Володимир Великий і запровадження християнства (988)

Володимир Святославич — син Святослава й Малуші, ключниці княгині Ольги. Через матір-невільницю суперники зневажливо називали його «робичичем». 970 р. батько посадив Володимира князем у Новгороді, Ярополка — у Києві, Олега — у землі древлян.

Після загибелі Святослава брати почали міжусобну війну. 977 р. Ярополк рушив на Олега, і той загинув біля Вручого (Овруча), впавши з мосту в рів. Володимир утік «за море», до варягів, а 980 р. повернувся з найманим варязьким військом. Дорогою він здобув Полоцьк, убив князя Рогволода й силою взяв за дружину його доньку Рогнеду, яка перед тим відмовилася вийти за «робичича». Тоді ж Володимир обложив Київ. Ярополк, послухавшись зрадливого воєводи Блуда, прийшов на переговори й загинув від мечів варягів. Від 980 р. до смерті 1015 р. Володимир був київським князем (частина істориків відносить здобуття Києва до 978 р.).

Перше, що зробив новий князь, — язичницька реформа 980 р. На пагорбі біля княжого двору він поставив дерев’яних ідолів шести богів: Перуна зі срібною головою й золотими вусами, Хорса, Дажбога, Стрибога, Симаргла й Мокош. Мета — об’єднати племена навколо спільного культу, на чолі якого стояв Перун, бог грому й покровитель князя та дружини. Єдиний пантеон мав стати ідеологічною опорою єдиної держави.

Реформа не вдалася. Племена шанували своїх богів, язичництво не давало вчення про богоустановлену владу одного правителя, а християнські сусіди — Візантія, Болгарія, Польща, Чехія — дивилися на язичницьку Русь як на «варварську». До того ж у Києві вже давно жили християни. Невдача язичницької реформи підштовхнула Володимира до пошуку іншої, «світової» релігії.

Паралельно князь збирав землі. 981 р. він відвоював у Польщі Червенські міста (Червен, Перемишль та інші), підкорив в’ятичів і радимичів, воював з ятвягами й волзькими болгарами, а 992 р. — з хорватами. Наприкінці X ст. під владою Києва опинилися всі східнослов’янські союзи.

Чому Володимир обрав саме християнство? Історики називають кілька груп причин:

• Політичні. Держава потребувала єдиної ідеології, яка освячувала б владу князя: християнство вчило, що влада — від Бога.

• Міжнародні. Хрещення ставило Русь урівень із християнськими державами Європи й відкривало шлях до союзів і династичних шлюбів.

• Культурні. Разом із вірою приходили писемність, книги, школи, мистецтво.

• Передумови. Християнство поширювалося на Русі з часів Аскольдового хрещення (860-ті рр.). У Києві 944 р. діяла церква святого Іллі, охрестилася княгиня Ольга.

«Повість минулих літ» подає це як легенду про «вибір віри» (986–987). До князя приходили волзькі болгари з ісламом, німці від Папи Римського, хозарські юдеї та грецький філософ. Іслам Володимир відкинув через заборону вина («Русі веселість — пити»). Посли, яких він послав подивитися, як служать Богові різні народи, найбільше захоплювалися службою в Софії Константинопольській: «не знали, чи на небі ми були, чи на землі». Легенда літературна, але показує, що вибір був свідомим.

Реальні обставини пов’язані з Візантією. 987 р. проти імператорів Василія II і Костянтина VIII підняв заколот полководець Варда Фока. Імператори попросили допомоги в Києва, і Володимир надіслав шеститисячне варязько-руське військо. За це йому пообіцяли шлюб із сестрою імператорів, царівною Анною, за умови, що князь охреститься. Коли руська допомога переломила хід боротьби із заколотниками, візантійці почали зволікати з виконанням обіцянки. Тоді Володимир обложив і здобув Корсунь (Херсонес) — візантійське місто в Криму. Анну відправили до князя; за літописом, Володимир охрестився в Корсуні з ім’ям Василій, узяв шлюб і повернув місто Візантії «як віно за царівну».

Повернувшись до Києва, князь наказав повалити ідолів. Перуна прив’язали до коня, волокли до Дніпра й кинули у воду. Киянам оголосили: хто завтра не прийде на річку — багатий чи бідний, жебрак чи раб, — той буде князеві ворогом. Відбулося масове хрещення киян у Дніпрі. Далі нову віру поширювали по інших землях, подекуди силою. У Новгороді, за місцевим літописом, першого єпископа Іоакима прислали з Корсуня; він звелів знищити язичницькі святилища, а ідола Перуна порубати й кинути у Волхов.

Дата. Літопис подає похід на Корсунь, шлюб і хрещення киян під 988 р. Частина істориків, спираючись на візантійські й арабські джерела, а також на «Пам’ять і похвалу князю Володимиру» Якова Мніха (XI ст.), вважає, що князь охрестився ще 987 р., а Корсунь здобув лише 989 р. Місце особистого хрещення Володимира теж дискусійне: сам літопис згадує версії про Київ і Василів. На НМТ: 988 р. — запровадження християнства як державної релігії.

