Активні дієприкметники теперішнього часу: норма вживання

~15 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань

Морфологія і граматична норма

Лексикологія і фразеологія

Українська мова НМТ

активний дієприкметник теперішнього часу: Особлива форма дієслова, що означає ознаку предмета за дією, яку він сам виконує в теперішньому часі (той, хто діє). В українській мові має суфікси -уч- (-юч-), -ач- (-яч-), але вживається обмежено: більшість таких форм — кальки, які потребують заміни іменником, прикметником або підрядною частиною.
відповідник-іменник: Іменник, яким в українській мові замінюють ненормативний активний дієприкметник теперішнього часу-кальку. Наприклад: завідуючий -> завідувач, бажаючі -> охочі, відпочиваючі -> відпочивальники, початкуючий -> початківець, працюючі -> працівники.
дієприкметник, що перейшов у прикметник: Колишній активний дієприкметник теперішнього часу, який утратив дієслівні ознаки (вид, час) і став звичайним прикметником, що виражає постійну ознаку. Наприклад: квітучий сад, колючий дріт, киплячий чайник, сидячий спосіб життя. Такі слова є нормативними й не потребують заміни.
підрядна частина з який (що): Підрядна означальна частина складного речення, якою замінюють дієприкметниковий зворот з ненормативним активним дієприкметником теперішнього часу. Утворюється за схемою: сполучне слово «який» (або «що») + дієслово в потрібній формі. Наприклад: «учні, навчаючіся в ліцеї» -> «учні, які навчаються в ліцеї».