Типові завдання НМТ: давня українська література

«Повість минулих літ» — це найдавніший літописний звід, що дійшов до наших днів. Його уклали на початку XII століття в Києво-Печерському монастирі. Літопис містить погодні записи — дати вказано «від створення світу», тому ти можеш побачити формулу «У рік 6453» (це 945 рік від Різдва Христового). Саме з цього літопису ми знаємо легенду про заснування Києва та історію помсти княгині Ольги.

Легенда про заснування Києва

Літопис оповідає, що колись на дніпровських пагорбах жили три брати — Кий, Щек і Хорив — та їхня сестра Либідь. Старший брат Кий збудував город на високій горі, і назвали його Києвом — на честь старшого брата. Імена двох інших братів збереглися в назвах київських гір — Щекавиці та Хоревиці. Літописець спеціально спростовує чутки, ніби Кий був простим перевізником через Дніпро: він наголошує, що Кий був князем і заснував династію.

Чотири помсти княгині Ольги

Після того як древляни вбили князя Ігоря (945 рік), його дружина Ольга жорстоко помстилася. Літопис фіксує чотири помсти, і важливо запам'ятати їхню послідовність:

Образ Ольги в літописі — це образ мудрої, хитрої, рішучої й безжальної правительки. Кожна помста побудована на подвійному змісті слів: «честь» (почесті, що стали пасткою), «мийня» (лазня, що стала вогняною пасткою), «тризна» (поминальний бенкет, що став різаниною). Ці епізоди ілюструють, як Ольга використовує довіру ворога до ритуалів і звичаїв.

«Слово про похід Ігорів» — найвідоміша пам'ятка давньої української літератури. Її історична основа — невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців 1185 року. Автор твору невідомий. Рукопис знайшли наприкінці XVIII століття, а опублікували 1800 року. Твір написано в жанрі героїчної поеми (ліро-епосу), а слово «слово» вказує на ораторський жанр — урочисту промову.

Історична основа

1 травня 1185 року, коли Ігорове військо було вже в поході, сталося сонячне затемнення — автор подає це як зловісне передвістя. Похід завершився поразкою на річці Каялі, Ігор потрапив у полон, але згодом утік за допомогою половця Овлура. Ці події стали основою для ліро-епічного твору, що прославляє хоробрість і водночас засуджує князівські чвари.

Персонажі

Композиція

Твір має чітку структуру: вступ (згадка про співця Бояна та «билиці» часу), опис походу й поразки, сон Святослава та його «золоте слово», плач Ярославни, втеча Ігоря з полону й славослів'я князям. Кульмінацією вважають «золоте слово» Святослава — заклик до єднання руських князів перед спільною загрозою.

Ідея та художні засоби

Головна ідея твору — заклик до єднання руських князів і осуд міжусобиць, які послаблюють Руську землю перед ворогами. Автор використовує багаті художні засоби: постійні епітети («синій Дон», «червлені стяги»), порівняння в орудному відмінку («полетів соколом»), персоніфікацію природи (Дніпро, сонце, вітер стають дійовими особами), риторичні звертання та рефрен про Руську землю, який повторюється в ключових моментах.

Бароко — літературний напрям, що панував у європейській та українській літературі XVII–XVIII століть. Його назва походить, імовірно, від португальського слова «barroco» — перлина неправильної форми. В українській літературі бароко залишило глибокий слід завдяки своїй контрастності, ускладненій образності та філософській глибині.

Основні ознаки бароко

Головна риса бароко — контраст і антитеза. Письменники-барокісти постійно зіставляють земне й небесне, життя й смерть, тлінне й вічне. Звідси мотиви «memento mori» (пам'ятай про смерть) і марноти світу (vanitas vanitatum). Для бароко характерні ускладнена метафорика, алегорія, дидактизм (повчальність) і словесна гра. Автори часто використовують хитромудрі поетичні форми, акровірші, фігурні вірші.

Барокові жанри в українській літературі: байка, притча, філософський діалог, повчальний вірш. Збірка «Сад божественних пісень» Григорія Сковороди — яскравий зразок барокової лірики. Іван Величковський уславився як майстер поетичної гри — він писав акровірші, раки (вірші, що читаються однаково зліва направо і справа наліво) та фігурні вірші.

Відмінність бароко від класицизму

Класицизм — напрям, що прийшов на зміну бароко. Його основні принципи: культ розуму, орієнтація на античні зразки, правило трьох єдностей (у драмі), чітка ієрархія жанрів (високі — ода, трагедія, епопея; низькі — комедія, байка, сатира). В українській літературі класицизм представлений «Енеїдою» та «Наталкою Полтавкою» Івана Котляревського.

