Пам’ятки культури НМТ: Україна 1900–1921 рр.

Програма НМТ з історії України називає лише дві пам’ятки культури в темі 22 («Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності»). У темах 18–21 (початок ХХ ст., Перша світова війна, початок Української революції) пам’яток немає. Тож для цього періоду тобі достатньо знати два твори: пам’ятник Тарасові Шевченку в Ромнах і графічну ілюстрацію «Еней та його військо» Георгія Нарбута. Дати створення пам’яток знати необов’язково — важливо впізнати твір і пов’язати його з добою Української революції.

Пам’ятник Т. Шевченку в Ромнах (1918)

Це один із перших пам’ятників Кобзареві на території України. Його створив скульптор Іван Кавалерідзе, і відкрили монумент 1918 року, за доби Української Держави гетьмана Павла Скоропадського. Постать Шевченка вирішена не в реалістичній манері, а стилізовано — скульптор відмовився від детальної портретної подібності й передав образ поета через узагальнені форми. Це було новаторством для того часу. Пам’ятник стоїть у місті Ромни (тепер Сумська область). На НМТ тобі можуть показати фото цього пам’ятника або описати його — тоді ти маєш упізнати автора (І. Кавалерідзе) і добу (Українська Держава / Українська революція).

Г. Нарбут «Еней та його військо»

Георгій Нарбут — видатний український графік, один із засновників Української академії мистецтв. Його ілюстрація «Еней та його військо» — це графічний аркуш до «Енеїди» Івана Котляревського. Нарбут зобразив Енея та його супутників як козацьке військо, стилізоване під українське бароко. У композиції впізнаються мотиви козацького озброєння, одягу, прапорів — усе витримано в декоративній манері, що поєднує барокову пишність із модерною графікою. Ця робота — яскравий зразок того, як митці Української революції зверталися до козацької тематики, щоб підкреслити національну ідентичність.

Межа юніта: біографії Г. Нарбута й І. Кавалерідзе детально розбираються в юніті про історичні постаті. Тут твоє завдання — упізнати твір за зображенням або описом і назвати добу, до якої він належить.

Георгій Нарбут був не лише ілюстратором, а й творцем державної символіки доби Української революції. Його графіка — це поєднання українського бароко, козацької геральдики та стилю модерн. Саме Нарбут створив проєкт великого герба Української Держави, розробляв банкноти, поштові марки, грамоти й обкладинки для УНР та Української Держави.

Проєкт герба Української Держави (1918)

Нарбут розробив проєкт великого герба для Української Держави гетьмана П. Скоропадського. У центрі композиції — козак із мушкетом (традиційний символ Війська Запорозького), а над ним — тризуб. Обрамлення виконане в стилістиці українського бароко. Хоча цей герб не був офіційно затверджений, він став зразком державної символіки й досі впливає на українську геральдику.

Банкноти й поштові марки

Нарбут створював ескізи банкнот для УНР та Української Держави. На них обов’язково присутні тризуб, рослинний орнамент і шрифт, стилізований під українське бароко. Поштові марки роботи Нарбута — одні з найвідоміших зразків української графіки початку ХХ ст. На марках зображено тризуб, написи «Українська Народна Республіка» або «Українська Держава», а також декоративні елементи. Саме за написом на марці чи банкноті ти визначиш, якому уряду вона належить.

«Українська абетка» та інші роботи

1917 року Нарбут створив «Українську абетку» — графічний альбом, у якому кожна літера супроводжується малюнком на тему української історії, побуту чи природи. Ця робота поєднала барокову декоративність із модерною лаконічністю. Нарбут також оформлював грамоти, дипломи, обкладинки книжок — усе в тому самому стилі, який сьогодні називають «нарбутівським».

Запам’ятай: Г. Нарбут — один із засновників і професорів Української академії мистецтв (заснована в грудні 1917 р.). Його графіка — візитівка Української Держави та УНР.

Окрім пам’яток програми, на НМТ можуть трапитися візуальні джерела доби Української революції: фотографії, плакати, відозви. Їх треба впізнати за описами й пов’язати з конкретною подією або політичною силою.

