Ключові дати НМТ: давня і середньовічна історія України

Програма НМТ з історії України містить 32 теми з наскрізною нумерацією; цей урок охоплює дати тем 1–5. Перша тема («Вступ до історії України») не містить жодної обов’язкової дати. Друга тема («Стародавня історія України») також не вимагає знання точних років — натомість у ній є три «дати періодів», тобто часові проміжки, які треба співвіднести з відповідними явищами.

Як читати дати до нашої ери

Дати «до нашої ери» (до н. е.) рухаються в зворотному напрямку: чим більше число, тим давніша подія. Наприклад, IV тисячоліття до н. е. (4000–3001 рр. до н. е.) давніше за III тисячоліття до н. е. (3000–2001 рр. до н. е.). Так само VIII століття до н. е. (800–701 рр. до н. е.) давніше за VI століття до н. е. (600–501 рр. до н. е.). «Середина III тис. до н. е.» — це приблизно 2500 р. до н. е., і вона настає раніше, ніж «кінець III тис. до н. е.» (близько 2100 р. до н. е.).

Перша дата періоду: IV – середина III тис. до н. е.

Цей проміжок відповідає добі енеоліту (мідно-кам’яному віку). Саме тоді на території сучасної України розселилися племена двох археологічних культур — трипільської та середньостогівської. Трипільці були землеробами, виготовляли розписну кераміку (знаменитий «трипільський орнамент») і будували великі поселення-протоміста. Середньостогівці займалися скотарством і, за даними археологів, першими одомашнили коня. Трипільська культура існувала приблизно в 5400–2750 рр. до н. е., тобто приблизно 7,4–4,8 тис. років тому; програмова дата періоду — IV – середина III тис. до н. е. (приблизно 6–4,5 тис. років тому).

Друга дата періоду: VIII–VI ст. до н. е.

Це час Великої грецької колонізації Північного Причорномор’я. Греки засновували міста-колонії на узбережжі Чорного моря: Борисфеніду на острові Березань (найдавніша), Ольвію, Тіру, Пантикапей (сучасна Керч), Феодосію. Зверни увагу: Херсонес (у сучасному Севастополі) засновано пізніше, у V ст. до н. е., тому він не належить до цього періоду. Грецькі колонії з’явилися близько 2600 років тому.

Третя дата періоду: друга половина V – VII ст.

Це період Великого розселення слов’ян, яке відбувалося після Великого переселення народів (IV–VI ст.). У писемних джерелах VI ст. (зокрема в працях візантійських істориків Прокопія Кесарійського та Йордана) згадуються дві великі групи слов’ян — склавини й анти. Склавини займали територію між Дністром і Дунаєм, анти — між Дністром і Дніпром. Від цього періоду нас відділяє приблизно 1500 років.

Як співвідносити періоди з віддаленістю від сьогодення

Тема 3 програми НМТ («Русь-Україна (Київська держава)») містить найбільше дат серед тем 1–5 — 9 позицій. Саме з цього періоду починаються точні роки, які треба знати. Розгляньмо їх у хронологічному порядку.

860–944: Перші походи й договори з Візантією

860 рік — похід київського князя Аскольда на Константинополь. Це перший відомий договір Русі з Візантією, хоча його текст не зберігся. 882 рік — князь Олег захопив Київ і об’єднав північні (Новгород) і південні (Київ) руські землі. Програма НМТ пов’язує цю дату саме з об’єднанням північних і південних руських земель Олегом: Київська держава (Русь-Україна) існувала вже за Аскольда.

907 рік — похід Олега на Константинополь і укладення вигідного для Русі договору. 911 рік — перший договір Русі з Візантією, текст якого зберігся (у літописі «Повість минулих літ»). 941 рік — невдалий похід князя Ігоря: візантійці застосували «грецький вогонь» (запалювальну суміш) і спалили руські човни. 944 рік — новий похід Ігоря, що завершився менш вигідним для Русі договором. Програма НМТ подає всі чотири походи (907, 911, 941, 944) однією позицією.

988–1036: Християнство і розгром печенігів

988 рік — запровадження християнства як державної релігії князем Володимиром Великим. Це одна з чотирьох якірних дат, навколо яких вибудовують хронологію. 1019–1054 роки — князювання Ярослава Мудрого в Києві, доба розквіту Русі. 1036 рік — розгром печенігів під Києвом: після цієї поразки печеніги перестали загрожувати руським землям.

