Візуальні джерела НМТ: Україна 1985–2015 рр.

У цьому розділі ти навчишся розпізнавати державні символи України — синьо-жовтий прапор, тризуб, гімн — і банкноти гривні, а також визначати, коли й якими документами їх затверджено. Це основа для датування будь-якого візуального джерела 1985–2015 рр.

Синьо-жовтий прапор

Синьо-жовтий прапор уперше підняли над Київською міською радою 24 липня 1990 року. Це стало можливим завдяки рішенню Київради, ухваленому під тиском демократичних сил. 4 вересня 1991 року, уже після проголошення Незалежності, синьо-жовтий прапор замайорів над будинком Верховної Ради України. Остаточно його затвердили як Державний Прапор України 28 січня 1992 року постановою Верховної Ради. Відтоді він є офіційним державним символом.

Тризуб — малий Державний Герб

Тризуб як малий Державний Герб України затвердила Верховна Рада в лютому 1992 року. Його прообраз сягає княжої доби Русі — тризуб був знаком роду Рюриковичів, зокрема князя Володимира Святославича. У 1992 році його обрали як історичний символ, що поєднує сучасну державу з її давнім корінням.

Державний Гімн

Музику Державного Гімну України, написану композитором Михайлом Вербицьким, затвердила Верховна Рада 1992 року. Текст гімну на основі вірша Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» затвердили пізніше — 2003 року. Конституція України, ухвалена 28 червня 1996 року, закріпила всі три державні символи в статті 20: прапор, герб і гімн.

Банкноти гривні (вересень 1996 р.)

Гривню як національну валюту запровадили у вересні 1996 року в результаті грошової реформи президента Леоніда Кучми та голови Національного банку України Віктора Ющенка. У вересні 1996 р. в обіг увели банкноти 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 грн; банкноту 200 грн додали 2001 р., 500 грн — 2006 р. На кожній банкноті зображено видатну історичну постать. Ось перелік номіналів і постатей:

Як використати ці знання на НМТ? Постать на банкноті — підказка до її доби: побачивши на фото банкноту з Іваном Мазепою, ти знаєш, що це 10 гривень, а отже, подія відбувається не раніше вересня 1996 року (фото з банкнотою 200 грн — не раніше 2001 р., 500 грн — не раніше 2006 р.). Символ на фото — підказка до дати: якщо на фото майорить синьо-жовтий прапор, але він ще неофіційний (1990–1991 рр.), це відрізняє ранні протести від подій після 1992 року, коли прапор став державним.

У цьому розділі ти познайомишся з чотирма ключовими пам'ятними місцями й меморіалами, які можуть стати стимулом у завданнях НМТ. Кожен із них пов'язаний з окремою подією 1985–2015 рр.

Монумент Незалежності на Майдані Незалежності

Монумент Незалежності встановлено на головній площі Києва — Майдані Незалежності — у 2001 році. Це висока колона, увінчана жіночою постаттю Берегині з калиновою гілкою в руках. Монумент символізує незалежність України, проголошену 1991 року. Сама площа до 1991 року називалася площею Жовтневої революції, а після проголошення Незалежності її перейменували на Майдан Незалежності.

Меморіал Героїв Небесної Сотні

Алея Героїв Небесної Сотні та меморіал на вулиці Інститутській у Києві вшановують пам'ять загиблих учасників Революції Гідності (перші з них загинули в січні 2014 р., більшість — 18–20 лютого 2014 р.). Саме на вулиці Інститутській відбувалися найзапекліші сутички між протестувальниками й силовиками, там загинули десятки людей. Меморіал складається з хрестів, фотографій загиблих і пам'ятних знаків. Це місце — один із головних символів боротьби за європейське майбутнє України.

Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»

Музей відкрито в Києві 2008 року. Його архітектурний ансамбль включає «Свічу пам'яті» — високу дзвіницю, що символізує свічку, яка горить в пам'ять про загиблих, і скульптуру дівчинки з колосками «Гірка пам'ять дитинства». Меморіал присвячений жертвам Голодомору 1932–1933 років. Його створення стало частиною процесу визнання Голодомору геноцидом українського народу, що відбувалося в роки незалежної України.