Фото Легіону Українських Січових Стрільців (УСС)

Легіон УСС — українське національне військове формування в складі австро-угорської армії (1914–1918). На фото стрільці зображені у формі австро-угорської армії, але з українськими відзнаками — синьо-жовтими стрічками, нашивками з тризубом. Символом стрілецтва стала пісня «Ой у лузі червона калина». Якщо побачиш фото, де молоді вояки в австрійській формі з українською символікою, — це, найімовірніше, УСС.

Фото Акту злуки (22 січня 1919 р.)

Одна з найвідоміших фотографій доби — урочистості на Софійській площі в Києві 22 січня 1919 року, коли проголосили Акт злуки (об’єднання) УНР і ЗУНР. На фото видно велелюдне зібрання, військові шикування, синьо-жовті прапори, духовенство. Це фото часто плутають із проголошенням IV Універсалу (січень 1918 р.), але IV Універсал проголошували в приміщенні, а Акт злуки — на площі.

Плакати й відозви різних урядів

Плакати УНР містять тризуб, синьо-жовті барви, заклики до захисту держави («Вставай, народе!», «За Україну!»). Більшовицькі плакати мають червону зірку, серп і молот, гасла «Вся влада Радам!», «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». Денікінські (білогвардійські) плакати несуть гасло «єдиної неділимої Росії» й імперську символіку — двоголового орла.

Універсали й відозви як документи

Універсали Центральної Ради та відозви інших урядів починаються зі звертання «Народе український!» або «Громадяни!». Назва органу влади («Українська Центральна Рада», «Директорія УНР», «Українська Держава») і підпис голови вказують на уряд і дату. Якщо в завданні дано текст відозви — спершу знайди, хто її видав.

Українська революція 1917–1921 рр. супроводжувалася бурхливим культурним піднесенням. Виникали нові мистецькі школи, театри, музичні колективи. Деякі з них ти маєш знати для НМТ.

Педагогічний музей у Києві

Будівля Педагогічного музею в Києві (нині Будинок учителя, вул. Володимирська, 57) — місце, де в 1917–1918 рр. засідала Українська Центральна Рада. Саме тут ухвалювали І–IV Універсали, формували уряд. Це не пам’ятка архітектури в програмі, але важливе візуальне джерело: фото будівлі можуть трапитися в завданні, і ти маєш знати, що там засідала Центральна Рада.

Українська академія мистецтв (грудень 1917 р.)

Заснована в грудні 1917 року за доби Центральної Ради. Серед засновників — Михайло Бойчук, Георгій Нарбут, Федір Кричевський, Олександр Мурашко. Академія стала центром підготовки національних мистецьких кадрів. Якщо в завданні питають про заклад, заснований 1917 р., де викладали Нарбут і Бойчук, — це Українська академія мистецтв.

Школа М. Бойчука (бойчукісти)

Михайло Бойчук очолив школу монументального мистецтва, яку назвали бойчукізмом. Його учні (бойчукісти) поєднували візантійський іконопис, давньоруські фрески й українське народне мистецтво. Стиль упізнати легко: площинні зображення, видовжені пропорції, яскраві кольори, релігійні та селянські мотиви. Бойчукізм — не «мистецтво без коріння», як іноді кажуть, а глибоко національний стиль.

Капела О. Кошиця та «Молодий театр» Л. Курбаса

Українська республіканська капела під орудою Олександра Кошиця здійснила турне Європою й Америкою, популяризуючи українську музику. У її репертуарі був «Щедрик» Миколи Леонтовича — обробка народної пісні, яка згодом стала світовим хітом «Carol of the Bells». «Молодий театр» Леся Курбаса (заснований 1917 р.) — новаторський український театр, що експериментував із формою та змістом.

На НМТ можуть дати зображення банкноти, марки, плаката або документа 1917–1920 рр. і запитати, який уряд чи режим його випустив. Щоб не помилитися, дій за простим алгоритмом.

Алгоритм визначення уряду за зображенням

1. Прочитай напис і назву держави. На банкноті чи марці може бути «Українська Народна Республіка», «Українська Держава», «Західно-Українська Народна Республіка» або російськомовний напис радянської влади.

2. Знайди головний символ: тризуб (УНР або Українська Держава), золотий лев на синьому тлі (ЗУНР), серп і молот із червоною зіркою (більшовики), двоголовий орел (денікінці).

