Бароко в українській літературі

~15 хв · 9 розділів · 9 тестових запитань

Давня українська література

Теорія літератури: роди, жанри, напрями, композиція

Українська література НМТ

акровірш: Вірш, у якому перші літери кожного рядка утворюють слово, ім'я або фразу. Поширений у бароковій поезії як форма словесної гри; в українській літературі акровірші писав Іван Величковський.
бароко: Бароко — літературний напрям XVII–XVIII ст., для якого характерні контрасти й антитези (земне ↔ небесне, життя ↔ смерть), ускладнена метафорика, алегорія, дидактизм, мотиви «memento mori» і марноти світу, словесна гра.
дидактизм: Повчальність, настанова читачеві, прагнення автора не просто розважити, а навчити жити праведно. Характерна ознака барокової літератури; виявляється в жанрах байки, притчі, філософського діалогу, повчальної пісні.
рак літеральний: Вірш-паліндром, який однаково читається зліва направо й справа наліво. Термін увів Іван Величковський у збірці «Зегар з полузегарком» (1690); назва натякає на те, що рак ходить задом наперед — так само й вірш читається в обидва боки.
фігурний вірш: Вірш, текст якого графічно набуває обрисів певної фігури — хреста, серця, зірки, чаші тощо. Поширений у бароковій поезії як вияв словесної гри; в українській літературі найвідоміші фігурні вірші належать Іванові Величковському.
memento mori: Латинський вислів, що означає «пам'ятай про смерть». У бароковій літературі — один із головних мотивів: нагадування про короткочасність земного життя, минущість багатства й влади, заклик замислитися над вічними цінностями.