Битва біля Синіх Вод (1362) і Велике князівство Литовське
~15 хв · 8 розділів · 10 тестових запитань
Характеризувати становище українських земель у складі Великого князівства Литовського, пояснювати значення битви біля Синіх Вод (1362) і Литовських статутів та розташовувати в часі події 1340, 1362, 1385 і 1514 рр.
У середині XIV ст. Золота Орда, яка понад сто років панувала над руськими князівствами, увійшла в смугу внутрішньої кризи. У 1360-х роках там почалася так звана «велика зам’ятня» — запекла боротьба різних претендентів за ханський престол. Ординські темники й удільні правителі діяли самостійно, не контролюючись центральною владою. Цим скористався великий князь литовський Ольгерд Гедимінович, який прагнув поширити свою владу на землі між Дніпром і Південним Бугом, що формально належали до сфери впливу Орди.
Хід битви
У 1362 р. литовсько-руське військо на чолі з Ольгердом вирушило в похід на Поділля. Вирішальна битва відбулася біля річки Сині Води (сучасна назва — Синюха, ліва притока Південного Бугу). Противниками Ольгерда стали три ординські правителі Поділля: Хаджибей, Кутлубуга й Дмитро. Кожен із них контролював окрему частину регіону. Литовсько-руське військо завдало їм нищівної поразки.
Наслідки перемоги
Після перемоги біля Синіх Вод Київщина, Переяславщина й Поділля звільнилися від влади Орди й увійшли до складу Великого князівства Литовського (ВКЛ). Ольгерд посадив у Києві свого сина Володимира Ольгердовича, а на Поділлі — племінників Коріатовичів. Так почалося правління династії Гедиміновичів на українських землях.
Історичне значення
Битва біля Синіх Вод — одна з перших великих перемог над Ордою у Східній Європі. Вона відбулася на 18 років раніше за Куликівську битву (1380), яку в російській історіографії вважають початком звільнення від ординського ярма. Після 1362 р. більшість українських земель перейшла з-під влади Орди під владу Литви, що визначило їхній політичний і культурний розвиток на наступні півтора століття.
Стрічка подій литовської доби
Для завдань на послідовність на НМТ запам’ятай чотири ключові дати в такому порядку:
1340 р. — кінець незалежності Королівства Руського (отруєння Юрія II Болеслава)
1362 р. — битва біля Синіх Вод
1385 р. — Кревська унія
1514 р. — битва під Оршею
Зміст подій 1385 і 1514 рр. ти вивчиш докладно в наступних юнітах. Поки що запам’ятай послідовність: 1340 → 1362 → 1385 → 1514.
Велике князівство Литовське, до складу якого ввійшли українські землі після битви біля Синіх Вод, історики часто називають Литовсько-Руською державою. Чому? Тому що руські (українські й білоруські) землі становили більшу частину її території та населення. Повний офіційний титул держави звучав так: Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське. Це свідчило про рівноправний статус руських земель у складі держави.
Руська мова — мова державного діловодства
У Великому князівстві Литовському державною мовою діловодства, грамот і законів була руська (староукраїнська) мова. Нею писали великокнязівські привілеї, судові рішення, міжнародні договори. Литовська мова вживалася в побуті литовців, але не в офіційному діловодстві. Латинська мова використовувалася переважно в дипломатичному листуванні з католицькими державами.
Православ’я — віра більшості
Більшість населення українських земель сповідувала православ’я. Частина князів-Гедиміновичів також прийняла православну віру. Це сприяло збереженню культурної та релігійної ідентичності українців. Православна церква зберігала свої структури: у 1458 р. Київська православна митрополія остаточно відокремилася від митрополії з осідком у Москві й залишилася під зверхністю Константинопольського патріарха.
Удільні князівства під владою Гедиміновичів
Після входження до ВКЛ українські землі зберегли свій устрій удільних князівств. Ольгерд і його наступники не ліквідовували місцеву владу, а ставили на чолі князівств представників династії Гедиміновичів:
Князівство | Правитель | Період | Особливості |
|---|---|---|---|
Київське | Володимир Ольгердович | 1362–1394 | Карбував власну монету |
Волинське | Любарт Гедимінович | 1340–1384 | Боровся за галицько-волинську спадщину |
Подільське | Коріатовичі (Юрій, Олександр, Костянтин, Федір) | 1362–1394 | Племінники Ольгерда |
Сіверські уділи | Гедиміновичі | XIV–XV ст. | Новгород-Сіверський, Чернігів, Стародуб |
Руська знать і система управління
Руська знать — князі (Острозькі, Вишневецькі, Збаразькі), пани й бояри — зберігала свої землі й посади. Великий князь литовський правив разом із радою знаті (пани-радою), до якої входили й представники руських родів. Така система забезпечувала відносну автономію українських земель у складі ВКЛ.
Литовські статути — це зводи (кодекси) права Великого князівства Литовського, які систематизували правові норми держави. Їх ухвалили три: Перший, або Старий (1529), Другий, або Волинський (1566), Третій, або Новий (1588). Усі три статути написано руською (староукраїнською) мовою — тією самою, якою велося державне діловодство ВКЛ.
