Типові завдання НМТ: міжвоєнний період і Друга світова війна

Теми 23–26 програми НМТ охоплюють історію України 1921–1945 рр.: радянську Україну 1920–1930-х рр., Голодомор, західноукраїнські землі в міжвоєнний період та Україну в Другій світовій війні. У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року ці чотири теми дають 3,75 завдання з 30. Для порівняння: у ЗНО 2019–2021 років на них припадало близько 5,6 завдання.

Ось як розподіляються завдання демо 2026:

Тема 26 (Друга світова війна) має 13 дат — це найбільше серед усіх тем програми. Тема 24 (Голодомор) — 8 дат, тема 25 (західні землі) — 7, тема 23 (радянська Україна 1920-х) — 4. Тому хронологічні завдання на цей період трапляються часто.

Які завдання найімовірніші?

• Ознаки непу й українізації за уривками документів або плакатами

• Механізми Голодомору 1932–1933 рр. («чорні дошки», натуральні штрафи, заборони)

• Діяльність ОУН і УПА, Акт відновлення Української Держави

• Окупаційні зони на картосхемі (райхскомісаріат «Україна», дистрикт «Галичина», Трансністрія)

• Карпатська Україна 1939 р. та її державні символи

Стимули (джерела) періоду

У завданнях на теми 23–26 використовують три основні типи стимулів:

• Постанови й закони — уривки з постанов ЦК ВКП(б) про хлібозаготівлі, «чорні дошки», паспортну систему, а також документи ОУН.

• Статистика — плани п’ятирічок, дані про втрати під час Голодомору та Другої світової війни.

• Агітаційні плакати — індустріалізація («П’ятирічку — за чотири роки!»), лікнеп (боротьба з неписьменністю), колективізація (образ куркуля), воєнні заклики (плакати 1941–1945 рр.).

Плакат датують за гаслом і образом ворога. Наприклад, плакат із закликом «Виконаємо п’ятирічку достроково!» і зображенням трактора належить до першої п’ятирічки (1928/1929–1932), а плакат із гаслом «Смерть німецьким окупантам!» — до 1941–1945 рр.

Нова економічна політика (неп)

Неп запровадили в 1921 р. як заміну воєнному комунізму. Його ключові ознаки: продподаток замість продрозкладки (селяни віддавали фіксовану частку врожаю, решту могли залишити собі), вільна торгівля, дозвіл на оренду дрібних підприємств і запровадження госпрозрахунку на державних підприємствах. Неп тривав до кінця 1920-х років.

Українізація

Політика українізації розпочалася в 1923 р. Її метою було зміцнення радянської влади в Україні через поширення української мови. Основні заходи: переведення шкіл і преси на українську мову, обов’язкове вивчення української мови службовцями, висування українців на керівні посади (так звана «коренізація»). Активним провідником українізації був нарком освіти УСРР Микола Скрипник.

Згортання українізації почалося з 1933 р., коли до України прислали П. Постишева. Почалися репресії проти «українських буржуазних націоналістів». Микола Скрипник, не витримавши цькування, наклав на себе руки. Важливо не плутати: 1923 р. — початок українізації, а 1933 р. — її згортання.

Індустріалізація

Курс на індустріалізацію проголосили в 1925 р. Перша п’ятирічка тривала з 1928/1929 до 1932 р. Найвідоміші об’єкти в Україні: ДніпроГЕС (Запоріжжя) і Харківський тракторний завод (ХТЗ). Індустріалізація супроводжувалася агітаційними плакатами із закликами «П’ятирічку — за чотири роки!».

Колективізація

Масову колективізацію розпочали з 1929 р. Вона передбачала примусове створення колгоспів, розкуркулення (конфіскацію майна в заможних селян — «куркулів») і виселення селян. У серпні 1932 р. ухвалили «закон про п’ять колосків» (постанова «Про охорону соціалістичної власності»), який запроваджував смертну кару за розкрадання колгоспного майна — навіть за кілька колосків, зібраних на полі після жнив.

Голодомор 1932–1933 рр. — геноцид Українського народу

Голодомор 1932–1933 рр. був штучним голодом, організованим радянською владою. Його механізми:

• Завищені плани хлібозаготівель — селян змушували здавати державі зерно, не залишаючи їм їжі.

