Тарас Шевченко: біографія і періоди творчості

Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (за новим стилем — 9 березня) 1814 року в селі Моринці на Київщині (тепер Черкаська область). Його батьки, Григорій Іванович і Катерина Якимівна, були кріпаками поміщика Василя Енгельгардта. Дитинство майбутнього поета минуло в сусідньому селі Кирилівці. Рано осиротів: мати померла, коли Тарасові було дев'ять років, а батько — коли йому було одинадцять (1825).

Підлітком Шевченко став козачком — особистим слугою — у пана Павла Енгельгардта, сина Василя Енгельгардта. Разом із паном він побував у Вільні (тепер Вільнюс), Варшаві, а згодом у Петербурзі. У Петербурзі пан Енгельгардт віддав Тараса в науку до маляра Василя Ширяєва. Саме там юнак познайомився з художником Іваном Сошенком, який розгледів у ньому талант. Сошенко познайомив Шевченка з визначними діячами культури: художником Карлом Брюлловим, поетом Василем Жуковським, письменником Євгеном Гребінкою та живописцем Олексієм Венеціановим.

22 квітня (4 травня) 1838 року Шевченка викупили з кріпацтва за 2500 карбованців. Як це сталося? Карл Брюллов написав портрет Василя Жуковського, і цей портрет розіграли в лотереї. Зібраних коштів вистачило, щоб викупити молодого поета з неволі. Того самого року Шевченко вступив до Петербурзької Академії мистецтв і став учнем Брюллова. Варто пам'ятати, що Шевченко був не лише поетом, а й талановитим художником: 1860 року він отримав звання академіка гравірування.

Творчість Тараса Шевченка прийнято поділяти на чотири періоди. Кожен має свої хронологічні межі, провідні мотиви й коло творів. Розуміння цього поділу — ключ до правильних відповідей на НМТ.

Ранній період (1837–1843)

Перший відомий твір Шевченка — поема «Причинна» (1837). У 1840 році вийшов друком «Кобзар» — збірка, що містила вісім творів: «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя» та інші. Для раннього періоду характерні романтичні балади й поеми, фольклорні образи, мотиви жіночої долі й козацького минулого. До цього періоду належить програмна поема «Катерина» (1838).

«Три літа» (1843–1845)

Назва періоду походить від рукописної збірки «Три літа». У ці роки Шевченко подорожував Україною, працював у Київській археографічній комісії. Поезія набула політичного звучання: сатира на кріпацтво та імперію. Саме в цей період написано більшість програмних творів Шевченка: «Сон» («У всякого своя доля…») — 1844 рік; «Кавказ», «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Заповіт» — 1845 рік.

Період арешту й заслання (1847–1857)

Це час так званої невольничої поезії. 1847 року в петербурзькій в'язниці, під час слідства, Шевченко створив цикл «В казематі», до якого ввійшов вірш «Садок вишневий коло хати», а вже на засланні — поезію «Мені тринадцятий минало». Провідні мотиви — туга за Україною, самотність, незламність духу.

Після заслання (1857–1861)

Останній період позначений біблійною й філософською тематикою. Шевченко написав поеми «Неофіти» та «Марія», у яких виявив мрію про вільне, справедливе суспільство. 1861 року він видав «Буквар южноруський» для недільних шкіл.

У середині 1840-х років Шевченко зблизився з таємним Кирило-Мефодіївським братством — гуртком української інтелігенції в Києві. До братства входили історик Микола Костомаров, письменник Василь Білозерський, публіцист Микола Гулак; близьким до братства був Пантелеймон Куліш. Братство ставило за мету скасування кріпацтва й національне відродження слов'янських народів.

1847 року братство розгромили, а Шевченка заарештували. Найсуворіше покарання поет отримав не стільки за участь у братстві, скільки за свої сатиричні вірші, передусім за поему «Сон», де він зобразив карикатуру на царя Миколу I та царицю. Резолюція імператора була безжальною: віддати Шевченка солдатом в Окремий Оренбурзький корпус «під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати».

