Розряди числівників за значенням і будовою

Числівник — це самостійна частина мови, що означає кількість предметів (п'ять книжок), абстрактне число (п'ять більше за чотири) або порядок предметів при лічбі (п'ятий урок). До числівника ставлять два питання: скільки? (для кількісних) і котрий? (для порядкових).

Визначити числівник у реченні допомагають граматичні ознаки. Єдина морфологічна ознака, спільна для всіх числівників, — відмінок. Усі числівники змінюються за відмінками. Рід мають лише деякі кількісні числівники: один (одна, одне), два (дві), півтора (півтори), обидва (обидві), а також усі порядкові числівники. Число властиве тільки числівнику один (одні) та порядковим числівникам.

Синтаксична роль числівника залежить від його розряду. Кількісний числівник разом з іменником утворює один член речення. Наприклад: «Три учні прийшли» — підметом є словосполучення «три учні», а не тільки іменник чи тільки числівник. Порядковий числівник у реченні виконує роль означення: «Прийшов третій учень» — слово «третій» відповідає на питання котрий? і є означенням.

Запам'ятай: числівник можна записати і словом, і цифрою — від цього частина мови не змінюється. Важливо вміти розпізнавати числівник у тексті, навіть коли його записано цифрами (5 книжок — числівник п'ять).

За значенням числівники поділяють на два великі розряди: кількісні та порядкові. Кожен із них має свої підрозряди й граматичні особливості.

Кількісні числівники

Кількісні числівники означають кількість предметів або абстрактне число й відповідають на питання скільки? Вони поділяються на три групи:

• Цілі кількісні числівники — називають цілі числа або кількість цілих предметів: один, п'ять, сорок, сто, тисяча, мільйон. Наприклад: п'ять книжок, сто гривень, тисяча учнів.

• Дробові числівники — означають частину цілого числа або предмета: одна друга, дві треті, п'ять шостих, а також півтора, півтори, півтораста. Дробові числівники завжди складаються з кількох слів (крім півтора, півтори, півтораста). Наприклад: дві треті класу, півтора кілометра.

• Збірні числівники — означають кількість як сукупність: двоє, троє, четверо, п'ятеро, шестеро, семеро, восьмеро, дев'ятеро, десятеро, а також обоє. Наприклад: двоє дітей, нас троє, обоє батьків.

Порядкові числівники

Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі й відповідають на питання котрий? (котра? котре? котрі?). Вони змінюються за родами, числами й відмінками, як прикметники. Наприклад: перший урок, п'ята книжка, соте завдання, тисячний відвідувач, двадцять перший день.

Важливо: порядкові числівники узгоджуються з іменником у роді, числі й відмінку, тоді як кількісні числівники (крім один, два) не мають роду й числа — вони лише керують формою іменника.

За будовою числівники поділяють на три групи: прості, складні та складені. Цей поділ залежить від кількості коренів у слові або кількості слів у числівниковій назві.

Прості числівники

Прості числівники мають один корінь. До них належать числівники від одного до десяти (один, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, десять), а також сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд. Простими є й деякі порядкові числівники: п'ятий, сотий, тисячний. Наприклад: шість зошитів, сорок років, сто гривень.

Складні числівники

Складні числівники мають два корені й пишуться одним словом. Це числівники від одинадцяти до дев'ятнадцяти (одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, п'ятнадцять, шістнадцять, сімнадцять, вісімнадцять, дев'ятнадцять), двадцять, тридцять, п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, двісті, триста, чотириста, п'ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев'ятсот. Складні й порядкові числівники, утворені від них: двохсотий, п'ятитисячний. Наприклад: сімсот кілометрів, п'ятдесят гривень.

Складені числівники

Складені числівники складаються з двох і більше слів. Кожне слово в такому числівнику може бути простим або складним: сто сім, двадцять п'ять, дві тисячі двадцять сім, двадцять перший. Дробові числівники завжди є складеними: дві треті, п'ять шостих, сім десятих. Виняток — півтора, півтори, півтораста, які є простими (одне слово).

Як визначити будову

Будову числівника визначає кількість слів, а не кількість цифр. Число 700 записуємо словом сімсот — це одне слово, складний числівник. Число 107 записуємо як сто сім — це два слова, складений числівник. Число 1 000 000 — мільйон, одне слово, простий числівник.

Чимало слів в українській мові мають кількісне значення, але не є числівниками. У завданнях на числівник важливо вміти відрізняти числівники від іменників, прикметників і займенників із кількісним значенням.

