Ґрунти: чинники утворення й основні типи

~15 хв · 8 розділів · 10 тестових запитань

Земля та її оболонки

Географія НМТ

гумус: Гумус — темна органічна речовина, що утворюється з решток рослин і тварин під дією мікроорганізмів. Визначає родючість ґрунту: що більше гумусу, то темніший і родючіший ґрунт.
ґрунт: Ґрунт — верхній пухкий родючий шар земної кори, що утворюється внаслідок взаємодії гірських порід, клімату, живих організмів, рельєфу, часу й діяльності людини. Складається з мінеральних частинок, гумусу, води, повітря й живих організмів.
ґрунтотвірні чинники: Ґрунтотвірні чинники — шість основних факторів, які формують ґрунт: материнська порода, клімат, рослини й тварини, рельєф, час і діяльність людини. Кожен із них впливає на властивості й тип ґрунту.
каштанові ґрунти: Каштанові ґрунти — тип ґрунтів, характерний для зони сухих степів. Світліші за чорноземи, містять 1,5–3 % гумусу. Менша кількість опадів зумовлює меншу біомасу й менше накопичення гумусу порівняно з чорноземами.
підзолисті ґрунти: Підзолисті ґрунти — тип ґрунтів, характерний для зони тайги. Кислі, вимиті, бідні на гумус (1-2 %). Мають світлий горизонт вимивання, схожий на попіл, звідки й походить назва.
родючість ґрунту: Родючість ґрунту — здатність ґрунту забезпечувати рослини водою й поживними речовинами. Визначається передусім вмістом гумусу. Найродючіші ґрунти — чорноземи.
фералітні ґрунти: Фералітні ґрунти (червоно-жовті фералітні) — ґрунти вологих екваторіальних лісів. Дуже бідні на гумус (менше ніж 1 %), попри пишну рослинність. Червоний або жовтий колір їм надають сполуки заліза; ґрунти також збагачені сполуками алюмінію.
чорноземи: Чорноземи — найродючіші ґрунти світу, поширені в зоні степів і лісостепів. Містять до 10 % і більше гумусу, мають потужний темний гумусовий горизонт. Формуються під трав'янистою рослинністю в умовах помірного зволоження.