Завдання 26–30: встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання 26–30 НМТ з української мови мають особливий формат — «логічні пари» (офіційна назва — «установлення відповідності»). Щоб упевнено виконувати ці завдання, передусім треба зрозуміти, як вони влаштовані й скільки балів можна отримати.

Будова завдання

Кожне завдання складається з двох блоків:

• лівий блок — чотири позиції, позначені цифрами 1, 2, 3, 4;

• правий блок — п'ять варіантів, позначених буквами А, Б, В, Г, Д.

Твоє завдання — для кожної цифри (1–4) вибрати одну букву (А–Д), якій вона відповідає. Одна з п'яти букв обов'язково лишається зайвою — вона не пасує до жодної цифри. Це зроблено навмисно, щоб перевірити, чи вмієш ти відсікати непотрібне.

Оцінювання

Кожна правильно встановлена пара (цифра ↔ буква) приносить 1 бал. Отже, за одне завдання можна отримати від 0 до 4 балів. П'ять завдань 26–30 разом дають 20 із 45 тестових балів — це 44 % усього тесту. Тому цей блок — пріоритет у тренуванні: він коштує майже половину оцінки.

Часткові бали

Тут діє принцип «кожна пара окремо». Якщо ти правильно встановив три пари з чотирьох, отримуєш 3 бали. Якщо дві — 2 бали. Це дуже важливо: не варто кидати завдання, коли одна пара викликає сумнів. Навіть неповна відповідь дає бали.

Розгляньмо, як втрачаються бали:

• Якщо переставити букви двох цифр між собою (наприклад, поставити 1–Б замість 1–А і 2–А замість 2–Б), втрачено одразу дві пари, тобто 2 бали.

• Якщо поставити зайву букву замість правильної, втрачено одну пару — 1 бал.

• Порожня позиція (ти не вибрав букву для якоїсь цифри) дає 0 балів за цю пару — так само, як і неправильна відповідь.

Штрафу за неправильну відповідь немає: бали не віднімають. Тому кожній цифрі треба дати відповідь — навіть якщо ти не зовсім упевнений. Випадкова правильна пара принесе бал, а порожня позиція — гарантовано 0.

Запам'ятай: 20 балів із 45 — це 44 %. Жоден інший блок тесту не дає стільки балів за таку саму кількість завдань. Тренуй «логічні пари» найретельніше.

Формат «логічних пар» вимагає чіткої стратегії. Якщо кидатися на всі чотири позиції одразу, легко заплутатися й наробити помилок. Натомість дій за трьома кроками — і результат буде набагато кращим.

Крок 1 — визнач ознаку

Прочитай основу завдання (текст над таблицею) і назви собі ознаку, за якою утворюють пари. Наприклад: «тут треба зіставити фразеологізм і його значення», «тут — виділене слово і частину мови», «тут — речення і його тип». Коли ти чітко розумієш, що саме шукаєш, вибір стає свідомим, а не вгадуванням.

Крок 2 — постав певні пари

Із чотирьох позицій зазвичай дві-три ти знаєш точно. Постав їх одразу. Наприклад, якщо бачиш фразеологізм «як кіт наплакав» і варіант «дуже мало» — став 1–А без вагань. Це дасть тобі впевненість і звузить поле для решти позицій.

Крок 3 — решта виключенням

Для позицій, які викликають сумнів, перебирай лише ті букви, що лишилися після кроку 2. Якщо з п'яти букв ти вже використав три, залишається лише дві — і з них треба вибрати одну для четвертої цифри. Це значно простіше, ніж обирати з п'яти.

Зайва буква — головна пастка

Зайва буква завжди схожа на правильні відповіді. Укладачі тесту добирають її так, щоб вона здавалася логічною. Наприклад, якщо в завданні на фразеологізми є «як кіт наплакав» (значення — дуже мало), зайвою можуть поставити «дуже багато» — антонім, який легко сплутати.

Перевіряй зайву букву останньою. Якщо вона пасує до якоїсь цифри краще за вже поставлену тобою букву, перевір обидві пари заново. Можливо, ти помилився в першому кроці.

Правило однієї букви

У ключі кожна буква відповідає не більше ніж одній цифрі. Тому якщо в твоїй відповіді одна буква повторюється двічі (наприклад, 1–А і 2–А), це означає щонайменше одну помилку. Перевір таке завдання ще раз.

Час і другий прохід

На одне завдання з «логічними парами» закладай 3–4 хвилини. Якщо після першого проходу дві позиції не розв'язуються, заповни їх двома буквами, що лишилися, і рухайся далі. Повернися до них у другому проході, коли виконаєш решту завдань тесту.

