Реалізм в українській літературі

Реалізм — це літературний напрям, що прагне правдиво, об'єктивно й усебічно зображувати дійсність у її типових проявах. В українській літературі реалізм став провідним напрямом другої половини XIX століття, заступивши романтизм. На відміну від романтиків, які творили виняткових героїв у незвичайних обставинах, реалісти зосередилися на повсякденному житті звичайних людей — селян, міщан, дрібних чиновників.

Типовий герой у типових обставинах

Це ключова формула реалізму. Характер персонажа пояснюється його середовищем, походженням, соціальним становищем. Герой не є винятковою особистістю — він утілює риси певної суспільної групи. Наприклад, Кайдаш у Нечуя-Левицького — типовий український селянин пореформеної доби: працьовитий, але впертий, схильний до суперечок через землю й майно. Типові обставини — це звичне для такої людини оточення: сільська хата, щоденна праця, родинні стосунки, громадські звичаї.

Соціально-психологічна мотивація вчинків

Реалісти показують причиново-наслідкові зв'язки між обставинами життя людини та її поведінкою. Учинки героя вмотивовані не абстрактним фатумом чи надприродними силами, а конкретними соціальними умовами й внутрішніми психологічними чинниками. Найяскравіший приклад — Чіпка з роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного. Він стає злочинцем не тому, що народжений лиходієм, а тому, що соціальна несправедливість (панське свавілля, злидні, несправедливий суд) ламає його вдачу — чесну, горду, але нестримну. Це й є соціально-психологічна мотивація: зовнішні обставини впливають на внутрішній світ і штовхають до вчинків.

Правдивість деталей, об'єктивний оповідач і критика суспільних вад

Реалістична манера вимагає точності в описах побуту, одягу, їжі, мови, звичаїв. Читач бачить не узагальнену «хату», а конкретне подвір'я з грушею на межі, не абстрактну «вечерю», а розпис страв, які готує Мотря. Розлогі описи створюють ефект присутності. Оповідач у реалістичному творі зазвичай об'єктивний, не втручається в події з оцінними коментарями, а дає змогу читачеві робити висновки. Водночас реалізм має критичний пафос: зображуючи життя правдиво, письменник викриває суспільні вади — несправедливість, заскорузлість, пияцтво, жадібність. Звідси назва «критичний реалізм», яку часто вживають щодо української літератури XIX століття.

Програма НМТ з української літератури містить кілька творів, які належать до реалізму. Розгляньмо кожен із них, щоб навчитися впізнавати реалістичну манеру в різних жанрах.

«Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького (1878)

Соціально-побутова повість, яку вважають вершиною українського реалізму. Нечуй-Левицький змалював життя пореформеного села: родина Кайдашів живе звичайним сільським побутом, але постійні сварки через землю, майно й дрібниці руйнують родинний лад. Твір насичений побутовими деталями — описами хати, подвір'я, одягу, їжі, сільських звичаїв. Мова персонажів — жива народна українська мова, яка передає характери й настрій. Гумор пронизує всю повість, але за смішними ситуаціями стоїть серйозна критика суспільних вад: заздрості, впертості, нездатності до порозуміння.

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика (1880)

Соціально-психологічний роман, який показує, як обставини й характер штовхають людину на злочин. Головний герой Чіпка Варениченко — натура обдарована, чесна, але горда й нестримна. Соціальна несправедливість (панське свавілля, злидні, несправедливий суд) поступово ламає його, і він стає розбійником. Панас Мирний писав роман у співавторстві з братом Іваном Біликом (справжнє прізвище — Рудченко). Це глибокий психологічний аналіз: автор показує не просто злочинця, а людину, якою могли стати тисячі селян за тих умов. Твір поєднує соціальну критику з психологізмом — звідси й визначення «соціально-психологічний роман».

«Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого (1886)

Реалістична комедія, у якій автор висміює прагнення заможного селянина Мартина Борулі стати дворянином. Боруля витрачає чималі кошти на судову тяганину, щоб довести своє «шляхетне» походження, але програє справу (через описку «Борулька» дворянства не визнано) і врешті палить свої папери. Твір має всі ознаки реалізму: типовий герой (селянин, що хоче вибитися «в люди»), типові обставини (українське село після реформи), соціально-психологічну мотивацію (амбіції героя спричинені суспільними стереотипами), правдиві деталі побуту й мови, а також гостру критику суспільних вад — чинопочитання, марнославства, безглуздої гонитви за статусом.

«Захар Беркут» І. Франка (1883)

Історична повість, яка має реалістичну основу, але містить і романтичні риси. Реалістична основа — це докладне зображення життя карпатської громади XIII століття: побут, звичаї, віча, господарювання. Романтичні риси — винятковий героїзм Захара Беркута, ідеалізований образ мудрого старійшини, протистояння добра і зла (громада проти монголів і зрадника Тугара Вовка), піднесений стиль оповіді. Саме тому на НМТ «Захара Беркута» розглядають як твір із поєднанням реалістичної основи й романтичних рис. Це важливо пам'ятати, щоб не помилитися в тесті.

Найскладніше в темі «Реалізм» — не плутати реалістичні твори з модерністськими, написаними приблизно в той самий час. Межа XIX–XX століть — перехідна доба, коли поряд із пізніми реалістами працювали перші модерністи. Як же розрізнити?

Головний критерій: чим пояснено людину?

Реаліст пояснює людину обставинами й середовищем. Він ставить питання: «Як суспільство, побут, соціальне становище сформували цей характер?» Модерніст натомість зосереджується на внутрішньому світі, настрої, підсвідомому. Для нього важливіше передати суб'єктивне переживання, ніж об'єктивну картину дійсності.

«Intermezzo» М. Коцюбинського (1908) — імпресіонізм

Новела «Intermezzo» написана 1908 року, коли реалізм уже мав потужну традицію. Однак це модерністський твір, а саме — імпресіоністична новела. Чому? Тому що головне в ній — не соціальні обставини чи типовий герой, а внутрішній стан ліричного героя, його втома, бажання відпочити від «людського горя», злиття з природою. Сюжет майже відсутній, натомість — потік вражень, настроїв, суб'єктивних переживань. Це протилежність реалістичній манері.

«Камінний хрест» В. Стефаника (1900) — експресіонізм

Новела «Камінний хрест» написана 1900 року — теж на зламі століть. Але це модерністський твір, напрям — експресіонізм. Стефаник не описує докладно побуту чи соціальних умов, як зробив би реаліст. Він передає емоційний стан героя через уривчасті фрази, крик, напружені образи. Іван Дідух, який мусить емігрувати, — не «типовий герой у типових обставинах» у реалістичному сенсі, а людина, чия трагедія подана через експресивний, майже символічний образ (камінний хрест як символ важкої долі).

Робота з уривком: реалістичні деталі в «Кайдашевій сім'ї»

Ось умовний уривок, складений у дусі повісті (це не цитата з тексту): «Після поділу груша опинилася якраз на межі між Карповим і Лавріновим городами. Мотря вийшла на город, глянула на гілля, всипане жовтими грушками, і скривилася: «Чия ж вона тепер?» Вона вже знала, що через цю грушу буде сварка». Які ознаки реалізму тут видно?

• Побутова деталь: груша на межі — конкретний предмет, що спричиняє конфлікт. Це не символ (як камінний хрест у Стефаника), а реальна річ, яка могла бути в будь-якому селі.

• Соціальна мотивація: сварка через землю — типова причина родинних конфліктів у пореформеному селі, де земля була головним багатством.

• Типові обставини: город, межа, поділ землі між синами — усе це звичне середовище українського селянина XIX століття.

• Жива мова: «Чия ж вона тепер?» — проста, природна фраза, яка передає думку персонажки.

