Блок аналізу прозового уривка (завдання 21–25): проблема, мотив, образи

Блок завдань 21–25 у НМТ-2026 — це п'ять завдань з вибором однієї відповіді з п'яти (А–Д), по 1 балу кожне. Їх об'єднує один непрограмний прозовий текст, написаний програмним автором. У демоваріанті 2026 року таким текстом були листи Василя Стуса до сина. Ти не мусиш знати цей текст заздалегідь — він подається в тесті, але мусиш знати, хто його автор, і вміти аналізувати прочитане.

П'ять завдань блоку мають чітку структуру:

• Завдання 21 — належність автора до літературного угруповання, покоління чи руху (у демо — дисидентство). Розв'язують за знанням про автора, а не за змістом уривка.

• Завдання 22 — проблема, порушена в уривку, яку треба співвіднести з прислів'ям того самого змісту.

• Завдання 23 — мотив уривка, який треба співвіднести з програмним твором (у демоваріанті 2026 року — з ліричним героєм вірша).

• Завдання 24 — провідний художній засіб уривка або вказаної його частини.

• Завдання 25 — ключові художні образи, що повторюються й несуть ідею всього уривка.

Прозовий уривок може бути листом, спогадом, щоденниковим записом, есеєм або фрагментом новели. Жанр тексту підказує його тон: лист — це сповідь або настанова, спогад — лірична рефлексія, есей — роздум. Читай уривок один раз дуже уважно й одразу позначай повтори слів, звертання й образи, що впадають в око. Це заощадить час на завданнях 24 і 25.

Запам'ятай: завдання 21 не потребує тексту — його розв'язують за іменем автора. Завдання 22–25 потребують уважного читання самого уривка.

Проблема — це питання, яке порушує текст. Її можна сформулювати як «чи…?» або «як…?». Наприклад: чи можна зректися рідного заради вигоди? як зберегти себе в неволі? Не плутай проблему з темою (тема — про що текст) та ідеєю (ідея — відповідь автора на поставлене питання).

Алгоритм роботи із завданням 22

1. Сформулюй проблему уривка власними словами одним реченням.

2. Перепиши її як загальну думку без прив'язки до конкретних персонажів.

3. Шукай серед варіантів прислів'я з тим самим змістом, а не з тими самими словами.

Найпоширеніша пастка — прислів'я, у якому є ключове слово з уривка, але зміст зовсім інший. Наприклад, у тексті про рідне слово згадано хліб, і серед варіантів є «Хліб — усьому голова». Це привабливий дистрактор, але він не передає проблеми тексту. Інша пастка — прислів'я, що передає лише окремий мотив, а не головну проблему.

Зразкові пари «проблема ↔ прислів'я»

Коли ти навчишся формулювати проблему як питання, а не як тему, ти зможеш легко відкидати прислів'я, які звучать схоже, але несуть інший сенс.

Мотив — це повторюваний смисловий елемент тексту: розлука, дорога, материнське благословення, пам'ять, вірність, воля. У завданні 23 тобі треба знайти програмний твір, у якому є спільна ситуація, адресат чи образ. Недостатньо, щоб мотив просто згадувався в творі, — він має бути центральним.

Опорні пари «мотив ↔ твір»

Алгоритм

1. Назви мотив уривка словосполученням (наприклад, «материнське благословення в дорогу»).

2. Пригадай програмні твори, у яких цей мотив є центральним.

3. Перевір, чи збігається ще й ситуація або адресат (мати дає рушник синові — «Пісня про рушник»).

4. Твори, де мотив лише побіжно згадано, відкинь.

Зважай на формулювання завдання: основа може питати про ліричного героя вірша (Симоненко, Малишко) або про героя прози. Якщо в завданні сказано «ліричний герой», шукай вірш, а не оповідання.

У прозовому уривку трапляються ті самі художні засоби, що й у поезії, але деякі з них особливо характерні для прозового тексту. Найважливіші для НМТ:

• Риторичне звертання — звертання до особи чи предмета, яке не передбачає відповіді, а задає тон сповіді або роздуму. Наприклад: «Сину мій…», «місто моє…», «ти пам'ятаєш, земле…».

• Тавтологія — навмисне вживання однокореневих слів поруч: «сила силенна», «диво дивне», «світ світиться». Підсилює враження, робить мову експресивною.

• Епітет — образне означення: «сивий степ», «червона калина», «сумна пісня». У прозі епітети часто розкидані по тексту, але рідко бувають провідним засобом.

• Порівняння — зіставлення двох предметів за спільною ознакою: «очі, як терен», «голос, мов струмок».

