Античні міста-держави Північного Причорномор’я

У VIII–VI ст. до н. е. розгорнулася Велика грецька колонізація — масштабне заснування поселень-колоній на узбережжях Середземного й Чорного морів. Колонізація — це заснування поселень на чужих землях вихідцями з міста-метрополії. Греки називали такі поселення апойкіями, тобто «виселеннями».

Причини колонізації

Чому греки масово залишали рідні поліси й вирушали в далекі краї? Головних причин було три.

• Нестача родючої землі та перенаселення. У Греції мало придатних для хліборобства рівнин, а населення зростало. Надлишок людей шукав нових територій для проживання й обробітку.

• Пошук ринків збуту й сировини. Грецькі ремісники потребували зерна, риби, металів, лісу, яких у метрополіях бракувало. Колонії ставали джерелом цих товарів і ринком для грецького вина, олії та кераміки.

• Політична боротьба. У багатьох полісах точилася запекла боротьба між аристократією й демосом. Переможені групи нерідко змушені були тікати й засновувати нове місто в іншому місці.

Велика грецька колонізація охопила VIII–VI ст. до н. е. Саме в цей період на північному узбережжі Чорного моря з’явилися десятки грецьких поселень.

Метрополії — міста, які засновували колонії

Найбільше колоній у Північному Причорномор’ї заснував Мілет — багате іонійське місто на західному узбережжі Малої Азії. Мілетці вивели колонії в гирлах великих річок: Тіру (на Дністрі), Ольвію (на Бузі), Пантікапей (на Керченській протоці) та інші. Херсонес на південному заході Криму заснували вихідці з Гераклеї Понтійської — доричного міста на південному узбережжі Чорного моря. Це сталося пізніше, у V ст. до н. е.

Першою грецькою колонією регіону вважають поселення на острові Березань (середина VII ст. до н. е.). Воно розташоване в гирлі Дніпровсько-Бузького лиману. Згодом поселення на Березані стало частиною хори (сільської округи) Ольвії.

Важливо запам’ятати: кожна грецька колонія була незалежним полісом, а не провінцією метрополії. Колоністи зберігали культурні й релігійні зв’язки з «матірнім» містом, але політично не підпорядковувалися йому.

Грецькі міста-колонії розташовувалися переважно в гирлах великих річок або на зручних для мореплавства берегах. Кожне місто мало вигідну гавань і прилеглу сільськогосподарську округу — хору. Розгляньмо п’ять головних колоній, які перевіряють на НМТ.

Тіра — найзахідніша з великих колоній. Її назва походить від давньої назви Дністра — Тірас. Місто контролювало торговельний шлях углиб континенту.

Ольвія — одна з найбільших і найбагатших колоній. Її заснували мілетці в першій половині VI ст. до н. е. Ольвію відвідав знаменитий грецький історик Геродот у V ст. до н. е. Він описав звичаї скіфів, спираючись на розповіді, почуті саме в Ольвії.

Херсонес (від грецького «херсонес» — півострів) заснували в V ст. до н. е. вихідці з Гераклеї Понтійської. З XIX ст. його руїни називають Херсонесом Таврійським. Це одна з пам’яток програми НМТ, яку треба впізнавати за зображенням. У середньовіччі місто називали Херсоном або Корсунню — саме там у 988 р. хрестився князь Володимир Великий.

Пантікапей — найбільше місто на Керченській протоці (давня назва — Кіммерійський Боспор). Заснований мілетцями в VII ст. до н. е. Пантікапей став столицею Боспорського царства.

Феодосія — місто на південно-східному узбережжі Криму, засноване також мілетцями. Сучасна Феодосія стоїть на тому самому місці.

Фанагорія — ще одне важливе місто, але не на Кримському півострові, а на Таманському півострові (сучасна Росія, Краснодарський край). Вона також входила до Боспорського царства.

Боспорське царство

Боспорське царство — унікальне державне утворення, що виникло близько V ст. до н. е. Воно об’єднало грецькі міста на обох берегах Керченської протоки (Кіммерійського Боспору). Столицею став Пантікапей. На відміну від інших грецьких колоній, які були республіками, Боспорське царство було монархією. Першою династією, що об’єднала міста, були Археанактиди (480–438 рр. до н. е.). Їх змінили Спартокіди, які правили понад 300 років.

