Берестейський мир і падіння Центральної Ради

Переговори в Бересті (Брест-Литовську) розпочалися ще в грудні 1917 р. Українську делегацію очолювали Олександр Севрюк, Микола Любинський і Микола Левитський. Спочатку більшовицький представник Лев Троцький заявив, що делегація УНР нібито входить до складу радянської делегації. Українські дипломати рішуче відкинули цю претензію. 12 січня 1918 р. Центральні держави визнали делегацію УНР самостійною стороною переговорів, а після IV Універсалу (22 січня 1918 р.) УНР вела їх як незалежна держава.

Дата й учасники договору

27 січня (9 лютого за новим стилем) 1918 р. УНР уклала мирний договір з державами Четверного союзу: Німецькою імперією, Австро-Угорщиною, Османською імперією та Болгарією. Це було перше в історії міжнародне визнання Української Народної Республіки як незалежної держави.

Основні умови договору

• Припинення стану війни між УНР та державами Четверного союзу.

• Визнання УНР незалежною, суверенною державою — перше міжнародне визнання.

• Західний кордон УНР встановлювався по довоєнному австро-російському кордону. Холмщина й частина Підляшшя відходили до УНР.

• Обмін військовополоненими між сторонами.

Економічна угода

Окрема економічна угода зобов'язувала УНР до 31 липня 1918 р. поставити Центральним державам 1 млн тонн зерна (60 млн пудів), а також худобу, м'ясо, цукор та іншу сировину. Натомість УНР мала отримати промислові товари. Саме ці постачання стали головною ціною, яку УНР заплатила за військову допомогу.

Таємний протокол з Австро-Угорщиною

До договору додавався таємний протокол, за яким Австро-Угорщина зобов'язувалася об'єднати Східну Галичину й Північну Буковину в окремий коронний край з українською автономією. Це була важлива дипломатична перемога української делегації. Однак згодом Австро-Угорщина відмовилася виконувати це зобов'язання під тиском польських політичних кіл.

Берестейський мир передбачав не лише дипломатичне визнання, а й військову допомогу. У лютому 1918 р., коли більшовицькі війська наближалися до Києва, УЦР звернулася до Центральних держав по військову підтримку. З середини лютого в Україну ввійшли німецькі та австро-угорські війська загальною чисельністю близько 450 тисяч осіб. Разом з ними діяли українські частини — Запорозький загін і Січові стрільці.

Звільнення Києва й усієї території УНР

1 березня 1918 р. українські частини першими ввійшли до Києва. 7 березня до столиці повернулася Центральна Рада. До кінця квітня 1918 р. більшовиків вигнали з усієї території УНР. Радянська Росія, яка в березні 1918 р. уклала власний Брестський мир із Центральними державами, мусила визнати договір УНР і вивести свої війська з українських земель.

Законотворчість УЦР у лютому — квітні 1918 р.

Повернувшись до Києва, Центральна Рада активно займалася державним будівництвом. У цей період було ухвалено низку важливих рішень:

• Тризуб затверджено як державний герб УНР.

• Гривню запроваджено як грошову одиницю.

• Ухвалено закон про громадянство УНР.

• Здійснено перехід на григоріанський календар.

Окупаційний режим союзників

Хоча німецькі та австро-угорські війська прийшли як союзники, їхній режим швидко набув рис окупації. Вони поділили Україну на зони впливу: північ і центр контролювали німці, південь — австро-угорці. Окупанти масово вивозили хліб і сировину, проводили реквізиції, що викликало обурення селян. Замість обіцяних промислових товарів Україна отримувала військову присутність, яка дедалі більше нагадувала колоніальне панування.

Уряд УЦР опинився в складній ситуації: за Берестейським миром він мав забезпечити постачання зерна та сировини Центральним державам, але зробити це було дедалі важче. Поміщицька земля за законами УЦР підлягала соціалізації, тому великі господарства не працювали. Заможні селяни не поспішали продавати збіжжя, оскільки не довіряли новій владі й не отримували обіцяних промислових товарів натомість.

Наказ Ейхгорна й загострення конфлікту

6 квітня 1918 р. німецький фельдмаршал Г. Ейхгорн видав наказ про обов'язковий засів полів, фактично ігноруючи земельні закони УЦР. Це був прямий виклик українській владі. Наприкінці квітня німецьке командування запровадило в Україні власні військово-польові суди, які діяли поза юрисдикцією УНР.

Справа банкіра Доброго

У ніч на 25 квітня 1918 р. невідомі викрали банкіра А. Доброго. 28 квітня стався відкритий інцидент: німецький патруль, шукаючи причетних до викрадення, увірвався просто на засідання Центральної Ради й заарештував кількох міністрів і урядовців УНР. Це була демонстрація сили — німці вже не приховували, що домовляються з опозицією про зміну влади в Україні.

Конституція УНР (29 квітня 1918 р.)