Місцями заслання стали Орська фортеця, Аральська експедиція (де поетові тимчасово дозволили малювати), Оренбург і Новопетровське укріплення. Попри категоричну заборону, Шевченко таємно писав вірші в так званих «захалявних книжечках» — маленьких зошитах, які ховав у халяві чобота.

Звільнився Шевченко з заслання 1857 року. 1859 року він востаннє приїхав в Україну, де його знову заарештували, але невдовзі відпустили. Помер поет 26 лютого (10 березня) 1861 року в Петербурзі. Поховали його на Чернечій горі біля Канева, як він просив у «Заповіті».

Важлива пастка НМТ: «Заповіт» написано 25 грудня 1845 року в Переяславі, коли Шевченко тяжко хворів. Це сталося до арешту, а не на засланні! Не плутай: «Заповіт» — 1845, «три літа», а не період заслання.

Тарас Шевченко — національний поет-пророк, основоположник нової української літературної мови. Його «Кобзар» став не просто збіркою поезій, а символом України, її боротьби за волю й національну ідентичність. Шевченко підняв українське слово з рівня «сільської говірки» до високої літератури, збагатив мову, створив зразки громадянської, інтимної та філософської лірики.

Найвідоміше висловлювання про Шевченка належить Іванові Франку. У статті «Тарас Шевченко» (1914) Франко написав: «Він був сином мужика — і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком — і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим». Такі висловлювання можуть трапитися в завданні на логічні пари «митець ↔ висловлювання про нього» (у демоваріанті НМТ-2026 — завдання 30).

Як упізнати, що висловлювання стосується саме Шевченка? Звертай увагу на ключові маркери: кріпацтво й викуп, самоук, «Кобзар», заслання, пророк, воля народу. Якщо у вислові згадано, що людина була кріпаком, вийшла з народу, стала національним генієм або пророком — ідеться, найімовірніше, про Шевченка.

Пастка: Шевченкові слова «Будеш, батьку, панувати, / Поки живуть люди» — це висловлювання Шевченка про Івана Котляревського, а не про самого Шевченка. Автора висловлювання не плутай з митцем, про якого йдеться. У завданні «митець ↔ висловлювання про нього» важливо розрізняти, хто сказав і про кого сказано.

Розгляньмо кілька типових завдань НМТ, щоб закріпити знання на практиці.

Приклад 1. Перший «Кобзар»

Завдання: Перший «Кобзар» Тараса Шевченка вийшов друком у…

• А 1838 році

• Б 1840 році

• В 1843 році

• Г 1847 році

• Д 1861 році

Розв'язання: Згадаймо, що перший «Кобзар» побачив світ 1840 року. Варіант А (1838) — це рік викупу Шевченка з кріпацтва, а не виходу збірки. Варіант В (1843) — початок періоду «три літа». Варіант Г (1847) — рік арешту. Варіант Д (1861) — рік смерті поета.

Відповідь: Б (1840 рік).

Приклад 2. Твір періоду «трьох літ»

Завдання: У період «трьох літ» написано твір…

• А «Причинна»

• Б «Катерина»

• В «Кавказ»

• Г «Садок вишневий коло хати»

• Д «Неофіти»

Розв'язання: Період «трьох літ» — 1843–1845 роки. «Кавказ» написано 1845 року, тож це правильна відповідь. Розберімо дистрактори: «Причинна» (А) — 1837 рік, ранній період; «Катерина» (Б) — 1838 рік, ранній період; «Садок вишневий коло хати» (Г) — цикл «В казематі», період заслання; «Неофіти» (Д) — 1857 рік, період після заслання.

Відповідь: В («Кавказ»).

Приклад 3. Логічні пари «подія ↔ рік»

Завдання: Установи відповідність між подією життя Шевченка та роком.

