Перейти до основного вмісту
Каталог

Алегорія і символ

~15 хв · 8 розділів · 8 тестових запитань

Художні засоби й аналіз поезії
Українська література НМТ

Розрізняти алегорію (образ з одним сталим «ключем») і символ (багатозначний образ) та тлумачити алегоричні образи й образи-символи творів програми НМТ, зокрема національні символи.

Алегорія: абстрактне в конкретному образі

Алегорія — це іносказання: абстрактне поняття або людську рису втілено в конкретному образі, який має одне стале тлумачення — так званий «ключ». Наприклад, правосуддя зображують як жінку з терезами й мечем, а смерть — як скелет із косою. Ти не маєш гадати, що означає цей образ: його значення закріплене традицією або авторським задумом.

В алегорії образ утрачає своє пряме значення. Бджола в байці — це не справжня комаха, а людина; Шершень — не комаха, а нероба. Тому алегорія особливо характерна для байки, притчі, казки — жанрів, де тварини, рослини й предмети є умовними носіями людських якостей.

Байка Сковороди «Бджола та Шершень»

Григорій Сковорода написав цю байку, щоб пояснити свою філософію «сродної праці» — тобто праці за покликанням. Бджола в байці — це людина, яка знайшла своє покликання й чесно працює, не крадучи чужого. Шершень — дармоїд, який хоче жити за чужий рахунок. Ключ алегорії простий: Бджола = працьовита людина за покликанням; Шершень = нероба, утриманець. Жодного іншого тлумачення ці образи не мають — це й є ознака алегорії.

«Балада про соняшник» Івана Драча

У цій баладі соняшник закохався в сонце. Він тягнеться до нього, не може без нього жити. Це алегорія митця (людини), яка прагне до поезії (сонця). Соняшник — людина (митець), сонце — поезія, творчість, високе покликання. Ідея твору: кожна людина має своє «сонце» — те, до чого вона прагне всім єством. І знову: образ соняшника не має інших тлумачень у цьому творі, він умовний, він не є справжньою квіткою.

Запам'ятай: алегорія завжди має один «ключ». Якщо ти можеш сказати «образ X означає Y і більше нічого» — це алегорія.

Символ: образ із багатьма значеннями

Символ — це образ, який зберігає своє пряме значення й водночас має кілька переносних. Його зміст не вичерпується одним тлумаченням. Рушник — це справжній рушник, яким мати витирає сльози, але водночас він означає набагато більше. Саме багатозначність і збереження прямого значення — головна відмінність символу від алегорії.

Рушник у «Пісні про рушник» Андрія Малишка

У вірші Малишка (покладеному на музику Платоном Майбородою) мати, проводжаючи сина в далеку дорогу, дає йому вишитий рушник. Рушник тут — це: материнська любов і турбота; благословення на життєвий шлях; пам'ять про рідний дім; зв'язок із Батьківщиною. Водночас рушник залишається реальним предметом — це «рушник вишиваний», який мати дала синові «на щастя, на долю». Це і є символ: пряме значення (рушник як річ) не зникає, а доповнюється кількома переносними.

Камінний хрест у Василя Стефаника

У новелі «Камінний хрест» Іван Дідух ставить на своїй землі важкий камінний хрест перед від'їздом до Канади. Цей образ має кілька значень: пам'ять про себе на рідній землі; тяжка праця й доля селянина; прощання з Батьківщиною; хресна дорога емігранта. Хрест — справжній, камінний, його можна побачити, але він водночас промовляє про трагедію цілого покоління українських емігрантів.

Мойсей у поемі Івана Франка

Образ Мойсея в поемі «Мойсей» — це біблійний пророк, який виводить свій народ із рабства. Але Франко наповнює цей образ додатковими значеннями: провідник народу, якого не розуміють; пророк, що жертвує собою заради інших; трагедія лідера, що випередив свій час. Мойсей залишається біблійним персонажем (пряме значення), але водночас стає символом українського провідника й інтелігенції.

