Апостроф після губних приголосних і р

Апостроф — це не буква і не звук, а графічний знак, який позначає роздільну вимову. В українській мові апостроф ставлять перед буквами я, ю, є, ї після твердого приголосного, щоб показати, що цей приголосний вимовляється твердо, а наступна буква позначає два звуки — [й] + голосний. Наприклад: м’ята [мйата], п’є [пйе], з’їзд [зйізд]. Це правило закріплене в § 7 Українського правопису 2019 року.

Апостроф ставимо лише перед я, ю, є, ї. Перед іншими голосними — і, е, а, о, у — апострофа ніколи не буває. Запам’ятай: якщо після приголосного стоїть не я, ю, є, ї, а будь-яка інша голосна, апостроф не потрібен.

Губні приголосні б, п, в, м, ф

Губні приголосні — це звуки, які утворюються за участю губ: б, п, в, м, ф. Саме після них найчастіше ставлять апостроф перед я, ю, є, ї. Розгляньмо приклади:

• б’ю, б’єш, б’є (дієслово бити)

• п’ять, п’є, п’ють

• в’юн, в’язи, в’ється

• м’ясо, м’ята, м’який

• рум’яний, тім’я, полум’я

• солов’ї, солов’єм

• В’ячеслав, Дем’ян, Марф’яна

Зверни увагу: якщо перед губним приголосним у корені стоїть інший приголосний, крім р, апостроф не ставимо. Наприклад: свято (перед в стоїть с), цвях (перед в стоїть ц), дзвякнути (перед в стоїть дз), мавпячий (перед п стоїть в), тьмяний. Але після р перед губним апостроф пишемо: черв’як, верб’я, торф’яний. Пишемо його й тоді, коли приголосний перед губним належить префіксу: зв’язок, розм’якнути. Це окрема тема, яку детально розглядаємо в уроці «Апостроф: коли не ставиться».

Запам’ятай: апостроф після губних б, п, в, м, ф ставимо, коли після них ідуть я, ю, є, ї, за винятком випадків, коли перед губним у корені стоїть інший приголосний, крім р (свято, цвях, мавпячий; але черв’як, торф’яний).

Апостроф ставимо також після р, але тільки тоді, коли цей р твердий і закриває склад. Інакше кажучи, якщо р стоїть у кінці складу (перед я, ю, є, ї), то він вимовляється твердо, і тому потрібен апостроф. Якщо ж р починає склад, він стає м’яким, і апостроф не ставиться.

Коли р твердий і закриває склад

Ось приклади слів, у яких р твердий і закриває склад, тому перед я, ю, є, ї ставимо апостроф:

• бур’ян (бур- — р закриває склад)

• пір’я (пір- — р закриває склад)

• міжгір’я (гір- — р закриває склад)

• подвір’я (двір- — р закриває склад)

• матір’ю (матір- — р закриває склад)

• кур’єр (кур- — р закриває склад)

• Мар’яна, Валер’ян

Підказка: у спорідненому слові або в іншій формі цього слова р стоїть у кінці слова або перед приголосним. Наприклад: подвір’я — двір (р у кінці слова), міжгір’я — гірський (р перед приголосним с), матір’ю — матір (р у кінці слова). Це допомагає зрозуміти, що р твердий.

Коли р м’який — апострофа немає

Якщо р починає склад, він стає м’яким, і тоді букви я, ю, є, ї позначають лише м’якість попереднього приголосного, а не два звуки. У таких словах апостроф не ставимо:

• буряк (бу-ряк — р починає склад)

• рясно (ря-сно — р починає склад)

• рябий (ря-бий — р починає склад)

• ряд (ряд — р починає склад)

• крякати (кря-ка-ти — р починає склад)

• рюмсати (рюм-са-ти — р починає склад)

Порівняй два слова, щоб побачити різницю:

Отже, головний орієнтир — складоподіл. Якщо р належить до попереднього складу (закриває його), пиши апостроф. Якщо р починає наступний склад, апостроф не потрібен.

Апостроф ставимо не лише після губних приголосних і р у коренях слів, а й після префіксів, що закінчуються на твердий приголосний, перед я, ю, є, ї. Це правило перевіряють в орфографічних завданнях розділу 1.

Префікси на твердий приголосний

Якщо префікс закінчується на твердий приголосний (з-, роз-, без-, від-, під-, об-, над-, перед-, між-), а корінь починається з я, ю, є, ї, то між префіксом і коренем ставимо апостроф. Розгляньмо приклади:

• з’їзд, з’єднати, з’явитися

• роз’їзд, роз’яснення

• без’ядерний

• від’їзд, від’єднати

• під’їхати, під’юдити

• об’єм, об’єкт, об’єднання

• напів’європейський

Зверни увагу: префікс об- завжди вимагає апострофа перед я, ю, є, ї, тому що він закінчується на твердий б. Те саме стосується префіксів під-, від-, над-, перед-.

