Микола Куліш «Мина Мазайло»: сюжет і персонажі

Комедію «Мина Мазайло» написав Микола Куліш (1892–1937) — один із найвизначніших українських драматургів XX століття. З листопада 1926 року він був президентом ВАПЛІТЕ (Вільної академії пролетарської літератури) — літературного угруповання, що обстоювало художню якість і національну самобутність української літератури. Твір завершено 1928 року.

Прем'єра комедії відбулася 18 квітня 1929 року в Харкові на сцені театру «Березіль». Поставив виставу режисер-новатор Лесь Курбас. Саме в «Березолі» драматургія Куліша знайшла найповніше сценічне втілення завдяки експериментальній режисурі Курбаса, який поєднував гротеск, маску й психологічну гру.

Дія комедії розгортається в Харкові — тодішній столиці УСРР, у добу українізації 1920-х років. Українізація — це політика радянської влади, спрямована на розвиток української мови й культури в публічному просторі. Саме цей історичний контекст стає головним двигуном конфлікту: персонажі змушені визначитися, на чиєму вони боці — українського чи російського. Показово, що тьотю Мотю, яка приїжджає з Курська, обурює вокзальний напис «Харків» замість звичного для неї «Харьков».

Комедія складається з чотирьох дій. Перелік дійових осіб на початку п'єси дає лише короткі позначки, а персонажі розкриваються поступово — через їхні репліки, манеру мовлення й учинки. Це свідомий прийом драматурга: мовна позиція героя стає його візитівкою.

У комедії «Мина Мазайло» кожен персонаж репрезентує певну позицію в мовному питанні. Це не просто характери, а носії різних ідеологій доби українізації. Розгляньмо їх докладно.

Мина Маркевич Мазайло

Мина — харківський службовець, головний герой комедії. Він соромиться свого «малоросійського» прізвища й прагне будь-що змінити його на щось «благородніше», російськомовне. Його ключова репліка: «Двадцять три роки… носю я це прізвище, і воно, як віспа на житті — Мазайло!». Мина бере уроки «правильної» російської вимови в Баронової-Козино й мріє стати «Мазєніним».

Мокій — син Мини

Мокій — повна протилежність батькові. Він палкий прихильник української мови, «цілу ніч пише» по-українському, навіть вірші. Коли родина обговорює нове прізвище, Мокій пропонує «Мазайло-Квач» — навмисне підкреслено український варіант. Він не поступається своєю позицією ні перед батьком, ні перед тьотею Мотею.

Лина (Килина) і Рина (Мокрина)

Лина — дружина Мини, у всьому підтримує чоловіка. Саме вона надсилає телеграму тьоті Моті до Курська із закликом негайно приїхати. Рина — дочка Мини, мріє стати «Мазєніною» й просить свою подругу Улю закохати в себе Мокія, щоб відвернути його від української позиції.

Тьотя Мотя (Мотрона Розторгуєва)

Тьотя Мотя — сестра Лини з Курська, російська шовіністка. Її позиція гранично ясна: «ми люди, слава Богу, руські». Вона обурюється, що на вокзалі в Харкові написано «Харків», а не «Харьков». Для неї українізація — це зайве й навіть шкідливе явище.

Дядько Тарас

Дядько Тарас — брат Мини з Києва. Він прихильник української мови, але на «старосвітський» лад. Пропонує прізвища на кшталт Мазайловський, Мазайлович, Мазайленко — тобто такі, що звучать по-українському, але з шляхетним, гетьманським відтінком.

Уля Розсохина

Уля — подруга Рини. Щоб сподобатися Мокієві, вона вдає українку на прізвище Розсоха (замість Розсохина). Вчить українську разом із Мокієм і згодом щиро закохується в нього. Її образ показує, як мовне питання стає ще й особистою драмою.

Баронова-Козино

Баронова-Козино — колишня гімназійна вчителька, яка дає Минові уроки «правільних проізношеній». Вона вчить його вимовляти українське «г» як російське «ґ» — зокрема у фразі «над луґамі». Її персонаж — сатира на тих, хто намагається «виправити» українську вимову на російський лад.

Комсомольці Губа й Тертика

Губа й Тертика — друзі Мокія, комсомольці. Вони підтримують українізацію й у фіналі «рятують» Мокія від родинного тиску.

Сюжет комедії «Мина Мазайло» побудовано навколо однієї, здавалося б, дрібної події — бажання головного героя змінити прізвище. Однак ця подія переростає в гострий конфлікт, у якому стикаються різні мовні й світоглядні позиції.

Зав'язка: похід до загсу

Мина Мазайло дізнається, що за законом можна змінити прізвище. Для нього це — шанс позбутися «малоросійського» Мазайла, яке він ненавидить. Родина вирішує скликати «сімейну раду» й запрошує на допомогу тьотю Мотю з Курська — як авторитетну представницю «руського» світу.

