Чергування приголосних в особових формах дієслів

У дієсловах II дієвідміни приголосний основи змінюється (чергується) лише в 1-й особі однини теперішнього або простого майбутнього часу. Це означає, що в інших особових формах — 2-й і 3-й особі однини, 1-й, 2-й і 3-й особі множини — той самий приголосний залишається незмінним. Наприклад: ходити — я ходжу, але ти ходиш, він ходить, вони ходять. Зверни увагу: зміна відбувається тільки в одній формі — «я ходжу», решта форм зберігають звук [д].

Чергування д — дж

Коли основа інфінітива закінчується на -д, у 1-й особі однини [д] переходить у [дж]. Запам'ятай найпоширеніші дієслова:

Чергування з — ж

Якщо основа інфінітива закінчується на -з, у 1-й особі однини [з] переходить у [ж]. Приклади:

Увага: дієслово «мазати» належить до I дієвідміни, тому чергування з — ж відбувається в усіх формах: мажу, мажеш, маже, мажемо, мажете, мажуть.

Чергування с — ш

Коли основа інфінітива закінчується на -с, у 1-й особі однини [с] переходить у [ш]:

Чергування т — ч

Якщо основа інфінітива закінчується на -т, у 1-й особі однини [т] переходить у [ч]:

Омоформи: плачу́ і пла́чу

Зверни особливу увагу на дієслово «платити». Його форма 1-ї особи однини — «плачу́» (з наголосом на закінченні). Але існує й інше дієслово — «плакати» (I дієвідміна), яке у 1-й особі однини має форму «пла́чу» (з наголосом на корені). Це — омоформи: вони звучать і пишуться однаково, але мають різне значення й походять від різних інфінітивів. Розрізнити їх допомагає контекст: «Я плачу́ за проїзд карткою» — від платити; «Я пла́чу від болю» — від плакати.

Окрему групу становлять дієслова, основа яких закінчується на сполуки приголосних -ст або -зд. У 1-й особі однини ці сполуки змінюються на -щ та -ждж відповідно. Це чергування теж відбувається лише в дієсловах II дієвідміни й тільки в 1-й особі однини.

Чергування ст — щ

Сполука -ст на кінці основи перед закінченням -у переходить у -щ. Розглянь таблицю:

Чергування зд — ждж

Сполука -зд на кінці основи перед закінченням -у переходить у -ждж. Найпоширеніше дієслово цієї групи — «їздити» та його похідні:

Поширені помилки: «їздю», «їжу». Форма «їздю» — це неграмотна спроба уникнути чергування. А форма «їжу» — це знахідний відмінок іменника «їжа», тому вживати її замість «їжджу» не можна (1-ша особа однини від «їсти» — «їм»).

Як визначити, чи потрібне чергування

Найпростіший спосіб переконатися, чи потрібне чергування ст — щ або зд — ждж, — утворити форму 2-ї особи однини. Якщо в ній основа закінчується на -ст (-стиш) або -зд (-здиш), то в 1-й особі однини обов'язково відбудеться чергування: чистиш → чищу, їздиш → їжджу. Якщо ж у 2-й особі однини основа закінчується на інший звук — чергування стосуються іншої пари.

Це окремий різновид чергування, який стосується губних приголосних: б, п, в, м, ф. У дієсловах II дієвідміни після цих звуків у 1-й особі однини та в 3-й особі множини з'являється вставний [л]. В інших особових формах цього [л] немає.

Як це працює

Візьмімо дієслово «любити». Його основа — люби-. Додаючи закінчення 1-ї особи однини -у, ми отримуємо не «любю», а «люблю» — між губним [б] і закінченням вставляється [л]. Так само в 3-й особі множини: не «любять», а «люблять». У решті форм [л] відсутній: любиш, любить, любимо, любите.

Основні дієслова зі вставним л

Чому це важливо для НМТ

Помилки зі вставним л поширені в мовленні. Часто пишуть «любю», «ловю», «купю» замість люблю, ловлю, куплю. Помиляються й у формі 3-ї особи множини: «вони любять», «вони робять» — замість правильних люблять, роблять. Запам'ятай: після губного перед закінченням -у (1-ша особа однини) або -ять (3-тя особа множини) обов'язково з'являється [л].

Підказка: дієслова «спати» та «графити» теж мають вставний л: сплю (а не «спю»), сплять; графлю, графлять. Перевіряй усі дієслова з губним б, п, в, м, ф в основі.

Ти вже знаєш, що в дієсловах II дієвідміни чергування приголосних відбувається лише в 1-й особі однини. Але в частини дієслів I дієвідміни чергування охоплює всі особові форми. Це важливе розмежування.

