Типові завдання НМТ: усна народна творчість

Календарно-обрядові пісні — це найдавніший пласт українського фольклору. Їх виконували в певні дні року, щоб словом вплинути на врожай, приплід худоби й здоров’я родини. Вірили: як заспіваєш — так і буде. Тому кожна пісня мала чітко визначений час і обряд.

Три циклічні кола

Усі календарно-обрядові пісні поділяють на три цикли за порами року:

Зимовий цикл: колядки й щедрівки

Колядки співають на Святвечір (24 грудня) і на Різдво (25 грудня); за старим стилем — 6 і 7 січня. Основні теми — величання господаря, господині та їхніх дітей; згодом з’явилися сюжети про народження Ісуса Христа. Типовий приспів: «Ой дай, Боже!» або «Святий вечір!».

Щедрівки виконують на Щедрий вечір — 31 грудня (за старим стилем — 13 січня), перед Новим роком. Їхній постійний приспів — «Щедрий вечір, добрий вечір». У щедрівках бажають достатку в новому році. Найвідоміший приклад — «Щедрик» (народна щедрівка в обробці Миколи Леонтовича), де ластівка кличе господаря: «Щедрик, щедрик, щедрівочка, / Прилетіла ластівочка, / Стала собі щебетати, / Господаря викликати».

Пастка на НМТ: Колядки й щедрівки легко сплутати, бо обидві належать до зимового циклу. Запам’ятай прив’язку: колядки — Різдво, щедрівки — Щедрий вечір (напередодні Нового року). Приспів «Щедрий вечір, добрий вечір» — маркер щедрівки.

Весняний цикл: веснянки (гаївки)

Веснянки виконували від Благовіщення до Зелених свят. Це хороводні пісні-ігри, якими «закликали» весну, птахів, тепло. Типовий сюжет — сівба, проростання, залицяння. Приклад: «А ми просо сіяли, сіяли, / Ой дід-ладо, сіяли, сіяли». У Галичині веснянки називають гаївками.

Літній цикл: русальні, купальські, жниварські

Русальні пісні пов’язані з водою й духами — русалками. Їх співали на Зелені свята, щоб умилостивити водяних дівчат і захистити врожай. Купальські пісні звучать у ніч на Івана Купала (з 23 на 24 червня; за старим стилем — з 6 на 7 липня); головні мотиви — вогонь, вінки, пошук квітки папороті. Жниварські пісні супроводжували збирання врожаю: прославляють ниву, серп, останній сніп («Снопи, снопи, снопики, / Тяжкі наші стопики»).

Художні ознаки обрядових пісень

• Постійні епітети: «ясне сонце», «красна весна», «білі лебеді», «сира земля».

• Повтори рядків або фраз: «Ой дай, Боже!», «Щедрий вечір, добрий вечір».

• Звертання до сил природи: «Весна, весна, де ти була?», «Ой ти, місяцю-князю!».

• Символічні числа: три, сім, дванадцять.

Саме за цими ознаками — приспівом, обрядом, сезоном виконання — у завданнях НМТ визначають різновид календарно-обрядової пісні.

Суспільно-побутові пісні відображають життя різних верств українського народу: козаків, чумаків, рекрутів, кріпаків, наймитів. Родинно-побутові пісні зосереджені на особистих і родинних стосунках — коханні, шлюбі, материнстві, сирітстві. Головний критерій розрізнення: у суспільно-побутових пісень герой виступає як представник певного стану, у родинно-побутових — як член родини.

Козацькі пісні

Козацькі пісні оспівують похід, побратимство, прощання з матір’ю та дівчиною, смерть козака в степу. Типовий приклад — «Ой на горі вогонь горить»: «Ой на горі вогонь горить, / А в долині козак лежить». Мотиви: туга за домом, військова звитяга, вірне товариство. Кінь, шабля, спис, степ — постійні атрибути.

Чумацькі, рекрутські, кріпацькі пісні

Чумацькі пісні розповідають про далеку дорогу з сірими волами, возом, степом, важку працю й хвороби чумаків. Рекрутські й солдатські — про насильницький забір до війська, розлуку з родиною, тяжку муштру. Кріпацькі, наймитські й бурлацькі — скарги на панщину, непосильну працю на чужих людей, безправ’я.

Родинно-побутові пісні

До родинно-побутових належать:

• Колискові — з образами Сну й Дрімоти, що мають оберегову функцію: «Ой ходить сон коло вікон, / А дрімота коло плота».

