Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 р.

Наприкінці 1930-х років в Організації українських націоналістів (ОУН) назрів глибокий конфлікт між старшим поколінням, яке орієнтувалося на помірковані методи боротьби, і молодшими радикалами, що вимагали негайних революційних дій. 1940 року цей конфлікт призвів до розколу ОУН на дві окремі організації. (Докладніше про передумови розколу йдеться в курсі «Україна в міжвоєнний період».)

Дві ОУН: лідери й стратегії

ОУН(б) — «революційна», яку очолив Степан Бандера, виходила з того, що незалежність України треба здобувати власними силами, не покладаючись на жодну зовнішню силу. Її членів називали бандерівцями. ОУН(м) — «мельниківці» — на чолі з Андрієм Мельником (головою Проводу ОУН з 1938 року) дотримувалася обережнішої тактики й більше покладалася на дипломатію.

Обидві організації сподівалися використати німецько-радянську війну для відновлення Української Держави. Вони вважали, що напад Німеччини на СРСР послабить обидві імперії й створить вікно можливостей для українського визвольного руху.

«Бандерівці»: поняття програми НМТ

За програмою НМТ, бандерівці — це члени ОУН(б) — тієї частини ОУН, яка визнавала провідником Степана Бандеру. Згодом радянська пропаганда поширила цю назву на всіх учасників українського визвольного руху, незалежно від їхньої організаційної належності. На НМТ важливо розрізняти вузьке (члени ОУН(б)) і широке (радянське пропагандистське) значення цього терміна.

Військова підготовка: Дружини українських націоналістів

Навесні 1941 року ОУН(б) за згодою німецької військової розвідки (абверу) сформувала Дружини українських націоналістів — два курені: «Нахтігаль» і «Ролянд». Вони мали стати зародком майбутньої української армії. Серед командирів «Нахтігалю» був Роман Шухевич — майбутній головнокомандувач УПА.

Розрахунок ОУН(б) полягав у тому, щоб поставити Німеччину перед доконаним фактом: щойно Червона армія відступить із західноукраїнських земель, негайно проголосити відновлення Української Держави. Лідери ОУН(б) сподівалися, що Німеччина визнає цей акт як союзницький крок.

30 червня 1941 року — у день, коли передові частини вермахту ввійшли до Львова, — на Національних зборах у будинку «Просвіти» (вул. Ринок, 10) відбулася подія, що стала одним із найважливіших моментів українського визвольного руху часів Другої світової війни.

Проголошення Акту

Ярослав Стецько — заступник Степана Бандери — від імені ОУН(б) зачитав Акт відновлення Української Держави. Текст Акту одразу ж передали через захоплену львівську радіостанцію, щоб про проголошення дізналося якомога більше людей.

Зміст Акту

Акт проголошував відновлення Української Держави на всіх українських землях. Створювалося Українське державне правління на чолі з Ярославом Стецьком — тимчасовий уряд, який мав організувати владу на місцях. В Акті містилася згадка про «співдію» з Німеччиною — це був розрахунок на те, що Берлін визнає проголошення. Однак Німеччина не визнала Акту.

Підтримка й поширення

Акт підтримав митрополит Української греко-католицької церкви Андрей Шептицький, видавши пастирське звернення, у якому благословляв відновлення державності. У містах і селах Західної України ОУН(б) почала створювати місцеві органи влади, міліцію, налагоджувати адміністрацію.

Значення Акту

Головне значення Акту 30 червня 1941 року — це заява світові, що українці прагнуть незалежної держави, а не просто зміни одного окупанта іншим. Це була політична декларація, яка засвідчила: український визвольний рух має власну мету, відмінну від планів як нацистської Німеччини, так і сталінського СРСР. Саме ця дата — 30 червня 1941 року — є програмною для НМТ.

Реакція нацистської Німеччини на Акт 30 червня 1941 року була негайною й жорсткою. Берлін не визнавав жодної української державності — «новий порядок» передбачав колоніальне підкорення України як частини німецького життєвого простору.

Арешти лідерів

Нацисти вимагали відкликати Акт. Степана Бандеру заарештували в Кракові 5 липня 1941 року, Ярослава Стецька — у Львові. Обох вивезли до Берліна, а з 1942 року вони стали в'язнями концтабору Заксенгаузен, де перебували до вересня 1944 року.

Ліквідація Українського державного правління

1 серпня 1941 року Галичину приєднано до Генеральної губернії як дистрикт «Галичина». Українське державне правління, створене за Актом, не змогло діяти — нацисти не допустили його роботи.