Національні образи-символи

В українській літературі є образи, чиє символічне значення закріплене віковою традицією. Їх треба знати для НМТ:

Образ

Символічне значення

Калина

Україна, дівоча краса, кохання, незламність

Верба

Рідний дім, невмирущість життя, смуток

Мати

Батьківщина, любов, жертовність

Рушник

Доля, дорога, материнське благословення

Червоне (у «Двох кольорах»)

Любов, кохання, пристрасть

Чорне (у «Двох кольорах»)

Журба, смуток, печаль

У пісні «Два кольори» Дмитра Павличка червоне й чорне — це кольори ниток, якими мати вишила синові сорочку. Червоне символізує любов, а чорне — журбу. Разом вони передають повноту життя: без журби немає справжньої любові, без любові немає справжнього життя.

Алегорія чи символ: як розрізнити

Щоб упевнено розрізняти алегорію й символ, постав собі два запитання:

  • Скільки тлумачень має цей образ — одне чи багато?

  • Чи зберігає образ своє пряме значення, чи воно повністю замінене переносним?

Відповіді дадуть тобі чіткий критерій.

Кількість тлумачень

Алегорія має одне стале тлумачення — «ключ». Бджола в байці Сковороди означає тільки людину за покликанням, і більше нічого. Соняшник у баладі Драча — тільки митця, що прагне до поезії. Якщо образ можна тлумачити по-різному (рушник — і материнська любов, і дорога, і пам'ять), це символ.

Пряме значення

Алегоричний образ умовний. Бджола в байці — це не справжня бджола, а людина. Соняшник у баладі — не справжня квітка, а митець. Ти не можеш сприймати ці образи буквально. Натомість символ зберігає пряме значення. Рушник у Малишка — це справжній вишитий рушник, який можна побачити. Камінний хрест у Стефаника — це справжній хрест, який Дідух ставить на горбі. Пряме значення не зникає, а доповнюється символічним.

Той самий образ — різні ролі

Один і той самий образ може бути алегорією в одному творі й символом в іншому. Соняшник у баладі Драча — алегорія (митець, що прагне до поезії). Але в народній уяві соняшник — символ сонця, життя, родючості, і ці значення існують поряд із прямим (квітка). Те саме з водою, вогнем, хлібом — у різних контекстах вони можуть бути алегорією або символом.

Символ-троп і символізм-течія

Не плутай символ як троп (художній засіб) із символізмом як літературною течією модернізму. Символ-троп — це багатозначний образ, який може з'явитися в будь-якому творі будь-якого напряму. Символізм — це ціла течія зі своїми ознаками (культ краси, музичність, натяк, містичність). Символізм детально розібрано в юніті про неоромантизм і символізм.

Рендеринг діаграми…

Розбираємо завдання

Приклад 1. Алегоричним є образ…

Завдання: вибери один варіант (А–Д). Алегоричним є образ…

  • А рушник у «Пісні про рушник» Андрія Малишка

  • Б Шершень у байці «Бджола та Шершень» Григорія Сковороди

  • В камінний хрест у новелі «Камінний хрест» Василя Стефаника

  • Г калина в народній пісні «Ой у лузі червона калина»

  • Д Мавка в драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки

Розв'язання: згадай ознаки алегорії — один «ключ», умовний образ, пряме значення втрачене. Шершень у Сковороди — це не комаха, а дармоїд, людина, що живе чужим. Іншого тлумачення немає. Рушник (А) — символ, має кілька значень. Камінний хрест (В) — символ, зберігає пряме значення. Калина (Г) — національний символ (Україна, краса). Мавка (Д) — міфологічний персонаж, а не алегорія.

Ключ: Б. Шершень — алегоричний образ.

Приклад 2. Логічні пари «образ-символ ↔ значення»

Завдання: установи відповідність між образом-символом та його значенням.

Образ-символ

Значення

1 рушник

А материнська любов і дорога в життя

2 червоне (у «Двох кольорах»)

Б любов

3 чорне (у «Двох кольорах»)

В журба

4 верба

Г рідний дім і невмирущість життя

Д жадібність (зайве)

Розв'язання: рушник (1) у народній традиції та в поезії Малишка — материнська любов, благословення, дорога (А). Червоне (2) у Павличка — любов (Б). Чорне (3) — журба (В). Верба (4) — рідний дім, невмирущість життя (Г). Жадібність (Д) — зайвий варіант, вона не є значенням жодного з названих образів.