Розв'язання: Викуп відбувся 1838 року (1 → А). Перший «Кобзар» вийшов 1840 року (2 → Б). «Заповіт» написано 1845 року (3 → В). Арешт стався 1847 року (4 → Г). Рік 1861 (Д) — зайвий, це рік смерті поета.

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

Приклад 4. Висловлювання про Шевченка

Завдання: «Він був сином мужика — і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури». Ідеться про…

• А Івана Котляревського

• Б Тараса Шевченка

• В Івана Франка

• Г Пантелеймона Куліша

• Д Григорія Сковороду

Розв'язання: Це слова Івана Франка про Шевченка. Ключові маркери: «син мужика», «кріпак», «самоук» — усе вказує на Шевченка. Пастка: Франко (В) — автор висловлювання, а не той, про кого йдеться. Котляревський (А) не був кріпаком. Куліш (Г) і Сковорода (Д) також не були кріпаками.

Відповідь: Б (Тарас Шевченко).

• Вважати, що «Заповіт» написано на засланні чи перед смертю. Насправді «Заповіт» створено 25 грудня 1845 року в Переяславі, коли Шевченко тяжко хворів. Це період «трьох літ», а не заслання.

• Плутати рік викупу з кріпацтва (1838) і рік першого «Кобзаря» (1840). Це дві різні події, хоч і близькі в часі. Запам'ятай: викуп — 1838, «Кобзар» — 1840.

• Вважати, що «Кобзар» 1840 року містив усі твори поета. Насправді перше видання включало лише вісім творів. Шевченко писав поезію все життя, і «Кобзар» багато разів доповнювався.

• Відносити «Сон» і «Кавказ» до раннього періоду чи до заслання. Обидва твори належать до періоду «трьох літ»: «Сон» — 1844, «Кавказ» — 1845.

• Думати, що заслання — це тюремне ув'язнення. Насправді Шевченка віддали в солдати (військова служба) в Оренбурзький корпус із забороною писати й малювати. Він носив солдатську форму, брав участь у військових експедиціях.

• Плутати автора висловлювання з митцем, про якого це висловлювання. Наприклад, слова Франка про Шевченка: автор — Франко, а йдеться про Шевченка. У завданні запитують, про кого сказано, а не хто сказав.

Тема 3.2 програми НМТ з української літератури вимагає знати місце митця в літературному процесі й висловлювання про нього. Серед вимог — співвідносити письменників із фрагментами їхніх творів і з висловами митців та критиків про них.

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 9 перевіряє вміння співвіднести фрагмент твору з його автором (тема 3.2). Завдання 30 — це «логічні пари» «митець ↔ висловлювання про нього» (теми 3.2, 3.3, 3.5, 3.6). За кожну правильно встановлену пару дають 1 бал, максимум — 4 бали.

У блоці 16–20 демоваріанта аналізують вірш програмного автора, якого немає в переліку творів. Знання періодів творчості й провідних мотивів допомагає впізнати автора й тему навіть без підпису.

Форми завдань: завдання 1–25 — одна з п'яти (А–Д), 0 або 1 бал; завдання 26–30 — «логічні пари». Орієнтовний час на виконання всього тесту — 60 хвилин. Довідкових матеріалів немає, тож дати, періоди й назви творів треба пам'ятати.

• 1814 — народження в Моринцях; 1838 — викуп із кріпацтва; 1840 — перший «Кобзар».

• Періоди творчості: ранній (1837–1843), «три літа» (1843–1845), заслання (1847–1857), після заслання (1857–1861).

• «Катерина» — 1838 (ранній період); «Сон» — 1844; «Кавказ», «І мертвим, і живим…», «Заповіт» — 1845 (усі — «три літа»).

• 1847 — арешт у справі Кирило-Мефодіївського братства, солдатчина із забороною писати й малювати.

• «Заповіт» написано в Переяславі 25 грудня 1845 року, до арешту, а не на засланні.

• Іван Франко: «Він був сином мужика — і став володарем у царстві духа…» — це про Шевченка.