Типові завдання НМТ: пряма мова і цитата

Пряма мова — це дослівно відтворене висловлювання особи, яке вводиться словами автора. Залежно від того, де стоять слова автора відносно прямої мови, змінюється схема розділових знаків. Розгляньмо всі три основні позиції.

Слова автора перед прямою мовою (А: «П»)

Якщо слова автора передують прямій мові, після них ставлять двокрапку, а пряму мову беруть у лапки й пишуть з великої букви. У кінці прямої мови ставлять крапку, знак питання або знак оклику — залежно від інтонації.

Слова автора після прямої мови («П», — а.)

Коли пряма мова стоїть перед словами автора, у лапках записують саме висловлювання, після закривних лапок ставлять кому (або знак питання / оклику), потім тире, а слова автора пишуть з малої букви.

Слова автора всередині прямої мови

Якщо слова автора розривають пряму мову, можливі два варіанти залежно від того, чи продовжується те саме речення, чи починається нове.

Запам'ятай: кому й крапку після прямої мови завжди ставимо після закривних лапок, а знак питання, знак оклику й три крапки — перед ними.

Наприклад: «Я прийду завтра», — сказав він. Але: «Коли ти прийдеш?» — запитав він. Знак питання стоїть перед закривними лапками, а кома — після них (у першому прикладі). Якщо після прямої мови стоїть знак питання чи оклику, кому після лапок не ставлять — одразу тире.

Цитата — це дослівний уривок із чийогось тексту або висловлювання. В українській мові цитату можна оформлювати двома способами: як пряму мову або як частину речення. Діалог — це розмова двох або більше осіб, і його оформлення має свої правила.

Цитата як пряма мова

Якщо цитата вводиться словами автора як окреме висловлювання, її оформлюють за схемою прямої мови: після слів автора ставлять двокрапку, цитату беруть у лапки й пишуть з великої букви.

Цитату, що стоїть як пряма мова, оформлюють за тими самими схемами, що й пряму мову: зі словами автора перед нею, після неї або всередині.

Цитата як частина речення

Коли цитата органічно входить у структуру авторського речення, її не відокремлюють двокрапкою, а беруть у лапки й пишуть з малої букви (якщо вона не стоїть на початку речення).

Якщо в цитаті пропущено частину тексту, пропуск позначають трьома крапками в лапках або за їхніми межами залежно від позиції пропуску. Наприклад: Шевченко писав: «...і мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, не забудьте пом'янути незлим тихим словом».

Діалог

Діалог оформлюють інакше, ніж пряму мову: кожну репліку пишуть з нового рядка, перед нею ставлять тире, лапки не використовують. Слова автора після репліки відокремлюють комою (або знаком питання / оклику) й тире, пишуть з малої букви.

Важливо: репліки діалогу ніколи не беруть у лапки. Лапки — тільки для прямої мови в межах одного рядка або для цитати.

Завдання 12 НМТ перевіряє вміння знаходити речення з неправильно оформленою прямою мовою. Щоб упевнено розв'язувати його, треба знати найпоширеніші помилки, які автори тесту закладають у варіанти відповідей.

Помилка 1: пропущено кому перед тире

Поширена пастка — коли після прямої мови, що закінчується крапкою, перед словами автора не ставлять кому.

Запам'ятай: після закривних лапок, якщо пряма мова закінчується крапкою, обов'язково ставимо кому, а потім тире. Крапка в прямій мові «з'їдається» — її замінює кома.

Помилка 2: слова автора з великої букви

Якщо слова автора стоять після прямої мови, їх завжди пишуть з малої букви, навіть коли пряма мова закінчується знаком оклику чи питання.

Помилка 3: зайва кома після знака питання чи оклику

Коли пряма мова закінчується знаком питання або оклику, кома після закривних лапок НЕ потрібна — одразу ставимо тире.

Помилка 4: кома замість крапки в схемі «П, — а. — П»

Якщо слова автора розривають пряму мову між двома різними реченнями, після слів автора ставлять крапку, а другу частину прямої мови починають з великої букви. Помилкою буде поставити кому замість крапки.