Масові арешти членів ОУН(б)

З 15 вересня 1941 року гестапо розпочало масові арешти членів ОУН(б). Частину заарештованих розстріляли. У концтаборі Аушвіц загинули брати Степана Бандери — Олександр і Василь. ОУН(б) змушена була перейти в підпілля й розпочати боротьбу проти нацистів.

Висновок

Нацисти не визнавали жодної української державності. Їхній «новий порядок» передбачав колоніальне підкорення України, вивезення ресурсів і робочої сили, а не створення незалежної держави. Акт 30 червня 1941 року став для них актом непокори, який вони жорстоко придушили.

Після проголошення Акту 30 червня 1941 року обидві гілки ОУН — і бандерівці, і мельниківці — розпочали активну діяльність на схід від лінії фронту. Основним інструментом цієї діяльності стали похідні групи.

Похідні групи: поняття програми НМТ

Похідні групи — це загони членів ОУН(б) і ОУН(м), що рухалися слідом за вермахтом на схід, щоб створювати українську адміністрацію, поліцію, пресу, «Просвіти» й поширювати ідею державності. Їхнє головне завдання — організувати українське життя на місцях і не дати нацистам повністю контролювати окуповані території.

Маршрути груп ОУН(б)

ОУН(б) відправила три основні похідні групи: «Північ» (маршрут Житомир — Київ), «Центр» (Полтава — Харків), «Південь» (Одеса — Дніпропетровськ). Їхні учасники стикалися з наслідками русифікації й радянської пропаганди — місцеве населення часто не розуміло ідеї української державності. Багатьох учасників похідних груп згодом заарештували нацисти.

ОУН(м) у Києві: Українська національна рада

ОУН(м) зосередила свої зусилля в Києві. У жовтні 1941 року було створено Українську національну раду — представницький орган, який мав координувати українське громадське життя. Почала виходити газета «Українське слово», а також було засновано Спілку українських письменників.

Олена Теліга: поетеса й діячка ОУН(м)

Олена Теліга — українська поетеса, членкиня ОУН(м). Восени 1941 року вона прибула до Києва, де очолила Спілку українських письменників і заснувала тижневик «Літаври». Її діяльність була спрямована на відродження української культури в окупованому Києві.

У лютому 1942 року Олену Телігу заарештувало гестапо. Її розстріляли в Бабиному Яру. Там само загинули її чоловік Михайло Теліга, редактор «Українського слова» Іван Рогач та інші члени ОУН(м). Загибель О. Теліги — один із символів трагедії української інтелігенції в роки нацистської окупації.

Розгляньмо кілька типових завдань НМТ на тему Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року.

Приклад 1. Визнач організацію-ініціатора Акту

Завдання: «30 червня 1941 року у Львові було проголошено відновлення Української Держави. Ярослав Стецько очолив Українське державне правління. Яка організація була ініціатором цього проголошення?»

Розв'язання: Згадай, що Акт проголосила ОУН(б) — революційна гілка ОУН на чолі зі Степаном Бандерою. Саме бандерівці, на відміну від мельниківців, обрали тактику негайного проголошення держави, щоб поставити Німеччину перед фактом.

Відповідь: ОУН(б).

Чому інші варіанти неправильні: ОУН(м) — мельниківці діяли в Києві, але не вони ініціювали Акт; Українська головна визвольна рада (УГВР) створена 1944 року, а не 1941-го; УНДО — Українське національно-демократичне об'єднання — легальна партія міжвоєнної Галичини, не причетна до Акту.

Приклад 2. Три події, пов'язані з діяльністю ОУН у 1941–1942 рр.

Завдання: «Які три події з-поміж перелічених пов'язані з діяльністю ОУН у 1941–1942 рр.?»

Розв'язання: Визнач, які події відбулися саме в 1941–1942 роках. Проголошення Акту відновлення Української Держави — 30 червня 1941 року. Рух похідних груп на схід України — літо–осінь 1941 року. Розстріл О. Теліги в Бабиному Яру — лютий 1942 року.

Відповідь: проголошення Акту відновлення Української Держави, рух похідних груп на схід України, розстріл О. Теліги в Бабиному Яру.

Чому інші варіанти неправильні: I Конгрес українських націоналістів відбувся 1929 року у Відні; убивство Є. Коновальця — 1938 рік; створення УГВР — 1944 рік; «пацифікація» — 1930 рік.

Приклад 3. Упізнай діячку за описом

Завдання: «Поетеса, яка восени 1941 року прибула до Києва, очолила Спілку українських письменників і тижневик «Літаври», у лютому 1942 року розстріляна нацистами. Про кого йдеться?»