Ніколи не залишай жодної позиції порожньою. Штрафу немає, а випадкова правильна пара дасть бал. Порожня позиція — гарантований 0.

У демоваріанті НМТ-2026 позиції 26 і 27 перевіряють лексикологію та морфологію. Розгляньмо кожну окремо.

Позиція 26: фразеологізм у контексті речення

У демоваріанті 2026 це завдання мало таку форму: чотири речення з пропуском (цифри 1–4) і п'ять фразеологізмів (букви А–Д); до кожного речення треба дібрати відповідний за значенням фразеологізм. У тренувальних завданнях трапляється й інша форма — «фразеологізм ↔ значення». Найпростіший спосіб — подумки замінити фразеологізм одним словом і підставити його в речення. Якщо сенс не змінюється — ти знайшов правильну пару.

Ось кілька поширених фразеологізмів для тренування (це не фразеологізми з демоваріанта):

Зверни увагу на фразеологізми, що мають спільне ключове слово, але різне значення. Їх розрізняють за цілим висловом, а не за окремим словом. Наприклад: «брати на кпини» означає «глузувати», а «брати за живе» — «глибоко зачіпати». Хоча обидва починаються з дієслова «брати», значення зовсім різні.

Позиція 27: виділене слово ↔ частина мови

У цьому завданні виділено чотири слова (у демоваріанті 2026 — в одному реченні, у тренувальних завданнях — часто в різних). Треба визначити, до якої частини мови належить кожне з них. У демоваріанті 2026 фігурують прийменник, сполучник, частка та дієприкметник.

Щоб правильно визначити частину мови, дій за таким алгоритмом:

1. Постав до слова питання. Якщо слово відповідає на питання іменника, прикметника, числівника чи дієслова — це самостійна частина мови. Якщо не відповідає на жодне з цих питань — службова.

2. З'ясуй, чи слово є членом речення. Самостійні частини мови завжди виконують синтаксичну роль (підмет, присудок, означення тощо). Службові — ні.

3. Визнач значення в контексті. Одне й те саме слово може бути різними частинами мови залежно від контексту. Наприклад: «коло хати» — прийменник (просторове значення), а «широке коло» — іменник (геометрична фігура).

Розгляньмо тренувальні приклади (у демоваріанті 2026 усі чотири виділені слова стояли в одному реченні):

Пам'ятай: дієприкметник — це особлива форма дієслова, що має ознаки прикметника. Він відповідає на питання «який?», «яка?», «яке?» і вказує на ознаку предмета за дією (зів'яле — те, що зів'яло).

Позиції 28–30 належать до розділу «Синтаксис», який у демоваріанті НМТ-2026 має 18 балів. Це найвагоміший розділ тесту, тому варто опрацювати його особливо ретельно.

Позиція 28: синтаксична синонімія

У цьому завданні подано чотири прості речення з виділеним фрагментом (цифри 1–4) і п'ять складних речень із виділеною підрядною частиною (букви А–Д, одна зайва). Треба поєднати фрагменти з однаковим синтаксичним значенням (означення, час, причина, умова, мета тощо). Зміст речень у парі може бути різним — порівнюють саме значення конструкції.

Основні типи синонімічних замін:

• Дієприкметниковий зворот ↔ підрядна означальна частина. Наприклад: «Лист, надісланий братом» = «Лист, який надіслав брат». Обидві конструкції описують ознаку предмета через дію.

• Дієприслівниковий зворот ↔ підрядна часу або причини. Наприклад: «Повернувшись із походу, туристи відпочивали» = «Коли туристи повернулися з походу, вони відпочивали». Важливо: виконавець дії в дієприслівниковому звороті та в головній частині має бути той самий.

• Іменник з прийменником ↔ підрядна частина. Наприклад: «З настанням весни» = «Коли настала весна»; «Через негоду» = «Бо була негода».

Зверни увагу: зайвою буде підрядна частина, для значення якої (наприклад, допусту чи мети) серед простих речень немає відповідника.

Позиція 29: тип речення

Тут подано чотири речення (цифри 1–4), а справа — п'ять типів речень (букви А–Д). Треба визначити тип кожного речення.

Алгоритм визначення типу речення:

1. Порахуй граматичні основи (підмет + присудок). Одна основа — просте речення, дві й більше — складне.

2. Якщо речення складне, визнач засоби зв'язку між частинами: сполучники сурядності (і, й, та, а, але, чи), сполучники підрядності (що, щоб, як, бо, коли, якщо), інтонація (безсполучниковий зв'язок).