Об'єкт «Укриття» Чорнобильської АЕС

Об'єкт «Укриття» (також відомий як саркофаг) — це захисна споруда, зведена в 1986 році над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної електростанції. Її спорудили в надзвичайно короткі строки після вибуху 26 квітня 1986 року, щоб зупинити викид радіації. Навколо ЧАЕС створено зону відчуження — територію, закриту для постійного проживання. У 2016 році над старим саркофагом звели нове безпечне укриття — арку «Новий безпечний конфайнмент». Об'єкт «Укриття» — нагадування про найбільшу техногенну катастрофу в історії України.

Фото протестів можуть бути стимулом у завданнях на теми 30–32, тож варто вміти їх датувати. Три масові акції протесту відбулися в Києві в 1990, 2004 і 2013–2014 роках. На перший погляд усі вони схожі — намети, люди, прапори. Але кожна має унікальні символи й гасла, за якими їх легко розрізнити. Розгляньмо кожну.

«Революція на граніті» (жовтень 1990 р.)

У жовтні 1990 року студенти українських вишів організували голодування на центральній площі Києва — тоді це була площа Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності). Вони встановили намети, одягнули пов'язки голодувальників і висунули політичні вимоги: відставка голови уряду В. Масола, перевибори Верховної Ради на багатопартійній основі, недопущення підписання нового союзного договору, проходження військової служби юнаками з України лише на її території, націоналізація майна КПУ й ЛКСМУ. Акція тривала 15 днів і завершилася частковою перемогою — уряд пішов у відставку. На фото тієї доби ти побачиш намети, синьо-жовті прапори (ще неофіційні) та плакати з гаслами про незалежність.

Помаранчева революція (2004)

Помаранчева революція розпочалася в листопаді–грудні 2004 року після фальсифікацій президентських виборів, на яких перемогу намагалися присудити Вікторові Януковичу. Прихильники Віктора Ющенка вийшли на вулиці. Наметове містечко розкинулося на Хрещатику й Майдані Незалежності. Головна візуальна прикмета — помаранчеві стрічки, шарфи, прапори (помаранчевий був кольором виборчої кампанії Ющенка). Гасла: «Разом нас багато, нас не подолати!», «Ющенко — так!». На фото ти побачиш море помаранчевого кольору, намети й сцену на Майдані.

Революція Гідності (2013–2014)

Революція Гідності (також Євромайдан) почалася в листопаді 2013 року після рішення уряду Миколи Азарова призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести тривали до лютого 2014 року. Візуальні прикмети: прапори України та Європейського Союзу, барикади з бруківки й мішків, палаючі шини на вулиці Грушевського, саморобні щити протестувальників. Гасло: «Слава Україні! — Героям слава!». На фото цього періоду ти побачиш дим від шин, барикади, людей у касках і щитах.

Агітаційні плакати

Окремий тип візуальних джерел — агітаційні плакати. Найвідоміші: плакати із закликом голосувати «Так» на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року, який підтвердив Акт проголошення незалежності України; виборчі плакати кандидатів у президенти (1991, 1994, 1999, 2004 рр.) з портретами й гаслами. За плакатом можна визначити рік виборів, кандидата й політичний контекст.

Окрема група візуальних джерел — фото відбудованих храмів. У 1990–2000-х роках в Україні відновили кілька визначних православних святинь, зруйнованих за радянської влади. Це стало символом культурного й духовного відродження незалежної України.

Михайлівський Золотоверхий собор

Михайлівський Золотоверхий собор у Києві — одна з найдавніших пам'яток княжої доби (закладений у 1108 році). У 1934–1936 рр. більшовицька влада знищила собор; запланований на його місці урядовий центр так і не збудували, тож ділянка залишалася порожньою аж до відбудови. Наприкінці 1990-х років, уже в незалежній Україні, собор відбудували в його історичному вигляді. Відновлення завершили до 2000 року. Тепер це один із символів відродження української духовності. На фото ти побачиш золоті бані й синьо-жовтий прапор поряд — таке поєднання одразу вказує на добу незалежності.

Успенський собор Києво-Печерської лаври

Успенський собор — головний храм Києво-Печерської лаври, заснований у XI столітті. Його підірвали в 1941 році (за однією з версій — радянські партизани, за іншою — німецькі окупанти). Після війни собор довго стояв у руїнах. Відбудову розпочали в 1990-х роках і завершили 2000 року. Відновлений Успенський собор став ще одним символом повернення України до своїх духовних витоків.