Перша частина складних слів

Апостроф ставимо також після першої частини складного слова, якщо вона закінчується на твердий приголосний, а друга частина починається з я, ю, є, ї. Наприклад:

• дит’ясла (дитячі ясла)

• Мін’юст (Міністерство юстиції)

Коли апостроф після префікса не ставимо

Важливо запам’ятати: апостроф ставимо лише перед я, ю, є, ї. Якщо після префікса стоїть і, е, а, о, у, апостроф не пишемо. Наприклад:

• безіменний (префікс без- + іменний, але перед і апострофа немає)

• зекономити (префікс з- + економити)

• загітувати (префікс за- + гітувати)

• зорієнтувати (префікс з- + орієнтувати)

• зуміти (префікс з- + уміти)

• зініціювати (префікс з- + ініціювати)

Порівняй: з’їзд (перед ї — апостроф є), але зекономити (перед е — апострофа немає). Різниця лише в тому, яка буква стоїть після префікса.

Окремий випадок: Лук’ян

Єдине слово, у якому апостроф ставимо після к, — це власна назва Лук’ян та всі похідні від неї: Лук’яненко, Лук’янюк, Лук’янець. Це історично зумовлений виняток, який треба просто запам’ятати. Жодне інше слово з к перед я, ю, є, ї апострофа не потребує.

Приклад 1. У якому рядку в усіх словах на місці пропуску ставимо апостроф?

Розгляньмо чотири рядки слів із пропуском. Твоє завдання — знайти рядок, де в кожному слові потрібен апостроф.

• А: м…ята, бур…ян, з…їзд

• Б: п…ять, бур…як, в…юн

• В: подвір…я, р…ясно, від…їзд

• Г: без…іменний, м…ясо, об…єм

Розв’язання:

1. Рядок А: м’ята (після губного м перед я — апостроф), бур’ян (р твердий, закриває склад бур- — апостроф), з’їзд (префікс з- перед ї — апостроф). Усі три слова потребують апострофа.

2. Рядок Б: п’ять (губний п перед я — апостроф), буряк (р м’який, починає склад бу-ряк — без апострофа), в’юн (губний в перед ю — апостроф). Слово буряк не потребує апострофа.

3. Рядок В: подвір’я (р твердий, закриває склад двір- — апостроф), рясно (р м’який, починає склад ря-сно — без апострофа), від’їзд (префікс від- перед ї — апостроф). Слово рясно не потребує апострофа.

4. Рядок Г: безіменний (префікс без- перед і — без апострофа), м’ясо (губний м перед я — апостроф), об’єм (префікс об- перед є — апостроф). Слово безіменний не потребує апострофа.

Відповідь: рядок А (м’ята, бур’ян, з’їзд).

Чому інші варіанти неправильні: у рядку Б слово «буряк» пишеться без апострофа, бо р починає склад; у рядку В слово «рясно» не має апострофа, бо р м’який; у рядку Г слово «безіменний» пишеться без апострофа, бо після префікса стоїть і, а не я, ю, є, ї.

Приклад 2. Апостроф треба писати на місці пропуску в слові

Визнач, у якому з чотирьох слів на місці пропуску потрібен апостроф.

• А: бур…як

• Б: роз…яснення

• В: з…економити

• Г: р…ябий

Розв’язання:

1. А: буряк — р починає склад (бу-ряк), р м’який, апостроф не потрібен.

2. Б: роз’яснення — префікс роз- закінчується на твердий з, корінь починається з я, тому ставимо апостроф.

3. В: зекономити — префікс з- + економити, перед е апостроф не ставимо.

4. Г: рябий — р починає склад (ря-бий), р м’який, апостроф не потрібен.

Відповідь: Б (роз’яснення).

Чому інші варіанти неправильні: у слові «буряк» р м’який (починає склад), у слові «зекономити» після префікса стоїть е, а не я/ю/є/ї, у слові «рябий» р м’який (починає склад).

Приклад 3. Правильно написано всі слова в рядку

Знайди рядок, у якому всі слова написано з апострофом правильно.

• А: матір’ю, дит’ясла, Лук’ян

• Б: пір’я, бур’як, в’юн

• В: з’економити, від’їзд, м’ята

• Г: кур’єр, Валерян, п’є

Розв’язання:

1. Рядок А: матір’ю (р твердий, закриває склад ма-тір — апостроф правильно), дит’ясла (перша частина дит- на твердий т перед я — апостроф правильно), Лук’ян (виняток, апостроф після к — правильно). Усі слова написані правильно.

2. Рядок Б: пір’я (р твердий, закриває склад — правильно), бур’як (помилка: буряк пишеться без апострофа, бо р починає склад), в’юн (губний в перед ю — правильно). Слово «бур’як» написане неправильно.

3. Рядок В: з’економити (помилка: перед е після префікса апостроф не ставимо, правильно «зекономити»), від’їзд (префікс від- перед ї — правильно), м’ята (губний м перед я — правильно). Слово «з’економити» написане неправильно.

4. Рядок Г: кур’єр (р твердий, закриває склад кур- — правильно), Валерян (помилка: має бути Валер’ян, бо р закриває склад Ва-лер), п’є (губний п перед є — правильно). Слово «Валерян» написане без апострофа, що є помилкою.