• Антитеза — протиставлення: «день і ніч», «сміх крізь сльози», «світло й темрява».

• Риторичне запитання — питання, що не потребує відповіді, а підкреслює думку: «Хіба можна забути той день?»

• Анафора — повтор слів на початку речень: «Ти — моя надія. Ти — моя віра. Ти — моя любов.»

Як визначити провідний засіб

Провідний художній засіб — той, що задає інтонацію всього фрагмента. Якщо текст тримається на звертаннях («сину», «місто моє», «ти пам'ятаєш»), то провідний засіб — риторичне звертання, навіть якщо в тексті є кілька епітетів. Поодинокий епітет майже ніколи не буває провідним, коли весь текст побудовано на повторах чи звертаннях.

Ключові образи

Ключові образи — це ті, що повторюються в уривку й несуть головну думку всього тексту. Наприклад: дім, мати, дорога, слово, хліб. Не плутай їх із яскравою деталлю одного речення. Якщо в тексті згадано «собака» лише раз, а «мати» — п'ять разів, то ключовий образ — мати, а не собака.

Перевіряй варіант із трьох образів так: кожен образ має бути в тексті й працювати на ідею. Якщо хоч один образ — випадковий або з одного речення, варіант хибний.

Приклад 1. Завдання 21 — угруповання автора

Уявімо, що в тесті подано непрограмний прозовий уривок Григора Тютюнника. Завдання 21 звучить так: «Автор непрограмного прозового уривка — Григір Тютюнник. Він належить до…» Варіанти: шістдесятників; празької школи поетів; київських неокласиків; «Молодої музи»; постмодерністів.

Розв'язання: це завдання не потребує читання уривка. Григір Тютюнник — прозаїк-шістдесятник. Він належить до покоління шістдесятників, як-от Василь Стус, Іван Драч, Ліна Костенко. Празька школа поетів — це міжвоєнна еміграційна поезія (Олег Ольжич, Олена Теліга). Київські неокласики — 1920-ті роки (М. Зеров, П. Филипович). «Молода муза» — західноукраїнські модерністи початку XX століття. Постмодерністи — кінець XX — початок XXI століття. Ключ: шістдесятники.

Приклад 2. Завдання 22 — проблема ↔ прислів'я

Уявімо такий уривок-стилізацію: «Мені замовили портрет нашого села. Заплатили щедро, але просили прибрати з картини стару школу з тріснутими шибками, бабину хату з підпертим парканом і цапа, що об'їдає сусідську вишню. Намалюй, кажуть, самі палаци та сади. А я подумала: якщо я зраджу своє село за гроші, то хто я після цього? Відмовилась.»

Завдання 22: «Проблему уривка передає прислів'я…» Варіанти: «Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води»; «Хліб — усьому голова»; «Без труда нема плода»; «Всюди добре, а вдома найкраще»; «Вовка ноги годують».

Розв'язання: проблема — чи можна зректися правди про рідне заради вигоди. Це проблема стійкості, вірності собі. Прислів'я «Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води» точно передає цю думку: справжня людина не пливе за течією (за грошима), а стоїть на своєму. «Хліб — усьому голова» — пастка, бо в тексті згадано гроші (хліб як достаток), але зміст інший. «Без труда нема плода» — про працю, а не про чесність. «Всюди добре, а вдома найкраще» — про любов до рідного краю, а не про стійкість. «Вовка ноги годують» — про здобування їжі, не підходить. Ключ: перше прислів'я.

Приклад 3. Завдання 23 — мотив ↔ програмний твір

Уявімо уривок-стилізацію: «Мати зібрала сина в дорогу — до війська. Вона мовчки вийняла зі скрині вишитий рушник, обережно склала його й поклала синові в торбу. «Нехай він тебе береже, сину, — сказала тихо. — Як постелиш на ніч, згадай, що вдома на тебе чекають». Син обняв матір і рушив у дорогу.»

Завдання 23: «Мотив уривка співзвучний із програмним твором…» Варіанти: «Пісня про рушник»; «Два кольори»; «Лебеді материнства»; «Три зозулі з поклоном»; «Камінний хрест».

Розв'язання: мотив — материнське благословення й рушник у дорогу. Саме цей мотив є центральним у «Пісні про рушник» Андрія Малишка. «Два кольори» — про сорочку з червоними й чорними нитками, не про рушник. «Лебеді материнства» — про материнські настанови й думку, що Батьківщину, як і матір, не вибирають, а не про рушник. «Три зозулі з поклоном» — про очікування листів і приховане кохання. «Камінний хрест» — про еміграцію. Ключ: «Пісня про рушник».