29 квітня 1918 р. на своєму останньому засіданні Центральна Рада ухвалила Конституцію УНР — «Статут про державний устрій, права і вольності УНР». Це був видатний документ, який проголошував:

• УНР — суверенна, самостійна й незалежна парламентська республіка.

• Вища законодавча влада — Всенародні збори, що обираються загальним голосуванням.

• Виконавча влада — Рада народних міністрів.

• Судова влада — Генеральний суд.

• Громадянські права й свободи, рівність усіх громадян.

• Скасування смертної кари.

• Загальне виборче право для громадян з 20 років.

• Національно-персональна автономія для національних меншин.

• Поділ території на землі замість губерній.

Однак того ж дня, 29 квітня 1918 р., відбувся гетьманський переворот Павла Скоропадського, підтриманий німецьким командуванням. Конституція УНР так і не набула чинності — вона залишилася історичним свідченням високого рівня української політичної думки, але не стала чинним законом.

Падіння Центральної Ради в квітні 1918 р. не було випадковістю — воно стало результатом комплексу внутрішніх і зовнішніх причин. Водночас діяльність УЦР мала як безперечні здобутки, так і серйозні прорахунки. Розгляньмо їх по черзі.

Причини падіння

• Відсутність боєздатної армії. УЦР робила ставку на міліцію та «народне ополчення», а не на регулярне військо. Демобілізація старої армії та небажання будувати професійну армію призвели до того, що УНР не могла самостійно захистити свою територію.

• Соціалістичні експерименти. Соціалізація землі налякала великих землевласників, але не задовольнила селян, які хотіли отримати землю негайно. Це створило соціальну напругу й підірвало підтримку влади.

• Конфлікт з окупаційним командуванням. УЦР не змогла виконати обіцяні постачання зерна, що призвело до конфлікту з німецьким командуванням. Німці втратили довіру до УЦР і почали шукати їй заміну.

• Слабкість державного апарату на місцях. Влада УЦР фактично не поширювалася на більшу частину території. На місцях панувала анархія, місцеві органи влади часто не підкорялися центру.

Прорахунки

• Запізніле проголошення незалежності — IV Універсал з'явився лише в січні 1918 р., хоча реальна незалежність могла бути проголошена раніше.

• Тривалий курс на федерацію з Росією, який гальмував державне будівництво.

• Недооцінка важливості державного будівництва й армії.

• Залежність від іноземних військ після Берестейського миру, що зробило УЦР вразливою до тиску союзників.

Здобутки

• Відроджено українську державність — проголошено УНР.

• Здобуто міжнародне визнання (Берестейський мир).

• Ухвалено Конституцію УНР — першу в новітній українській історії.

• Запроваджено демократичні свободи й національно-персональну автономію для меншин.

• Розпочато українізацію школи й війська.

• Затверджено державні символи: тризуб, гривню.

Пам'ятай: Центральна Рада заклала фундамент української державності, але не змогла втримати владу через брак армії, соціалістичну риторику та залежність від зовнішніх сил. Її падіння відкрило шлях до Гетьманату Павла Скоропадського.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему Берестейського миру, Конституції УНР та падіння Центральної Ради. Кожен приклад містить покрокове пояснення.

Приклад 1. Умови Берестейського миру (3 з 7)

Завдання: Які три умови містив Берестейський мирний договір УНР з державами Четверного союзу?

Розв'язання: Згадаймо, що Берестейський мир — це договір між УНР та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Османською імперією та Болгарією, підписаний 27 січня (9 лютого) 1918 р.

• Правильна умова 1: Визнання УНР незалежною державою — це перше міжнародне визнання України.

• Правильна умова 2: Приєднання Холмщини й частини Підляшшя до УНР — західний кордон встановлювався по довоєнному австро-російському кордону.

• Правильна умова 3: Постачання Центральним державам зерна й сировини — економічна угода зобов'язувала УНР поставити 1 млн т зерна.

Чому інші варіанти неправильні:

• Приєднання Східної Галичини до УНР — такої умови не було: таємний протокол обіцяв лише окремий коронний край у складі Австро-Угорщини.

• Передання Криму Німеччині — Крим не згадувався в договорі.

• Демобілізація армії УНР — договір не передбачав демобілізації.

• Визнання УНР радянською республікою — навпаки, УНР визнана незалежною державою.

Приклад 2. Упізнай документ (вибір однієї відповіді)

Завдання: «УНР — суверенна, самостійна й незалежна… Вища влада належить Всенародним зборам; виконавчу владу здійснює Рада народних міністрів». Який документ цитовано?

Розв'язання: Ключові слова — «Всенародні збори» та «Рада народних міністрів». Саме такі органи влади передбачала Конституція УНР, ухвалена 29 квітня 1918 р. IV Універсал проголошував незалежність, але не описував систему органів влади. «Закони про тимчасовий державний устрій України» — документ гетьмана Скоропадського. Конституція УСРР 1919 р. — радянський документ.

Відповідь: Конституція УНР (29 квітня 1918 р.).