Уроки вимови

Паралельно розгортаються дві лінії «уроків». Перша — Баронова-Козино вчить Мину вимовляти українське «г» як російське «ґ»: вона змушує його повторювати «над луґамі» замість «над лугами». Друга — Мокій вчить Улю Розсохину правильної української вимови, зокрема слова «паляниця». Сцена з «паляницею» стала однією з найвідоміших у п'єсі: Мокій наполегливо виправляє Улю, а вона, щоб догодити йому, старанно повторює.

Сімейна рада

Кульмінацією сюжету стає «сімейна рада», на якій присутні Мина, Лина, Рина, Мокій, тьотя Мотя й дядько Тарас. Кожен пропонує свій варіант нового прізвища:

• Мокій наполягає на «Мазайло-Квач» — підкреслено українському варіанті.

• Дядько Тарас пропонує «Мазайловський», «Мазайлович» або «Мазайленко» — на гетьманський лад.

• Рина пропонує «Мазєнін» — «Похоже на Єсєнін», тобто російськомовне й «благородне».

• Тьотя Мотя підтримує будь-який варіант, аби не український.

Мина схиляється до «Мазєніна». Коли він замислюється, йому ввижаються предки — запорожець, чумак і селянин, що «колеса мазали», — символічне нагадування про справжнє походження прізвища.

Розв'язка: оголошення в газеті

Фінал комедії несподіваний і гірко-іронічний. У газеті надруковано два повідомлення поруч. Перше — офіційне оголошення про зміну прізвища: тепер Мина — «Мазєнін». Друге — повідомлення про звільнення службовця «М. М. Мазайла-Мазеніна» «за систематичний і зловмисний опір українізації». Мина німіє від шоку. Комсомольці Губа й Тертика «рятують» Мокія, забираючи його з дому.

Розгляньмо типові завдання НМТ на прикладі комедії «Мина Мазайло». Кожен приклад містить покрокове розв'язання й пояснення, чому інші варіанти неправильні.

Приклад 1. Мина Мазайло хоче змінити прізвище на…

Завдання: Мина Мазайло хоче змінити прізвище на…

Розв'язання: Мина соромиться свого прізвища й прагне стати «Мазєніним». Саме цей варіант пропонує Рина («Похоже на Єсєнін»), і Мина його схвалює.

Відповідь: Мазєнін.

Чому інші варіанти неправильні:

• Мазайло-Квач — це пропозиція Мокія, яку Мина категорично відкидає.

• Мазайленко — пропозиція дядька Тараса на гетьманський лад, але Мина не обирає її.

• Мазайловський — ще одна пропозиція дядька Тараса, не схвалена Миною.

• Мазалов — вигаданий варіант, якого немає в п'єсі.

Приклад 2. Логічні пари: персонаж ↔ репліка чи позиція

Завдання: Установіть відповідність між персонажем і його реплікою чи позицією.

Розв'язання:

• 1 Мокій → А «Мазайло-Квач!» — Мокій наполягає саме на цьому варіанті.

• 2 Тьотя Мотя → Б обурюється написом «Харків» замість «Харьков» — вона з Курська й не сприймає українізації.

• 3 Дядько Тарас → В пропонує прізвище «Мазайленко» на гетьманський лад — його варіант.

• 4 Баронова-Козино → Г вчить вимовляти «над луґамі» — її уроки російської вимови.

• Д вдає українку на прізвище Розсоха — зайве, це дія Улі Розсохиної, якої немає серед персонажів ліворуч.

Приклад 3. Чим закінчується комедія?

Завдання: Комедія «Мина Мазайло» закінчується тим, що…

Розв'язання: У фіналі в газеті надруковано оголошення про зміну прізвища, а поряд — повідомлення про звільнення Мини «за систематичний і зловмисний опір українізації». Мина німіє від шоку.

Відповідь: Мину звільняють з посади за опір українізації.

Чому інші варіанти неправильні:

• Мокій бере прізвище Мазєнін — ні, Мокій залишається при своєму «Мазайло-Квач».

• Тьотя Мотя забирає Рину до Курська — цього в п'єсі немає.

• Мина їде до Москви — він залишається в Харкові.

• Уля виходить заміж за Мокія — п'єса не показує весілля.

Приклад 4. Уля Розсохина, щоб сподобатися Мокієві…

Завдання: Уля Розсохина, щоб сподобатися Мокієві, …

Розв'язання: Уля вдає українку на прізвище Розсоха (замість Розсохина). Вона починає вчити українську мову разом із Мокієм.

Відповідь: вдає українку на прізвище Розсоха.

Чому інші варіанти неправильні:

• Бере уроки в Баронової-Козино — ні, це Мина бере ті уроки.