• Весільні — супроводжують сватання, заручини, вінчання, коровайні обряди.

• Про кохання — ліричні переживання дівчини й хлопця, зустрічі й розлуки.

• Про родинне життя — невістка й свекруха, вдовина й сирітська доля.

• Жартівливі — гумористичні сцени з побуту.

Фольклорні образи в піснях

Психологічний паралелізм

Психологічний паралелізм — це зіставлення картини природи з внутрішнім станом людини. Спочатку пісня малює природне явище, а потім переносить його на почуття героя. Найяскравіший приклад — пісня «Віють вітри, віють буйні»: «Віють вітри, віють буйні, / Аж дерева гнуться; / Ой як болить моє серце, / А сльози не ллються». Буря в природі (вітри гнуть дерева) паралельна бурі в душі (серце болить, а сльози не ллються — біль такий сильний, що навіть плакати не можеш). На НМТ важливо не сплутати психологічний паралелізм із просто описом природи: паралелізм завжди має другу частину — про людину.

Дума, історична пісня й балада — три ліро-епічні жанри, які легко сплутати. Кожен має чіткі формальні й змістові ознаки. Розберемо їх по черзі.

Дума

Дума — ліро-епічний твір козацької доби. Її виконував кобзар або лірник речитативом під супровід кобзи, бандури чи ліри. Форма астрофічна — рядки нерівної довжини об’єднані в тиради, рима переважно дієслівна. Усталена тричастинна будова: заспів (заплачка), основна розповідь і славослів’я (прославлення героя або християнської віри).

Програмний твір — «Дума про Марусю Богуславку». Героїня — українська бранка-попівна, яка «потурчилась, побусурменилась» і живе в турецького пана. Вона визволяє козаків, що тридцять літ пробувають у турецькій неволі, а сама залишається на чужині. Ідея — жертовна любов до Батьківщини.

Історична пісня

Історична пісня — строфічний співаний твір про реальні історичні події й осіб. Від думи відрізняється відсутністю заспіву й славослів’я, рівними строфами та пісенним (не речитативним) виконанням.

«Ой Морозе, Морозенку» — історична пісня про полковника Морозенка (Нестора Морозенка), який загинув у боротьбі з поляками під час Хмельниччини. Гіпербола «вся Вкраїна плаче» підкреслює всенародну скорботу.

«Чи не той то хміль» — історична пісня про Богдана Хмельницького. Назва обігрує прізвище гетьмана через паралелізм: хміль (рослина) — Хмельницький (полководець). У пісні згадано перемоги 1648 року під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями.

Балада

Балада — ліро-епічний твір із трагічним родинно-побутовим сюжетом, елементами фантастики й символіки. Співається строфами.

«Ой летіла стріла» — балада про вдовиного сина, якого вбила стріла. До нього прилітають три зозулі — мати, сестра й миленька. Символи: де мати плаче — Дунай розлився (безмежна материнська любов), де сестра — криниця стала, де миленька — роса опала. Ідея — материнська любов найглибша й найсильніша.

Як не заплутатися: таблиця-порівняння

Пастки: Думу й історичну пісню плутають через спільну козацьку тематику — рятує перевірка форми (астрофічна vs строфічна). Баладу плутають із козацькою піснею через вдовиного сина — але балада має фантастику (рідні прилітають зозулями), а козацька пісня — ні. Марусю Богуславку (дума) не плутай із Марусею Чурай (легендарна співачка, не дума).

Маруся Чурай — напівлегендарна полтавська співачка доби Хмельниччини. Її вважають авторкою кількох пісень, що стали народними. На НМТ важливо знати зміст цих пісень і вміти зіставляти фольклорні образи з авторськими творами програми.

Пісні, приписувані Марусі Чурай

«Засвіт встали козаченьки» — пісня про проводи козаків у похід. Лірична героїня прощається з милим. Зачин: «Засвіт встали козаченьки / В похід з полуночі, / Заплакала Марусенька / Свої ясні очі». Місяць без сонця («Стоїть місяць над горою, / А сонця немає») — образ розлуки й туги.

«Віють вітри, віють буйні» — пісня про тугу за милим, мрію полетіти до нього. Психологічний паралелізм: буря в природі (вітри гнуть дерева) — біль у серці. Цю пісню співає Наталка в «Наталці Полтавці» Івана Котляревського, що створює міжтекстовий зв’язок між фольклором і авторською драмою.

