Апостроф після губних приголосних і р

~15 хв · 8 розділів · 10 тестових запитань

Орфографія

Українська мова НМТ

апостроф: Апостроф (') — це графічний знак, який в українському письмі позначає тверду вимову попереднього приголосного перед я, ю, є, ї. Апостроф не є буквою і не входить до алфавіту, тому під час упорядкування слів за алфавітом його не враховують.
губні приголосні: Губні приголосні — це звуки, які утворюються за участю губ: б, п, в, м, ф. Після них перед я, ю, є, ї ставлять апостроф (м'ята, п'ять), крім випадків, коли перед губним у корені стоїть інший приголосний, окрім р: свято, мавпячий, але черв'як, торф'яний, зв'язок.
роздільна вимова: Роздільна вимова — це вимова, за якої твердий приголосний і наступний голосний звук вимовляються окремо, зі вставним звуком [й]. На письмі її позначають апострофом: м'ята [мйата], п'є [пйе].
складне слово: Слово, утворене з двох або більше основ, які з'єднані сполучним голосним о або е (водоспад, хлібороб) чи без нього (дит'ясла). Кожна основа зберігає своє лексичне значення.
твердий [р]: Твердий [р] — це звук [р], який стоїть у кінці складу перед я, ю, є, ї. У таких випадках він вимовляється твердо, тому перед я, ю, є, ї ставлять апостроф: бур'ян, пір'я, подвір'я. Якщо р починає склад, він м'який, і апостроф не потрібен: буряк, рясно.