Поліс — це місто-держава, тобто невелика самоврядна держава, що складалася з міста та прилеглої сільської округи (хори). Кожен поліс мав власні закони, військо, монету, релігійні культи й органи влади. Саме полісний устрій був основою грецької цивілізації.

Органи влади поліса

У більшості грецьких полісів Північного Причорномор’я влада була організована за республіканським принципом. Вищим органом влади були народні збори. У них брали участь громадяни — вільні дорослі чоловіки, які мали право голосу. Народні збори ухвалювали закони, оголошували війну, укладали мир, обирали посадовців.

Рада (буле) готувала питання для народних зборів і контролювала поточні справи. Виборні магістрати — посадові особи, яких обирали на певний термін, — виконували адміністративні, судові й військові функції. Магістрати звітували перед народними зборами й могли бути покарані за зловживання.

Херсонес — демократична республіка

Найкраще збереглися відомості про державний устрій Херсонеса. Це була демократична республіка. У III ст. до н. е. громадяни Херсонеса склали присягу, текст якої вирізьбили на камені. У ній вони клялися «не зраджувати місто, берегти демократію, не брати участі в змові проти народу». Цей документ — унікальне свідчення того, як греки цінували демократичний устрій.

«Я не зраджу Херсонеса, не піддам ворогові ні міста, ні фортеці… Я буду берегти демократію для народу…» — з присяги громадян Херсонеса (III ст. до н. е.)

Боспорське царство — монархія

На відміну від інших полісів, Боспорське царство було монархією. Влада належала спадковому правителеві — цареві (архонту, а згодом басилевсу). Цар спирався на наймане військо й адміністрацію. Такий устрій склався тому, що Боспор об’єднав багато міст і потребував сильної центральної влади для контролю над великою територією та захисту від кочовиків.

Населення й культура поліса

Населення грецького поліса поділялося на кілька категорій:

• Громадяни — вільні чоловіки, які мали право брати участь у народних зборах, обирати й бути обраними.

• Негромадяни — переселенці з інших міст (метеки), чужинці. Вони могли жити в полісі, займатися ремеслом і торгівлею, але не мали політичних прав.

• Раби — люди, позбавлені волі, які не мали жодних прав. Рабство в античних містах було звичайним явищем.

У грецьких колоніях будували храми на честь олімпійських богів (найчастіше — Аполлона, Артеміди, Деметри), театри, гімназії (спортивні школи). Міста карбували власну монету. Особливо відомі литі монети Ольвії у формі дельфіна — так звані «дельфінчики». Вони були одними з перших монет на території України.

Грецькі колонії не існували в ізоляції. Вони підтримували тісні торговельні зв’язки як із містами-метрополіями, так і з місцевим населенням — скіфами, таврами, меотами. Саме торгівля була головним двигуном розвитку колоній.

Що вивозили з Північного Причорномор’я

Грецькі міста-метрополії потребували передусім продовольства й сировини. Тому з Північного Причорномор’я вивозили:

• Зерно — головний товар. Скіфські степи давали величезні врожаї. Зерно з Причорномор’я годувало Афіни та інші грецькі міста.

• Рибу — особливо осетрові породи, яких було багато в Чорному морі й лиманах.

• Худобу, шкіри, мед, віск — ці товари постачали скіфські племена.

• Рабів — військовополонених, яких скіфи продавали грекам.

Що ввозили до Північного Причорномор’я

Натомість греки привозили з Середземномор’я товари, яких не було в степу:

• Вино й оливкову олію — в амфорах (глиняних посудинах). Амфори часто знаходять археологи під час розкопок.

• Розписну й чорнолакову кераміку — грецькі вази, чаші, глеки.

• Тканини — вовняні й лляні.

• Ювелірні вироби — прикраси, які охоче купувала скіфська знать.

Запам’ятай: зерно, рибу й рабів вивозили, а вино, оливкову олію й кераміку ввозили. Це типова пастка в тестових завданнях!

Взаємовплив культур

Скіфська знать активно купувала грецькі вироби. Багаті скіфи замовляли грецьким майстрам золоті прикраси — так званий «скіфський звіриний стиль» у грецькому виконанні. Частина місцевого населення жила в колоніях і в їхній окрузі, переймаючи грецькі звичаї, ремесла й мову. Водночас греки запозичували в скіфів елементи одягу, зброї, способи ведення господарства в степу.