• «Чорні дошки» — села, що «злісно зривали» хлібозаготівлі, заносили на «чорну дошку». Це означало: припинення завезення товарів, заборону торгівлі, дострокове стягнення кредитів.

• Натуральні штрафи — селян штрафували м’ясом і картоплею за невиконання планів.

• Заборона виїзду — у січні 1933 р. селянам заборонили виїжджати за межі УСРР.

• Паспортна система — запроваджена в грудні 1932 р., але селянам паспортів не видавали, тож вони не могли легально залишити село.

У 2006 р. Верховна Рада України ухвалила закон, який визнає Голодомор 1932–1933 рр. геноцидом Українського народу.

Не плутай три різні голоди в історії України:

Голод 1921–1923 рр. охопив переважно південні губернії й був спричинений продрозкладкою часів воєнного комунізму та посухою. Повоєнний голод 1946–1947 рр. став наслідком посухи, неврожаю та примусового вилучення й вивозу зерна за межі УРСР і за кордон.

ОУН: створення й розкол

Організацію Українських Націоналістів (ОУН) засновано в 1929 р. у Відні. Першим провідником ОУН став Євген Коновалець. У 1940 р. ОУН розкололася на дві фракції: ОУН(б) — бандерівці, очолювані Степаном Бандерою, та ОУН(м) — мельниківці, очолювані Андрієм Мельником.

Акт відновлення Української Держави

30 червня 1941 р. у Львові Ярослав Стецько зачитав Акт відновлення Української Держави. Це проголошення незалежності України відбулося одразу після нападу Німеччини на СРСР. Німецька влада не визнала Акта й заарештувала С. Бандеру та Я. Стецька.

УПА: створення й командування

Українська повстанська армія (УПА) — військове формування, що боролося за незалежність України. За програмою, днем створення УПА вважається 14 жовтня 1942 р. (свято Покрови). Головним командиром УПА з 1943 р. був Роман Шухевич. Ще в 1941 р. Тарас Бульба-Боровець створив Поліську Січ, яка пізніше стала частиною УПА.

Запам’ятай пару-двійник: 30 червня 1941 р. — Акт відновлення Української Держави (Львів, Я. Стецько), а 14 жовтня 1942 р. — день створення УПА (Покрова, Р. Шухевич). Не плутай їх!

Карпатська Україна

Після розпаду Австро-Угорщини Закарпаття (Підкарпатська Русь) увійшло до складу Чехословаччини. У 1938 р. воно отримало автономію. 15 березня 1939 р. в Хусті проголосили незалежність Карпатської України. Президентом став Августин Волошин. Збройні сили — Карпатська Січ. Однак уже за кілька днів Угорщина окупувала територію Карпатської України.

Окупаційні зони 1941–1944 рр.

Після нападу Німеччини на СРСР територію України поділили між різними окупаційними адміністраціями. Ось основні зони:

На картосхемі НМТ ці зони розрізняють за кордонами: райхскомісаріат «Україна» охоплював Волинь, Полісся, Правобережжя, частину Лівобережжя й Півдня; східні області лишалися у військовій зоні; дистрикт «Галичина» — усю Східну Галичину (Львівщину, Дрогобиччину, Тернопільщину, Станіславщину); Трансністрія — південний захід (Одещину), а Закарпаття було в складі Угорщини.

Щоб упорядковувати події 1921–1945 рр., запам’ятай опорний ряд — вісім ключових дат, які стануть твоїми хронологічними маяками:

Цей ряд допомагає швидко визначити, чи подія належить до 1920-х, 1930-х чи 1940-х років. Наприклад, якщо бачиш подію, пов’язану з колективізацією, — вона не раніше 1929 р. Якщо йдеться про вигнання окупантів — це 1943–1944 рр.

Дати-двійники: як не заплутатися

У завданнях на відповідність і послідовність доводиться розрізняти близькі дати. Очікуй пари-двійники:

Внутрішня хронологія 1939 р.

1939 рік насичений подіями, які важливо впорядковувати:

1. 15 березня 1939 р. — проголошення незалежності Карпатської України в Хусті.

2. 23 серпня 1939 р. — пакт Молотова – Ріббентропа (договір про ненапад між СРСР і Німеччиною з таємним протоколом про поділ сфер впливу).

3. 1 вересня 1939 р. — напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової війни.

4. 17 вересня 1939 р. — вторгнення Червоної армії в Західну Україну (включення західноукраїнських земель до складу УРСР).