Контрольне питання до будь-якого уривка: чи пояснено вчинок соціальною причиною і чи зображено героя як типового представника середовища? Якщо так — перед тобою реалізм.

Запам'ятай: дата написання — не головний критерій. «Камінний хрест» (1900) і «Intermezzo» (1908) — модерністські, хоча написані на зламі століть, як і пізні твори реалістів. Орієнтуйся на спосіб зображення людини.

Розгляньмо типові завдання НМТ, щоб навчитися застосовувати знання про реалізм на практиці.

Приклад 1. Реалістичним твором є…

Завдання: «Реалістичним твором є…» Варіанти: А «Intermezzo», Б «Камінний хрест», В «Кайдашева сім'я», Г «Лісова пісня», Д «Блакитна Панна».

Розв'язання: Згадай ознаки реалізму — типовий герой у типових обставинах, соціально-психологічна мотивація, правдива деталь. «Кайдашева сім'я» Нечуя-Левицького (1878) — соціально-побутова повість, яка повністю відповідає цим ознакам. Усі інші варіанти — модерністські твори: «Intermezzo» (імпресіонізм), «Камінний хрест» (експресіонізм), «Лісова пісня» (неоромантизм / драма-феєрія), «Блакитна Панна» (символізм).

Відповідь: «Кайдашева сім'я».

Чому інші варіанти неправильні: «Intermezzo» — модерністська новела, у якій головне не соціальні обставини, а внутрішній стан героя; «Камінний хрест» — експресіоністична новела з символічним образом; «Лісова пісня» — неоромантична драма-феєрія з міфологічними персонажами; «Блакитна Панна» — символістська поезія.

Приклад 2. Ознаки якого напряму виявлено в уривку?

Завдання: Прочитай уривок і визнач, ознаки якого літературного напряму в ньому виявлено.

> «Після поділу груша опинилася якраз на межі між Карповим і Лавріновим городами. Мотря вийшла на город, глянула на гілля, всипане жовтими грушками, і скривилася: «Чия ж вона тепер?» Вона вже знала, що через цю грушу буде сварка». (Умовний уривок у дусі «Кайдашевої сім'ї».)

Варіанти: А класицизм, Б реалізм, В романтизм, Г імпресіонізм, Д експресіонізм.

Розв'язання: В уривку є конкретна побутова деталь (груша на межі), яка стає причиною конфлікту. Герої — звичайні селяни, їхні вчинки вмотивовані соціальними обставинами (поділ землі, суперечка за межу). Мова природна, народна. Це ознаки реалізму.

Відповідь: Б — реалізм.

Чому інші варіанти неправильні: класицизм вимагав би високого стилю й античних зразків; романтизм — виняткового героя в незвичайних обставинах; імпресіонізм — суб'єктивних вражень; експресіонізм — емоційної напруги й символів.

Приклад 3. Логічні пари «твір ↔ напрям чи течія»

Завдання: Установи відповідність між твором і літературним напрямом (течією).

П'ятий варіант (Д) — класицизм — зайвий.

Розв'язання: «Хіба ревуть воли…» — соціально-психологічний роман, реалізм (1 → А). «Intermezzo» — імпресіоністична новела (2 → Б). «Камінний хрест» — експресіоністична новела (3 → В). «Contra spem spero!» Лесі Українки — неоромантична поезія (4 → Г).

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

Приклад 4. Романтичні риси поєднано з реалістичною основою у творі…

Завдання: «Романтичні риси поєднано з реалістичною основою у творі…» Варіанти: А «Кайдашева сім'я», Б «Мартин Боруля», В «Захар Беркут», Г «Мина Мазайло», Д «Місто».

Розв'язання: «Захар Беркут» І. Франка має реалістичну основу (докладне зображення життя карпатської громади XIII ст., побут, звичаї, віча) і романтичні риси (винятковий героїзм Захара, ідеалізований образ, протистояння добра і зла). Інші твори: «Кайдашева сім'я» — чистий реалізм; «Мартин Боруля» — реалістична комедія; «Мина Мазайло» Миколи Куліша — модерністська сатирична комедія 1920-х; «Місто» В. Підмогильного — модерністський роман (неореалізм).