Римський вплив і занепад

З I ст. до н. е. античні міста Північного Причорномор’я потрапили під вплив Римської імперії. У I–II ст. н. е. в Херсонесі, Тірі й Ольвії стояли римські гарнізони. Римляни захищали міста від нападів кочовиків, але водночас контролювали їхню політику.

У III–IV ст. н. е. античні міста занепали через навали готів (германських племен) і гунів (кочовиків з Азії). Готи зруйнували Ольвію й Тіру, гуни довершили розгром. Життя в більшості міст припинилося. Лише Херсонес пережив ці навали й продовжував існувати в середньовіччі вже як візантійське місто Херсон.

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на тему античних міст-держав. Кожне розв’яжемо крок за кроком.

Приклад 1. Відповідність «місто — сучасна локалізація»

Установи відповідність між античним містом та його сучасною локалізацією.

Розв’язання:

Згадуємо розташування кожного міста. Тіра стояла на Дністровському лимані — це сучасний Білгород-Дністровський (1 → Б). Ольвія — на Бузькому лимані, біля села Парутине (2 → Г). Херсонес — на південному заході Криму, у межах сучасного Севастополя (3 → В). Пантікапей — це сучасна Керч (4 → А). Варіант Д (Херсон) — зайвий. Херсон — місто, засноване в XVIII ст., його не слід плутати з Херсонесом.

Відповідь: 1 → Б, 2 → Г, 3 → В, 4 → А.

Чому інші варіанти неправильні? Якби ти поставив 1 → Г (Ольвія), то сплутав би Тіру (Дністровський лиман) з Ольвією (Бузький лиман). Варіант Д (Херсон) — типова пастка для тих, хто плутає Херсонес із сучасним Херсоном.

Приклад 2. Завдання за картосхемою

На картосхемі заштриховано територію, що охоплює обидва береги Керченської протоки. Яку державу позначено?

Варіанти відповідей: А) Мала Скіфія; Б) Боспорське царство; В) Херсонес; Г) Ольвія.

Розв’язання:

Керченська протока в давнину називалася Кіммерійський Боспор. Боспорське царство об’єднувало грецькі міста на обох її берегах — Кримському й Таманському півостровах. Отже, заштрихована територія — це Боспорське царство.

Відповідь: Б) Боспорське царство.

Чому інші варіанти неправильні? Мала Скіфія — це територія в Криму, але вона не охоплювала Таманський півострів. Херсонес й Ольвія — окремі міста-держави, а не об’єднання на обох берегах протоки.

Приклад 3. Присяга громадян Херсонеса

Прочитай уривок з історичного документа: «Я не зраджу Херсонеса… Я буду берегти демократію для народу…» Який висновок можна зробити про державний устрій Херсонеса?

Варіанти відповідей: А) У Херсонесі була монархія; Б) У Херсонесі діяв демократичний устрій з народними зборами й виборними магістратами; В) Херсонес підпорядковувався скіфському цареві; Г) Херсонес був римською провінцією.

Розв’язання:

Ключове слово в присязі — «демократія». Громадяни клянуться берегти демократію, а отже, в Херсонесі існував демократичний устрій. Для демократії характерні народні збори як вищий орган влади, рада й виборні магістрати.

Відповідь: Б) У Херсонесі діяв демократичний устрій з народними зборами й виборними магістратами.

Чому інші варіанти неправильні? Монархія (А) — це влада одного спадкового правителя, а присяга говорить про демократію. Влада скіфського царя (В) — скіфи не контролювали внутрішні справи Херсонеса. Римська провінція (Г) — римські гарнізони з’явилися пізніше, але Херсонес не був провінцією.

Приклад 4. Товари з Північного Причорномор’я

Який товар вивозили з Північного Причорномор’я до грецьких міст?

Варіанти відповідей: А) Вино; Б) Оливкова олія; В) Зерно; Г) Чорнолакова кераміка.

Розв’язання:

Згадуємо, що вивозили з Причорномор’я: зерно, рибу, рабів, шкіри, мед, віск. А що ввозили: вино, оливкову олію, кераміку, тканини. Отже, з перелічених варіантів вивозили тільки зерно.

Відповідь: В) Зерно.

