Суспільно-політичне життя УСРР 1920-х рр.: однопартійність, автономії, лікнеп

Після поразки УНР і встановлення радянської влади більшовики не могли терпіти існування інших політичних партій на території УСРР. Хоча формально в республіці діяли кілька лівих партій, реальна влада зосереджувалася в руках Комуністичної партії (більшовиків) України — КП(б)У, яка була складовою частиною РКП(б) (з 1925 р. — ВКП(б)). Процес ліквідації багатопартійності тривав кілька років і завершився до середини 1920-х рр. утвердженням однопартійної диктатури.

Боротьбисти: саморозпуск під тиском (1920)

Боротьбисти — це Українська комуністична партія (боротьбистів), що виникла з лівих українських есерів. Вони намагалися поєднати комуністичну ідеологію з українським національним рухом. Більшовики спочатку використовували боротьбистів як союзників у боротьбі проти УНР, але після зміцнення своєї влади почали вимагати їхнього саморозпуску. У березні 1920 р. боротьбисти під тиском більшовиків ухвалили рішення про саморозпуск. Частина їхніх членів — зокрема О. Шумський, В. Еллан-Блакитний, Г. Гринько — вступила до КП(б)У, але партія як самостійна сила припинила існування.

Укапісти: національні комуністи (1925)

Укапісти — Українська комуністична партія (УКП), яку називали «національними комуністами». Вони критикували надмірний централізм РКП(б) і вимагали більшої самостійності для України. УКП діяла легально до 1925 р., коли Комінтерн ухвалив рішення, що вважає її існування недоцільним. Після цього укапісти також «саморозпустилися» — формально добровільно, а насправді під тиском Москви.

Процес над членами ЦК УПСР (1921)

1921 р. у Києві відбувся показовий судовий процес над членами Центрального Комітету Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР). Їх звинуватили в антирадянській діяльності. Цей процес став сигналом для всіх інших партій: меншовиків, анархістів, українських есерів та інших було заборонено або розгромлено. До середини 1920-х рр. в УСРР не залишилося жодної легальної політичної партії, крім КП(б)У.

Підсумок: однопартійна диктатура

До середини 1920-х рр. в УСРР утвердилася однопартійна диктатура КП(б)У. Це означало, що саме партія визначала склад рад, уряду, профспілок і всіх громадських організацій. Інакодумців переслідувало ДПУ (Державне політичне управління, створене 1922 р. на базі ВУЧК). Жодна опозиційна діяльність не допускалася. КП(б)У діяла як філія загальносоюзної партії — спочатку РКП(б), а з 1925 р. — ВКП(б).

У 1920-х рр. більшовицьке керівництво створило на території колишньої Російської імперії кілька автономних республік. Дві з них безпосередньо стосуються історії України: Кримська АСРР у складі РСФРР і Молдавська АСРР у складі УСРР. Крім того, в УСРР запровадили національні райони й сільради для етнічних меншин.

Кримська АСРР (18 жовтня 1921)

18 жовтня 1921 р. більшовики утворили Кримську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку у складі РСФРР, а не УСРР. Це рішення пояснювалося стратегічним значенням Криму та бажанням Москви контролювати півострів безпосередньо. У межах політики коренізації в Криму запроваджували кримськотатарську мову в школах і державних установах. Головою ЦВК Кримської АСРР був В. Ібраїмов — кримськотатарський політичний діяч, якого 1928 р. розстріляли під час сталінських репресій.

Молдавська АСРР (12 жовтня 1924)

12 жовтня 1924 р. у складі УСРР на лівому березі Дністра утворили Молдавську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку. Столицею спочатку була Балта, а з 1929 р. — Тирасполь. Головною метою Москви було створення плацдарму для претензій на Бессарабію, яка на той час входила до складу Румунії. Молдавська АСРР мала стати «зразком» радянської Молдови, до якої пізніше приєднають Бессарабію.

Національні райони й сільради

З середини 1920-х рр. в УСРР розпочали створювати національні райони й сільради для етнічних меншин: німців, болгар, греків, поляків, євреїв, росіян. У цих адміністративних одиницях школи, газети й суди працювали мовами відповідних меншин. Приклади: польський Мархлевський район (1925 р.) і єврейський Калініндорфський район. Така політика мала на меті показати «розв'язання національного питання» в СРСР і залучити меншини на бік радянської влади.

Зміни адміністративно-територіального устрою УСРР (1921–1928)

У 1920-х рр. адміністративний поділ УСРР неодноразово змінювали. 1923 р. замість повітів і волостей запровадили округи й райони. 1924 р. Таганрозьку й Шахтинську округи передали до складу РСФРР. 1925 р. скасували губернії, запровадивши трирівневу систему «округ — район — сільрада». Столицею УСРР залишався Харків.