Розв'язання: З опису видно, що йдеться про діячку ОУН(м), яка загинула від рук нацистів у Києві. Олена Теліга — членкиня ОУН(м), поетеса, очолила Спілку українських письменників у Києві та заснувала тижневик «Літаври». Розстріляна в Бабиному Яру в лютому 1942 року.

Відповідь: О. Теліга.

Чому інші варіанти неправильні: Леся Українка померла 1913 року, не застала Другої світової війни; Л. Костенко — поетеса, але народилася 1930 року, пережила війну дитиною; А. Горська — художниця-шістдесятниця, загинула за радянських часів (1970).

Приклад 4. Реакція нацистів на Акт

Завдання: «Як нацистська Німеччина відреагувала на Акт відновлення Української Держави 30 червня 1941 року?»

Розв'язання: Нацисти не визнали Акту. Вони вимагали відкликати його, заарештували С. Бандеру (5 липня 1941 р. у Кракові) та Я. Стецька (у Львові), а згодом ув'язнили їх у концтаборі Заксенгаузен.

Відповідь: заарештувала С. Бандеру та Я. Стецька й вимагала відкликати Акт.

Чому інші варіанти неправильні: Німеччина не визнала Українську Державу союзником; Галичину передано не Угорщині, а приєднано до Генеральної губернії як дистрикт «Галичина»; створення української армії нацисти не дозволили.

• Плутати ОУН(б) і ОУН(м): Акт 30 червня проголосила ОУН(б), а О. Теліга й Українська національна рада в Києві — це ОУН(м). Запам'ятай: бандерівці = Акт у Львові, мельниківці = Київ.

• Вважати, що Акт проголошено в Києві: місце — Львів, будинок «Просвіти». Київ став центром діяльності ОУН(м), але не місцем проголошення Акту.

• Вважати, що С. Бандера особисто проголосив Акт: він був у Кракові, Акт зачитав Я. Стецько. Бандера був провідником ОУН(б), але безпосередньо Акт не проголошував.

• Думати, що нацисти визнали Українську Державу: вони заарештували тих, хто її проголосив. Німеччина не визнавала жодної української державності.

• Плутати Акт відновлення Української Держави (1941) з Актом злуки (1919) чи Актом проголошення незалежності України (1991). Кожен має свою дату й контекст.

• Вважати О. Телігу жертвою радянських репресій: її розстріляли нацисти в Бабиному Яру в лютому 1942 року, а не радянські органи.

Тема 26 програми НМТ з історії України передбачає знання таких елементів:

• Дата: 30 червня 1941 року — Акт відновлення Української Держави.

• Персоналії: С. Бандера (підкреслений у програмі — може пропонуватися для візуального розпізнавання за портретом), А. Мельник, Я. Стецько, О. Теліга.

• Поняття: «похідні групи», «бандерівці».

Формат завдань

На НМТ трапляються такі типи завдань з цієї теми:

• Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20), 1 бал. Стимулом може бути уривок документа (як у завданнях 12 і 19 демоваріанта 2026, але на іншу тему) або портрет діяча.

• «3 з 7» (завдання 28–30): 1 бал за кожну правильно вказану відповідь, до 3 балів.

Стратегія виконання

У завданнях «3 з 7» перевіряй дату кожного варіанта, бо хибні варіанти можуть стосуватися інших періодів: 1929–1940 років (I Конгрес українських націоналістів, убивство Є. Коновальця, «пацифікація») чи 1944 року (створення УГВР). Якщо бачиш подію поза межами 1941–1942 років — сміливо відкидай.

У завданнях на вибір однієї відповіді звертай увагу на ключові слова: «Львів», «30 червня», «Я. Стецько» — вони вказують на Акт відновлення Української Держави. Якщо в описі згадано «Київ», «Спілка письменників», «Літаври» — імовірно, йдеться про О. Телігу.

• 1940 — розкол ОУН: ОУН(б) С. Бандери та ОУН(м) А. Мельника.

• 30 червня 1941 — Львів: Я. Стецько проголосив Акт відновлення Української Держави, створено Українське державне правління.

• Нацисти заарештували С. Бандеру та Я. Стецька (Заксенгаузен), з вересня 1941 р. — масові арешти оунівців.

• Похідні групи ОУН несли ідею державності на схід України.

• О. Теліга (ОУН(м)) — Спілка українських письменників у Києві; розстріляна в Бабиному Яру в лютому 1942 р.