Історичні постаті НМТ: давня і середньовічна історія України

Цей розділ охоплює ключових князів Русі від перших відомих правителів Києва до останнього князя єдиної держави. Кожного діяча запам'ятовуй за однією-двома опорними подіями — саме вони стануть підказкою в завданні на відповідність.

Перші київські князі: Аскольд, Олег, Ігор

Аскольд — київський князь, який 860 р. здійснив похід на Константинополь. Це перший відомий договір Русі з Візантією. Олег 882 р. захопив Київ, убивши Аскольда, і об'єднав північ (Новгород) із півднем (Київ). Він здійснив походи на Візантію 907 і 911 рр., а 911 р. уклав вигідний торговельний договір. Ігор, син Рюрика, продовжив походи на Константинополь (941 і 944 рр.), уклав договір 944 р., а 945 р. загинув під час полюддя в древлян, коли спробував зібрати данину вдруге.

Ольга і Святослав

Ольга, дружина Ігоря, жорстоко помстилася древлянам за смерть чоловіка, а потім провела реформу збору данини: запровадила «уроки» (фіксований розмір данини) і «погости» (місця, куди її мали привозити). Вона прийняла хрещення в Константинополі, ставши першою християнкою серед правителів Русі. Святослав, син Ольги, уславився розгромом Хозарського каганату, походами на Волгу й Дунай, війною з Візантією. Він загинув 972 р. біля Дніпрових порогів у засідці печенігів.

Володимир Великий і Ярослав Мудрий

Володимир Великий (980–1015) — ключова постать: 988 р. запровадив християнство як державну релігію Русі. Він замінив місцевих князів своїми синами-намісниками, будував «Змієві вали» для оборони від печенігів, карбував перші монети (златники й срібляники) і звів Десятинну церкву в Києві. Ярослав Мудрий (1019–1054) — започаткував писане законодавство — «Руську правду», 1036 р. розгромив печенігів, збудував Софійський собор і заснував при ньому бібліотеку. Його доньки стали королевами: Анна — Франції, Єлизавета — Норвегії, Анастасія — Угорщини.

Ярославичі, Володимир Мономах і Мстислав Великий

Після смерті Ярослава Мудрого його сини — Ізяслав, Святослав і Всеволод — правили спільно (тріумвірат) і уклали «Правду Ярославичів» — доповнення до «Руської правди». Володимир Мономах, онук Ярослава, став ініціатором Любецького з'їзду 1097 р. («кождо да держить отчину свою»), київським князем з 1113 р., написав «Повчання дітям», ухвалив статут про закупів і здійснив успішні походи проти половців. Мстислав Великий (1125–1132) — син Мономаха, останній князь, який утримував єдність Русі. Ярослав Осмомисл — могутній галицький князь XII ст., оспіваний у «Слові о полку Ігоревім».

Після занепаду єдиної Руської держави на західноукраїнських землях постало Галицько-Волинське князівство, яке згодом набуло статусу королівства. Його правителі — окрема група персоналій, яку програма НМТ виділяє в темах 3–4.

Роман Мстиславич — засновник держави

Роман Мстиславич 1199 р. об'єднав Галицьке й Волинське князівства, створивши могутню державу. Він опанував Київ, і літописець назвав його «самодержцем усієї Русі». Загинув 1205 р. у поході під Завихостом (Польща). Запам'ятай: саме Роман, а не Данило, є засновником Галицько-Волинської держави.

Данило Романович — король Русі

Данило Романович (1238–1264) — син Романа, відновив єдність держави після розпаду. 1245 р. переміг під Ярославом і змушений був поїхати до Орди за ярликом. 1253 р. коронувався в Дорогочині як король Русі. Заснував місто Холм (столицю) і Львів. Його опорна подія — коронація 1253 р.

Лев Данилович, Юрій I і Юрій II Болеслав

Лев Данилович — син Данила, переніс столицю до Львова, приєднав частину Закарпаття. Юрій I Львович — син Лева, титулував себе «король Русі» (підтверджено печаткою), домігся утворення Галицької митрополії. Юрій II Болеслав — останній правитель Королівства Руського, отруєний боярами 1340 р. Після його смерті почалася боротьба Польщі й Литви за галицько-волинську спадщину.

Після занепаду Королівства Руського українські землі увійшли до складу Великого князівства Литовського, а згодом — до Речі Посполитої. У цей самий час у Криму постало Кримське ханство. Програма НМТ вимагає знати кількох ключових діячів цієї доби.

Ольгерд і Вітовт

Ольгерд — великий князь литовський, який 1362 р. переміг ординців на Синіх Водах. Після цієї битви до Литви приєднали Київщину, Чернігово-Сіверщину й Поділля. Вітовт — великий князь литовський, який у 1390-х рр. ліквідував більшість удільних князівств на українських землях, замінивши удільних князів своїми намісниками. Це посилило централізацію, але послабило руську автономію.