Відповідь: А (матір’ю, дит’ясла, Лук’ян).

Приклад 4. Апостроф ставимо з тієї самої причини, що й у слові «під’їзд», у слові

Визнач, у якому слові апостроф ставимо з тієї самої причини, що й у слові «під’їзд».

• А: м’ята

• Б: в’юн

• В: пір’я

• Г: об’єднання

• Д: Лук’ян

Розв’язання: у слові «під’їзд» апостроф стоїть після префікса під- на твердий приголосний перед ї. Отже, шукаємо слово, у якому апостроф зумовлений тією самою причиною — префіксом на твердий приголосний.

1. А: м’ята — апостроф після губного м у корені, не підходить.

2. Б: в’юн — апостроф після губного в у корені, не підходить.

3. В: пір’я — апостроф після твердого р, що закриває склад, не підходить.

4. Г: об’єднання — апостроф після префікса об- на твердий б перед є. Це та сама причина, що й у слові «під’їзд».

5. Д: Лук’ян — апостроф після к (виняток), не підходить.

Відповідь: Г (об’єднання).

Чому інші варіанти неправильні: м’ята і в’юн мають апостроф через губний приголосний у корені; пір’я — через твердий р у кінці складу; Лук’ян — це виняток (апостроф після к). Лише об’єднання має апостроф через префікс на твердий приголосний, як і під’їзд.

• «бур’як» за аналогією до «бур’ян». Багато учнів помилково ставлять апостроф у слові «буряк», бо воно схоже на «бур’ян». Насправді в слові «буряк» р починає склад (бу-ряк), тому він м’який і апостроф не потрібен. Запам’ятай: бур’ян — апостроф є, буряк — апострофа немає.

• Пропускають апостроф після префікса: «зїзд», «обєм», «розяснення». Це одна з найпоширеніших помилок. Після префіксів з-, роз-, без-, від-, під-, об- перед я, ю, є, ї апостроф обов’язковий. Правильно: з’їзд, об’єм, роз’яснення.

• Ставлять апостроф перед і, е після префікса: «без’іменний», «з’економити». Апостроф ставимо лише перед я, ю, є, ї. Перед і, е, а, о, у після префікса апострофа ніколи не буває. Правильно: безіменний, зекономити.

• Пишуть м’який знак замість апострофа: «пьять», «мьята», «Марьяна». Це груба помилка. Апостроф і м’який знак — різні знаки з різними функціями. Апостроф показує роздільну вимову твердого приголосного і [й] + голосний, а м’який знак позначає м’якість попереднього приголосного. Правильно: п’ять, м’ята, Мар’яна.

• Вважають апостроф буквою або звуком. Насправді апостроф — це графічний знак, який не має власного звучання. Він лише вказує на те, що наступна буква я, ю, є, ї позначає два звуки: [й] + голосний. Наприклад, у слові м’ята літера я після апострофа позначає [йа].

Програма НМТ з української мови передбачає в розділі 1 «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» тему «правила вживання апострофа». У вимогах до підготовки зазначено: «розпізнавати вивчені орфограми, правильно писати слова з ними». Це означає, що ти маєш не лише знати правило, а й уміти застосовувати його в конкретних словах.

Завдання 1–8 демоваріанта НМТ-2026 належать до розділу 1. Формат — вибір однієї відповіді з чотирьох (А–Г), за кожну правильну відповідь нараховують 0 або 1 бал. Окремої позиції «апостроф» у карті демоваріанта 2026 немає, але знання цього правила перевіряють у завданнях на орфографію.

Знання апострофа потрібне також для формату завдання 1 демоваріанта 2026 (звукове значення букв, співвідношення звуків і букв). Після апострофа букви я, ю, є, ї позначають два звуки: [й] + голосний. Наприклад, у слові м’ята буква я позначає [йа], тому кількість звуків і букв може не збігатися.

Стратегія виконання

Для кожного пропуску в слові визнач, що стоїть перед я, ю, є, ї: губний приголосний (б, п, в, м, ф), твердий р у кінці складу чи префікс на твердий приголосний. Якщо так — став апостроф. Якщо перед я, ю, є, ї стоїть м’який р (початок складу), інший приголосний кореня (крім р) перед губним або голосна — апостроф не потрібен. Перевіряй кожне слово окремо, не покладайся на «схожість» з іншими словами.

• Апостроф ставимо лише перед я, ю, є, ї і лише після твердого приголосного.

• Після губних б, п, в, м, ф: м’ята, п’ять, в’юн, б’ю, солов’ї, рум’яний.

• Після р у кінці складу: бур’ян, пір’я, подвір’я, матір’ю, Мар’яна. Після м’якого р — ні: буряк, рясно, рябий.

• Після префіксів і першої частини складних слів на твердий приголосний: з’їзд, об’єм, роз’яснення, дит’ясла.

• Перед і, е, а, о, у після префікса — без апострофа: безіменний, зекономити, зорієнтувати.

• Лук’ян — єдиний випадок апострофа після к; запам’ятай також похідні: Лук’яненко, Лук’янюк, Лук’янець.