Приклад 3. Причини падіння УЦР (3 з 7)

Завдання: Які три причини призвели до падіння Центральної Ради в квітні 1918 р.?

Розв'язання:

• Правильна причина 1: Відсутність боєздатної армії — УЦР не створила регулярного війська.

• Правильна причина 2: Соціалізація землі — соціалістичні експерименти налякали власників і не задовольнили селян.

• Правильна причина 3: Конфлікт з німецьким командуванням через постачання хліба — невиконання економічних зобов'язань.

Чому інші варіанти неправильні:

• Наступ армії А. Денікіна — це подія 1919 р., не пов'язана з падінням УЦР.

• Варшавська угода — укладена в 1920 р. Директорією.

• Повстання Директорії — відбулося в листопаді 1918 р. проти Гетьманату.

• Відмова Німеччини визнати УНР — Німеччина визнала УНР за Берестейським миром.

Приклад 4. Наслідок Берестейського миру (вибір однієї відповіді)

Завдання: Що стало безпосереднім наслідком Берестейського мирного договору УНР?

Розв'язання: Берестейський мир передбачав військову допомогу УНР. Відразу після його підписання в Україну ввійшли німецькі та австро-угорські війська, які разом з українськими частинами вигнали більшовиків. Проголошення ЗУНР (листопад 1918 р.), утворення Директорії (листопад 1918 р.) та проголошення III Універсалу (листопад 1917 р.) — події, не пов'язані безпосередньо з Берестейським миром.

Відповідь: Вступ німецьких і австро-угорських військ та вигнання більшовиків з України.

У цій темі легко помилитися через плутанину дат, назв і суті подій. Ось основні пастки.

• Помилка: вважати, що Берестейський мир УНР уклала з Антантою чи з радянською Росією. Правильно: договір укладено з державами Четверного союзу: Німеччиною, Австро-Угорщиною, Османською імперією та Болгарією.

• Помилка: плутати Берестейський мир УНР (лютий 1918 р.) з Берестейською церковною унією 1596 р. чи з Брестським миром радянської Росії (березень 1918 р.). Правильно: це три різні події. Берестейський мир УНР — 1918 р., Брестський мир РСФРР — березень 1918 р., Берестейська унія — 1596 р.

• Помилка: вважати, що Конституція УНР набула чинності. Правильно: її ухвалили 29 квітня 1918 р. — у день гетьманського перевороту, тому вона так і не запрацювала.

• Помилка: думати, що німецькі війська прийшли без запрошення. Правильно: їх покликала УЦР як союзників за Берестейським миром, але поводилися вони як окупанти.

• Помилка: вважати, що Холмщина належала УНР за III Універсалом. Правильно: III Універсал (листопад 1917 р.) проголошував УНР у складі федеративної Росії, а Холмщину віддали УНР лише за Берестейським миром у лютому 1918 р.

• Помилка: пов'язувати падіння УЦР з наступом більшовиків. Правильно: навесні 1918 р. УЦР усунув переворот за підтримки німецького командування, а не більшовики.

Тема Берестейського миру, Конституції УНР та падіння Центральної Ради входить до теми 21 програми НМТ з історії України. Ось як саме це перевіряють.

• Дата в програмі: «січень (лютий) 1918 — Берестейський мирний договір УНР з державами Четверного союзу». Програма також називає вигнання більшовиків, Конституцію УНР, здобутки й прорахунки УЦР.

• Картосхема: можлива картосхема «УНР за Берестейським договором» — треба знати західний кордон і територію Холмщини.

• Завдання «3 з 7» (№ 28–30): до 3 балів, по 1 балу за кожну правильно вибрану умову чи причину. Типові формулювання: «Які три умови містив Берестейський мир?», «Які причини падіння УЦР?»

• Завдання на відповідність (демо 2026, № 23): побудовано за схемою «подія ↔ наслідок». Для кожного договору чи рішення 1918 р. треба знати його безпосередній наслідок.

• Вибір однієї відповіді (№ 1–20): 1 бал. Уривок Конституції впізнаємо за ключовими словами «Всенародні збори», «Рада народних міністрів», «Генеральний суд».

• 27 січня (9 лютого) 1918 р. — Берестейський мир: визнання УНР, Холмщина й Підляшшя відходять до УНР, хліб в обмін на військову допомогу.

• Березень 1918 р. — УЦР повернулася до Києва з німецькими й австро-угорськими військами; до кінця квітня більшовиків вигнано з усієї території УНР.

• Конфлікт з окупаційним командуванням: наказ Г. Ейхгорна про обов'язковий засів, запровадження військово-польових судів, арешт урядовців на засіданні УЦР.

• 29 квітня 1918 р. — Конституція УНР (парламентська республіка, Всенародні збори, поділ влади) і того ж дня — гетьманський переворот.

• Падіння УЦР: відсутність боєздатної армії, соціалістичні експерименти (соціалізація землі), конфлікт з окупантами, слабкість влади на місцях.