Чергування голосних звуків

Одне з найважливіших чергувань в українській мові — це чергування голосних [o], [e] з [i]. Воно відбувається тоді, коли змінюється тип складу: у відкритому складі (той, що закінчується на голосний) виступають о або е, а в закритому складі (той, що закінчується на приголосний) на їхньому місці з'являється і.

Як це працює: відкритий склад → о / е, закритий склад → і

Подивимось на пари слів, де чергування видно найкраще:

Зверни увагу: у слові шести корінь той самий, що й у шість, але склад відкритий — тому пишемо е, а не і. Чому після ш тут саме е, а не о, розглянемо в розділі про шиплячі.

Чергування в словотворенні

Те саме чергування відбувається, коли від одного слова утворюють інше:

• воля — вільний (во-ля → віль-ний)

• ночі — нічний (но-чі → ніч-ний)

• гора — гірський (го-ра → гір-ський)

Родовий відмінок множини

У родовому відмінку множини іменників жіночого й середнього роду часто виникає закритий склад, тому о / е переходять в і:

Суфікс -ів- у назвах міст

У назвах міст на -ів (Київ, Харків, Львів) у непрямих відмінках і з суфікса -ів- переходить в о або е, тому що склад стає відкритим:

• Київ — Києва (Ки-їв → Ки-є-ва)

• Харків — Харкова (Хар-ків → Хар-ко-ва)

• Львів — Львова (Львів → Льво-ва)

• але київський, харківський, львівський — і зберігається, бо склад закритий (київ-ський)

Запам'ятай: ніколи не пиши «Київа», «Харківа», «Львіва» — це груба помилка на НМТ.

Не всі випадки, де в слові є о або е, підпорядковуються правилу чергування з і. Існує кілька важливих груп слів, у яких чергування не відбувається. Їх треба знати, щоб не зробити помилки на НМТ.

Повноголосні сполучення -оро-, -оло-, -ере-, -еле-

У коренях із повноголосними сполученнями (-оро-, -оло-, -ере-, -еле-) чергування о, е з і здебільшого не відбувається. Це історична риса української мови: у цих сполученнях голосні залишаються незмінними.

• мороз — морозу (немає форми *моріз)

• холод — холоду (немає *холід)

• берег — берега (немає *беріг)

• шелест — шелесту (немає *шеліст)

Увага! Є винятки: поріг — порога, моріг — морога. У цих словах чергування відбувається, хоча корінь має повноголосне сполучення.

Крім того, у родовому відмінку множини іменників із повноголосними сполученнями і все-таки з'являється:

Тут чергування виникає через те, що в родовому відмінку множини склад стає закритим, і це перекриває загальну тенденцію повноголосних сполучень.

Сполучення -ор-, -ол-, -ер-, -ов- між приголосними

Якщо о або е стоять між двома приголосними в сполученнях -ор-, -ол-, -ер-, -ов-, чергування з і не відбувається:

• вовк — вовка

• шовк — шовку

• горб — горба

• серп — серпа

Випадні голосні о, е

Окремий тип — випадні голосні о, е, які зникають у непрямих відмінках. Їх часто плутають із чергуванням о — і, але це інше явище: голосний не переходить в і, а повністю випадає.

У парах сон — сну немає чергування о з і, бо голосний просто зникає. Якби тут було чергування, ми б мали *сін — сну, але цього не відбувається.

Запозичення й книжні слова

У багатьох запозичених і книжних словах о, е не чергуються з і, навіть якщо склад закритий:

• атом — атома

• метод — методу

• том — тому

• закон — закону

• народ — народу

Ці слова треба запам'ятовувати: у них о, е залишаються незмінними в усіх формах.

Після шиплячих (ж, ч, ш, щ) і й відбувається особливе чергування: е переходить в о. Умова чергування залежить від того, який приголосний стоїть далі — твердий чи м'який.

Правило: о перед твердим, е перед м'яким

Після шиплячих і й пишемо о, якщо наступний приголосний твердий, і е, якщо наступний приголосний м'який або далі стоїть склад із е чи и:

Приклад: женці — женець

Розгляньмо слово женці. Його вимовляють як [жен'ц'і]. Тут е стоїть перед м'яким [н'] (пом'якшеним перед [ц']), тому пишемо е, а не о. А в слові женець — е перед складом з е (же-нець), тому теж е.

Слова четвертий, чотири та їхні похідні

Окремо запам'ятай написання слів, пов'язаних із числом 4:

• четвертий, четвер — пишемо з е

• чотири, чотирнадцять — пишемо з о

Ці написання не підпорядковуються загальному правилу чергування — їх треба просто запам'ятати.

У цьому уроці ми розглядаємо саме механізм чергування е — о після шиплячих. Повний перелік написань ненаголошеного о та е/о після шиплячих не входить у програму цього уроку.