Внутрішня хронологія 1941 р.

1. 22 червня 1941 р. — напад Німеччини на СРСР, початок німецько-радянської війни.

2. 30 червня 1941 р. — проголошення Акта відновлення Української Держави у Львові.

Порада: вивчи опорний ряд як вірш — 1921 — 1922 — 1929 — 1932 — 1939 — 1941 — 1943 — 1944. Коли бачиш у завданні дату, подумки став її на лінію опорного ряду. Це миттєво покаже, чи подія рання, середня чи пізня в межах періоду.

Приклад 1. «1 з 4» за документом про «чорні дошки»

Прочитай уривок з історичного документа:

«Село, яке злісно зриває хлібозаготівлі, занести на «чорну дошку». Негайно припинити завезення товарів, заборонити торгівлю, достроково стягнути кредити».

Яку політику відображає цей документ?

Розв’язання:

1. Визначаємо ключові слова: «хлібозаготівлі», «чорна дошка», «припинити завезення товарів», «заборонити торгівлю». Це механізми, які застосовували під час Голодомору 1932–1933 рр.

2. Згадуємо: «чорні дошки» — це інструмент тиску на села, що не виконували завищених планів хлібозаготівель.

3. Правильна відповідь: політика хлібозаготівель 1932 р., механізм Голодомору.

Чому інші варіанти неправильні:

• Продрозкладка 1919–1921 рр. — це вилучення всього зерна без компенсації, а не «чорні дошки».

• Неп (1921–1928) — навпаки, запроваджував продподаток і вільну торгівлю, а не заборони.

• Повоєнна відбудова (1945–1950) — не мала «чорних дошок».

Приклад 2. «1 з 4» за описом плаката

Розглянь опис плаката: на передньому плані — робітник і селянка на тлі заводських димарів і трактора. Угорі гасло: «П’ятирічку — за чотири роки!».

До якого періоду належить цей плакат?

Розв’язання:

1. Гасло «П’ятирічку — за чотири роки!» — це заклик часів першої п’ятирічки (1928/1929–1932).

2. Зображення трактора й заводських димарів символізує індустріалізацію та колективізацію.

3. Правильна відповідь: перша п’ятирічка (1928/1929–1932).

Чому інші варіанти неправильні:

• Неп (1921–1928) — не мав гасел про п’ятирічку, неп не передбачав форсованої індустріалізації.

• Друга світова війна (1941–1945) — плакати мали воєнні гасла («Смерть окупантам!»), а не про п’ятирічку.

• «Відлига» (1950–1960-ті) — пізніший період, гасла про п’ятирічку там були, але з іншою символікою.

Приклад 3. Послідовність подій

Установи хронологічну послідовність подій:

• А — проголошення незалежності Карпатської України

• Б — Акт відновлення Української Держави

• В — утворення УПА

• Г — вигнання окупантів з Києва

Розв’язання:

1. Визначаємо дати: А — 15 березня 1939 р., Б — 30 червня 1941 р., В — 14 жовтня 1942 р., Г — 6 листопада 1943 р.

2. Упорядковуємо за зростанням: 1939 → 1941 → 1942 → 1943.

3. Правильна послідовність: А — Б — В — Г.

Підказка: якщо не пам’ятаєш точної дати, скористайся опорним рядом. Карпатська Україна — 1939 р., Акт відновлення — 1941 р., УПА — 1942 р., Київ — 1943 р.

Приклад 4. «3 з 7» — українізація

Що було характерним для політики українізації в УСРР? Обери три правильні відповіді.

Розв’язання:

Згадуємо суть українізації (1923–1933): поширення української мови в школах, пресі, установах; висування українців на керівні посади; обов’язкове вивчення української мови службовцями. Це три ключові ознаки.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Закон про п’ять колосків» — стосується колективізації й Голодомору, а не українізації.

• Перенесення столиці до Києва — відбулося в 1934 р., не пов’язане з українізацією.

• Продподаток замість продрозкладки — це ознака непу, а не українізації.

• Паспортна система — запроваджена в 1932 р., стосується контролю за населенням.

Приклад 5. Відповідність «дата — подія»

Установи відповідність між датами й подіями:

Розв’язання:

1. 1923 р. — початок українізації (Б).

2. 1929 р. — утворення ОУН у Відні (А).