Повернення символів і назв

Культурне відродження виявилося не лише у відбудові храмів, а й у поверненні історичних назв і символів. 1991 року площу Жовтневої революції перейменували на Майдан Незалежності. Протягом 1990-х років демонтували пам'ятники радянським діячам — Леніну, Дзержинському, Щорсу. Наймасовіше повалення пам'ятників Леніну відбулося під час Революції Гідності в 2013–2014 роках (ленінопад).

Духовне відродження

Важливою подією стала легалізація Української греко-католицької церкви (УГКЦ) у 1989 році — після понад 40 років (з 1946 р.) підпільного існування. У 2005 році осідок УГКЦ перенесли зі Львова до Києва, що символізувало повернення церкви до загальноукраїнського контексту. Загалом доба незалежності характеризується поліконфесійністю — співіснуванням різних релігійних громад.

Межа цього юніта: ми зосереджуємося на зображеннях і їхньому контексті. Поняття доби (наприклад, «ленінопад», «поліконфесійність») ти вивчаєш у юніті «Поняття НМТ: Україна 1985–2015 рр.».

На НМТ тобі можуть запропонувати фото або плакат без підпису й запитати: «Яку подію зафіксовано?» або «До якого року належить це зображення?». Щоб відповісти правильно, користуйся алгоритмом: символ → гасло → місце → подія → рік.

Період 1985–1991 рр.

На фото цього періоду ти побачиш радянську символіку (серп і молот, червоні прапори) поряд із синьо-жовтими прапорами, які ще не мали офіційного статусу. Гасла: «За суверенітет України!», «Незалежність!». Характерна ознака — поєднання радянських і національних символів, адже Україна ще була в складі СРСР. Приклад: фото «Революції на граніті» 1990 року — студенти з синьо-жовтими прапорами на тлі радянської архітектури.

Період 1991–2004 рр.

Після проголошення Незалежності на фото з'являються винятково державні символи України — синьо-жовтий прапор, тризуб. З вересня 1996 року на фото можуть бути банкноти гривні. Якщо на фото переважає помаранчевий колір — це безсумнівна ознака Помаранчевої революції 2004 року. Гасла: «Разом нас багато, нас не подолати!», «Ющенко — так!».

Період 2013–2015 рр.

Фото Революції Гідності мають характерні ознаки: прапори України та Європейського Союзу (синій із золотими зірками), барикади з бруківки, палаючі шини, саморобні щити. Гасло: «Слава Україні! — Героям слава!». На фото 2014–2015 років може бути волонтерська допомога армії, символіка АТО (шеврони, прапори з написом «АТО»), фото військових на Донбасі.

Алгоритм датування

1. Визнач символ: які прапори, герби, стрічки, кольори?

2. Прочитай гасло: про що воно свідчить?

3. Визнач місце: Майдан Незалежності, Хрещатик, вулиця Грушевського?

4. Зістав із подією: яка акція відбувалася в цьому місці з такими символами?

5. Визнач рік: відкинь варіанти, коли символіки ще не існувало (наприклад, прапор ЄС не міг бути на фото 1990 року).

Ключове правило: якщо на фото є символ, якого на момент події ще не існувало — цей варіант відповіді хибний. Наприклад, банкнота гривні не могла з'явитися на фото 1991 року, а прапор ЄС — на фото 1990 року.

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на візуальні джерела 1985–2015 рр. і розв'яжемо їх крок за кроком.

Приклад 1. Відповідність «банкнота — постать»

Завдання: Установи відповідність між номіналом банкноти гривні (1–4) та історичною постаттю, зображеною на ній (А–Д).

1 — 1 гривня; 2 — 10 гривень; 3 — 50 гривень; 4 — 100 гривень.

А — Іван Мазепа; Б — Тарас Шевченко; В — Володимир Великий; Г — Михайло Грушевський; Д — Богдан Хмельницький.