Іменники з кількісним значенням

Слова пара, десяток, сотня, дюжина, половина, третина, чверть означають кількість, але належать до іменників. Чому? Вони мають рід (пара — жіночий, десяток — чоловічий), змінюються за числами (пара — пари, десяток — десятки) і поєднуються з прикметниками: цілий десяток, остання третина, повна сотня. Числівники таких ознак не мають (крім порядкових).

Порівняй: «Купив десяток яєць» — десяток (іменник, можна сказати «цілий десяток»). «Купив десять яєць» — десять (числівник, не можна сказати «ціле десять»).

Тисяча, мільйон, мільярд — числівники

Слова тисяча, мільйон, мільярд належать до кількісних числівників, хоча відмінюються як іменники (тисячі, мільйона, мільярдові). У шкільній граматиці їх традиційно відносять до числівників, бо вони означають абстрактне число або кількість предметів і відповідають на питання скільки? У тестових завданнях НМТ їх слід кваліфікувати як числівники.

Прикметники з числовим значенням

Слова подвійний, потрійний, п'ятиповерховий, сторічний, дворазовий означають ознаку, а не кількість. Вони відповідають на питання який? і змінюються за родами, числами й відмінками як прикметники. Наприклад: подвійний контроль (який?), сторічний дуб (який?), п'ятиповерховий будинок (який?). Це прикметники, а не числівники.

Займенник «один»

Слово один може бути не тільки числівником (Один плюс два дорівнює трьом), а й неозначеним займенником у значенні «якийсь», «деякий». Наприклад: Жив собі один чоловік (неозначений займенник, бо вказує на невідому особу). У реченні В один день сталося диво — це теж займенник. Якщо слово один можна замінити на якийсь без втрати змісту, це займенник.

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на тему розрядів і будови числівників. Кожне завдання супроводжується покроковим аналізом.

Приклад 1. Усі числівники складені в рядку

Визнач рядок, у якому всі числівники складені.

А. сімсот, сто сім, дві треті Б. сорок, двадцять п'ять, п'ять шостих В. сто сім, двадцять перший, дві треті Г. сто один, п'ятдесят, тридцять другий Д. дві тисячі, шістсот, одна друга

Розв'язання. Пригадай: складений числівник складається з двох або більше слів. Перевіряємо кожен рядок:

• Рядок А: сімсот (1 слово, складний) — не підходить.

• Рядок Б: сорок (1 слово, простий) — не підходить.

• Рядок В: сто сім (2 слова), двадцять перший (2 слова), дві треті (2 слова) — усі складені.

• Рядок Г: п'ятдесят (1 слово, складний) — не підходить.

• Рядок Д: шістсот (1 слово, складний) — не підходить.

Відповідь: В (сто сім, двадцять перший, дві треті).

Чому інші варіанти неправильні? У рядку А сімсот — складний (два корені, але одне слово), тому рядок не є повністю складеним. У рядку Б сорок — простий. У рядку Г п'ятдесят — складний. У рядку Д шістсот — складний.

Приклад 2. Збірний числівник ужито в реченні

Визнач речення, у якому вжито збірний числівник.

А. На полиці лежав десяток яєць. Б. Прийшли чотири студентки. В. Біля дверей стояло четверо хлопців. Г. Я купив пару черевиків. Д. Четвертий вагон зупинився біля табло.

Розв'язання. Збірні числівники — двоє, троє, четверо, п'ятеро тощо, а також обоє. Перевіряємо кожне речення:

• А. десяток — іменник, не числівник.

• Б. чотири — цілий кількісний числівник, не збірний.

• В. четверо — збірний числівник.

• Г. пару — іменник, не числівник.

• Д. четвертий — порядковий числівник.

Відповідь: В (Біля дверей стояло четверо хлопців).

Поширена помилка — вважати десяток і пару числівниками. Пам'ятай: до цих слів можна додати прикметник (цілий десяток, нова пара), а до числівників — ні.

Приклад 3. Числівником є виділене слово в реченні

Визнач речення, у якому виділене слово є числівником.

А. Минула третина року. Б. Купили десяток зошитів. В. Ми чекали дві години. Г. Встановили подвійний контроль. Д. Жив собі один дід.

Розв'язання. До кожного виділеного слова ставимо питання:

• А. третина — іменник (що? має рід: жіночий).

• Б. десяток — іменник (що? має рід: чоловічий).

• В. дві — кількісний числівник (скільки?).

• Г. подвійний — прикметник (який?).

• Д. один — неозначений займенник (можна замінити на «якийсь»).

Відповідь: В (Ми чекали дві години).

Зверни увагу на слово один у реченні Д. Якщо один означає «якийсь», це займенник. Якщо означає число (Один плюс два — три), це числівник.