1097–1187: Роздробленість і перша згадка «України»

1097 рік — Любецький з’їзд (снем) князів. Князі проголосили: «кожен хай тримає отчину свою», тобто закріпили спадкові володіння. Це стало кроком до політичної роздробленості Русі. 1113 рік — укладення «Повісті минулих літ» ченцем Нестором і початок правління Володимира Мономаха в Києві. 1187 рік — перша згадка назви «Україна» в Київському літописі (у записі про смерть переяславського князя Володимира Глібовича). Того ж року створено «Слово о полку Ігоревім» — пам’ятку давньоруської літератури про невдалий похід князя Ігоря 1185 року.

Зведена таблиця дат Русі

Тема 4 програми НМТ («Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала») містить 6 позицій дат. Лише 1199 р. припадає на кінець XII ст., а решта (1223, 1238–1264, 1240, 1245, 1253) — на XIII ст., тому порядок визначають за роком, а не за століттям.

1199: Утворення Галицько-Волинської держави

1199 року князь Роман Мстиславич об’єднав Галицьке й Волинське князівства. Так утворилася Галицько-Волинська держава, яку в історичних джерелах називають також Королівством Руським. Це була найпотужніша держава на українських землях після занепаду Києва.

1223–1240: Монгольська навала

1223 рік — битва на річці Калка (сучасна Донеччина). Об’єднане військо руських князів і половців уперше зустрілося з монголами й зазнало нищівної поразки. Це був розвідувальний похід монголів. 1240 рік — захоплення Києва військом хана Батия. Оборону Києва очолював воєвода Дмитро. Місто було зруйноване, що символізувало встановлення монгольської влади над руськими землями. Це третя якірна дата.

1238–1264: Правління Данила Романовича

Данило Романович (син Романа Мстиславича) правив Галицько-Волинською державою з 1238 до 1264 року. 1245 року він здобув перемогу в битві біля міста Ярослав (сучасна Польща) над угорсько-польським військом. Того ж року Данило поїхав до Золотої Орди й визнав залежність від монгольського хана, щоб зберегти державу.

1253: Коронація Данила

1253 року Данило Романович коронувався в місті Дорогочин (сучасна Польща) короною, отриманою від папи Інокентія IV. Відтоді Данила офіційно називали «король Русі». Важливо не плутати: Галицько-Волинську державу утворено 1199 року, а коронація відбулася 1253 року.

Хронологія подій кінця XII – XIII ст.

Тема 5 програми НМТ («Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство») містить 6 позицій дат. Серед них одна дата задана десятиліттям — «40-ві рр. XV ст.».

1362: Битва на Синіх Водах

1362 року литовський князь Ольгерд розбив ординське військо в битві біля річки Сині Води (сучасна Кіровоградщина). Після цієї перемоги Київщина й Поділля перейшли під владу Великого князівства Литовського. Це був початок литовської доби в історії українських земель.

1385: Кревська унія

1385 року укладено Кревську унію — династичний союз між Великим князівством Литовським і Польським королівством. Литовський князь Ягайло одружився з польською королевою Ядвігою й став польським королем. Наслідком унії стало посилення польського й католицького впливу на українських землях. Це четверта якірна дата. Не плутай Кревську унію (1385) з Люблінською унією (1569), яка належить уже до козацької доби.

40-ві рр. XV ст. – 1478: Кримське ханство

У 40-х роках XV століття (точніше — близько 1441–1449 рр.) утворилося Кримське ханство на чолі з Хаджі Гіреєм. Це єдина дата в темах 2–5, яку програма подає не точним роком, а десятиліттям. 1478 року Кримське ханство визнало васальну залежність від Османської імперії: кримські хани мусили брати участь у походах Османської імперії, а султан затверджував (згодом призначав) ханів. Данини Порті хани не платили — навпаки, отримували від султана утримання, зберігаючи внутрішню автономію.

1489–1514: Перші згадки про козаків і битва під Оршею

1489 рік — перша згадка про українських козаків у писемних джерелах. Польський хроніст Мартин Бєльський згадав козаків, розповідаючи про похід польського війська королевича Яна Ольбрахта проти татар на Поділлі 1489 р. Це не означає, що козацтво виникло саме тоді, але це найдавніше письмове свідчення. 1514 рік — битва біля міста Орша (сучасна Білорусь). Військо Великого князівства Литовського й Польщі на чолі з гетьманом Костянтином Івановичем Острозьким розбило московське військо. Це остання дата в межах тем 2–5.