Розв'язання: Згадай, які постаті на яких банкнотах. 1 гривня — Володимир Великий (В). 10 гривень — Іван Мазепа (А). 50 гривень — Михайло Грушевський (Г). 100 гривень — Тарас Шевченко (Б). Постать Богдана Хмельницького (Д) — зайва, вона на банкноті 5 гривень, якої немає в переліку.

Відповідь: 1 — В, 2 — А, 3 — Г, 4 — Б.

Чому інші варіанти хибні? Якщо сплутати 10 і 50 гривень (Мазепу з Грушевським) — це помилка, бо на 10 гр — Мазепа (гетьман), а на 50 гр — Грушевський (історик, політик). Якщо поставити Хмельницького до 1 гривні — це помилка, бо на 1 гр — Володимир Великий.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді: Помаранчева революція

Завдання: Розгляньте опис фото. На фото — наметове містечко на Хрещатику, люди з помаранчевими стрічками, плакати з гаслом «Разом нас багато, нас не подолати!». Яку подію зафіксовано?

Варіанти: А — «Революція на граніті»; Б — Помаранчева революція; В — Революція Гідності; Г — протести «Україна без Кучми».

Розв'язання: Ключові ознаки — помаранчеві стрічки (колір кампанії Віктора Ющенка) і гасло «Разом нас багато, нас не подолати!». Це головні символи Помаранчевої революції 2004 року. Наметове містечко на Хрещатику — типова картина листопада–грудня 2004 року.

Відповідь: Б — Помаранчева революція.

Чому інші варіанти хибні? А — «Революція на граніті» (1990) не мала помаранчевого кольору, там були синьо-жовті прапори й пов'язки голодувальників. В — Революція Гідності (2013–2014) мала прапори ЄС, барикади, палаючі шини. Г — протести «Україна без Кучми» (2000–2001) не мали помаранчевої символіки.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді: «Революція на граніті»

Завдання: На фото — студенти в наметах із пов'язками голодувальників на центральній площі Києва, жовтень. Яку подію зафіксовано?

Варіанти: А — Помаранчева революція; Б — «Революція на граніті»; В — Євромайдан; Г — установчий з'їзд Народного руху.

Розв'язання: Студентське голодування в наметах на центральній площі в жовтні 1990 року — це «Революція на граніті». Пов'язки голодувальників — унікальна деталь, якої не було в інших протестах. Жовтень 1990 року — точна дата.

Відповідь: Б — «Революція на граніті».

Чому інші варіанти хибні? А — Помаранчева революція (2004) мала помаранчеві стрічки, а не пов'язки голодувальників. В — Євромайдан (2013–2014) мав прапори ЄС. Г — установчий з'їзд Народного руху відбувся 1989 року, це не вуличний протест.

Приклад 4. Вибір однієї відповіді: Меморіал жертв Голодомору

Завдання: На фото — меморіальний комплекс зі «Свічею пам'яті» й скульптурою дівчинки з колосками. Який це об'єкт?

Варіанти: А — меморіал Героїв Небесної Сотні; Б — монумент Незалежності; В — Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»; Г — меморіал у Бабиному Яру.

Розв'язання: «Свіча пам'яті» (висока дзвіниця у формі свічки) і скульптура дівчинки з колосками «Гірка пам'ять дитинства» — це елементи Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» в Києві, відкритого 2008 року.

Відповідь: В — Національний музей «Меморіал жертв Голодомору».

Чому інші варіанти хибні? А — меморіал Героїв Небесної Сотні має хрести й фото загиблих, а не свічу. Б — монумент Незалежності — це колона з Берегинею. Г — меморіал у Бабиному Яру присвячений жертвам нацизму, має іншу архітектуру (пам'ятник радянським громадянам і військовополоненим 1976 р., пам'ятник у формі менори, пам'ятник розстріляним дітям).

Розгляньмо найпоширеніші помилки, яких припускаються учні в завданнях на візуальні джерела 1985–2015 рр., і як їх уникнути.

• Плутати фото 1990, 2004 і 2013–2014 рр. Усі три протести мають наметові містечка, тому учні часто їх плутають. Правильний підхід: дивися на символіку. Помаранчеві стрічки — це 2004 рік (Помаранчева революція). Прапори ЄС — це 2013–2014 роки (Революція Гідності). Синьо-жовті прапори без помаранчевого й без ЄС — 1990 рік («Революція на граніті»).