3. 30 червня 1941 р. — Акт відновлення Української Держави (Г).

4. 14 жовтня 1942 р. — утворення УПА (В).

5. Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В. Варіант Д (початок згортання українізації, 1933 р.) — зайвий.

Ось найпоширеніші помилки, яких припускаються учні в завданнях на теми 23–26. Уважно їх вивчи — це типові пастки в завданнях на теми 23–26.

• Плутати 1923 р. (початок українізації) і 1933 р. (її згортання). Запам’ятай: українізація тривала рівно 10 років — з 1923 до 1933 р. 1923 — старт, 1933 — фініш.

• Вважати 14 жовтня 1942 р. датою Акта відновлення, а 30 червня 1941 р. — днем створення УПА. Насправді навпаки: 30.06.1941 — Акт (Львів, Стецько), 14.10.1942 — УПА (Покрова, Шухевич).

• Плутати звільнення Києва (6 листопада 1943 р.) і завершення вигнання окупантів з України (28 жовтня 1944 р.). Київ звільнили першим, а вся Україна була звільнена майже на рік пізніше.

• Плутати три голоди: голод 1921–1923 рр. (продрозкладка й посуха), Голодомор 1932–1933 рр. (хлібозаготівлі, «чорні дошки», геноцид) і голод 1946–1947 рр. (повоєнний). Програма НМТ містить усі три голоди: 1921–1923 рр. (тема 23), Голодомор 1932–1933 рр. (тема 24) і 1946–1947 рр. (тема 27), тож навчися їх розрізняти.

• Приписувати непу продрозкладку чи колективізацію. Неп — це продподаток, вільна торгівля, госпрозрахунок. Продрозкладка — це воєнний комунізм (1919–1921). Колективізація почалася з 1929 р., після згортання непу.

• Вважати, що до 1939 р. Закарпаття належало Польщі чи Румунії. Насправді Закарпаття (Підкарпатська Русь) входило до складу Чехословаччини. Лише в 1939 р. його окупувала Угорщина.

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року теми 23–26 дають 3,75 завдання:

• № 15 (тема 25) — «1 з 4» про західноукраїнські землі.

• № 16 (тема 26) — «1 з 4» з картосхемою до теми Другої світової війни.

• № 29 (тема 26) — «3 з 7» про характерні риси режиму.

• Частина № 26 — послідовність чотирьох подій, поданих плакатами (теми 21–24 і 26).

Програма тем 23–26 містить 32 дати: тема 23 — 4 дати, тема 24 — 8 дат, тема 25 — 7 дат, тема 26 — 13 дат. Картосхеми трапляються в усіх чотирьох темах. Пам’ятки культури — у темах 23 і 24.

Стратегія для різних типів завдань

• Для документа: визнач, хто видав документ і з якою метою. Якщо в уривку згадано «чорні дошки», хлібозаготівлі, натуральні штрафи — це Голодомор 1932–1933 рр.

• Для плаката: прочитай гасло й подивися на образ ворога. Гасло про п’ятирічку — індустріалізація. Образ куркуля — колективізація. Образ німецького солдата — Друга світова війна.

• Для дат: тримай у голові пари-двійники — 1923/1933, 1941/1942, 1943/1944. Якщо бачиш 1923 — це українізація, а не її згортання.

• Для картосхеми: шукай підписи «Райхскомісаріат Україна», «Галичина», «Трансністрія» — це ключ до визначення окупаційних зон.

• Теми 23–26 дають 3,75 завдання в демо НМТ 2026; тема 26 (Друга світова війна) має 13 дат — найбільше серед усіх тем.

• 1921 — неп (продподаток, вільна торгівля); 1923 — початок українізації; 1929 — колективізація й утворення ОУН; 1933 — згортання українізації.

• «Чорні дошки», натуральні штрафи, заборона виїзду селян, паспортна система — механізми Голодомору 1932–1933 рр. (геноцид Українського народу).

• 30 червня 1941 р. — Акт відновлення Української Держави (Львів, Я. Стецько).

• 14 жовтня 1942 р. — день створення УПА (Покрова, головний командир Р. Шухевич).

• 6 листопада 1943 р. — звільнення Києва; 28 жовтня 1944 р. — завершення вигнання окупантів з усієї України.

• Опорний ряд: 1921 — 1922 — 1929 — 1932 — 1939 — 1941 — 1943 — 1944.