Лікнеп — скорочення від «ліквідація неписьменності». Це була масштабна державна кампанія, спрямована на навчання грамоти дорослого населення УСРР. У 1920 р. Раднарком УСРР ухвалив декрет про ліквідацію неписьменності, а для керівництва кампанією створили Надзвичайну комісію з ліквідації неписьменності.

Мережа лікнепу

Для навчання дорослих створили розгалужену мережу закладів: пункти ліквідації неписьменності (лікпункти), школи для малописьменних, гуртки при заводах і клубах, хати-читальні на селі. Окремо діяли робітфаки — робітничі факультети, які готували робітників і селян до вступу у вищі навчальні заклади.

Товариство «Геть неписьменність» (1923)

1923 р. заснували товариство «Геть неписьменність», головою якого став Г. Петровський — голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету. Члени товариства робили внески, а вчителі-добровольці безоплатно навчали неписьменних. Видавали спеціальні букварі. Навчання велося переважно українською мовою, що пов'язувало лікнеп з політикою українізації.

Результати й мета

Завдяки лікнепу частка письменного населення швидко зростала. За переписом 1926 р. письменних було трохи більше половини населення УСРР. До кінця 1930-х рр. неписьменність дорослих у головному подолали. Водночас через навчання грамоти більшовики поширювали свою ідеологію: букварі містили комуністичні гасла, а навчання супроводжувалося пропагандою.

Тоталітарний режим — це політичний режим, за якого держава прагне встановити повний контроль над усіма сферами життя суспільства й кожної окремої людини. Це поняття входить до програми НМТ з історії України (тема 23).

Основні ознаки тоталітарного режиму

До ключових ознак тоталітаризму належать: одна правляча партія, що не допускає опозиції; державна ідеологія (в СРСР — марксизм-ленінізм), яку нав'язують усьому суспільству; контроль держави над економікою, культурою, освітою й навіть приватним життям; масовий терор і політична поліція (в УСРР — ДПУ); культ вождя; цензура преси й заборона вільної інформації.

Становлення тоталітарного режиму в УСРР у 1920-х рр.

1920-ті роки стали періодом становлення тоталітарного режиму в УСРР. Більшовики ліквідували багатопартійність, запровадили цензуру, створили ДПУ для переслідування інакодумців, установили контроль над профспілками й пресою. Водночас нова економічна політика (неп) і українізація були тактичними поступками, а не відмовою від диктатури. Вони мали на меті стабілізувати суспільство, а не запровадити демократію.

Авторитарний vs тоталітарний режим

Важливо розрізняти авторитарний і тоталітарний режими. Авторитарний режим обмежує політичні свободи, але не контролює всі сфери життя — людина може мати приватне життя, не втручатися в політику. Тоталітарний режим прагне підкорити всі сфери, аж до думок людини. В УСРР тоталітарний режим остаточно утвердився в 1930-х рр., а в 1920-х він лише формувався.

Пастки для завдань «3 з 7»

У завданнях НМТ типу «3 з 7» пропонують обрати ознаки тоталітарного режиму. Ознаки, які НЕ належать до тоталітаризму: багатопартійні вибори, незалежний суд, вільна преса, приватна ініціатива без контролю держави. Ці риси характерні для демократичного суспільства, а не для тоталітарного режиму.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему суспільно-політичного життя УСРР 1920-х рр.

Приклад 1. «3 з 7» — ознаки тоталітарного режиму

Завдання: Які три явища свідчать про становлення тоталітарного режиму в УСРР у 1920-х рр.?

Розв'язання: Тоталітарний режим характеризується однопартійністю, переслідуванням інакодумців і державною цензурою. Отже, правильні відповіді: ліквідація всіх партій, крім КП(б)У; переслідування інакодумців органами ДПУ; державна цензура преси.

Відповідь: ліквідація всіх партій, крім КП(б)У; переслідування інакодумців органами ДПУ; державна цензура преси.

Чому інші варіанти неправильні: альтернативні вибори до рад — це ознака демократії, а не тоталітаризму; незалежність судів — суперечить тоталітарному контролю; легальна діяльність УПСР — у 1920-х рр. УПСР уже була розгромлена; скасування цензури — тоталітарний режим, навпаки, посилює цензуру.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді — Молдавська АСРР

Завдання: У складі якої республіки 1924 р. утворено Молдавську АСРР?

Розв'язання: Молдавська АСРР була утворена 12 жовтня 1924 р. у складі УСРР на лівому березі Дністра. Столицею спочатку була Балта, з 1929 р. — Тирасполь.

Відповідь: УСРР.