3. Узгоди з датою. Якщо на зображенні 1918 рік — це може бути УНР (Центральна Рада, січень–квітень) або Українська Держава (квітень–грудень). Якщо 1919 — УНР (Директорія), ЗУНР або більшовики. Відкинь уряди, яких на той час ще не існувало або вже не існувало.

Ознаки різних урядів

Найпоширеніша пастка: будь-яка марка з тризубом — це нібито Українська Держава. Насправді тризуб використовували і УНР, і Українська Держава. Вирішальним є напис: «Українська Народна Республіка» чи «Українська Держава».

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на тему пам’яток культури й візуальних джерел доби Української революції. Кожне розв’яжемо крок за кроком.

Приклад 1. Марка 1918 року з тризубом

Завдання: Розгляньте опис поштової марки 1918 року. На ній зображено тризуб і напис «Українська Держава». Яка держава випустила цю марку?

Розв’язання:

• Ключовий елемент — напис «Українська Держава». Саме так називалася держава гетьмана Павла Скоропадського (квітень–грудень 1918 р.).

• Тризуб — символ, який використовували і УНР, і Українська Держава, тому він не є вирішальним.

• Відповідь: Українська Держава П. Скоропадського.

Чому інші відповіді неправильні:

• УНР доби Центральної Ради — на марках УНР стояв напис «Українська Народна Республіка», а не «Українська Держава».

• ЗУНР — використовувала символ золотого лева на синьому тлі й напис «Західно-Українська Народна Республіка».

• УСРР (більшовики) — використовувала серп і молот, червону зірку, а не тризуб.

Приклад 2. Фото на Софійській площі взимку 1919 р.

Завдання: На фото — велелюдне зібрання й військові шикування на Софійській площі в Києві взимку 1919 року. Яку подію зафіксовано?

Розв’язання:

• Дата — січень 1919 року. Місце — Софійська площа в Києві. Характер — велелюдне зібрання з військовими шикуваннями, прапорами, духовенством.

• Саме 22 січня 1919 р. на Софійській площі проголосили Акт злуки (об’єднання) УНР і ЗУНР.

• Відповідь: проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР.

Чому інші відповіді неправильні:

• Проголошення IV Універсалу (січень 1918 р.) — відбувалося в приміщенні Педагогічного музею, а не на площі.

• Гетьманський переворот — 29 квітня 1918 р. (весна), а не зима 1919 р.; молебень на Софійській площі тоді супроводжував проголошення гетьмана, а не об’єднання УНР і ЗУНР.

• Утворення Директорії — 13–14 листопада 1918 р. в Києві на таємному засіданні Українського національного союзу, а не велелюдна подія на Софійській площі взимку 1919 р.

Приклад 3. Відповідність «твір — автор»

Завдання: Установіть відповідність між твором чи закладом (1–4) та автором чи засновником (А–Д).

Розв’язання:

• 1 — В: пам’ятник Т. Шевченку в Ромнах створив Іван Кавалерідзе.

• 2 — А: «Еней та його військо» — графічна робота Георгія Нарбута.

• 3 — Г: обробку «Щедрика» створив Микола Леонтович.

• 4 — Б: «Молодий театр» заснував Лесь Курбас.

• Д (М. Бойчук) — зайвий; він засновник школи монументального мистецтва (бойчукізму), але не пов’язаний безпосередньо з жодним із чотирьох наведених творів чи закладів.

Приклад 4. Плакат із червоною зіркою

Завдання: На плакаті зображено червону зірку, серп і молот, а текст закликає здавати хліб за продрозкладкою. Якій владі належить цей плакат?

Розв’язання:

• Червона зірка, серп і молот — символіка більшовиків (радянської влади).

• Продрозкладка (продовольча розкладка) — політика «воєнного комунізму», яку більшовики запровадили 1919 р. Вона передбачала примусове вилучення хліба в селян.

• Відповідь: більшовицькій владі (1919–1921 рр.).

Чому інші відповіді неправильні:

• Директорія УНР — використовувала тризуб і синьо-жовті барви, а не червону зірку.

• Українська Держава — символіка включала тризуб і козака з мушкетом, а не серп і молот.

• ЗУНР — символом був золотий лев на синьому тлі.