Міжтекстові зв’язки з авторськими творами

«Віють вітри, віють буйні» звучить у п’єсі Котляревського «Наталка Полтавка» — героїня співає її, висловлюючи власну тугу за Петром. Це приклад того, як фольклорний твір стає частиною авторського тексту.

«Засвіт встали козаченьки» згадано в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай». Роман розповідає про життя легендарної співачки, і ця пісня є ключовим елементом сюжету.

Фольклорні образи в зіставленні з авторськими творами

На НМТ можуть запропонувати зіставити фольклорний образ із його використанням у вірші чи прозі. Найпоширеніші образи:

У завданні НМТ можуть дати уривок авторського вірша й попросити визначити, з яким фольклорним твором він перегукується за образом або мотивом. Наприклад, образ тополі в Шевченка відсилає до народної пісні про дівчину, що чекає козака.

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ з усної народної творчості. Кожне розберемо покроково.

Приклад 1. Вибір однієї з п’яти: виконання думи

Завдання: «Думу, на відміну від історичної пісні, виконували…»

Варіанти відповідей:

• речитативом під супровід кобзи, бандури чи ліри, без поділу на рівні строфи

• хором із приспівом після кожної строфи

• лише на Святвечір

• як колискову

• у драматичній виставі з діалогами

Розв’язання: Згадай ознаки думи. Це ліро-епічний твір козацької доби, який виконував кобзар або лірник речитативом під супровід кобзи, бандури чи ліри. Форма астрофічна — рядки нерівної довжини, об’єднані в тиради, без поділу на рівні строфи. Історична пісня, навпаки, строфічна й співається, а не промовляється речитативом.

Відповідь: перший варіант — «речитативом під супровід кобзи, бандури чи ліри, без поділу на рівні строфи».

Чому інші неправильні: хоровий спів із приспівом — ознака обрядових пісень; виконання лише на Святвечір — колядок; колискова — жанр родинно-побутових пісень; драматична вистава з діалогами — не фольклорна форма виконання думи.

Приклад 2. Вибір однієї з п’яти: жанр за зачином

Завдання: «Пісня із зачином “Щедрий вечір, добрий вечір” належить до…»

Варіанти відповідей: щедрівка; колядка; веснянка; купальська; жниварська.

Розв’язання: Приспів «Щедрий вечір, добрий вечір» — постійний маркер щедрівок. Їх виконують на Щедрий вечір (31 грудня; за старим стилем — 13 січня), перед Новим роком. Зміст — побажання достатку. Колядки мають приспіви «Ой дай, Боже!» або «Святий вечір!» і виконуються на Святвечір та Різдво.

Відповідь: щедрівка.

Пастка: учні часто плутають колядку й щедрівку, бо обидві зимові. Запам’ятай: колядка — Різдво, щедрівка — Щедрий вечір. Приспів усе видасть.

Приклад 3. Логічні пари: твір ↔ історична основа чи образ

Завдання: Установи відповідність між твором (1–3) та його історичною основою чи образом (А–Д).

1 «Ой Морозе, Морозенку»

2 «Чи не той то хміль»

3 «Дума про Марусю Богуславку»

А турецька неволя й бранка

Б полковник Морозенко

В Хмельницький і перемоги 1648 року

Г Гетьман Мазепа

Д Крути

Розв’язання: «Ой Морозе, Морозенку» — історична пісня про полковника Морозенка, який загинув у боротьбі з поляками (1 → Б). «Чи не той то хміль» — історична пісня про Богдана Хмельницького та його перемоги 1648 року під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями (2 → В). «Дума про Марусю Богуславку» — дума про українську бранку-попівну, яка визволяє козаків, що тридцять літ пробувають у турецькій неволі (3 → А). Варіанти Г (Мазепа) і Д (Крути) — зайві, вони стосуються інших історичних періодів.

Відповідь: 1Б, 2В, 3А.

Приклад 4. Вибір однієї з п’яти: жанр пісні «Ой летіла стріла»

Завдання: «Пісня “Ой летіла стріла” за жанром належить до…»

Варіанти відповідей: балада; дума; історична пісня; козацька пісня; колискова.

Розв’язання: У пісні «Ой летіла стріла» трагічний родинно-побутовий сюжет (вдовиного сина вбила стріла), фантастичні елементи (мати, сестра й миленька прилітають до вбитого зозулями) і символіка (де мати плаче — Дунай розлився, де сестра — криниця стала, де миленька — роса опала). Усе це — ознаки балади.

Відповідь: балада.