Зведена таблиця дат литовсько-польської доби

Замість того щоб механічно запам’ятовувати всі дати, вибудуй хронологію навколо чотирьох «якорів» — ключових дат, які ти знаєш напевне. Кожну іншу дату визначай як «до», «між» або «після» відповідного якоря.

Чотири якорі

Запам’ятай ці чотири дати — вони поділяють увесь період на п’ять відрізків: до 882 року (похід Аскольда), між 882 і 988 роками (язичницька Русь від Олега до Володимира), між 988 і 1240 роками (християнська Русь до монголів), між 1240 і 1385 роками (монгольська влада й Галицько-Волинська держава) та після 1385 року (литовсько-польська доба).

Групування за століттями

Ще один спосіб упорядкувати дати — згрупувати їх за століттями:

• IX–X ст.: походи й договори з Візантією (860, 882, 907, 911, 941, 944, 988)

• XI ст.: Ярослав Мудрий, розгром печенігів, Любецький з’їзд (1019–1054, 1036, 1097)

• XII ст.: Володимир Мономах, перша згадка «України», утворення Галицько-Волинської держави (1113, 1187, 1199)

• XIII ст.: Галицько-Волинська держава й монгольська навала (1223, 1240, 1245, 1253)

• XIV–XVI ст.: Литва, Польща, Кримське ханство, козаки (1362, 1385, 40-ві рр. XV ст., 1478, 1489, 1514)

Пари «схожих» дат, які варто розвести

Деякі дати легко переплутати, бо вони близькі за звучанням або належать до однієї теми. Ось пари, на які варто звернути особливу увагу:

• 1113 і 1187: 1113 — «Повість минулих літ» і Мономах; 1187 — перша згадка «Україна» і «Слово о полку Ігоревім»

• 1223 і 1240: 1223 — битва на Калці (розвідувальний похід); 1240 — захоплення Києва (навала)

• 1362 і 1385: 1362 — Сині Води (литовська перемога); 1385 — Кревська унія (союз із Польщею)

• 1478 і 1489: 1478 — васалітет Кримського ханства; 1489 — перша згадка про козаків

Датування уривка джерела

У завданнях на послідовність події можуть бути подані не роками, а уривками з історичних джерел. Щоб визначити час, зверни увагу на:

• ім’я князя чи хана (Аскольд, Олег, Володимир, Ярослав, Данило, Ольгерд, Ягайло, К. І. Острозький)

• назву ворога (печеніги, половці, монголи, ординці, московське військо)

• згадку про унію, козаків, коронацію, хрещення

Наприклад, якщо в уривку згадано «невідомий народ», що розбив руських князів і половців на річці, — це 1223 рік (Калка). Якщо йдеться про корону від папи — це 1253 рік (коронація Данила).

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на хронологію та відповідність.

Приклад 1. Послідовність чотирьох подій

Завдання: Розташуй події в хронологічній послідовності.

• А Любецький з’їзд князів

• Б запровадження християнства як державної релігії

• В захоплення Києва монголами

• Г похід Аскольда на Константинополь

Розв’язання: Спочатку визнач крайні події. Найдавніша — похід Аскольда (860). Найпізніша — захоплення Києва монголами (1240). Далі: християнство запроваджено 988 року, а Любецький з’їзд відбувся 1097 року. Отже, правильна послідовність: Г (860) → Б (988) → А (1097) → В (1240). Якорі 988 і 1240 допомагають не переплутати: 988 стоїть між 860 і 1097, а 1240 — остання.

Відповідь: Г, Б, А, В.

Приклад 2. Відповідність «рік — подія»

Завдання: Установи відповідність між роками (1–4) і подіями (А–Д). Одна буква зайва.

Розв’язання: 882 — Олег захопив Київ (Г). 1036 — розгром печенігів (Б). 1199 — об’єднання Галицького й Волинського князівств (В). 1385 — Кревська унія (А). Битва на Калці (1223) — зайва.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–В, 4–А.

Приклад 3. Послідовність за уривками джерел

Завдання: Розташуй події в хронологічній послідовності на основі уривків.

• А «Того ж року прийшов нечуваний народ… і билися князі руські з ними на річці Калці»

• Б «Король Данило прийняв вінець від папи Інокентія в місті Дорогочині»

• В «Ольгерд переміг трьох царків татарських на Синіх Водах»

• Г «Гетьман Костянтин Острозький розбив московське військо під Оршею»

Розв’язання: Уривок А — битва на Калці (1223). Уривок Б — коронація Данила (1253). Уривок В — битва на Синіх Водах (1362). Уривок Г — битва під Оршею (1514). Послідовність: А (1223) → Б (1253) → В (1362) → Г (1514).