Алгоритм розпізнавання

Щоб визначити, до якого напряму належить твір, скористайся таким алгоритмом:

• Визнач час написання: XVII–XVIII ст. — можливе бароко; кінець XVIII – початок XIX ст. — можливий класицизм.

• Проаналізуй проблематику: духовна, філософська, повчальна тематика — бароко; раціональна, просвітницька, громадянська — класицизм.

• Оціни форму: ускладнені метафори, алегорії, контрасти — бароко; чітка структура, античні образи — класицизм.

Григорій Сковорода (1722–1794) — український філософ, поет і байкар, одна з найяскравіших постатей бароко. Він народився в Чорнухах на Полтавщині, більшу частину життя мандрував, навчаючи людей і пишучи твори. Його епітафія «Світ ловив мене, та не спіймав» стисло передає суть його життєвої філософії. Сковорода створив дві головні збірки: поетичну «Сад божественних пісень» і прозову «Байки харківські» (30 байок). Центральне поняття його вчення — «сродна праця», тобто діяльність за природним покликанням людини.

Вірш «De libertate»

«De libertate» (латиною «Про свободу») — один із найвідоміших віршів Сковороди, написаний 1757 або 1758 року. Свобода постає в ньому як найвище благо, дорожче за золото й усі земні скарби. Поет використовує риторичні запитання, антитезу «злото ↔ свобода» й звертання «вольності отче, Богдане-герою!» — до гетьмана Богдана Хмельницького як символу визвольної боротьби. Це зразок громадянської й філософської лірики.

Пісня «Всякому місту — звичай і права…»

Це пісня 10 зі збірки «Сад божественних пісень». Сковорода створює сатиричний перелік людських пристрастей: одному милі чини, другому — гроші, третьому — земля, четвертому — розваги. Вірш відкривається анафорою «Всякому… всяка…», що задає ритм сатиричного переліку. Висновок вірша — чиста совість, як кришталь, сильніша за страх смерті. Це типова барокова антитеза: земна марнота ↔ вічні духовні цінності.

Байка «Бджола та Шершень»

Байка написана в прозовій формі, як і всі «Байки харківські». Вона побудована як діалог між Бджолою (трудівницею за покликанням) і Шершнем (дармоїдом, що хоче жити чужим трудом). Алегорія прозора: Бджола уособлює людину, яка знайшла свою «сродну працю», а Шершень — того, хто уникає праці. Розлога мораль під назвою «Сила» підсумовує: радість від збирання меду більша, ніж від його споживання. Ідея байки — справжнє щастя в праці за покликанням, а не в чужому здобутку.

У цьому розділі ми розв'яжемо типові завдання НМТ з давньої української літератури. Кожен приклад супроводжується покроковим аналізом.

Приклад 1. Персонаж «Слова про похід Ігорів»

Завдання: Утекти з половецького полону Ігореві допоміг…

• Овлур

• Всеволод

• Святослав

• Боян

• Кончак

Розв'язання: Пригадаймо сюжет «Слова…». Після поразки на Каялі Ігор потрапив у полон до половців. Утекти йому допоміг половець Овлур (в інших перекладах — Лавр). Отже, правильна відповідь — Овлур.

Чому інші варіанти неправильні? Всеволод — рідний брат Ігоря, який брав участь у поході й потрапив у полон разом з Ігорем; він не міг організувати втечу. Святослав Київський — великий князь, автор «золотого слова», але він не брав участі в поході. Боян — легендарний співець, згаданий у вступі. Кончак — половецький хан, ворог Ігоря.

Приклад 2. Помсти княгині Ольги

Завдання: Із чотирьох помст княгині Ольги древлянам першою була…

• древлянських послів занурили в яму з човном

• спалили лазню з древлянськими мужами

• влаштували тризну біля могили Ігоря

• підпалили Іскоростень за допомогою голубів

• убили князя Мала

Розв'язання: Послідовність помст за літописом: перша — древлянських послів, які прибули до Ольги сватати її за князя Мала, несуть у човні й скидають у яму. Друга — спалюють «кращих мужів» у лазні. Третя — тризна біля могили Ігоря. Четверта — підпал Іскоростеня голубами й горобцями. Отже, першою була помста з човном і ямою. Варіант «убили князя Мала» взагалі не є однією з помст Ольги.

Приклад 3. Мораль байки «Бджола та Шершень»

Завдання: Мораль байки «Бджола та Шершень» полягає в тому, що…

• щастя в праці за покликанням, а не в чужому здобутку

• багатство — головна мета людини

• дармоїдство корисне для суспільства

• мед потрібен ведмедеві

• освіта марна

Розв'язання: Байка «Бджола та Шершень» — алегорія. Бджола працює, збирає мед, і це приносить їй радість. Шершень хоче жити чужим трудом. Мораль «Сила» стверджує: радість від збирання меду більша, ніж від його споживання. Отже, правильна відповідь — щастя в праці за покликанням. Інші варіанти суперечать філософії Сковороди: багатство не є самоціллю, дармоїдство засуджується, а освіта — одна з цінностей.