Відповідь: «Захар Беркут».

• Зараховувати до реалізму будь-який твір кінця XIX – початку XX ст. «Intermezzo» (1908) і «Камінний хрест» (1900) — модерністські новели, хоч і написані на зламі століть. Орієнтуйся не на дату, а на спосіб зображення людини.

• Вважати реалізмом будь-яке зображення села. У «Тінях забутих предків» М. Коцюбинського село Карпат зображено через міф і символ — це модерністський твір, не реалістичний.

• Не помічати романтичних рис «Захара Беркута». Це твір із реалістичною основою, але з виразними романтичними рисами: винятковий героїзм Захара, ідеалізований образ, протистояння добра і зла.

• Плутати реалістичну деталь із символом. Груша в «Кайдашевій сім'ї» — насамперед побутова деталь, конкретний предмет, через який виникає сварка. Це не символ, як камінний хрест у Стефаника.

• Називати «Хіба ревуть воли…» пригодницьким романом через злочини героя. Це соціально-психологічний роман: автор аналізує, як обставини штовхають людину на злочин, а не просто описує пригоди.

Щоб упевнено відповідати на завдання НМТ про реалізм, знай, як саме цю тему перевіряють.

Що каже програма

Рядок 0.6 програми НМТ з української літератури містить реалізм серед літературних напрямів, які треба знати. Пункт 4 «Вимог до знань і вмінь» вимагає співвідносити твір із напрямом, стилем, течією. Отже, завдання на реалізм можуть бути як у частині теорії літератури, так і в частині знання творів.

Як це було в демоваріанті 2026

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року завдання 7 пов'язувало джерело назви роману Панаса Мирного з його жанром. Завдання 29 (логічні пари) вимагало співвіднести героїню з реплікою. Серед творів, які фігурували в демоваріанті, — рядки 3.4 і 3.5 програми (твори другої половини XIX століття).

Формат завдань

• Завдання 1–25 — вибір однієї правильної відповіді з п'яти (А–Д). Кожне — 1 бал.

• Завдання 26–30 — логічні пари (встановлення відповідності). Кожне — до 4 балів (по 1 балу за кожну правильну пару).

Стратегія виконання

У варіантах, де серед відповідей є твори різних напрямів, насамперед відокрем твори другої половини XIX століття (реалізм) від модерністських новел початку XX століття. Пам'ятай: «Кайдашева сім'я» (1878), «Хіба ревуть воли…» (1880), «Мартин Боруля» (1886) — реалізм, а «Intermezzo» (1908) і «Камінний хрест» (1900) — уже модернізм. «Захар Беркут» (1883) — реалістична основа з романтичними рисами.

• Реалізм — літературний напрям, що правдиво зображує життя в його типових проявах. Провідний напрям української літератури другої половини XIX століття.

• Ознаки реалізму: типовий герой у типових обставинах, соціально-психологічна мотивація вчинків, правдивість деталей (побут, одяг, мова, звичаї), об'єктивний оповідач, критика суспільних вад.

• Реалістичні твори програми НМТ: «Кайдашева сім'я» (Нечуй-Левицький, 1878), «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Панас Мирний та Іван Білик, 1880), «Мартин Боруля» (Карпенко-Карий, 1886), «Захар Беркут» (Франко, 1883 — з романтичними рисами).

• «Intermezzo» (Коцюбинський, 1908) та «Камінний хрест» (Стефаник, 1900) — модерністські новели (імпресіонізм та експресіонізм), хоча написані на зламі століть.

• Реаліст пояснює людину обставинами й середовищем; модерніст — внутрішнім світом, настроєм, підсвідомим.

• Контрольне питання до уривка: чи пояснено вчинок соціальною причиною і чи зображено героя як типового представника середовища? Якщо так — це реалізм.