Помилка 5: велика буква замість малої в схемі «П, — а, — п»

Якщо слова автора розривають одне речення прямої мови, друга частина продовжується з малої букви. Помилкою буде написати її з великої.

Техніка перевірки для завдання 12

Для кожного з п'яти речень у завданні 12 застосовуй простий алгоритм:

1. Визнач схему: де стоять слова автора — перед прямою мовою, після неї чи всередині?

2. Перевір лапки: чи правильно відкрито й закрито?

3. Перевір знак після прямої мови: чи стоїть кома після лапок (якщо крапка) або знак питання/оклику перед лапками?

4. Перевір тире: чи є тире між прямою мовою та словами автора?

5. Перевір букву слів автора: чи з малої букви вони написані?

Порада: тренуйся бачити помилку за одну-дві секунди. На НМТ час обмежений, тому швидкість розпізнавання типових помилок критична.

Непряма мова — це переказ чужого висловлювання від імені автора, а не дослівне відтворення. На НМТ перевіряють уміння правильно замінити пряму мову непрямою, змінивши займенники, форми дієслів і дібравши потрібний сполучник.

Розповідне речення → сполучник що

Якщо пряма мова — це розповідне речення (твердження), у непрямій мові воно стає підрядною з'ясувальною частиною зі сполучником що.

Зверни увагу: займенник я змінюється на він (або вона, воно, вони — залежно від того, про кого йде мова). Дієслово прийду змінюється на прийде (3-тя особа). Лапки й тире зникають.

Питальне речення → сполучник чи або питальне слово

Якщо пряма мова — це питальне речення, у непрямій мові використовують сполучник чи (для загальних питань без питального слова) або те саме питальне слово (хто, що, коли, де, чому тощо).

У першому прикладі загальне питання без питального слова — вживаємо чи. У другому є питальне слово коли — воно й стає сполучником. Знак питання в непрямій мові не ставимо, речення стає розповідним.

Спонукальне речення → сполучник щоб

Якщо пряма мова виражає наказ, прохання, пораду (спонукальне речення), у непрямій мові використовують сполучник щоб.

Форма дієслова змінюється: наказовий спосіб (відкрийте, не запізнюйся) замінюють формою минулого часу, яка разом зі сполучником щоб виражає умовний (бажальний) спосіб: щоб ми відкрили, щоб я не запізнювався. Займенник ти / ви змінюється на ми / я / він залежно від контексту.

Інші зміни: звертання, вигуки, частки

Під час заміни прямої мови непрямою відбуваються й інші перетворення:

• Звертання стає додатком або зовсім зникає. Наприклад: «Друзі, я радий вас бачити!» → Він сказав, що радий бачити друзів.

• Вигуки (ой, ах, ну) та емоційні частки вилучають.

• Займенники й дієслова послідовно змінюють з погляду автора переказу: я мовця стає він / вона; ти / ви слухача стає я / ми або він / вони.

• Лапок і тире в непрямій мові немає — це звичайне складнопідрядне речення.

Ключове правило: непряма мова — це переказ, а не цитування. Тому всі особові форми «розвертаються» від того, хто переказує, а не від того, хто говорив.

Розгляньмо п'ять типових завдань НМТ на тему прямої мови, цитат, діалогу та непрямої мови. Кожне завдання має формат вибору однієї правильної відповіді з п'яти (А–Д).

Приклад 1. Пряму мову НЕПРАВИЛЬНО оформлено в реченні

Завдання: вибери рядок, у якому пряму мову оформлено з помилкою.

А. Бабуся мовила: «Завтра буде дощ».

Б. «Чи ти вже зібрав речі?» — запитала мама.

В. «Завтра буде дощ» — сказала бабуся.

Г. «Якщо встигнеш, — додала вона, — приходь до нас».

Д. «Сьогодні холодно, — мовила бабуся. — Одягнися тепліше».

Розв'язання:

Визначаємо схему кожного речення:

• А — А: «П». Схема правильна: двокрапка після слів автора, лапки, велика буква, крапка після лапок.