Джерела статутів
Укладачі статутів використали кілька джерел права:
звичаєве право, що діяло в руських землях здавна;
традиції «Руської правди» — найдавнішого писаного права Русі;
великокнязівські привілеї (грамоти, які надавали права окремим особам, станам або територіям);
норми римського права, запозичені через посередництво німецького права.
Зміст і значення
Литовські статути регулювали права й обов’язки станів, насамперед шляхти, а також судочинство, земельне, цивільне й кримінальне право. Статут 1566 р. закріпив адміністративний поділ на повіти, запровадив земські (станові) суди й шляхетські сеймики — місцеві збори шляхти для обрання суддів і вирішення місцевих справ.
Значення Литовських статутів величезне. По-перше, це унікальні пам’ятки права й мови: вони засвідчують високий рівень правової культури ВКЛ і дають змогу сучасним дослідникам вивчати староукраїнську мову. По-друге, статути діяли в українських землях і після Люблінської унії 1569 р., а на Лівобережжі — аж до 1840-х років. Норми Третього статуту (1588) щодо селянства ти докладно розглянеш у курсі про козацьку добу.
Назва статуту | Рік | Інша назва | Мова |
|---|---|---|---|
Перший (Старий) | 1529 | Старий статут | руська (староукраїнська) |
Другий (Волинський) | 1566 | Волинський статут | руська (староукраїнська) |
Третій (Новий) | 1588 | Новий статут | руська (староукраїнська) |
Приклад 1. Наслідок битви біля Синіх Вод
Завдання: Наслідком битви біля Синіх Вод (1362) було…
А) утворення Кримського ханства
Б) звільнення Київщини, Переяславщини й Поділля від влади Орди
В) ліквідація Київського удільного князівства
Г) повернення Смоленська до складу ВКЛ
Розв’язок: Згадаймо, що після перемоги Ольгерда над ординськими правителями Хаджибеєм, Кутлубугою й Дмитром Київщина, Переяславщина й Поділля вийшли з-під влади Орди й увійшли до ВКЛ. Отже, правильна відповідь — Б.
Чому інші варіанти неправильні:
А — Кримське ханство утворилося в 1440-х роках, майже через 100 років після Синіх Вод.
В — Київське удільне князівство існувало після 1362 р. (Володимир Ольгердович), ліквідоване лише 1471 р.
Г — Смоленськ повернувся до ВКЛ 1404 р., це не пов’язано з Синіми Водами.
Приклад 2. Послідовність подій литовської доби
Завдання: Розташуй події в хронологічній послідовності:
А) Кревська унія
Б) битва під Оршею
В) битва біля Синіх Вод
Г) отруєння Юрія II Болеслава
Розв’язок: Зі стрічки литовської доби знаємо: 1340 (отруєння Юрія II, кінець Королівства Руського) → 1362 (Сині Води) → 1385 (Кревська унія) → 1514 (Орша). Отже, правильна послідовність: Г — В — А — Б.
Пам’ятай: 1340 р. — найдавніша подія в цьому ряду, 1514 р. — найпізніша. Якщо визначиш першу й останню правильно, отримаєш 2 бали з 3.
Приклад 3. Упізнай пам’ятку за описом
Завдання: «Цей кодекс права, написаний руською мовою, містить розділи про права й обов’язки шляхти, судочинство, земельне й кримінальне право. Перший його варіант ухвалено 1529 р.» Про яку пам’ятку йдеться?
А) «Руська правда»
Б) Галицько-Волинський літопис
В) Литовський статут
Г) Городельський привілей
Розв’язок: Описується кодекс (звід) права, написаний руською мовою, з розділами про шляхту, суд і землю, перше видання 1529 р. Це точно Литовський статут. Правильна відповідь — В.
Чому інші варіанти неправильні:
А — «Руська правда» — кодекс часів Київської Русі (XI–XII ст.), написаний давньоруською мовою, не має дати 1529 р.
Б — Галицько-Волинський літопис — літопис, а не кодекс права.
Г — Городельський привілей 1413 р. — грамота, яка зрівняла литовських бояр-католиків у правах із польською шляхтою й усунула православну знать від найвищих посад; це не кодекс.
Приклад 4. Становище українських земель у ВКЛ
Завдання: Що характеризує становище українських земель у складі Великого князівства Литовського в XIV ст.?
А) запровадження воєводств замість удільних князівств
Б) руська мова як мова державного діловодства
В) чинність Люблінської унії
Г) заборона православ’я
Розв’язок: У XIV ст., коли українські землі ввійшли до ВКЛ, руська (староукраїнська) мова була мовою державного діловодства. Правильна відповідь — Б.
Чому інші варіанти неправильні:
А — воєводства запровадили пізніше, у XV–XVI ст., а в XIV ст. існували удільні князівства.
В — Люблінська унія відбулася 1569 р., це подія XVI ст., а не XIV ст.