Приклад 4. Логічні пари: вірш Сковороди ↔ провідний засіб чи мотив

Завдання: Установи відповідність між твором Григорія Сковороди та його провідним засобом або мотивом.

Розв'язання: «De libertate» прославляє свободу як найвище благо, дорожче за золото — це відповідає варіанту Б. «Всякому місту — звичай і права…» — сатиричний перелік пристрастей з анафорою «Всякому… всяка…» — це варіант В. «Бджола та Шершень» — алегорія з мораллю «Сила» — це варіант А. Варіанти Г (бурлеск) і Д (плач) є зайвими. Ключ: 1Б, 2В, 3А.

На НМТ з давньої української літератури учні найчастіше припускаються таких помилок. Запам'ятай їх, щоб не втратити бали.

• Плутати «золоте слово» Святослава й плач Ярославни. «Золоте слово» — це заклик великого князя Святослава до єднання, звернений до всіх руських князів. Плач Ярославни — це ліричний монолог дружини Ігоря в Путивлі, де вона звертається до сил природи (вітру, Дніпра, сонця). Запам'ятай: Святослав промовляє до князів, Ярославна — до природи.

• Плутати помсти Ольги, змінювати їхній порядок. Послідовність така: 1) човен і яма, 2) лазня, 3) тризна, 4) голуби й горобці. Найчастіше плутають першу й четверту, бо четверта (птахи) найвідоміша.

• Відносити Сковороду до класицизму, а не до бароко. Сковорода — бароковий автор: його твори сповнені контрастів, алегорій, філософських роздумів про життя й смерть. Класицизм в українській літературі представляє Котляревський.

• Плутати «De libertate» (вірш) і «Байки харківські» (проза). «De libertate» — поетичний твір, написаний віршованою мовою. «Байки харківські» — прозові байки. Сковорода писав і вірші, і прозу, тож звертай увагу на жанр.

• Приписувати «Слову про похід Ігорів» конкретного автора. Автор твору невідомий. Хоча існують різні гіпотези (наприклад, що автором міг бути співець Боян або хтось із дружинників Ігоря), жодна з них не підтверджена. На НМТ правильна відповідь — «автор невідомий».

Завдання з давньої української літератури в НМТ перевіряють твоє вміння впізнавати персонажів, сюжети, ідеї та літературні напрями. Розгляньмо, як саме це відбувається.

Формат завдань

На НМТ використовують дві основні форми завдань з давньої літератури:

• Вибір однієї з п'яти (А–Д) — 0 або 1 бал. У таких завданнях тобі пропонують твердження про персонажа, епізод або ідею твору, і ти маєш обрати правильний варіант.

• Логічні пари (1–4 → А–Д) — від 0 до 4 балів. Тут потрібно встановити відповідність між елементами двох множин. Один варіант у правій колонці зайвий.

Стратегія виконання

Довідкових матеріалів на тесті немає, тому покладайся лише на свої знання. Ось алгоритм дій:

• Уважно прочитай завдання. Визнач, про який твір, персонажа чи епізод ідеться.

• Якщо завдання про «Слово…» — згадай персонажів за ключовими словами (золоте слово, плач, буй-тур, Овлур).

• Якщо завдання про літопис — згадай послідовність подій (Кий → помсти Ольги).

• Якщо завдання про Сковороду — визнач, чи це вірш чи байка, і згадай головну ідею (свобода, сродна праця, чиста совість).

• Якщо завдання про напрям — скористайся алгоритмом: час → проблематика → форма.

Розподіл балів

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 2 перевіряло знання персонажа за характеристикою (тема 2.2 — давня українська література). Розділ 2 тесту дає близько 1 бала з 45 можливих. Формат НМТ-2027 слід звірити з офіційною характеристикою тесту на сайті УЦОЯО, опублікованою до початку 2027 року.

• Кий, Щек, Хорив і Либідь — легенда про заснування Києва; Ольга помстилася древлянам чотири рази: човен і яма, лазня, тризна, голуби й горобці.

• «Слово про похід Ігорів» — похід 1185 року, автор невідомий, головна ідея — єднання руських князів перед загрозою половців.

• Бароко — контрасти, алегорії, повчальність, філософські пошуки; класицизм — культ розуму, античні зразки, чітка ієрархія жанрів.

• Григорій Сковорода: «De libertate» — свобода дорожча за золото; «Всякому місту — звичай і права…» — чиста совість сильніша за страх смерті; «Бджола та Шершень» — щастя в праці за покликанням (сродна праця).