3. Якщо в реченні є кілька видів зв'язку — це речення з різними видами зв'язку.

4. Якщо основа одна, але є однорідні члени, вставні слова, звертання, відокремлені члени — це просте ускладнене речення.

Типи речень, які можуть трапитися:

Позиція 30: умови вживання тире

У цьому завданні подано чотири умови вживання тире (цифри 1–4) і п'ять речень (букви А–Д). Треба зіставити умову з реченням, у якому тире вжито саме за цією умовою.

Основні умови вживання тире:

У демоваріанті 2026 завдання 30 містило такі умови: тире між частинами складносурядного речення, на місці пропущеного члена речення, при відокремленій прикладці, між підметом і присудком. Тренуй усі випадки вживання тире — і ці, і наведені в таблиці вище.

Розгляньмо п'ять прикладів — по одному на кожну позицію 26–30. Кожен приклад показує, як застосовувати техніку «певні пари — виключення — зайва буква».

Приклад 1. Позиція 26 — фразеологізм ↔ значення (тренувальна форма)

Завдання: установіть відповідність між фразеологізмом (1–4) і його значенням (А–Д).

Розв'язання:

1. Визначаємо ознаку: фразеологізм ↔ його значення.

2. Певні пари: «як кіт наплакав» = дуже мало (1–А); «накивати п'ятами» = утікти (2–Б); «зарубати на носі» = добре запам'ятати (3–В); «пасти задніх» = відставати від інших (4–Г).

3. Зайва буква: Д («дуже багато») — антонім до «як кіт наплакав». Вона не пасує до жодного фразеологізму.

Ключ: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г. Якщо переставити 3 і 4 (поставити 3–Г, 4–В), втрачено дві пари — отримаєш 2 бали замість 4.

Приклад 2. Позиція 27 — виділене слово ↔ частина мови

Завдання: установіть відповідність між виділеним словом у реченні (1–4) і частиною мови (А–Д).

Розв'язання:

1. Ознака: виділене слово → частина мови.

2. Певні пари: «коло» вказує на просторове відношення, не член речення → прийменник (1–А); «щоб» з'єднує частини складного речення → сполучник (2–Б); «хай» утворює форму наказового способу → частка (3–В); «зів'яле» відповідає на питання «яке?», ознака за дією → дієприкметник (4–Г).

3. Зайва буква: Д (прислівник). Жодне виділене слово не є прислівником.

Ключ: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

Приклад 3. Позиція 28 — синтаксична синонімія

Завдання: установіть відповідність між простим реченням (1–4) і синонімічним складним із підрядною частиною (А–Д).

Розв'язання:

1. Ознака: просте речення ↔ синонімічне складне з підрядною частиною.

2. Певні пари: дієприкметниковий зворот «надісланий із фронту» = означальна частина «який надіслали» (1–А); дієприслівниковий зворот «повернувшись» = підрядна часу (2–Б); «через негоду» = підрядна причини (3–В); «з настанням сутінків» = підрядна часу (4–Г).

3. Зайва буква: Д — допустова підрядна (хоч…), яка не має синонімічного простого речення серед поданих.

Ключ: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

Приклад 4. Позиція 29 — тип речення

Завдання: установіть відповідність між реченням (1–4) і його типом (А–Д).

Розв'язання:

1. Ознака: речення ↔ його тип.

2. Певні пари: речення 1 — дві основи («сонце сіло», «тумани поповзли»), сполучник «і» → складносурядне (1–А). Речення 2 — дві основи, сполучник підрядності «що» → складнопідрядне (2–Б). Речення 3 — дві основи, без сполучника, тире → безсполучникове (3–В). Речення 4 — три основи («потемніло», «гроза наближалася», «яку обіцяли»), безсполучниковий зв'язок (двокрапка) + підрядний (яку) → з різними видами зв'язку (4–Г).

3. Зайва буква: Д (просте ускладнене) — жодне з речень не має однієї граматичної основи.

Ключ: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

Приклад 5. Позиція 30 — умови вживання тире

Завдання: установіть відповідність між умовою вживання тире (1–4) і реченням (А–Д).

Розв'язання:

1. Ознака: умова вживання тире ↔ речення, що ілюструє цю умову.

2. Певні пари: у реченні А «Праця — основа» — підмет і присудок-іменники → тире між підметом і присудком (1–А). У реченні Б пропущено присудок «вивчає» → тире на місці пропущеного члена (2–Б). У реченні В однорідні члени «ліс, поле» перед узагальнювальним словом «усе» → тире після однорідних (3–В). У реченні Г дві частини без сполучника, значення умови → тире в безсполучниковому реченні (4–Г).