Чому інші варіанти неправильні? Вино (А), оливкова олія (Б) і чорнолакова кераміка (Г) — це товари, які греки ввозили до Причорномор’я, а не вивозили звідти. Типова помилка — плутати експорт та імпорт.

Ось типові помилки на цю тему.

• Ототожнювати Херсонес із сучасним Херсоном. Херсонес Таврійський — античне місто в межах сучасного Севастополя. Місто Херсон засновано в XVIII ст. на правому березі Дніпра. Це різні об’єкти, які не можна плутати.

• Плутати Ольвію (Бузький лиман) і Тіру (Дністровський лиман). Обидві колонії розташовані в гирлах річок, але Ольвія — на Бузі (Миколаївщина), а Тіра — на Дністрі (Одещина). Запам’ятай: Тіра — від Тірас, давньої назви Дністра; Ольвія — Буг.

• Вважати, що вино й оливкову олію вивозили з Причорномор’я. Насправді їх ввозили, а вивозили передусім зерно. Це логічно: у Греції вино й оливки росли добре, а зерна бракувало. У степу ж було навпаки.

• Вважати колонії провінціями однієї грецької держави. Кожна колонія була незалежним полісом. Вона не підпорядковувалася метрополії, хоча й підтримувала з нею дружні зв’язки.

• Плутати Пантікапей (Керч, столиця Боспору) з Феодосією чи з Неаполем Скіфським. Пантікапей — це Керч. Феодосія — окреме місто на південному сході Криму. Неаполь Скіфський — столиця пізньої Скіфії, розташована в Сімферополі, це не грецька колонія.

• Датувати Боспорське царство VIII ст. до н. е. Боспорське царство постало в V ст. до н. е., коли Археанактиди об’єднали міста Керченської протоки. VIII ст. до н. е. — це початок Великої грецької колонізації, а не час утворення Боспору.

Тема «Античні міста-держави Північного Причорномор’я» входить до теми 2 програми НМТ («Стародавня історія України»). Ось що треба знати про формат перевірки.

• Дата періоду: «VIII–VI ст. до н. е. — Велика грецька колонізація» — одна з трьох дат періодів теми 2 (поряд із «IV – середина III тис. до н. е. — розселення племен трипільської і середньостогівської культур» та «друга половина V – VII ст. — Велике розселення слов’ян»). Її можуть перевірити в завданні на вибір однієї відповіді.

• Поняття: «колонізація» — одне з ключових понять теми 2. Його можуть перевіряти у завданнях на вибір відповіді або на відповідність.

• Картосхема: картосхема теми 2 містить античні міста (Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей, Феодосія) і територію Боспорського царства. У демоваріанті НМТ-2026 завдання 1 — це вибір однієї відповіді з чотирьох за картосхемою (тема 2), 1 бал.

• Пам’ятка: Херсонес Таврійський — пам’ятка з переліку програми для візуального розпізнавання. Ти маєш упізнати його за зображенням (руїни античного театру, базиліки, оборонні мури).

• Відповідність «логічні пари»: завдання № 21–24 у тесті НМТ — це встановлення відповідності між чотирма позиціями й п’ятьма варіантами (одна буква зайва). Максимум — 4 бали. Наприклад, можуть дати чотири античні міста й п’ять сучасних назв.

• Довідкові матеріали: на НМТ немає довідкових матеріалів, тож розташування колоній треба пам’ятати. Орієнтир — лимани (Дністровський, Бузький) і півострови (Кримський, Таманський, Керченська протока).

• VIII–VI ст. до н. е. — Велика грецька колонізація. Головна метрополія для Північного Причорномор’я — Мілет.

• Тіра — Білгород-Дністровський, Ольвія — Бузький лиман (с. Парутине), Херсонес — Севастополь, Пантікапей — Керч, Феодосія — Феодосія.

• Поліс — незалежне місто-держава з народними зборами, радою й виборними магістратами.

• Боспорське царство (V ст. до н. е., столиця Пантікапей) — монархія, на відміну від інших полісів.

• Вивозили: зерно, рибу, рабів, шкіри, мед, віск. Ввозили: вино, оливкову олію, кераміку, тканини.

• Херсонес ≠ Херсон. Херсонес — античне місто в Севастополі, Херсон — сучасне місто на Дніпрі.