У дієслівних коренях відбуваються три типи чергування голосних: е — и, о — а, е — і. Кожен із них має чіткі правила, які допомагають обрати правильну літеру.

Чергування е — и в коренях -бер-/-бир-, -дер-/-дир-, -мер-/-мир-, -пер-/-пир-, -стел-/-стил-, -тер-/-тир-

У цих коренях пишемо и тоді, коли після кореня стоїть суфікс -а-. Якщо суфікса -а- немає — пишемо е.

Зверни увагу: слова вимерти, витерти, заперти, простелити пишемо з е, тому що після кореня немає суфікса -а-. А вибирати, витирати, запирати, застилати — з и, бо далі стоїть -а-.

Чергування о — а в дієслівних коренях

У деяких дієслівних коренях о чергується з а. Це чергування видно в парах доконаного й недоконаного виду або в різних формах того самого кореня:

Чергування е — і в дієслівних коренях

У деяких коренях е чергується з і. Це чергування теж часто пов'язане зі зміною виду дієслова:

У цих парах е чергується з і під час творення дієслів недоконаного виду із суфіксом -а- (плести — заплітати, мести — замітати); тип складу тут ролі не відіграє.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему чергування голосних. Кожен приклад супроводжується покроковим поясненням.

Приклад 1. Чергування о, е з і в парах слів

Завдання: У якому рядку в усіх парах слів відбувається чергування о, е з і?

• А) ніч — ночі, кінь — коня, сон — сну

• Б) мороз — морозу, піч — печі, стіл — столи

• В) ніч — ночі, кінь — коня, піч — печі

• Г) сон — сну, день — дня, садок — садка

Розв'язання:

• Варіант А: ніч — ночі (чергування є), кінь — коня (чергування є), але сон — сну — це випадний голосний, а не чергування о з і. Тому А не підходить.

• Варіант Б: мороз — морозу — повноголосне сполучення -оро-, чергування немає. Тому Б не підходить.

• Варіант В: ніч — ночі (чергування є), кінь — коня (чергування є), піч — печі (чергування є). Усі три пари правильні.

• Варіант Г: сон — сну, день — дня, садок — садка — усі три пари демонструють випадні голосні, а не чергування о, е з і.

Відповідь: В.

Чому інші варіанти неправильні: Варіант А містить пару сон — сну, де о випадає, а не чергується з і. Варіант Б містить пару мороз — морозу, де повноголосне сполучення -оро- не дає чергування. Варіант Г містить лише випадні голосні.

Приклад 2. Правопис и в коренях -бир-, -дир-, -мир-, -пир-, -стил-, -тир-

Завдання: У якому слові на місці пропуску треба писати и?

• А) виб..рати

• Б) вим..рти

• В) зат..рти

• Г) прост..лити

Розв'язання: Перевіряємо кожне слово за правилом: у коренях -бер-/-бир-, -мер-/-мир-, -тер-/-тир-, -стел-/-стил- пишемо и, якщо після кореня стоїть суфікс -а-.

• А) виб..рати — корінь -бир-, після нього суфікс -а- (ви-бир-а-ти) → пишемо и: вибирати.

• Б) вим..рти — корінь -мер-, після нього немає суфікса -а- (ви-мер-ти) → пишемо е: вимерти.

• В) зат..рти — корінь -тер-, після нього немає суфікса -а- (за-тер-ти) → пишемо е: затерти.

• Г) прост..лити — корінь -стел-, після нього немає суфікса -а- (про-стел-и-ти) → пишемо е: простелити.

Відповідь: А.

Чому інші варіанти неправильні: У словах вимерти, затерти, простелити після кореня немає суфікса -а-, тому в них пишемо е, а не и.

Приклад 3. Пояснення написання виділеного слова

Завдання: Яке пояснення написання виділеного слова правильне?

• А) пшоно — о після шиплячого перед твердим приголосним

• Б) вибирати — е в корені перед суфіксом -а-

• В) вимерти — и в корені, бо після кореня немає суфікса -а-

• Г) женці — о після шиплячого перед твердим приголосним

• Д) пшоно — е після шиплячого перед м'яким приголосним

Розв'язання:

• А) пшоно — о після шиплячого [ш] перед твердим [н] → правильне пояснення.

• Б) вибирати — пишемо и, а не е, тому що перед суфіксом -а- → пояснення хибне.

• В) вимерти — пишемо е, а не и, тому що немає суфікса -а- → пояснення хибне.

• Г) женці — пишемо е перед м'яким [н'], а не о → пояснення хибне.

• Д) пшоно — пишемо о, а не е, тому що [н] твердий → пояснення хибне.

Відповідь: А.

