміщення — алгебраїчна сума (площі над віссю додатні, під віссю від'ємні).

Питання й відповіді

Як за графіком vₓ(t) відрізнити шлях від переміщення?

Шлях — це сума модулів площ усіх ділянок між графіком і віссю часу. Переміщення — це алгебраїчна сума тих самих площ: площі над віссю беруть зі знаком «+», а площі під віссю — зі знаком «−». Якщо графік увесь час лежить над віссю , шлях і модуль переміщення збігаються. Якщо графік перетинає вісь , шлях більший за модуль переміщення.

Чому у вершині параболи x(t) швидкість нульова, а прискорення — ні?

Швидкість — це похідна координати за часом. У вершині параболи дотична горизонтальна, тому . Але прискорення — це похідна швидкості за часом, тобто друга похідна координати. Для квадратичної функції друга похідна дорівнює і є сталою величиною. Отже, прискорення не змінюється в момент зупинки — саме воно «примушує» тіло спочатку сповільнитися до нуля, а потім розігнатися в протилежному напрямку.

Що означає точка перетину графіків швидкості двох тіл?

Перетин графіків двох тіл означає, що в цей момент часу їхні швидкості однакові. Це не означає, що тіла зустрілися: для зустрічі потрібно, щоб збігалися їхні координати . Тіла можуть мати однакову швидкість, але перебувати в різних точках простору. Щоб визначити момент зустрічі, треба аналізувати графіки або розв'язувати рівняння .

Як за графіком x(t) зрозуміти, розганяється тіло чи гальмує?

За графіком безпосередньо видно лише знак швидкості (зростання — , спадання — ) і знак прискорення (вітки параболи вгору — , вітки вниз — ). Щоб визначити, розганяється тіло чи гальмує, треба порівняти знаки і : якщо знаки однакові — модуль швидкості зростає (розгін); якщо різні — модуль швидкості спадає (гальмування). Наприклад, парабола з вітками вниз () на ділянці, де зростає (), означає гальмування.

Як побудувати графік aₓ(t), маючи графік vₓ(t)?

Графік будують за нахилом графіка . Для кожної прямолінійної ділянки обчислюють нахил . Це значення буде сталим на всій ділянці. На графіку цій ділянці відповідає горизонтальний відрізок на висоті . Якщо складається з кількох прямолінійних відрізків з різними нахилами, то матиме кілька горизонтальних відрізків різної висоти. Якщо — одна похила пряма, то — одна горизонтальна лінія.

Коротко: головне

  • — пряма: нахил = , площа під графіком = проєкція переміщення.

  • Шлях — сума модулів площ, переміщення — алгебраїчна сума площ (над віссю «+», під віссю «−»).

  • Перетин з віссю — момент зупинки й розвороту (швидкість змінює знак).

  • — парабола: вітки вгору при , вітки вниз при ; вершина — зупинка й розворот.

  • Швидкість за графіком — нахил дотичної, а не значення у точці.

  • — горизонтальні відрізки на рівні нахилу кожної ділянки .