I дієвідміна: чергування в усіх формах

У деяких дієслів I дієвідміни приголосний змінюється в кожній особі однини й множини. Найчастіше це чергування г — ж, к — ч, х — ш, а також деякі інші:

Як бачиш, у дієсловах I дієвідміни форма 2-ї особи однини вже має чергування: пишеш (а не «писаєш»), кажеш (а не «казаєш»). У II дієвідміні все інакше.

II дієвідміна: чергування тільки в 1-й особі однини

У дієсловах II дієвідміни чергування відбувається винятково в 1-й особі однини. У всіх інших формах основа залишається без змін:

Увага: вставний л після губних у II дієвідміні з'являється не лише в 1-й особі однини, а й у 3-й особі множини: люблю — люблять, але любиш (без л). Це виняток щодо «лише 1-ша особа однини» — запам'ятай його.

Межа цього уроку

У межах цього уроку ми розглядаємо чергування д — дж, з — ж, с — ш, т — ч, ст — щ, зд — ждж та вставний л. Чергування г, к, х — ж, ч, ш (берегти — бережу, пекти — печу, могти — можу) детально розбирається в уроці «Чергування приголосних звуків». А визначення дієвідміни за закінченнями — в уроці «Дієвідміни та особові закінчення дієслів».

Приклад 1. Правильну форму 1-ї особи однини вжито в реченні

Завдання: обери рядок, у якому правильно вжито форму 1-ї особи однини дієслова.

• Я щодня ходю до бібліотеки пішки.

• Я сидю біля вікна.

• Я завжди платю за проїзд карткою.

• Я просю тебе допомогти.

• Я охоче пораджу тобі цікаву книжку.

Розв'язання:

• Варіант А: «ходю» — помилка. Правильна форма: ходжу (чергування д — дж).

• Варіант Б: «сидю» — помилка. Правильна форма: сиджу (чергування д — дж).

• Варіант В: «платю» — помилка. Правильна форма: плачу (чергування т — ч).

• Варіант Г: «просю» — помилка. Правильна форма: прошу (чергування с — ш).

• Варіант Д: «пораджу» — правильно. Інфінітив: порадити. Чергування д — дж у 1-й особі однини.

Відповідь: Д.

Чому інші варіанти неправильні: у варіантах А–Г автори не зробили чергування — залишили основу без змін (д → дж, т → ч, с → ш), що є грубою морфологічною помилкою. Такі форми часто трапляються в мовленні, але на НМТ їх треба розпізнавати як неправильні.

Приклад 2. Чергування д — дж відбувається в 1-й особі однини всіх дієслів рядка

Завдання: обери рядок, у якому кожне дієслово в 1-й особі однини має чергування д — дж.

• ходити, возити, радити

• сидіти, пустити, будити

• ловити, водити, радити

• садити, косити, будити

• водити, будити, садити

Розв'язання:

• А: ходити (ходжу — д/дж), возити (вожу — з/ж, а не д/дж), радити (раджу — д/дж, але возити має інше чергування). Отже, не всі.

• Б: сидіти (сиджу — д/дж), пустити (пущу — ст/щ), будити (буджу — д/дж). Не всі.

• В: ловити (ловлю — вставний л), водити (воджу — д/дж), радити (раджу — д/дж). Не всі.

• Г: садити (саджу — д/дж), косити (кошу — с/ш), будити (буджу — д/дж). Не всі.

• Д: водити (воджу), будити (буджу), садити (саджу) — УСІ мають чергування д — дж.

Відповідь: Д.

Чому інші варіанти неправильні: у кожному з рядків А–Г є хоча б одне дієслово, яке при творенні 1-ї особи однини дає інше чергування: возити → вожу (з — ж), пустити → пущу (ст — щ), ловити → ловлю (вставний л), косити → кошу (с — ш). Тому ці рядки не відповідають умові.

Приклад 3. Звук л з'являється в 1-й особі однини всіх дієслів рядка

Завдання: обери рядок, у якому кожне дієслово має вставний л у 1-й особі однини.

• робити, ломити, носити

• спати, возити, топити

• ловити, чистити, купити

• любити, платити, робити

• любити, купити, ловити

Розв'язання:

• А: робити (роблю — л), ломити (ломлю — л), носити (ношу — с/ш). Носити не має вставного л.

• Б: спати (сплю — л), возити (вожу — з/ж), топити (топлю — л). Возити — без л.

• В: ловити (ловлю — л), чистити (чищу — ст/щ), купити (куплю — л). Чистити — без л.

• Г: любити (люблю — л), платити (плачу — т/ч), робити (роблю — л). Платити — без л.

• Д: любити (люблю), купити (куплю), ловити (ловлю) — УСІ мають вставний л.

Відповідь: Д.

Чому інші варіанти неправильні: варіанти А–Г містять принаймні одне дієслово, яке чергує приголосний іншим способом (носити → ношу, возити → вожу, чистити → чищу, платити → плачу), а не за допомогою вставного л.

Приклад 4. Помилку в особовій формі дієслова допущено в реченні

Завдання: обери речення, у якому допущено помилку в особовій формі дієслова.