Приклад 4. Завдання 24 — провідний художній засіб

Уявімо уривок-стилізацію спогаду про рідне місто: «Місто моє дитинства, чи пам'ятаєш ти мої босі ноги на твоїх бруківках? Ти давало мені притулок у старих двориках, де пахло вишнями й тишею. Місто моє, ти бачило мої сльози й мою радість. Сивий степ за твоїми околицями досі сниться мені вночі.»

Завдання 24: «Провідний художній засіб уривка — …» Варіанти: риторичне звертання; епітет; порівняння; анафора; гіпербола.

Розв'язання: увесь текст побудовано на звертаннях до міста («місто моє», «ти пам'ятаєш», «ти давало», «ти бачило»). Ці звертання задають тон сповіді. Епітет «сивий степ» ужито лише раз, він не задає інтонації всього тексту. Порівнянь немає. Анафора — повтор на початку речень — тут не простежується як провідний прийом. Гіперболи (перебільшення) теж немає. Ключ: риторичне звертання.

Приклад 5. Завдання 25 — ключові образи

Повернімося до уривка з Прикладу 3 (мати проводжає сина до війська, дає рушник). Завдання 25: «Ключові художні образи уривка — …» Варіанти: мати, рушник, дорога; мати, вокзал, годинник; рушник, сусід, собака; дорога, дощ, трамвай; поле, газета, шафа.

Розв'язання: в уривку повторюються й несуть ідею благословення образи матері (вона діє, говорить), рушника (символ оберега) і дороги (мати збирає сина в дорогу, і він у неї рушає). «Вокзал» і «годинник» — випадкові деталі, яких у тексті немає. «Сусід» і «собака» — не згадані. «Дощ» і «трамвай» — відсутні. «Поле», «газета», «шафа» — не з тексту. Ключ: мати, рушник, дорога.

• Шукати прислів'я за спільним словом, а не за змістом. Правильно: формулюй проблему як питання, потім шукай прислів'я з тим самим сенсом, навіть якщо в ньому немає жодного слова з уривка.

• Формулювати проблему як тему («про матір») замість питання («чи можна забути свій рід?»). Правильно: проблема завжди містить конфлікт або вибір, тому її можна записати зі знаком питання.

• Співвідносити мотив із програмним твором, у якому він лише побіжно згаданий. Правильно: мотив має бути центральним у творі, а не другорядною деталлю.

• Плутати «Пісню про рушник» (рушник на щастя в дорогу) і «Два кольори» (сорочка з червоними й чорними нитками). Правильно: запам'ятай, що рушник — у Малишка, а сорочка — у Павличка.

• Вважати провідним засобом поодинокий епітет, коли весь текст тримається на повторах чи звертаннях. Правильно: провідний засіб задає тон усього фрагмента, а не прикрашає одне речення.

• Обирати трійку образів, у якій хоч один — випадкова деталь одного речення. Правильно: перевір кожен образ окремо — чи повторюється він, чи несе ідею? Якщо ні, відкидай увесь варіант.

• Розв'язувати завдання 21 за змістом уривка, а не за біографією автора. Правильно: угруповання визначають за іменем письменника, а не за темою тексту.

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 21–25 побудовано на непрограмному прозовому тексті програмного автора. У 2026 році таким текстом були листи Василя Стуса до сина. Кожне з п'яти завдань — з вибором однієї відповіді з п'яти, по 1 балу.

Позиції демоваріанта

За аналізом програми НМТ, блоки 16–25 разом дають 10 балів і перевіряють загальні вміння на непрограмному тексті. Серед художніх засобів у програмі окремо названо тавтологію й риторичне звертання — зважай на них, коли визначаєш провідний засіб.

Стратегія виконання

• 21 — першим. Визнач угруповання автора за іменем, не читаючи уривок. Це найшвидше завдання.

• Одне уважне читання. Читай уривок один раз, одразу позначай повтори слів, звертання й образи, що повторюються.

• Проблему формулюй до варіантів. Перш ніж дивитися на варіанти в завданні 22, запиши проблему своїми словами. Це захистить від пастки зі спільним словом.

• Блок 21–25: непрограмний прозовий уривок програмного автора і п'ять завдань по 1 балу.

• Проблема — питання тексту; прислів'я добирають за змістом, а не за словом.

• Мотив ↔ твір: шукай спільну ситуацію, адресата чи образ («рушник у дорогу» — «Пісня про рушник»).

• Засоби прози: риторичне звертання, тавтологія, епітет, порівняння, антитеза. Провідний — той, що задає тон усього тексту.

• Ключові образи повторюються й несуть ідею всього уривка, а не одного речення.

• Завдання 21 розв'язують за іменем автора, а не за змістом уривка.