• Б — «П?» — а. Схема правильна: знак питання перед закривними лапками, тире, слова автора з малої букви.

• В — «П» — а. Тут пропущено кому перед тире! Правильно: «Завтра буде дощ», — сказала бабуся.

• Г — «П, — а, — п». Схема правильна: кома після першої частини, тире, слова автора з малої, кома, тире, друга частина з малої.

• Д — «П, — а. — П». Схема правильна: кома, тире, слова автора, крапка, друга частина з великої букви.

Відповідь: В.

Чому інші варіанти не є ключем? А — правильно оформлена схема А: «П». Б — правильно оформлена схема «П?» — а. Г — правильно оформлена схема «П, — а, — п». Д — правильно оформлена схема «П, — а. — П». Помилка лише в реченні В, де після закривних лапок пропущено кому перед тире.

Приклад 2. Пряму мову оформлено правильно в реченні

Завдання: вибери рядок, у якому пряму мову оформлено без помилок.

А. «Ти вже прочитав книжку?», — запитав учитель.

Б. «Ти вже прочитав книжку?» — запитав учитель.

В. «Ти вже прочитав книжку?» — Запитав учитель.

Г. Учитель запитав «Ти вже прочитав книжку?»

Д. «Ти вже прочитав книжку». — запитав учитель.

Розв'язання:

• А — помилка: зайва кома після знака питання. Після «?» кома не потрібна.

• Б — правильно: «П?» — а. Знак питання перед лапками, тире, слова автора з малої букви.

• В — помилка: слова автора написано з великої букви (Запитав).

• Г — помилка: пропущено двокрапку після слів автора. Має бути: Учитель запитав: «Ти вже прочитав книжку?»

• Д — помилка: крапка замість коми перед тире. Пряма мова закінчується крапкою — після лапок має бути кома, а не крапка.

Відповідь: Б.

Приклад 3. Цитату оформлено правильно в реченні

Завдання: вибери рядок, у якому цитату оформлено без помилок.

А. Сковорода вважав, що: «всякому місту — звичай і права».

Б. Сковорода вважав, що «всякому місту — звичай і права».

В. Сковорода вважав, що «Всякому місту — звичай і права».

Г. Сковорода вважав, що всякому місту — звичай і права.

Д. Сковорода вважав, що «всякому місту... звичай і права».

Розв'язання:

• А — помилка: двокрапка перед цитатою, що є частиною речення. Після сполучника що двокрапка не потрібна.

• Б — правильно: цитата як частина речення — без двокрапки, у лапках, з малої букви.

• В — помилка: цитату написано з великої букви після що. У складі речення цитата починається з малої.

• Г — помилка: цитату не взято в лапки. Дослівне висловлювання потребує лапок.

• Д — помилка: три крапки поставлено там, де слів не пропущено. У цитаті Сковороди пропуску немає.

Відповідь: Б.

Приклад 4. Правильно замінено пряму мову непрямою

Завдання: вибери рядок, у якому пряму мову Оля запитала брата: «Ти підеш зі мною в бібліотеку?» замінено непрямою правильно.

А. Оля запитала брата, що він піде з нею в бібліотеку.

Б. Оля запитала брата, чи піде він з нею в бібліотеку.

В. Оля запитала брата, чи підеш ти зі мною в бібліотеку.

Г. Оля запитала брата, щоб він пішов з нею в бібліотеку.

Д. Оля запитала брата, чи піде він зі мною в бібліотеку.

Розв'язання:

• А — помилка: сполучник що вживають для розповідних речень, а тут питальне. Крім того, зміст спотворено (ствердження замість питання).

• Б — правильно: питальне речення → чи, займенники змінено з погляду автора (ти → він, зі мною → з нею).

• В — помилка: займенники не змінено (ти, зі мною) — залишилися від мовця, а не від автора.

• Г — помилка: сполучник щоб уживають для спонукальних речень (наказ, прохання), а тут питання.

• Д — помилка: займенник зі мною не змінено на з нею. Має бути з нею, бо автор переказує.

Відповідь: Б.