• Вважати, що банкноти гривні з'явилися 1991 року. Це поширена помилка. Гривню запровадили у вересні 1996 року. Якщо на фото є гривня, подія не могла відбутися раніше 1996 року.

• Плутати постаті на банкнотах. Найчастіше плутають: 5 гривень — Богдан Хмельницький, 10 — Іван Мазепа, 20 — Іван Франко, 50 — Михайло Грушевський. Запам'ятай: Хмельницький (5) → Мазепа (10) → Франко (20) → Грушевський (50).

• Вважати Михайлівський Золотоверхий собор неушкодженою пам'яткою княжої доби. Багато учнів думають, що собор зберігся з 1108 року. Насправді його знищили в 1930-ті роки, а відбудували наприкінці 1990-х. Те, що ми бачимо сьогодні, — реконструкція доби незалежності.

• Шукати в темах 30–32 пам'ятки культури з переліку програми. У темах 30–32 програми НМТ немає переліку пам'яток культури. Завдання будують на візуальних джерелах — фото, плакатах, символіці, банкнотах. Не витрачай час на пошук пам'яток у цих темах.

• Вважати, що прапор і тризуб уперше затвердила Конституція 1996 року. Насправді Верховна Рада затвердила синьо-жовтий прапор 28 січня 1992 року, а тризуб — у лютому 1992 року. Конституція 1996 року лише закріпила ці символи в статті 20.

Розуміння того, як саме візуальні джерела 1985–2015 рр. перевіряють на НМТ, допоможе тобі правильно розподілити час і зусилля під час підготовки.

Особливість програми

У темах 30–32 програми НМТ немає переліку пам'яток культури (на відміну від попередніх періодів). Стимулом у завданнях можуть бути фото, плакати, символіка й банкноти. Тому важливо вміти розпізнавати візуальні джерела, а не заучувати список пам'яток.

Приклади з демоваріанта 2026 року

У демоваріанті НМТ 2026 року є кілька завдань, що ілюструють роботу з візуальними джерелами:

• Завдання 11 — вибір однієї відповіді з чотирьох за зображенням монет із персоналіями (теми 15, 17). Оцінюється в 1 бал. Гроші як візуальне джерело — прямий аналог завдань із банкнотами гривні.

• Завдання 26 — послідовність чотирьох подій за плакатами. Оцінюється до 3 балів. Тобі потрібно розташувати плакати в хронологічному порядку за символами й гаслами.

• Завдання 30 — вибір трьох правильних відповідей із семи про біографію діяча за фото (теми 29, 30). Оцінюється до 3 балів. Фото діяча — ключ до його ідентифікації.

Стратегія виконання

Коли бачиш завдання з візуальним джерелом, дій за таким планом:

1. Знайди символ (прапор, герб, стрічку, колір).

2. Прочитай гасло (напис на плакаті чи транспаранті).

3. Визнач подію, до якої належить цей символ і гасло.

4. Узгоди з датою — переконайся, що символ міг існувати в той час.

• Державні символи: синьо-жовтий прапор і тризуб затверджено 1992 року, гімн (музика — 1992 р., текст — 2003 р.), усі закріплені в Конституції 1996 р.

• Банкноти гривні (1996 р.): 1 — Володимир Великий, 2 — Ярослав Мудрий, 5 — Б. Хмельницький, 10 — І. Мазепа, 20 — І. Франко, 50 — М. Грушевський, 100 — Т. Шевченко.

• Пам'ятні місця: монумент Незалежності (2001), меморіал Героїв Небесної Сотні (2014), «Меморіал жертв Голодомору» (2008), об'єкт «Укриття» ЧАЕС (1986).

• Фото протестів: 1990 — голодування студентів («Революція на граніті»), 2004 — помаранчеві стрічки (Помаранчева революція), 2013–2014 — прапори ЄС і барикади (Революція Гідності).

• Відбудова храмів: Михайлівський Золотоверхий собор (відбудовано в 1990-ті), Успенський собор Києво-Печерської лаври (відбудовано 2000 р.) — символи культурного відродження незалежної України.

• Алгоритм датування: символ → гасло → місце → подія → рік. Відкидай варіанти, де символіки ще не існувало.