Чому не дума: дума має заспів, славослів’я, астрофічну форму й речитативне виконання. Чому не історична пісня: немає реальної історичної особи чи події. Чому не козацька пісня: сюжет родинний, а не про похід. Чому не колискова: трагічний сюжет, а не заколисування.

З усної народної творчості варто остерігатися п’яти типових помилок. Розглянь кожну, щоб не втратити балів.

• Плутати колядки й щедрівки за святом. Колядки співають на Святвечір і Різдво (24–25 грудня), а щедрівки — на Щедрий вечір (31 грудня); за старим стилем — 6–7 і 13 січня. Запам’ятай: приспів «Щедрий вечір, добрий вечір» — це щедрівка, а «Ой дай, Боже!» або «Святий вечір!» — колядка.

• Плутати думу з історичною піснею і баладою. Дума має астрофічну форму (нерівні рядки-тиради), заспів і славослів’я, виконується речитативом. Історична пісня строфічна, співається, без заспіву й славослів’я. Балада має трагічний родинний сюжет із фантастикою.

• Плутати Марусю Богуславку (дума) з Марусею Чурай (легендарна співачка). Маруся Богуславка — героїня думи, бранка-попівна в турецькій неволі. Маруся Чурай — напівлегендарна полтавська співачка, якій приписують пісні «Засвіт встали козаченьки» та «Віють вітри, віють буйні». Це різні особи.

• Відносити «Ой летіла стріла» до козацьких пісень за вдовиним сином. Хоча в пісні є вдовин син, сюжет не про похід, а про родинну трагедію з фантастичними елементами (рідні прилітають зозулями). Це балада, а не козацька пісня.

• Вважати психологічний паралелізм просто описом природи. Психологічний паралелізм — це не просто картина природи, а зіставлення природного явища з почуттям людини. Якщо в уривку є тільки опис природи без паралельної емоції — це не паралелізм.

На НМТ завдання з усної народної творчості перевіряють знання жанрів, творів програми, фольклорних образів і вміння розрізняти схожі жанри.

Формат завдань

• Вибір однієї з п’яти (А–Д) — 0 або 1 бал. У завданні подано уривок, ознаку або твердження, і треба обрати правильний варіант.

• Логічні пари (1–4 → А–Д) — 0–4 бали. Потрібно встановити відповідність між твором і його характеристикою, героєм або історичною основою.

Що перевіряють

За демоваріантом 2026 року, тема «Усна народна творчість» (тема 1.4) охоплює:

• Завдання 1 — жанрові ознаки думи (речитатив, астрофічна форма, кобзарський супровід).

• Завдання 18 — фольклорний образ у зіставленні з твором усної народної творчості (наприклад, образ тополі, калини, зозулі).

Розділ 1 програми НМТ дає близько 2 балів із 45 можливих. Довідкових матеріалів під час тестування немає — усе треба знати напам’ять.

Формат НМТ-2027

Формат НМТ-2027 ще не затверджено: звір його з офіційною характеристикою сертифікаційної роботи, щойно УЦОЯО її оприлюднить (характеристику 2026 року затвердили в січні 2026-го). До того орієнтуйся на демоваріант 2026 року.

Стратегія виконання

• У завданні з вибором однієї відповіді спершу відкинь свідомо неправильні варіанти, а потім обери правильний.

• У логічних парах починай із найочевиднішої пари (наприклад, «Дума про Марусю Богуславку» ↔ турецька неволя), а решту добирай методом виключення.

• Якщо сумніваєшся між двома жанрами, перевір за формою (астрофічна чи строфічна), виконанням (речитатив чи спів) і наявністю фантастики.

Тут зібрано відповіді на найпоширеніші запитання, які виникають під час підготовки до НМТ з усної народної творчості.

Запам’ятай головне з теми «Усна народна творчість» — ці пункти варто знати напевно.

• Дума — заспів (заплачка), розповідь, славослів’я; виконується речитативом кобзаря чи лірника; форма астрофічна.

• Історична пісня — строфи, реальні історичні особи й події, співається без заспіву й славослів’я.

• Балада — трагічний родинний сюжет із фантастикою й символами («Ой летіла стріла»).

• Колядки — Святвечір і Різдво; щедрівки — Щедрий вечір, приспів «Щедрий вечір, добрий вечір».

• Маруся Богуславка — героїня думи; Маруся Чурай — легендарна полтавська співачка, авторка пісень «Засвіт встали козаченьки» і «Віють вітри, віють буйні».

• Психологічний паралелізм — зіставлення картини природи з почуттям людини (природа ↔ почуття).