Приклад 5. Репліку діалогу оформлено правильно

Завдання: вибери рядок, у якому репліку діалогу оформлено без помилок.

А. «Коли повернешся?» — запитала мама.

Б. Коли повернешся? — запитала мама.

В. — Коли повернешся? — запитала мама.

Г. — Коли повернешся? — Запитала мама.

Д. — Коли повернешся?, — запитала мама.

Розв'язання:

• А — помилка: репліку діалогу взято в лапки. Діалог оформлюють без лапок, з тире.

• Б — помилка: немає тире перед реплікою. Кожна репліка діалогу починається з тире.

• В — правильно: тире перед реплікою, знак питання, тире, слова автора з малої букви.

• Г — помилка: слова автора написано з великої букви (Запитала). Після репліки слова автора завжди з малої.

• Д — помилка: зайва кома після знака питання. Після «?» кома не потрібна.

Відповідь: В.

• Пропускати кому перед тире після прямої мови («П» — а). Поширена помилка в завданні 12. Після закривних лапок, якщо пряма мова закінчується крапкою, обов'язково ставимо кому, а потім тире. Правильно: «Я прийду», — сказав брат.

• Писати слова автора після прямої мови з великої букви. Слова автора після прямої мови завжди пишуть з малої букви, навіть якщо пряма мова закінчується знаком оклику чи питання. Правильно: «Привіт!» — гукнув друг.

• Ставити кому після знака питання чи оклику («П?», — а). Знак питання й оклику вже виконують роль кінцевого знака, тому кома після лапок не потрібна. Правильно: «Ти прийдеш?» — запитав брат.

• Ставити двокрапку перед цитатою, що є частиною речення. Якщо цитата органічно входить у структуру речення (особливо після сполучника що), двокрапка не потрібна. Правильно: Він сказав, що «мовчання — золото».

• У непрямій мові зберігати лапки, займенник «я» мовця чи звертання. Непряма мова — це переказ, тому лапки й тире зникають, займенник я мовця стає він / вона, а звертання стає додатком або вилучається.

• Брати репліки діалогу в лапки. Діалог оформлюють із нового рядка, перед кожною реплікою — тире, лапки не використовують. Правильно: — Привіт! — сказав він.

Тема прямої мови й цитати входить до підтеми 5.3 програми НМТ з української мови: «Пряма й непряма мова, заміна прямої мови непрямою, цитата як різновид прямої мови, діалог, розділові знаки в конструкціях із прямою мовою, цитатою та діалогом».

У демоваріанті НМТ-2026 це завдання 12 — оформлення прямої мови. Формат: вибір однієї відповіді з п'яти (А–Д). Оцінювання: 0 або 1 бал. За картою демоваріанта підтема 5.3 має одне завдання з 30.

Стратегія виконання

Для кожного з п'яти речень у завданні 12 застосовуй простий покроковий алгоритм:

1. Визнач схему: де стоять слова автора — перед прямою мовою, після неї чи всередині?

2. Перевір лапки: чи правильно відкрито й закрито?

3. Перевір знак після прямої мови: чи стоїть кома після лапок (якщо крапка) або знак питання/оклику перед лапками?

4. Перевір тире: чи є тире між прямою мовою та словами автора?

5. Перевір букву слів автора: чи з малої букви вони написані?

На кожне завдання відводь до півтори хвилини. Тренуйся розпізнавати типові помилки за одну-дві секунди — це дасть змогу зосередитися на складніших випадках.

Пам'ятай: у завданні 12 можуть перевіряти не лише пряму мову, а й оформлення цитати або діалогу. Алгоритм перевірки однаковий для всіх випадків.

• Після прямої мови: кома (або ?, !), тире, слова автора з малої букви.

• Перед прямою мовою: двокрапка, лапки, велика буква.

• Слова автора всередині: «П, — а, — п» (одне речення) або «П, — а. — П» (два речення).

• Цитата як частина речення — без двокрапки й з малої букви.

• Діалог — з нового рядка з тире, без лапок.

• Непряма мова: сполучники що, чи, щоб; займенники — з погляду автора; лапок і тире немає.