3. Зайва буква: Д — речення з прямою мовою, де тире не вживають (тут двокрапка).

Ключ: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

Навіть добре підготовлені учні роблять характерні помилки в завданнях на «логічні пари». Ось сім найпоширеніших пасток — і способи їх оминути.

• Вважати, що бал дають лише за повністю правильне завдання, і кидати завдання через одну сумнівну пару. Це найнебезпечніша помилка. Ти можеш знати три пари з чотирьох, але через сумнів у четвертій не заповнюєш жодної — і отримуєш 0 замість 3 балів. Завжди заповнюй усі позиції, навіть якщо не впевнений.

• Ставити одну букву двом цифрам. У ключі кожна буква відповідає не більше ніж одній цифрі. Якщо в твоїй відповіді буква повторюється (наприклад, 1–А і 2–А), це гарантована помилка. Перевір таке завдання одразу.

• Забувати про зайву букву й намагатися використати всі п'ять варіантів. Пам'ятай: букв п'ять, а цифр чотири. Одна буква обов'язково зайва. Якщо ти підібрав пари для всіх чотирьох цифр, а п'ята буква «лишилася» — це нормально. Не намагайся її «прилаштувати» до якоїсь цифри.

• Починати з найважчої позиції й витрачати на неї весь час блоку. Спочатку роби те, що знаєш точно. Найважчу позицію залиш на кінець — до неї дійдеш методом виключення з букв, що лишилися.

• Лишати сумнівні позиції порожніми. Штрафу за неправильну відповідь немає, а порожня позиція дає 0 балів. Випадкова правильна пара принесе бал. Тому завжди заповнюй усі чотири позиції.

• У позиції 29 визначати тип речення за розділовими знаками, не порахувавши граматичних основ. Кома між частинами ще не робить речення складним. Спочатку порахуй основи. Наприклад, у реченні «Вітер, сильний і холодний, дув зі сходу» є коми, але основа одна — це просте ускладнене речення, а не складне.

• У позиції 28 зіставляти дієприслівниковий зворот із підрядною частиною, де виконавці дій різні. Дієприслівниковий зворот можна замінити підрядною частиною лише тоді, коли виконавець дії той самий. Наприклад: «Повернувшись додому, він ліг спати» = «Коли він повернувся додому, він ліг спати». Але «Повернувшись додому, його зустріла мати» — помилка, бо повернувся «він», а зустріла «мати».

Розуміння того, як саме виглядають завдання 26–30 на реальному НМТ, допомагає налаштуватися правильно й уникнути сюрпризів.

Характеристика НМТ-2026

Завдання 26–30 — це встановлення відповідності, відоме як «логічні пари». Лівий блок містить цифри 1, 2, 3, 4, правий — букви А, Б, В, Г, Д. За кожну правильно встановлену пару нараховують 1 бал, тобто за одне завдання можна отримати від 0 до 4 балів.

Карта демоваріанта 2026

За демоваріантом НМТ-2026, позиції розподілено так:

Вага в тесті

П'ять завдань 26–30 дають 20 із 45 тестових балів. Три з них (28–30) належать до розділу «Синтаксис», який у демоваріанті має 18 балів. Це означає, що синтаксис — найвагоміший розділ тесту, і «логічні пари» — основний інструмент його перевірки.

Стратегія на іспиті

Під час НМТ дотримуйся такої стратегії для блоку 26–30:

• Певні пари став одразу — не витрачай час на сумніви там, де знаєш точно.

• Решту позицій добирай виключенням з-поміж букв, що лишилися.

• Пам'ятай: одна буква зайва, не намагайся використати всі п'ять.

• Кожній цифрі дай відповідь — порожня позиція дає 0 балів.

• На одне завдання закладай 3–4 хвилини.

• Завдання 26–30 мають формат «логічних пар»: цифри 1–4 ліворуч, букви А–Д праворуч, одна буква зайва.

• Кожна правильно встановлена пара дає 1 бал. За одне завдання — до 4 балів, за весь блок 26–30 — 20 балів (44 % тесту).

• Стратегія: спершу постав певні пари, решту добирай виключенням з-поміж букв, що лишилися.

• За демоваріантом 2026: позиція 26 — фразеологізми, 27 — частини мови, 28 — синтаксична синонімія, 29 — тип речення, 30 — умови вживання тире.

• Не залишай жодної позиції порожньою й не повторюй одну букву для різних цифр.

• На одне завдання закладай 3–4 хвилини. У разі сумніву заповни позиції буквами, що лишилися, і повернися в другому проході.