Г — православ’я не забороняли, навпаки, воно було вірою більшості населення.
У цій темі легко припуститися кількох типових помилок. Ось найпоширеніші з них.
Плутати Сині Води (1362, Ольгерд проти Орди) з Оршею (1514, К. І. Острозький проти Москви). Запам’ятай: Сині Води — це битва з ординцями, а Орша — з московським військом. Обидві переможні, але різні за противником і часом.
Вважати, що у ВКЛ мовою діловодства була литовська. Насправді документи писали руською (староукраїнською) мовою. Литовська мова вживалася в побуті, а не в офіційному діловодстві.
Думати, що Литовські статути написано литовською чи латиною. Усі три статути — 1529, 1566 і 1588 рр. — написано руською (староукраїнською) мовою.
Вважати, що Сині Води звільнили від Орди всі українські землі. Насправді Крим і степове Причорномор’я лишалися під владою ординців. Звільнилися лише Київщина, Переяславщина й Поділля.
Приписувати перемогу на Синіх Водах Вітовтові. Битву виграв Ольгерд, великий князь литовський у 1345–1377 рр. Вітовт правив пізніше (1392–1430) і прославився іншими битвами.
Плутати Литовський статут 1566 р. з Люблінською унією 1569 р. Статут — це кодекс права, унія — політичний договір про об’єднання Литви й Польщі. Роки схожі, але суть різна.
Розуміння того, як саме тема «Битва біля Синіх Вод і Велике князівство Литовське» представлена в тесті НМТ, допоможе тобі ефективно розподілити час на підготовку.
1362 р. — битва біля р. Сині Води — одна з 6 дат теми 5 програми НМТ. Ольгерд — серед 6 персоналій цієї теми. Отже, дату й ім’я князя треба знати точно.
Завдання на послідовність (номери 25–27 у тесті) оцінюють до 3 балів: 3 бали — за повністю правильний ряд, 2 бали — за правильні першу й останню події, 1 бал — за одну з них. У ряду 1340 → 1362 → 1385 → 1514 головне — не переплутати краї: 1340 — найдавніша подія, 1514 — найпізніша.
У демоваріанті НМТ-2026 окремого завдання з теми 5 немає, але зміст НМТ визначає вся програма. Тому дати й персоналії теми 5 однаково треба знати — вони можуть з’явитися в будь-якому варіанті.
Уривки джерел становлять 8 із 30 завдань демоваріанта. У тексті статуту чи грамоти шукай ознаки доби: руська мова, згадки про шляхту, суд, «великий князь литовський». Це допоможе впізнати Литовський статут або великокнязівський привілей.
Чому ВКЛ називають Литовсько-Руською державою?
Тому що руські (українські й білоруські) землі становили більшу частину території та населення Великого князівства Литовського. Повний офіційний титул держави — Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське. Руська мова була мовою діловодства, а православ’я — вірою більшості населення. Тому історики підкреслюють руський складник цієї держави.
Чи справді Сині Води назавжди звільнили українські землі від Орди?
Не всі й не назавжди. Після 1362 р. Київщина, Переяславщина й Поділля вийшли з-під влади Орди й увійшли до ВКЛ. Однак Крим і степове Причорномор’я лишалися під владою ординців. Крім того, у 1440-х роках утворилося Кримське ханство, яке регулярно нападало на українські землі. Тож звільнення не було ані повним, ані остаточним.
Якою мовою писали закони й грамоти у ВКЛ?
Державною мовою діловодства, грамот і законів у Великому князівстві Литовському була руська (староукраїнська) мова. Нею писали великокнязівські привілеї, судові рішення, міжнародні договори й Литовські статути. Литовська мова вживалася в побуті, а латина — у дипломатії з католицькими державами.
Навіщо знадобилося три Литовські статути?
Кожен новий статут відповідав новим суспільно-політичним умовам. Перший (1529) уперше систематизував право ВКЛ. Другий (1566) закріпив адміністративну реформу — поділ на повіти, земські суди й шляхетські сеймики. Третій (1588) ухвалили вже після Люблінської унії, і він діяв на українських землях найдовше — на Лівобережжі до 1840-х років.
Як не сплутати Сині Води й Оршу?
Запам’ятай три відмінності. По-перше, дати: Сині Води — 1362 р., Орша — 1514 р. По-друге, противник: Сині Води — битва з ординцями, Орша — з московським військом. По-третє, полководець: Сині Води виграв Ольгерд, Оршу — Костянтин Іванович Острозький. У завданнях на послідовність Сині Води завжди передують Орші.
1362 р. — Ольгерд розбив ординців біля Синіх Вод; Київщина, Переяславщина й Поділля перейшли до ВКЛ.
У Києві княжив Володимир Ольгердович, на Поділлі — Коріатовичі.
У ВКЛ руська мова була мовою діловодства, православ’я — вірою більшості.
Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр. — кодекси права руською мовою.
Ряд литовської доби: 1340 → 1362 → 1385 → 1514.
Сині Води — Ольгерд проти Орди; Орша — Острозький проти Москви.