Чому інші варіанти неправильні: Б неправильний, бо в слові вибирати пишемо и, а не е. В неправильний, бо в слові вимерти пишемо е, а не и. Г неправильний, бо в слові женці [жен'ц'і] е стоїть перед м'яким [н'], тому пишемо е. Д неправильний, бо в слові пшоно [н] твердий, тому пишемо о.

Приклад 4. Форми власних назв

Завдання: У якому рядку всі форми власних назв утворено правильно?

• А) Києва, Харкова, Львова

• Б) Київа, Харкова, Львова

• В) Києва, Харківа, Львова

• Г) Києва, Харкова, Львіва

• Д) Київа, Харківа, Львіва

Розв'язання: У назвах міст на -ів (Київ, Харків, Львів) у непрямих відмінках і з суфікса -ів- переходить в о або е, тому що склад стає відкритим.

• Київ → Києва (Ки-їв → Ки-є-ва)

• Харків → Харкова (Хар-ків → Хар-ко-ва)

• Львів → Львова (Львів → Льво-ва)

Відповідь: А.

Чому інші варіанти неправильні: У варіанті Б — помилка «Київа» (треба Києва). У варіанті В — помилка «Харківа» (треба Харкова). У варіанті Г — помилка «Львіва» (треба Львова). У варіанті Д — усі три форми неправильні.

На НМТ учні часто припускаються однотипних помилок у завданнях на чергування голосних. Ось найпоширеніші з них — і те, як їх уникнути.

• «Київа», «Харківа», «Львіва» замість Києва, Харкова, Львова. Пам'ятай: у непрямих відмінках назв міст на -ів і змінюється на о або е, бо склад стає відкритим.

• «вибЕрати», «витЕрати» замість вибирати, витирати. Плутають корені -бир-/-бер-, -тир-/-тер-: перед суфіксом -а- пишемо и, без нього — е.

• «вимИрти» замість вимерти. У слові вимерти немає суфікса -а- після кореня, тому пишемо е, а не и.

• «пшено», «чотвертий» замість пшоно, четвертий. Після шиплячих перед твердим приголосним пишемо о (пшоно), а четвертий пишемо з е — це треба запам'ятати.

• Плутають випадний голосний (сон — сну) з чергуванням о — і. У парі сон — сну голосний випадає, а не переходить в і. Якби було чергування, мало б бути *сін.

• «багато школ, сел» замість шкіл, сіл. У родовому відмінку множини о / е переходять в і через закритий склад: школа — шкіл, село — сіл.

• Вважають, що в повноголосних сполученнях чергування не буває ніколи, і пишуть «дорог», «голов» замість доріг, голів. Насправді в родовому відмінку множини чергування відбувається: дорога — доріг, голова — голів.

Тема чергування голосних входить до розділу 1 програми НМТ з української мови. У змісті програми зазначено: «найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків». У вимогах до рівня підготовки сказано: «розпізнавати … чергування (голосних і приголосних …)».

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 1–8 належать до розділу 1. Це завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох (А–Г). Кожне таке завдання оцінюється в 1 бал.

Стратегія виконання

Коли бачиш слово з пропуском голосного в корені, дій за таким алгоритмом:

1. Добери іншу форму того самого слова — таку, де склад стане відкритим (наприклад, родовий відмінок, множина).

2. Якщо у відкритому складі чуєш о або е, то в закритому буде і.

3. Якщо слово має корінь -бир-, -дир-, -мир-, -пир-, -стил-, -тир-, перевір, чи є після кореня суфікс -а-. Якщо є — пиши и, якщо немає — е.

4. Якщо слово має шиплячий або й перед пропуском, подивись на наступний приголосний: твердий → о, м'який або склад з е, и → е.

5. Перевір, чи не належить слово до винятків: повноголосні сполучення, випадні голосні, запозичення.

Ця стратегія допомагає швидко й безпомилково визначити правильне написання.

• о, е у відкритому складі — і в закритому: ніч — ночі, Київ — Києва, школа — шкіл.

• Не чергуються: повноголосні сполучення -оро-, -оло-, -ере-, -еле- (мороз, берег), але поріг — порога, а в Р. в. множини — голів, доріг.

• Не чергуються: сполучення -ор-, -ол-, -ер-, -ов- між приголосними (вовк, шовк, горб, серп).

• Не чергуються: випадні о, е (сон — сну, день — дня) та запозичення (атом, метод, закон).

• Після шиплячих: о перед твердим приголосним, е перед м'яким приголосним або складом з е, и (шостий — шести, пшоно — пшениця).

• -бир-, -дир-, -мир-, -пир-, -стил-, -тир- — пишемо и лише перед суфіксом -а- (вибирати, але вимерти).

• о — а в дієслівних коренях: ломити — ламати, гонити — ганяти, котити — катати.

• е — і в дієслівних коренях: плести — заплітати, мести — замітати.