Приклад 4. Порядковий числівник ужито в реченні

Визнач речення, у якому вжито порядковий числівник.

А. Сто учнів написали диктант. Б. Сотня вершників виїхала з воріт. В. Сотий номер журналу вийшов улітку. Г. Біля школи ріс сторічний дуб. Д. Квиток коштує сто гривень.

Розв'язання. Порядкові числівники відповідають на питання котрий? і означають порядок при лічбі.

• А. сто — кількісний числівник (скільки?).

• Б. сотня — іменник (що? має рід).

• В. сотий — порядковий числівник (котрий?).

• Г. сторічний — прикметник (який?).

• Д. сто — кількісний числівник (скільки?).

Відповідь: В (Сотий номер журналу вийшов улітку).

Запам'ятай: сотня — це іменник (є форма множини: сотні), сторічний — прикметник (означає вікову ознаку). Порядковий числівник сотий утворено від кількісного сто.

Під час виконання тестових завдань на числівник поширені такі помилки:

• Вважають числівниками іменники десяток, пара, сотня, третина. Ці слова мають граматичні ознаки іменника (рід, число, сполучуваність із прикметником: цілий десяток, остання третина). Правильно: десяток, пара, сотня, третина — іменники, а десять, два, сто, три — числівники.

• Плутають складні й складені числівники. Складний числівник — одне слово з двома коренями (сімсот, п'ятдесят). Складений — два чи більше слів (сто сім, двадцять п'ять). Запам'ятай: сімсот (одне слово) — складний, а сто сім (два слова) — складений.

• Не впізнають дробові числівники як складені. Майже всі дробові числівники складаються з кількох слів: одна друга, дві треті, п'ять шостих, сім десятих. Виняток — півтора, півтори, півтораста (прості). Пам'ятай: якщо дробовий числівник має більше ніж одне слово, він складений.

• Відносять подвійний, п'ятиповерховий, сторічний до числівників. Ці слова означають ознаку (який?), а не кількість. Вони змінюються за родами, числами й відмінками як прикметники. Правильно: подвійний — прикметник, п'ятиповерховий — прикметник, сторічний — прикметник.

• Вважають числівником слово один у значенні «якийсь». Якщо один можна замінити на якийсь, це неозначений займенник: Жив собі один чоловік. Якщо один означає число або кількість, це числівник: Один учень не склав іспиту.

Тема «Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль» входить до підтеми 4.3 програми НМТ з української мови. Вимоги програми: «розпізнавати й відмінювати числівники».

У демоваріанті НМТ-2026 числівнику присвячено завдання 16 — позначення часу (вибір однієї з п'яти, А–Д, 1 бал). За аналізом програми, на підтему 4.3 припадає близько 1 завдання з 30. Це може бути завдання на розпізнавання числівника, визначення його розряду чи будови, або на правильне відмінювання.

Розряд і будова числівника визначають його форми. Складені кількісні числівники відмінюються кожним словом (сто сім — ста сімома). Збірні числівники поєднуються лише з певними іменниками: назвами осіб чоловічої статі (двоє хлопців), дитинчатами (троє кошенят), іменниками, що мають тільки множину (четверо дверей), та із займенниками (нас двоє). Ці правила стануть у пригоді в наступних уроках.

Стратегія виконання

• До кожного слова в рядку постав питання: скільки? — кількісний числівник; котрий? — порядковий; що? або який? — інша частина мови.

• Полічи слова в числівнику: одне слово — простий або складний, два і більше слів — складений.

• Перевір, чи можна до слова додати прикметник: якщо так (цілий десяток), це іменник, а не числівник. Виняток — тисяча, мільйон, мільярд: вони поєднуються з прикметниками, але в шкільній граматиці їх уважають числівниками.

• Якщо слово один можна замінити на якийсь, це займенник.

• Кількісні числівники поділяємо на цілі (сім, сорок, сто), дробові (дві треті, півтора) і збірні (двоє, троє, обоє). Вони відповідають на питання скільки?

• Порядкові числівники означають порядок при лічбі (перший, п'ятий, сотий, двадцять перший) і відповідають на питання котрий?

• Будова числівника: простий — один корінь (сім, сорок, сто); складний — одне слово з двох коренів (сімсот, п'ятдесят); складений — кілька слів (сто сім, двадцять п'ять, дві треті).

• Дробові числівники майже завжди складені (крім півтора, півтори, півтораста).

• Пара, десяток, сотня, третина, чверть — іменники, а не числівники. Подвійний, потрійний, сторічний — прикметники.

• Тисяча, мільйон, мільярд — числівники, що відмінюються як іменники.

• Один у значенні «якийсь» — неозначений займенник, а не числівник.