Християнство прийшло за візантійським (східним) обрядом. Київська митрополія підпорядковувалася Константинопольському патріархові, богослужіння правили церковнослов’янською мовою за книгами, писаними кирилицею. Першою кам’яною церквою Києва стала Десятинна (Успіння Богородиці), збудована візантійськими майстрами й освячена 996 р. На її утримання князь віддав десяту частину своїх прибутків.

Хрещення було найважливішою, але не єдиною реформою Володимира. Разом вони перетворили союз племен на централізовану державу.

Адміністративна реформа. Володимир позбавив влади місцевих племінних князів і посадив у головних містах своїх синів-намісників: у Новгороді, Полоцьку, Турові, Ростові, Володимирі на Волині, Тмуторокані та інших. Племінні союзи перетворилися на землі (волості), підпорядковані Києву. Слабке місце реформи виявилося після смерті батька: кожен син мав власну дружину й міг боротися за Київ.

Оборонна реформа. Печеніги нападали постійно, тому, за літописом, князь сказав: «Недобре, що мало міст довкола Києва». Він звелів будувати міста-фортеці по річках Десні, Остру, Трубежу, Сулі й Стугні й заселяв їх «кращими мужами» зі словен, кривичів, чуді, в’ятичів. Так північні землі разом обороняли південний кордон. Постали Білгород, Василів, Переяслав. З оборонною системою пов’язують і Змієві вали — земляні укріплення на сотні кілометрів. Частина з них давніша, але за Володимира їх відновлювали й добудовували. Боротьба з печенігами тривала все його князювання. Про неї розповідають легенди про Кожум’яку (Переяслав, 992) і про «кисільні колодязі» Білгорода (997).

Грошова реформа. Володимир першим на Русі почав карбувати власні монети: золоті златники й срібні срібляники. На них — князь на престолі й тризуб, знак його роду, з написом на кшталт «Володимир на столі, а це його срібло». Власна монета засвідчувала суверенітет і престиж держави. Тризуб 1992 р. став малим гербом України.

Освіта й право. За літописом, князь почав брати дітей у знатних родин і віддавати їх «на навчання книжне», а матері плакали за ними, як за мертвими. Церковний устав, який традиція приписує Володимирові (він зберігся лише в пізніших списках), передав під суд Церкви шлюбні, сімейні й моральні справи та закріпив десятину на її утримання.

Зовнішня політика. Після хрещення Русь, за літописом, жила в мирі із сусідніми правителями — польським, угорським і чеським. Шлюб з Анною поріднив київського князя з візантійським імператорським домом, а дипломатія Русі дедалі частіше спиралася на християнську солідарність і династичні зв’язки.

Володимир помер 1015 р. в Берестовому під Києвом і був похований у Десятинній церкві. Церква шанує його як святого рівноапостольного, історики називають Великим, а билини — «Володимиром Красним Сонечком».

Хрещення 988 р. змінило Русь у кількох вимірах. Програма прямо вимагає пояснювати значення запровадження християнства, а наслідки зручно перевіряти завданням «3 з 7», тож запам’ятай їх за сферами:

Були й суперечливі наслідки. Київська митрополія залежала від Константинопольського патріархату, і перші митрополити були греками. Язичницькі святилища нищили, а частину дохристиянської культури втрачено. Водночас старі вірування не зникли одразу: виникло двовір’я — поєднання християнства з язичницькими звичаями. Купальські, колядні, масляні обряди злилися з християнськими святами й дожили до наших днів.

Історики переважно оцінюють хрещення як цивілізаційний вибір, що визначив розвиток Русі-України на століття: від Софійського собору й «Руської правди» до літописання й шкіл. Дискусії тривають про міру насильства під час християнізації та про те, наскільки орієнтація на Візантію віддалила Русь від латинського Заходу після церковного розколу 1054 р.

Чотири завдання: «3 з 7», уривок літопису, наслідок реформи і зображення монети.

Приклад 1. «3 з 7»: обставини хрещення

Завдання. Які три події безпосередньо пов’язані з обставинами хрещення Русі? 1) заколот Варди Фоки й прохання імператорів про військову допомогу; 2) посольство Ольги до німецького короля Оттона I; 3) облога й здобуття Корсуня; 4) облога Доростола; 5) шлюб князя з візантійською царівною Анною; 6) укладення «Правди Ярослава»; 7) поставлення Іларіона митрополитом.

1. Вибудуй ланцюжок подій 987–988 рр.: заколот Варди Фоки → допомога Володимира → зволікання візантійців → Корсунь → шлюб з Анною → хрещення.

2. Правильні: 1, 3, 5.

3. Хибні: посольство до Оттона I — Ольга (959); Доростол — Святослав (971); «Правда Ярослава» та Іларіон — доба Ярослава Мудрого (XI ст.).

Відповідь: 1, 3, 5. На НМТ кожен правильний варіант — 1 бал.

Приклад 2. Уривок літопису

Завдання. «Якщо не прийде хто завтра на ріку — чи багатий, чи бідний, чи жебрак, чи раб, — той мені ворогом буде». З якою подією пов’язані ці слова?