Відповідь: А, Б, В, Г.

Приклад 4. Відповідність «дата періоду — явище»

Завдання: Установи відповідність між датами періодів (1–4) та історичними явищами (А–Д). Одна буква зайва.

Розв’язання: 1 — трипільська культура (В). 2 — грецька колонізація (Г). 3 — розселення слов’ян (А). 4 — утворення Кримського ханства (Б). Запорозька Січ (XVI ст.) — зайва.

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Б.

• Плутати 1113 (укладення «Повісті минулих літ», початок правління Володимира Мономаха) і 1187 (перша згадка назви «Україна», створення «Слова о полку Ігоревім»). Запам’ятай: 1113 — літопис і Мономах; 1187 — «Україна» і «Слово».

• Вважати 988 роком першого договору з Візантією. Насправді перший відомий договір — 860 рік (похід Аскольда). Походи й договори Олега та Ігоря припадають на 907–944 роки, тобто до хрещення.

• Переставляти Калку (1223) і захоплення Києва монголами (1240). Спершу був розвідувальний похід і битва в степу (1223), а через 17 років — повномасштабна навала на Київ (1240).

• Вважати 1253 роком утворення Галицько-Волинської держави. Державу утворено 1199 року (Роман Мстиславич), а 1253 року відбулася коронація Данила.

• Плутати Кревську унію 1385 року з Люблінською унією 1569 року. Кревська — династичний союз Литви й Польщі; Люблінська — утворення Речі Посполитої, належить до козацької доби.

• Читати дати до нашої ери як звичайні. IV тис. до н. е. давніше за VIII ст. до н. е., а «середина III тис.» раніше за «кінець III тис.». Чим більше число, тим давніша подія.

• Переставляти 40-ві рр. XV ст. (утворення Кримського ханства) і 1478 рік (васальна залежність Кримського ханства від Османської імперії). Спочатку ханство утворилося, потім потрапило в залежність.

На НМТ з історії України знання дат перевіряють двома форматами завдань: на послідовність і на відповідність.

Завдання 25–27: послідовність чотирьох подій

Це завдання на встановлення хронологічної послідовності. Ти отримуєш чотири події (або уривки джерел) і маєш розташувати їх у правильному порядку. Максимальний бал — 3:

• 3 бали — уся послідовність правильна

• 2 бали — правильні перша й остання події

• 1 бал — правильна лише перша або лише остання подія

• 0 балів — жодна крайня подія не визначена правильно

Стратегія: спершу визнач найдавнішу й найпізнішу подію. Це дасть тобі мінімум 2 бали. Потім розстав дві середні.

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 25 — це послідовність чотирьох подій, поданих уривками джерел тем 3 і 4. Дату треба встановити за змістом уривка.

Завдання 21–24: відповідність (логічні пари)

Це завдання формату 4 × 5: ліворуч — чотири цифри (1–4), праворуч — п’ять букв (А–Д). Одна буква зайва. Потрібно встановити відповідність між цифрою й буквою. Максимум — 4 бали (по 1 балу за кожну правильну пару).

У демоваріанті 2026 року завдання 21 має форму «рік ↔ подія». Для тем 3–5 таке завдання могло б виглядати так: до року 882 треба підібрати подію «об’єднання північних і південних руських земель Олегом».

Розподіл дат за темами програми

У демоваріанті 2026 року на теми 1–5 припадає 4 завдання з 30. Увесь тест містить 30 завдань, на які відведено орієнтовно 60 хвилин.

• Три дати періодів теми 2: трипільці й середньостогівці — IV – середина III тис. до н. е., грецька колонізація — VIII–VI ст. до н. е., розселення слов’ян — друга половина V – VII ст.

• Русь: 860 — 882 — 907/911/941/944 — 988 — 1019–1054 — 1036 — 1097 — 1113 — 1187

• Королівство Руське: 1199 — 1223 — 1238–1264 — 1240 — 1245 — 1253

• Литовсько-польська доба: 1362 — 1385 — 40-ві рр. XV ст. — 1478 — 1489 — 1514

• Якорі 882 — 988 — 1240 — 1385 допомагають розставити решту дат: кожну іншу дату став «до», «між» або «після» якоря.

• У завданні на послідовність перша й остання позиції дають частковий бал (2 з 3).