• Я чищу картоплю на вечерю.

• Я вожу брата до школи.

• Діти любять слухати казки.

• Я щоліта їжджу до бабусі.

• Ми купимо квитки заздалегідь.

Розв'язання:

• А: «чищу» — правильно. Інфінітив: чистити. Чергування ст — щ у 1-й особі однини.

• Б: «вожу» — правильно. Інфінітив: возити. Чергування з — ж.

• В: «любять» — помилка. Інфінітив: любити. Після губного [б] у 3-й особі множини має бути вставний л: люблять.

• Г: «їжджу» — правильно. Інфінітив: їздити. Чергування зд — ждж.

• Д: «купимо» — правильно. Це форма 1-ї особи множини, чергування не потребує.

Відповідь: В.

Чому інші варіанти правильні: у варіантах А, Б, Г правильно застосовано чергування (чищу, вожу, їжджу). Варіант Д — це форма майбутнього часу (купимо), яка не передбачає чергування, і вона правильна.

Найчастіших помилок, яких припускаються учні в цій темі, можна уникнути, якщо знати їх наперед. Розгляньмо кожну.

• «Ходю», «сидю», «порадю», «водю» замість ходжу, сиджу, пораджу, воджу. Найпоширеніша помилка — не роблять чергування д — дж. Запам'ятай: після [д] у 1-й особі однини II дієвідміни завжди має бути [дж].

• «Платю», «крутю», «просю», «носю» замість плачу, кручу, прошу, ношу. Приголосні [т] і [с] теж потребують чергування: т — ч, с — ш. Не лінуйся змінювати їх.

• «Чистю», «пустю», «їздю» замість чищу, пущу, їжджу. Тут ігнорують чергування сполук ст — щ і зд — ждж. Форма «їздю» — особливо підступна, бо здається логічною, але це груба помилка.

• Пропускають л після губних: «любю», «купю», «вони любять», «вони робять». Після б, п, в, м, ф перед закінченням -у та -ять обов'язково з'являється [л]. Правильно: люблю, куплю, люблять, роблять. Без [л] — помилка.

• Переносять чергування в інші особи II дієвідміни: «ти ходжиш», «він прошить». У II дієвідміні чергування відбувається ТІЛЬКИ в 1-й особі однини. В інших особах основа без змін: ти ходиш (а не ходжиш), він просить (а не прошить).

• Плутають плачу́ (від платити) і пла́чу (від плакати). Це омоформи: пишуться однаково, але мають різне значення й різний наголос. Плачу́ (з наголосом на -у) — від платити. Пла́чу (з наголосом на а) — від плакати. Контекст вирішує все.

Тема «чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу» входить до розділу 4.5 програми НМТ з української мови. Вимоги програми передбачають уміння «відрізняти правильні форми дієслів … від помилкових».

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 16–20 перевіряють морфологічні норми (числівник і час, родовий відмінок однини й множини, наказовий спосіб, кличний відмінок). Це завдання з вибором однієї відповіді з п'яти (А–Д), за яке можна отримати 1 бал.

Окремого завдання на чергування в особових формах у карті демоваріанта 2026 немає, але формат завдань 16–20 дозволяє включити таку перевірку. Типове формулювання: «Обери речення, у якому правильно (або з помилкою) вжито особову форму дієслова».

Стратегія виконання

1. У кожному варіанті знайди дієслово у формі 1-ї особи однини (я) або 3-ї особи множини (вони).

2. Подумки утвори початкову форму (інфінітив) цього дієслова.

3. Визнач, чи належить дієслово до II дієвідміни, і згадай, який приголосний стоїть перед закінченням інфінітива (-ти).

4. Застосуй правило чергування: д — дж, з — ж, с — ш, т — ч, ст — щ, зд — ждж, а також перевір, чи потрібен вставний л після губних.

5. Порівняй отриману правильну форму з написаною в реченні.

• II дієвідміна: чергування лише в 1-й особі однини — ходжу, вожу, прошу, плачу.

• д — дж: пораджу, сиджу, буджу, воджу, саджу, нагороджу.

• з — ж: вожу, морожу, грожу.

• с — ш: прошу, ношу, кошу, вишу, гашу.

• т — ч: плачу, кручу, лечу, свічу, тремчу, верчу.

• ст — щ: мощу, чищу, пущу, прощу, вміщу, свищу.

• зд — ждж: їжджу, виїжджу, з'їжджу.

• Після губних — вставний л у 1-й особі однини й 3-й особі множини: люблю — люблять, куплю — куплять, роблю — роблять, ловлю — ловлять, ломлю — ломлять, сплю — сплять.

• У I дієвідміні чергування буває в усіх формах: пишу — пишеш, кажу — кажеш.

• «ходю», «платю», «любю», «любять» — помилки, запам'ятай правильні форми.