• Приписувати пам’ятник у Ромнах М. Микешину. Це поширена помилка: Микешин справді відомий скульптор (пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві), але пам’ятник Шевченку в Ромнах створив Іван Кавалерідзе.

• Вважати будь-яку марку з тризубом маркою Української Держави. Тризуб — символ і УНР, і Української Держави. Вирішальним є напис: «Українська Народна Республіка» чи «Українська Держава».

• Плутати фото Акта злуки (січень 1919 р.) з проголошенням IV Універсалу (січень 1918 р.). IV Універсал проголошували в приміщенні Педагогічного музею, а Акт злуки — на Софійській площі. Крім того, IV Універсал проголосила Центральна Рада, а Акт злуки — Директорія.

• Шукати пам’ятки в темах 18–21. Програма НМТ не називає жодної пам’ятки культури в темах 18–21 (початок ХХ ст., Перша світова війна, початок Української революції). Обидві пам’ятки цього періоду — в темі 22.

• Вважати бойчукізм мистецтвом без коріння. Школа М. Бойчука спиралася на візантійський іконопис, давньоруські фрески й українське народне мистецтво. Це глибоко національний стиль, а не безґрунтовне новаторство.

• Плутати Педагогічний музей (засідання УЦР) з Українською академією мистецтв. Педагогічний музей — будівля, де засідала Центральна Рада (нині Будинок учителя). Українська академія мистецтв — навчальний заклад, заснований у грудні 1917 р., де викладали Нарбут, Бойчук та інші.

У демоваріанті НМТ 2026 року з історії України є два завдання, що безпосередньо стосуються пам’яток культури й візуальних джерел доби Української революції.

Завдання 13 — вибір однієї відповіді з чотирьох (1 бал)

У завданні 13 демоваріанта подано фото поштової марки (тема 22); воно перевіряє роботу з візуальним джерелом доби революції. Стратегія: спершу прочитай напис на марці — назва держави («Українська Народна Республіка» чи «Українська Держава») дає пряму відповідь.

Завдання 26 — послідовність чотирьох подій за плакатами (до 3 балів)

У завданні подано чотири плакати різних періодів. Плакати стосуються тем 21–22, 23, 24 і 26 — по одному на кожну. Тобі треба розташувати події, зображені на плакатах, у хронологічній послідовності. Для цього потрібно впізнати символіку (тризуб, червона зірка, серп і молот) і пов’язати її з конкретним урядом чи режимом.

Що каже програма

• У темах 18–21 пам’яток культури немає.

• У темі 22 — лише дві позиції: пам’ятник Т. Шевченку в Ромнах та ілюстрація «Еней та його військо» Г. Нарбута.

• Дати створення пам’яток знати необов’язково.

Стратегія виконання

Коли бачиш візуальне джерело (марку, банкноту, плакат, фото) доби 1917–1921 рр., дій за алгоритмом: спершу прочитай напис і назву держави, потім знайди головний символ (тризуб, лев, серп і молот, орел), далі узгоди з датою й відкинь уряди, яких на той час ще не існувало або вже не існувало.

• Пам’ятки програми (тема 22): пам’ятник Т. Шевченку в Ромнах (скульптор І. Кавалерідзе, 1918 р.) та ілюстрація Г. Нарбута «Еней та його військо» до «Енеїди» І. Котляревського.

• Графіка Г. Нарбута: проєкт герба Української Держави (козак із мушкетом і тризуб), банкноти й поштові марки УНР та Української Держави, «Українська абетка» (1917). Нарбут — засновник і професор Української академії мистецтв.

• Візуальні джерела: фото Легіону УСС (1914–1918), фото Акту злуки на Софійській площі (22 січня 1919 р.), плакати й відозви УНР (тризуб, синьо-жовті барви), більшовиків (червона зірка, серп і молот) і денікінців (двоголовий орел, гасло «єдиної неділимої Росії»).

• Культурне життя революції: Педагогічний музей (засідання Центральної Ради), Українська академія мистецтв (грудень 1917 р.), бойчукісти (школа М. Бойчука), капела О. Кошиця зі «Щедриком» М. Леонтовича, «Молодий театр» Л. Курбаса (1917).

• Уряд за зображенням визначаємо за написом, символом і датою. Алгоритм: прочитати напис → знайти символ → узгодити з датою → відкинути уряди, яких тоді не існувало.