«Енеїда» як бурлескно-травестійна поема

~15 хв · 9 розділів · 9 тестових запитань

Література кінця XVIII – початку XX ст.

Теорія літератури: роди, жанри, напрями, композиція

Українська література НМТ

бурлеск: Вид комічного, за якого висока, серйозна тема викладається низьким, простонародним стилем. Комічний ефект виникає через невідповідність між предметом і мовою опису. Приклад: «Енеїда» Котляревського, де античні герої говорять як українські козаки.
бурлескно-травестійна поема: Жанр «Енеїди» Івана Котляревського — ліро-епічний твір, у якому поєднано бурлеск (висока тема низьким стилем) і травестію (запозичення відомого сюжету з «переодяганням» героїв).
гіпербола: Художній засіб, навмисне перебільшення ознак, розмірів, сили чи почуттів для підсилення враження, героїзації або створення комічного ефекту. Наприклад: «Вся Вкраїна плаче» — перебільшення масштабу горя.
гумор: Добродушний сміх над собою й обставинами; м'яко підсвічує смішні сторони життя, не має на меті знищити об'єкт сміху. Провідний вид комічного в усмішках Остапа Вишні.
жива народна мова: Мова, якою повсякденно спілкувалися українці, на відміну від книжної староукраїнської мови. «Енеїда» Котляревського — перший твір нової української літератури, написаний живою народною мовою на основі полтавських говірок.
пародія: Комічне наслідування твору-зразка, жанру, стилю чи автора з перебільшенням характерних ознак оригіналу, щоб висміяти сам зразок. На відміну від травестії, пародія глузує з оригіналу. «Моя автобіографія» Остапа Вишні — пародія на жанр автобіографії письменника.
сатира: Сатира — різновид комічного в літературі, що висміює негативні явища дійсності, суспільні вади або людські пристрасті. У вірші Сковороди «Всякому місту — звичай і права…» сатира спрямована на кар'єризм, обман, жадобу й марноту світських розваг; у комедії Куліша «Мина Мазайло» — на малоросійство, кар'єризм, міщанство й великодержавний шовінізм.
травестія: Вид комічного, за якого відомий твір (зазвичай класичний) переробляється: героїв переносять в інше, приземлене середовище, зберігаючи впізнаваність сюжету. Приклад: «Енеїда» Котляревського травестує Вергілієву «Енеїду», переносячи античних героїв в український побут XVIII століття.