Свидригайло

Свидригайло — 1432 р. проголошений великим князем руським. Він очолив спробу відновити руську державність у межах Великого князівства Литовського — так зване Велике князівство Руське. Це був короткий, але важливий епізод боротьби за автономію українських земель.

Костянтин Іванович Острозький і Михайло Глинський

Костянтин Іванович Острозький — великий гетьман литовський, переможець у битві під Оршею 1514 р. (проти Московської держави), покровитель православної церкви. Михайло Глинський — очільник повстання 1508 р. проти великого князя литовського Сигізмунда I. Повстання зазнало поразки, а Глинський утік до Москви.

Хаджі Гірей і Юрій Дрогобич

Хаджі Гірей (у програмі НМТ — Хаджі-Герей) — засновник Кримського ханства в 40-х рр. XV ст. і династії Гіреїв, яка правила до кінця XVIII ст. Юрій Дрогобич (Котермак) — доктор медицини й філософії, ректор Болонського університету, автор «Прогностичної оцінки поточного 1483 року» — першої друкованої книжки українського автора. Твір написано латиною; до історії України Юрія Дрогобича відносять за походженням — він народився в Дрогобичі й підписувався «Юрій Дрогобич з Русі».

Окрема група персоналій — книжники, митці та археологи, які створили або відкрили найважливіші пам'ятки української культури. У цьому юніті ми зосереджуємося на людині, її дії та даті; самі пам'ятки (пектораль, ікони, собори) розібрано в сусідньому юніті «Пам'ятки культури».

Діячі культури Київської Русі

Іларіон — перший митрополит київський з русичів (1051), автор «Слова про закон і благодать» — одного з найдавніших творів руської літератури. Антоній Печерський — засновник Києво-Печерського монастиря, звідки походить літописання й іконопис Русі. Нестор — чернець Києво-Печерського монастиря, укладач «Повісті минулих літ» (1113) — основного літопису, що оповідає про початки Русі. Алімпій — перший відомий на ім'я іконописець Русі, чернець того самого монастиря, автор ікон для Успенського собору.

Дослідники давнини

Вікентій Хвойка — археолог, який на межі XIX–XX ст. відкрив трипільську культуру (названу за селом Трипілля) і Кирилівську стоянку в Києві. Борис Мозолевський — археолог, який 1971 р. знайшов золоту пектораль у кургані Товста Могила (IV ст. до н. е., скіфська доба). Це одна з найвідоміших археологічних знахідок в Україні.

Найпідступніші пастки НМТ — діячі з однаковими або дуже схожими іменами. Тримай у голові опорну подію для кожного — і не помилишся.

Два Володимири

Володимир Великий (Святославич) — хрещення Русі 988 р., Десятинна церква, перші монети. Володимир Мономах (Всеволодович) — Любецький з'їзд 1097 р., київський князь з 1113 р., «Повчання дітям». Запам'ятай: хрещення → Великий, Любеч → Мономах.

Два Ярослави

Ярослав Мудрий — київський князь (1019–1054), «Руська правда», Софійський собор, розгром печенігів 1036 р. Ярослав Осмомисл — галицький князь XII ст., могутній володар, оспіваний у «Слові о полку Ігоревім». Мудрий — київський із «Руською правдою», Осмомисл — галицький із літературною згадкою.

Олег та Ігор

Олег — договір 911 р. (найвигідніший для Русі). Ігор — договір 944 р. (менш вигідний). Обидва — київські князі, але договори різні. Опорна дата: Олег — 911, Ігор — 944.

Роман і Данило

Роман Мстиславич — утворення Галицько-Волинської держави 1199 р., загибель під Завихостом 1205 р. Данило Романович — коронація 1253 р., заснування Львова. Роман — засновник, Данило — король.

Ольгерд і Вітовт

Ольгерд — Сині Води 1362 р., приєднання українських земель. Вітовт — ліквідація удільних князівств у 1390-х рр., централізація. Ольгерд — завойовник, Вітовт — централізатор.

К. І. Острозький та В.-К. Острозький

Костянтин Іванович Острозький — великий гетьман литовський, битва під Оршею 1514 р. Його син Василь-Костянтин Острозький — засновник Острозької академії (друга половина XVI ст., наступний період). Не плутай: Орша → батько, академія → син.

Картка-шпаргалка: опорна дія + дата

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на персоналії. Кожне розібрано покроково.

Приклад 1. Відповідність «князь — діяльність» (4 × 5)

Установи відповідність між князем та його діяльністю.

Розв'язання: Ольга (1) → Б (уроки й погости). Святослав (2) → А (розгром Хозарії). Ярослав Мудрий (3) → Г (Руська правда, Софія). Володимир Мономах (4) → В (Любецький з'їзд, Повчання). Д — зайва, це діяльність Володимира Великого (хрещення Русі).