Ключ: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

Приклад 3. Образ дороги в поетичному уривку

Завдання: прочитай строфу:

«Іду дорогою, а переді мною Дві стежки в'ються в далечінь імли. Одна — моя, друга — чиясь, і знову Я вибираю — й інші вибирать могли.»

Образ дороги в цій строфі — це…

  • А алегорія, бо дорога означає лише життєвий шлях

  • Б символ, бо дорога зберігає пряме значення й водночас означає життєвий шлях, вибір, розлуку

  • В метафора, бо дорога порівнюється зі стежкою

  • Г епітет, бо дорога має означення «імлиста»

  • Д гіпербола, бо дорога перебільшена

Розв'язання: дорога тут — справжня дорога (пряме значення), але водночас вона означає життєвий шлях, вибір, розлуку. Це кілька значень, а не одне. Тому це символ, а не алегорія. Варіант А — типова пастка: учні бачать переносне значення й одразу кажуть «алегорія», але алегорія має одне тлумачення, а тут їх кілька.

Ключ: Б. Образ дороги — символ.

Приклад 4. Образ соняшника в «Баладі про соняшник»

Завдання: образ соняшника в «Баладі про соняшник» Івана Драча втілює…

  • А квітку, що росте в полі

  • Б людину (митця), що прагне до поезії (сонця)

  • В сонце, яке світить усім

  • Г Україну, яка тягнеться до волі

  • Д кохання, яке не знає перешкод

Розв'язання: у баладі Драча соняшник — алегорія. Він має один «ключ»: митець (людина), який прагне до поезії (сонця). Варіант А — буквальне тлумачення, але образ умовний. Варіант В — переплутано соняшник із сонцем. Варіант Г — натягнуте тлумачення, не відповідає тексту. Варіант Д — чуже тлумачення, не з тексту.

Ключ: Б. Соняшник — людина (митець), що прагне до поезії.

Типові помилки й пастки

  • Помилка: вважати алегорією будь-який переносний образ. Не кожен образ, який має переносне значення, є алегорією. Метафора, персоніфікація, символ — усі вони мають переносне значення. Алегорія відрізняється тим, що має одне стале тлумачення («ключ») і втрачає пряме значення. Якщо образ можна тлумачити по-різному — це не алегорія.

  • Помилка: шукати в символі одне «правильне» значення. Символ тим і відрізняється від алегорії, що має кілька значень. Рушник — це і материнська любов, і дорога, і благословення, і пам'ять. Не намагайся звести символ до одного тлумачення — це збіднить його зміст.

  • Помилка: не бачити, що символ зберігає пряме значення. Дехто думає: «рушник — це символ, тому він не справжній». Ні, символ завжди зберігає пряме значення. Рушник — справжній вишитий рушник. Камінний хрест — справжній хрест. Саме тому символ сильніший за алегорію: він поєднує конкретне з абстрактним.

  • Помилка: плутати символ-троп із символізмом-течією. Символ як троп — це художній засіб (багатозначний образ). Символізм — це літературна течія модернізму (символісти свідомо робили символ головним засобом). На НМТ можуть запитати і про троп, і про течію — не переплутай.

  • Помилка: тлумачити національні символи довільно, а не за традицією. Калина — це Україна й дівоча краса, а не «кров» чи «смерть». Верба — рідний дім і невмирущість, а не «зрада». Червоне — любов, а чорне — журба, а не навпаки. Значення національних символів закріплені віковою традицією, і на НМТ перевіряють саме традиційне тлумачення.

Запам'ятай ці пастки — вони допоможуть не втратити бали на найпідступніших завданнях.