Чому інші варіанти неправильні: РСФРР — у її складі 1921 р. утворили Кримську АСРР, а не Молдавську; БСРР (Білоруська РСР) — Молдавська АСРР не мала до неї стосунку; ЗСФРР (Закавказька Федерація) — це об'єднання Грузії, Вірменії й Азербайджану.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді за уривком — лікнеп

Завдання: Прочитайте уривок з оголошення 1923 р.: «Товариство кличе робітників і селян до гуртків, де за кілька місяців навчать читати й писати». Про яку кампанію йдеться?

Розв'язання: Оголошення описує навчання грамоти дорослих — це лікнеп (ліквідація неписьменності). Товариство «Геть неписьменність» було засноване 1923 р. під головуванням Г. Петровського.

Відповідь: лікнеп.

Чому інші варіанти неправильні: українізація державного апарату — це переведення установ на українську мову, а не навчання грамоти; антирелігійна кампанія — боротьба з релігією, а не з неписьменністю; коренізація в Криму — запровадження кримськотатарської мови в Кримській АСРР.

Приклад 4. Вибір однієї відповіді — Кримська АСРР

Завдання: Кримську АСРР утворено 1921 р. у складі…

Розв'язання: Кримська АСРР була утворена 18 жовтня 1921 р. у складі РСФРР, а не УСРР. Це важливий факт, який часто плутають на НМТ.

Відповідь: РСФРР.

Чому інші варіанти неправильні: УСРР — Крим ніколи не входив до складу УСРР у 1920-х рр.; ЗСФРР — Закавказька Федерація не має стосунку до Криму; СРСР — Союз РСР утворили лише в грудні 1922 р., тому в 1921 р. його ще не існувало.

• Вважати, що Кримська АСРР 1921 р. входила до УСРР. Насправді вона була у складі РСФРР. Це одна з найпоширеніших помилок на НМТ.

• Плутати дати автономій: Кримська АСРР — 1921 р., Молдавська АСРР — 1924 р. Запам'ятай: Крим — раніше, Молдова — пізніше.

• Думати, що боротьбистів і укапістів заборонили указом. Формально вони «саморозпустилися» під тиском більшовиків. Це була вимушена «добровільність».

• Змішувати лікнеп (навчання грамоти дорослих) з українізацією (переведення установ на українську мову). Лікнеп навчав читати й писати, а українізація змінювала мову діловодства.

• Вважати неп ознакою демократії й відмовою від диктатури. Неп був тактичним кроком для стабілізації економіки, а не поступкою демократії.

• Шукати столицю Молдавської АСРР у Кишиневі. Кишинів належав Румунії. Столицею автономії була Балта, а з 1929 р. — Тирасполь.

Матеріал цього юніта належить до теми 23 програми НМТ з історії України. Змістові пункти, які перевіряють: ліквідація багатопартійності, Кримська АСРР, Молдавська АСРР, національна політика, кампанія з ліквідації неписьменності дорослих.

Картосхема теми 23

На НМТ можуть запропонувати картосхему змін адміністративно-територіального устрою УСРР 1921–1928 рр. На ній варто звернути увагу на Молдавську АСРР на лівобережжі Дністра та на те, що округи замінили губернії.

Формати завдань

Завдання типу «3 з 7» (у НМТ це завдання 28–30) приносять до 3 балів — по 1 балу за кожну правильну ознаку. У демоваріанті 2026 року завдання 29 — це «3 з 7» про характерні риси режиму (тема 26).

Завдання з вибором однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20) оцінюють в 1 бал. Типові формулювання: «автономія — рік утворення», «партія — доля». Наприклад: «У складі якої республіки 1924 р. утворено Молдавську АСРР?» або «Яка партія саморозпустилася 1920 р.?»

Порада: для завдань «3 з 7» завжди перевіряй, чи всі три обрані ознаки справді характеризують тоталітарний режим, а не демократію. Якщо серед варіантів є «багатопартійні вибори» або «незалежний суд» — це пастка.

• До середини 1920-х рр. — однопартійна диктатура КП(б)У: боротьбисти (1920) і укапісти (1925) «саморозпустилися» під тиском більшовиків.

• 1921 — Кримська АСРР у складі РСФРР; 1924 — Молдавська АСРР у складі УСРР (столиця Балта, згодом Тирасполь).

• Національні райони й сільради для німців, болгар, греків, поляків, євреїв — приклад Мархлевський і Калініндорфський райони.

• Лікнеп — лікпункти, школи для дорослих, товариство «Геть неписьменність» (1923, голова Г. Петровський).

• Тоталітарний режим — одна партія, одна ідеологія, контроль над усім, масовий терор, політична поліція (ДПУ).