Приклад 2. Вибір однієї відповіді з чотирьох

«Князь об'єднав Галицьку й Волинську землі, опанував Київ і загинув у поході під Завихостом. Про кого йдеться?»

Ключ: Роман Мстиславич. Чому? Саме він 1199 р. створив Галицько-Волинську державу й загинув під Завихостом 1205 р. Дистрактори: Данило Романович (коронація 1253 р., заснування Львова), Лев Данилович (переніс столицю до Львова), Юрій II Болеслав (останній правитель, отруєний 1340 р.). Жоден із них не об'єднував князівства 1199 р.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді з чотирьох

«Хто командував військом Великого князівства Литовського в битві під Оршею 1514 р.?»

Ключ: Костянтин Іванович Острозький. Він був великим гетьманом литовським і здобув перемогу під Оршею. Дистрактори: Вітовт (ліквідація удільних князівств, 1390-ті), Ольгерд (Сині Води, 1362), Михайло Глинський (повстання 1508 р., до 1514 р. вже втік до Москви).

Приклад 4. Відповідність «діяч — внесок» (4 × 5)

Установи відповідність між діячем культури та його внеском.

Розв'язання: Іларіон (1) → А (Слово про закон і благодать). Нестор (2) → Б (Повість минулих літ). Алімпій (3) → В (ікони). Юрій Дрогобич (4) → Г (прогностична оцінка). Д — зайва, це внесок Вікентія Хвойки.

• Приписувати Володимирові Мономаху хрещення Русі, а Володимирові Великому — Любецький з'їзд. Правильно: хрещення 988 р. → Володимир Великий; Любецький з'їзд 1097 р. → Володимир Мономах.

• Приписувати Олегові договір 944 р., а Ігореві — договір 911 р. Правильно: Олег → 911 р., Ігор → 944 р.

• Вважати Данила Романовича засновником Галицько-Волинської держави. Насправді державу утворив Роман Мстиславич 1199 р., а Данило був його сином і коронувався 1253 р.

• Плутати Ольгерда (Сині Води, 1362) з Вітовтом (ліквідація удільних князівств). Ольгерд приєднував землі, Вітовт централізував владу.

• Ототожнювати К. І. Острозького (Орша, 1514) з В.-К. Острозьким (Острозька академія, друга половина XVI ст.). Батько — полководець, син — меценат.

• Приписувати Нестору «Слово про закон і благодать» (автор — Іларіон), а Хвойці — знахідку пекторалі (знайшов Мозолевський 1971 р.).

Персоналії давньої та середньовічної історії України перевіряють у кількох форматах завдань.

• Завдання 21–24 — відповідність 4 × 5 («діяч ↔ діяльність», «діяч ↔ документ»). Одна буква зайва. 0–4 бали, по 1 балу за кожну правильну пару.

• Завдання 1–20 — вибір однієї відповіді з чотирьох, 0 або 1 бал. Стимулом може бути уривок джерела, у якому діяча описано без імені — треба впізнати за діяльністю.

• У програмі тем 1–5 жодну персоналію не підкреслено, тож розпізнавання портретів для цих тем програма не передбачає — діячів упізнають за діяльністю, а не за зображенням.

• У демоваріанті 2026 завдання 25 — послідовність уривків джерел тем 3 і 4: ім'я князя в уривку допомагає датувати подію.

Стратегія: для кожного діяча тримай у пам'яті одну опорну подію і рік. У завданні на відповідність спочатку зістав те, що знаєш напевне, а зайвий варіант лишиться невикористаним.

• Князі Русі: Аскольд (860) — Олег (882, 911) — Ігор (944) — Ольга (уроки й погости) — Святослав (Хозарія) — Володимир Великий (988) — Ярослав Мудрий (1019–1054, «Руська правда») — Ярославичі — Володимир Мономах (1097, 1113) — Мстислав Великий (1125–1132).

• Королівство Руське: Роман Мстиславич (1199) — Данило Романович (1238–1264, коронація 1253) — Лев Данилович — Юрій I Львович — Юрій II Болеслав (†1340).

• Литовсько-польська доба: Ольгерд (Сині Води, 1362), Вітовт (ліквідація удільних князівств), Свидригайло (1432), К. І. Острозький (Орша, 1514), М. Глинський (повстання 1508), Хаджі Гірей (засновник Кримського ханства).

• Книжники й дослідники: Іларіон («Слово про закон і благодать»), Антоній Печерський (засновник монастиря), Нестор («Повість минулих літ»), Алімпій (іконописець), Юрій Дрогобич (перша друкована книжка), В. Хвойка (трипільська культура), Б. Мозолевський (пектораль, 1971).

• Кожного діяча впізнаємо за однією опорною дією і датою — це ключ до завдань на відповідність.