• Пише вірші — вірші пише Мокій, а не Уля.

• Міняє прізвище в загсі — Уля не змінює прізвище офіційно.

• Приїздить із Курська — з Курська приїжджає тьотя Мотя, а не Уля.

На НМТ учні часто припускаються однотипних помилок, пов'язаних із комедією «Мина Мазайло». Ось найпоширеніші з них — запам'ятай їх, щоб не втратити бали.

• Плутати тьотю Мотю з дядьком Тарасом. Тьотя Мотя — з Курська, російська шовіністка («ми люди, слава Богу, руські»). Дядько Тарас — із Києва, прихильник української мови на старосвітський лад. Вони представляють протилежні позиції.

• Вважати, що Мокій хоче прізвище «Мазєнін». Насправді Мокій — палкий прихильник української мови й пропонує «Мазайло-Квач». «Мазєнін» пропонує Рина, і саме цей варіант обирає Мина.

• Переносити дію до Києва. Комедія відбувається в Харкові — тодішній столиці УСРР. Дядько Тарас приїжджає з Києва, але дія п'єси — у Харкові.

• Плутати Мину Мазайла з Мартином Борулею. Мартин Боруля (з однойменної п'єси Івана Карпенка-Карого) прагне дворянства. Мина Мазайло прагне змінити прізвище на російськомовне — це різні мотивації.

• Плутати драматурга Миколу Куліша з Пантелеймоном Кулішем. Микола Куліш (1892–1937) — драматург 1920–1930-х, автор «Мини Мазайла». Пантелеймон Куліш (1819–1897) — письменник XIX століття, автор історичного роману «Чорна рада».

• Вважати Улю від початку українкою. Уля Розсохина вдає українку на прізвище Розсоха, щоб сподобатися Мокієві. Насправді вона не українка за походженням, а лише грає роль.

Комедія «Мина Мазайло» входить до програми НМТ з української літератури під номером 4.14. За вимогами програми, ти маєш уміти характеризувати героїв, конфлікт і жанр комедії. Пункт 8 «Вимог» передбачає впізнавання героїв за цитатними характеристиками й репліками.

Формати завдань на НМТ

У тесті НМТ з української літератури використовують дві форми:

• Завдання 1–25 — вибір однієї правильної відповіді з п'яти (А–Д). Кожне оцінюється в 0 або 1 бал.

• Завдання 26–30 — «логічні пари» (установлення відповідності): чотири позиції ліворуч (1–4) треба зіставити з п'ятьма варіантами праворуч (А–Д, один зайвий). Кожна правильно встановлена пара дає 1 бал, максимум — 4 бали за завдання.

Як виглядають завдання з «Мини Мазайла»

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 26 (логічні пари) пропонує твори одного жанру, серед яких — рядок 4.14, тобто «Мина Мазайло». Завдання 29 перевіряє вміння співвідносити героїню з її реплікою (на інших творах програми).

Стратегія виконання

Орієнтовний час на одне завдання — 2 хвилини. Щоб швидко впізнати тему «Мини Мазайла», звертай увагу на такі маркери:

• Харків як місце дії (тодішня столиця УСРР)

• Українізація 1920-х років як історичне тло

• Загс — установа, де Мина дізнається про можливість змінити прізвище

• Мазєнін — нове прізвище, яке обирає Мина

• Тьотя Мотя з Курська — носій російської шовіністичної позиції

• «Паляниця» — слово, якого Мокій навчає Улю

• Баронова-Козино — вчителька «правільних проізношеній»

Порада: Якщо в завданні згадано «над луґамі», «паляницю», «Мазєніна» або тьотю Мотю — це майже гарантовано «Мина Мазайло». Не витрачай час на сумніви.

Тут зібрано відповіді на найпоширеніші запитання про комедію «Мина Мазайло». Розгорни кожен блок, щоб перевірити своє розуміння.

• Комедія Миколи Куліша, завершена 1928 року.

• Місце дії — Харків (тодішня столиця УСРР) доби українізації.

• Прем'єра — 18 квітня 1929 року в театрі «Березіль»; режисер Лесь Курбас.

• Мина Мазайло хоче змінити прізвище на «Мазєнін».

• Мокій — син Мини, прихильник української мови, пропонує «Мазайло-Квач».

• Тьотя Мотя з Курська — російська шовіністка: «ми люди, слава Богу, руські».

• Дядько Тарас із Києва — прихильник української на старосвітський лад, пропонує гетьманські прізвища.

• Уля Розсохина вдає українку «Розсоху», щоб сподобатися Мокієві.

• Баронова-Козино вчить Мину «правільних проізношеній» («над луґамі»).

• Фінал: Мину звільнено з посади «за систематичний і зловмисний опір українізації».