1. Наказ усім, від багатого до раба, прийти «на ріку» — заклик до масового хрещення.

2. Хрестили киян у Дніпрі за наказом Володимира.

3. Відповідь: хрещення Русі, 988 р.

Язичницька реформа 980 р. не вимагала від людей іти до річки. Навпаки, 988 р. в річку скинули Перуна.

Приклад 3. «Навчання книжне»

Завдання. «Почав князь брати дітей у знатних людей і віддавати їх на навчання книжне; матері ж плакали за ними, як за мертвими». Коли й чому це відбулося?

1. «Навчання книжне» потребує книг і вчителів, які прийшли на Русь разом із християнством.

2. Літопис розповідає про це відразу після хрещення киян, під 988 р.

3. Відповідь: за Володимира, після хрещення 988 р.; це один із культурних наслідків запровадження християнства.

Пастка — Ярослав Мудрий, який теж дбав про освіту (школа в Новгороді, бібліотека при Софії). Але сцена з плачем матерів належить до першого покоління християнської Русі, до Володимира. А матері плакали, бо, за поясненням літописця, ще не утвердилися у вірі.

Приклад 4. Опис монети

Завдання. На золотій монеті зображено князя на престолі, а поруч — знак, схожий на тризуб. Хто вперше почав карбувати такі монети?

1. Власні руські монети — златники й срібляники — з’явилися наприкінці X ст.

2. Тризуб — знак роду Володимира.

3. Відповідь: Володимир Великий.

Ярослав Мудрий теж карбував срібляники, але вперше це зробив його батько. Олег та Ігор власних монет не карбували, Русь тоді користувалася візантійськими й арабськими.

• 980 і 988 рр. 980 р. — язичницька реформа (пантеон на чолі з Перуном); 988 р. — хрещення. Обидві провів Володимир. Ідоли в уривку означають 980 р., річка й повалення Перуна — 988 р.

• Корсунь, Константинополь, Доростол. Корсунь (Херсонес) — облога Володимира й шлюб з Анною (988). Константинополь — хрещення Ольги (середина X ст.). Доростол — облога Святослава візантійцями (971).

• Хрещення Ольги й хрещення Русі. Ольга охрестилася особисто; державною релігією християнство зробив Володимир.

• Десятинна й Софійська. Десятинна церква (освячена 996 р.) — перша кам’яна церква Києва, збудована за Володимира. Софійський собор пов’язують з Ярославом Мудрим: «Повість минулих літ» датує його закладення 1037 р., хоча є й інші версії (Новгородський літопис — 1017 р., частина сучасних дослідників — 1011 р.).

• Остаточна перемога над печенігами. Володимир збудував лінії фортець і воював з печенігами все життя, але остаточно розгромив їх Ярослав 1036 р.

• Дві Анни. Анна — візантійська царівна, дружина Володимира. Анна Ярославна — онука Володимира, королева Франції.

• Православ’я проти католицтва в 988 р. Формально Церква тоді ще була єдиною; розкол на православну й католицьку відбувся 1054 р. Точне формулювання — «християнство за візантійським (східним) обрядом».

988 р. — одна з 9 дат теми 3, Володимир Великий — одна з 17 персоналій, а «значення запровадження християнства» програма прямо називає серед умінь.

• «3 з 7» (№ 28–30, до 3 балів): наслідки хрещення або заходи Володимира. Кожен правильний варіант — 1 бал, тож обирай рівно три варіанти.

• Вибір однієї відповіді (№ 1–20, 1 бал): уривок літопису (ідоли 980 р., наказ прийти на ріку, «навчання книжне»), подія, пов’язана з Корсунем, пам’ятка (Десятинна церква), зображення монети з тризубом.

• Послідовність (№ 25–27, до 3 балів): 988 р. стоїть між договором Ігоря (944) чи облогою Доростола (971) і розгромом печенігів (1036).

Стратегія для «3 з 7»: спершу відкинь явно чужі варіанти (інший князь, інша доба), потім із решти обери три, що точно стосуються Володимира. На завдання — 2–3 хвилини. Якщо вагаєшся між четвертим і третім варіантом, обирай той, який можеш підтвердити конкретним фактом (роком, назвою).

• Володимир Святославич — київський князь 980–1015 рр., здобув владу в міжусобній війні з братами.

• 980 р. — язичницька реформа: єдиний пантеон на чолі з Перуном; вона не вдалася.

• 988 р. — запровадження християнства за візантійським обрядом; похід на Корсунь, шлюб з царівною Анною, хрещення киян у Дніпрі.

• Реформи: сини-намісники замість племінних князів, фортеці по Десні, Остру, Трубежу, Сулі й Стугні, Змієві вали.

• Володимир першим карбував златники й срібляники з тризубом.

• Десятинна церква (освячена 996 р.) — перша кам’яна церква Києва.

• Наслідки хрещення: зміцнення влади й єдності, писемність і школи, кам’яні храми, Русь серед християнських держав Європи; водночас виникло двовір’я.