Як це перевіряють на НМТ

Поняття алегорії й символу входять до рядка 0.11 програми НМТ («Алегорія. Символ»). Окремі програмні твори вимагають знати ці засоби:

Автор і твір

Рядок програми

Що перевіряють

Григорій Сковорода, «Бджола та Шершень»

2.3

Алегоричні образи (Бджола, Шершень)

Іван Драч, «Балада про соняшник»

4.23

Алегоричний образ соняшника

Андрій Малишко, «Пісня про рушник»

4.17

Образи-символи (рушник)

Дмитро Павличко, «Два кольори»

4.24

Образи-символи (червоне, чорне)

Формати завдань на НМТ

У демоваріанті 2026 року алегорію й символ перевіряють у кількох форматах:

  • Завдання 28 (логічні пари, до 4 балів): назва твору ↔ художні образи. Тут можуть бути твори Сковороди, Драча, Малишка, Павличка.

  • Завдання 26 (твори одного жанру): серед них пісні Малишка й Павличка — треба знати їхні образи-символи.

  • Завдання 18 (блок вірша): співвідносить фольклорний образ із твором усної народної творчості — знадобиться знання національних символів.

  • Завдання 25 (блок прози): ключові образи прозового уривка — тут знадобиться вміння відрізнити символ від алегорії.

Стратегія виконання

Коли бачиш завдання на алегорію чи символ, постав собі два запитання:

  1. Скільки значень має цей образ — одне чи кілька?

  2. Чи зберігає він пряме значення?

Якщо одне значення й пряме значення втрачене — це алегорія. Якщо кілька значень і пряме значення збережене — це символ. Ця проста перевірка рятує навіть на незнайомому уривку.

Питання й відповіді

Чим алегорія відрізняється від символу?

Алегорія має одне стале тлумачення («ключ») і втрачає пряме значення. Символ має кілька значень і зберігає пряме значення. Наприклад, Бджола в байці Сковороди — алегорія (означає тільки людину за покликанням), а рушник у Малишка — символ (і справжній рушник, і материнська любов, і дорога, і пам'ять).

Чому рушник у Малишка — символ, а не алегорія?

Рушник зберігає пряме значення — це справжній вишитий рушник, який мати дає синові. Водночас він має кілька переносних значень: материнська любов, благословення, дорога в життя, пам'ять про рідний дім. Якби це була алегорія, рушник мав би одне значення й не був би справжнім рушником.

Звідки знати значення національних символів?

Значення національних символів закріплені віковою традицією українського фольклору й літератури. Калина завжди символізує Україну, дівочу красу й кохання. Верба — рідний дім і невмирущість життя. Мати — Батьківщину й любов. Рушник — долю й дорогу. Червоне — любов, чорне — журбу. Ці значення ти знайдеш у народних піснях, у творах Шевченка, Малишка, Павличка. На НМТ перевіряють саме традиційне тлумачення.

Чи може один образ бути і алегорією, і символом?

Так, один і той самий образ може бути алегорією в одному творі й символом в іншому. Наприклад, соняшник у баладі Драча — алегорія (митець, що прагне до поезії). Але в народній уяві соняшник — символ сонця, життя, родючості. Усе залежить від контексту: чи має образ одне тлумачення (алегорія) чи кілька (символ), чи зберігає він пряме значення.

Що означають два кольори у пісні Павличка?

У пісні «Два кольори» Дмитра Павличка червоне символізує любов, а чорне — журбу. Мати вишила синові сорочку червоними й чорними нитками, і ці кольори супроводжують його все життя. Разом вони передають повноту буття: без журби немає справжньої любові, без любові — справжнього життя. Це національні символи, закріплені в українській традиції вишивки.

Коротко: головне

  • Алегорія — один «ключ», образ умовний, пряме значення втрачене. Приклади: Бджола й Шершень у байці Сковороди, соняшник у баладі Драча.

  • Символ — багато значень, пряме значення збережене. Приклади: рушник у Малишка, камінний хрест у Стефаника, Мойсей у Франка.

  • Національні символи: калина — Україна й дівоча краса; верба — рідний дім і невмирущість; мати — Батьківщина; рушник — доля й дорога; червоне — любов; чорне — журба.

  • Символ-троп (художній засіб) ≠ символізм-течія (літературний напрям модернізму).

  • Як розрізнити: спитай себе, скільки значень має образ і чи зберігає він пряме значення. Одне значення + умовний образ = алегорія. Кілька значень + пряме значення = символ.